Постанова Запорізький апеляційний суд № 332/2719/22

Дата документу 07.08.2023 Справа № 332/2719/22 Запорізький апеляційний суд Єдиний унікальний №332/2719/22 Головуючий у 1-й інстанції: Ретинська Ю.І. Провадження №22-ц/807/1378/23 Суддя-доповідач: Подліянова Г.С. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07 серпня 2023 року м. Запоріжжя Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого,судді-доповідача суддів: Подліянової Г.С., Гончар М.С., Маловічко С.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» в особі Запорізьких міських електричних мереж на рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 26 квітня 2023 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» в особі Запорізьких міських електричних мереж до ОСОБА_1 про стягнення вартості необлікованої електроенергії, - В С Т А Н О В И В: У листопаді 2022 року Публічне акціонерне товариство «Запоріжжяобленерго» в особі Запорізьких міських електричних мереж звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення вартості необлікованої електроенергії. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 25 листопада 2021 року, працівниками Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» (далі за текстом - ПАТ «Запоріжжяобленерго») проведена перевірка дотримання Правил роздрібного ринку електричної енергії, які затверджено Постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року № 312 (далі за текстом - Правила), за адресою: АДРЕСА_1 , де мешкає ОСОБА_1 , особовий рахунок № НОМЕР_1 . Перевіркою встановлено: відсутність пломби ПАТ «Запоріжжяобленерго» № 8319890, встановленої згідно акту пломбування та збереження пломб на виносній шафі обліку електричної енергії. По даному факту порушення Правил було складено акт № 10008316 від 25 листопада 2021 року. Відповідно до п.8.2.6, п.п.2 п.8.4.2, п.п.1 п.8.4.8., п.8.4.11 Правил, визначено обсяг та вартість необлікованої електричної енергії, внаслідок порушення споживачами Правил і виписаний рахунок у сумі 8688,09 грн. Відповідно до п.5.5.5 ПРРЕЕ у разі порушення схеми розрахункового обліку електроенергії, пошкодження або викрадення розрахункових засобів вимірювання обсягу електричної енергії внаслідок дій (бездіяльності) споживача їх ремонт, заміну, встановлення засобів вимірювальної техніки і технічну перевірку здійснюють за рахунок споживача. У зв`язку з виявленим порушенням виникла необхідність у позачерговій технічній перевірці однофазного лічильника, вартість якої складає 197,10 грн. Відповідачем до теперішнього часу вартість необлікованої електричної енергії та позачергової технічної перевірці однофазного лічильника в загальній сумі 8885,19 грн не сплачено, у зв`язку з чим, просить стягнути з відповідача суму боргу у розмірі 8885,19 грн та витрати по оплаті судового збору у сумі 2481 грн. Рішенням Заводського районного суду м. Запоріжжя від 26 квітня 2023 року у задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» в особі Запорізьких міських електричних мереж, відмовлено. Не погоджуючись із зазначеним рішенням Публічне акціонерне товариство «Запоріжжяобленерго» в особі Запорізьких міських електричних мереж подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушено норми процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 26 квітня 2023 року скасувати, та ухвалити по справі нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що суд першої інстанції безпідставно не задовольнив позовні вимоги, не врахував, що позивачем надано суду належні докази того, що порушення полягає у відсутності пломби ПАТ «Запоріжжяобленерго» № 8319890, встановленої згідно акту пломбування та збереження пломб на виносній шафі обліку електричної енергії, виявленої під час контрольного огляду та не потребує доведення використання не облікованої електричної енергії, оскільки пломба, яка була відсутня дає змогу доступу до ввідних дротів. Суд не звернув уваги на вимоги абзацу 5 п. 8.4.4 ПРРЕЕ, яким передбачено, що у разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпунктах 2-4 пункту 8.4.2 цієї глави ( у частині відсутності засобів вимірювальної техніки, пломб, індикаторів та фіксації впливу фізичних полів індикатором), обсяг та вартість необлікованої електричнрої енергії визначається оператором системи відповідно до положень цієї глави без проведення відповідної експертизи. У даному випадку порушення, яке було виявлено відповідає підпункту 2 п. 8.4.2 ПРРЕЕ і проведення експертизи в даному випадку не передбачено ПРРЕЕ. Відповідно до відзиву на апеляційну скаргу ОСОБА_1 зазначає, що під час розгляду справи судом першої інстанції надано належну правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами у справі, з`ясовано їх правову природу та як наслідок ухвалено обгрунтоване та законне рішення, а доводи апеляційної скарги є безпідставними та необгрунтованими. В зв`язку з наведеним, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Відповідно до пунктів 1, 2 частини шостої статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Згідно зі статтею 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя; 2) щодо спадкування; 3) щодо приватизації державного житлового фонду; 4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу; 5) в яких ціна позову перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 6) інші вимоги, об`єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини. Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев`ята статті 19 ЦПК України). В силу вимог ч. 1 та ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. В силу вимог ч. 1 та ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, з 1 січня 2023 року це 268 400 грн (відповідно до Закону України «Про Державний бюджет на 2023 рік» з 1 січня 2023 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 2 684 грн (2 684 грн Х 100 = 268 400 грн), крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Встановлено, що ціна позову в даній справі становить 8885,19 грн, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Апеляційний суд врахував ціну та предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін та дійшов висновку, що дана справа є незначної складності, ціна позову якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а тому не належить до виключень із цієї категорії, передбачених пунктом 2 частини 6 статті 19 ЦПК України. Отже, зазначена справа є малозначною в силу вимог закону. Відповідно до ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Ухвалою Запорізького апеляційного суду справу призначено до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання в порядку ч.1, ч.2 ст.369 та ч.13 ст.7 ЦПК України. Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до положень частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до положень п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. За змістом ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Відповідно до частини першої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення зазначеним вимогам в повній мірі не відповідає. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що акт про порушення № 10008316 від 25 листопада 2021 року складено з порушенням вимог п. 8.2.5 ПРРЕЕ, оскільки (в акті про порушення мають бути зазначені зміст виявленого порушення з посиланням на відповідні пункти цих Правил), проте в акті про порушення № 10008316 від 25 листопада 2021 року зазначено, що у споживача ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 виявлено порушення п. 2.3.4, п. 5.5.5 ПРРЕЕ, а саме відсутність пломби ПАТ «Запоріжжяобленерго» № 8319890, встановленої згідо акту пломбування та збереження пломб на виносній шафі обліку електричної енергії, виявлене під час контрольного огляду. Проте, зазначені в акті про порушення пункти ПРЕЕ є загальними та не містять визначення порушення Правил. Позивач не надав доказів того, що в результаті пошкодження пломбувального матеріалу (відсутності пломби) на виносній шафі обліку електричної енергії відбулося використання не облікованої електричної енергії, внаслідок чого спожита електрична енергія не враховувалась, шафа не належить до вузла обліку. Оскільки відповідач не визнавав акт про порушення позивач зобов`язаний був провести експертизу. Крім того, суд прийшов до висновку, що відповідач, з приводу пошкодження пломбувального матеріалу на виносній шафі обліку електричної енергії, яке сталося внаслідок корозії дроту звертався особисто до ПАТ «Запоріжжяобленерго 29 жовтня 2021 року, тому вимоги позивача є необгрунтованими. З такими висновками суду першої інстанції не погоджується колегія суддів, виходячи з наступного. Статтею 10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Відповідно до положень частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. Судом встановлено, що ПАТ «Запоріжжяобленерго» здійснює розподіл електричної енергії, в тому числі, споживачу ОСОБА_1 , за адресою АДРЕСА_1 , особовий рахунок № НОМЕР_1 , що не заперечується сторонами. Відповідно до довідки Департаменту реєстраційних послуг Управління державної реєстрації фізичних осіб від 09 листопада 2022 року № 6141-04-47, ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , з 13 квітня 1983 року по теперішній час (а.с.11). 25 листопада 2021 року, працівниками ПАТ «Запоріжжяобленерго» проведена перевірка дотримання Правил роздрібного ринку електричної енергії, які затверджено Постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року № 312, за адресою: АДРЕСА_1 , де мешкає ОСОБА_1 , особовий рахунок № НОМЕР_1 . Перевіркою встановлено: відсутність пломби ПАТ «Запоріжжяобленерго» № 8319890, встановленої згідно акту пломбування та збереження пломб на виносній шафі обліку електричної енергії. За фактом виявленого порушення Правил на підставі п.8.2.6, п.2.3.4, п.5.5.5 представниками ПАТ «Запоріжжяобленерго» складений Акт про порушення № 10008316 від 25 листопада 2021 року, де накреслена графічна схема на момент перевірки та зазначено, що перевіркою встановлено, що споживач ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , о/р НОМЕР_1, порушив п.2.3.4 п.5.5.5 ПРРЕЕ «Відсутність пломби ПАТ «Запоріжжяобленерго» № 8319890 встановленої згідно акту пломбування та збереження пломб на виносній шафі обліку електричної енергії». Порушення виявлене під час контрольного огляду, споживачу продемонстровано. Самовільне підключення не виконувалось. Працівниками було здійснено опломбування виносної шафи обліку. Комісія оператора системи з розгляду Акта буде проводити засідання з 10-00 год. 21 грудня 2021 року за адресою: м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, буд. 25, каб.

104. ОСОБА_1 був присутній під час складання акта як споживач, підписав складений акт та у графі «зауваження до складеного акту» вказав: «згнив пломбувальний дріт на железе» (а.с.3). Згідно з протоколом № 482 засідання комісії ПАТ «Запоріжжяобленерго» від 21 грудня 2021 року по розгляду акта про порушення ПРРЕЕ від 25 листопада 2021 року № 1008316 на комісії був присутній споживач ОСОБА_1 , комісія прийняла рішення: виконати розрахунок необлікованої електроенергії по акту згідно Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою НКРЕ КП від 14 березня 2018 року № 312, зі змінами внесеними Постановою НКРЕ КП від 18 липня 2019 року № 1525 п. 8.2.6, п.п.2 п.8.4.2, п.п.1 п.8.4.8, п.8.4.11, за період з 25 травня 2021 року по 25 листопада 2021 року, кількість необлікованої електроенергії складає 1918 кВт*год на суму 8688,09 грн, загальна вартість платних послуг 197,10 грн (а.с.6,7). Згідно з розрахунком за актом № 10008316 від 25 листопада 2021 року, за період з 25 травня 2021 року по 25 листопада 2021 року, визначена сума заборгованості у розмірі 8688,09 грн, у тому числі ПДВ 1448,02 грн (а.с.5). Споживач ОСОБА_1 з протоколом та розрахунком суми за актом не погодився, від підпису в них відмовився. Тобто, заборгованість споживача у розмірі 8688,09 грн відповідно до п.8.2.6, п.п.2 п.8.4.2, п.п.1 п.8.4.8., п.8.4.11 Правил визначена комісією ПАТ «Запоріжжяобленерго» саме за відсутність на шафі обліку пломби № 8319890. Відповідно до п.5.5.5 ПРРЕЕ у разі порушення схеми розрахункового обліку електроенергії, пошкодження або викрадення розрахункових засобів вимірювання обсягу електричної енергії внаслідок дій (бездіяльності) споживача їх ремонт, заміну, встановлення засобів вимірювальної техніки і технічну перевірку здійснюють за рахунок споживача. У зв`язку з виявленим порушенням виникла необхідність у позачерговій технічній перевірці однофазного лічильника, вартість якої складає 197,10 грн. Правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулювання відносин, пов`язаних з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище визначає Закон України «Про ринок електричної енергії». З 01 січня 2019 року керуючись Законом України «Про ринок електричної енергії» № 2019-VIII від 13 квітня 2017 року ПАТ «Запоріжжяобленерго» здійснює господарську діяльність з розподілу електричної енергії у межах місць провадження господарської діяльності на підставі ліцензії, що надана Товариству Постановою НКРЕКП № 1415 від 13 листопада 2018 року «Про видачу ПАТ «Запоріжжяобленерго» ліцензії з розподілу електричної енергії та анулювання ліцензій з передачі енергії місцевими (локальними) електричними мережами і постачання електричної енергії за регульованим тарифом». Статтею 4 Закону України «Про ринок електричної енергії» визначено, що учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. За змістом частини 3 статті 58 Закону України «Про ринок електричної енергії» споживач зобов`язаний, зокрема, сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів; дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов укладених договорів. Згідно п. 3 ч. 3 ст. 59 Закону України «Про ринок електричної енергії» споживач зобов`язаний дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов укладених договорів. Частиною першою статті 77 Закону України «Про ринок електричної енергії» передбачено, що учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом. За положеннями статті 27 Закону України «Про електроенергетику» правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність. Правопорушення в електроенергетиці є, зокрема, порушення правил користування електричною енергією. Постачання електричної енергії електропостачальниками здійснюється з дотриманням правил роздрібного ринку (частина 6 статті 56 Закону України «Про ринок електричної енергії»). Відповідно до частин першої, четвертої статті 26 Закону України «Про електроенергетику» споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України. Правила користування електричною і тепловою енергією для населення затверджуються Кабінетом Міністрів України. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951цс15 та неодноразово підтверджена Великою Палатою Верховного Суду (справи №№ 751/3840/15-ц, 904/7183/17). Згідно з положенням частини другої статті 27 зазначеного Закону визначено, що правопорушеннями в електроенергетиці, зокрема є крадіжка електричної і теплової енергії, самовільне підключення до об`єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку; порушення правил користування енергією. Правопорушеннями в електроенергетиці є крадіжка електричної і теплової енергії, самовільне підключення до об`єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку; порушення правил користування енергією. Розмір відшкодування збитків обчислюється відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 04 травня 2006 року № 562 (далі Методика № 562). Методика розрахунку розміру шкоди, завданої енергопостачальнику внаслідок викрадення електроенергії, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14 березня 2018 року № 312 затверджені Правила роздрібного ринку електричної енергії (далі - ПРРЕЕ). ПРРЕЕ урегульовано взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, визначеними цими Правилами. Ці Правила є обов`язковими для виконання усіма учасниками роздрібного ринку (пункт 1.1.1). Так, згідно п. 2.3.4 глави 2.3 розділу II ПРРЕЕ відповідальність за збереження і цілісність засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акту про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені. Відповідальним за експлуатацію та технічний стан засобів (вузлів) вимірювальної техніки є їх власник. Відповідно до п. 5.5.5.8 глави 5.5 розділу V ПРРЕЕ споживач електричної енергії зобов`язаний забезпечувати збереження і цілісність установлених на його території та/або об`єкті (у його приміщенні) розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акту про пломбування. Відповідно до п. 8.4.2.1 глави 8.4 розділу VIII ПРРЕЕ у разі виявлення порушення цілісності пломб, цілісності пломбувального матеріалу, на якому встановлені пломби (дріт, кордова нитка тощо), порушення цілісності гвинтів, на яких закріплено пломбувальний матеріал (далі - пошкодження пломб), або відсутність на засобах вимірювальної техніки пломб з відбитками тавр про їх повірку чи пломб з відбитками тавр оператора системи або інших заінтересованих сторін, установлених на кріпленнях кожуха лічильника електричної енергії (за умови наявності акта про пломбування, складеного в порядку, установленому Кодексом комерційного обліку, або іншого документа, який підтверджує факт пломбування і передачу на збереження засобів вимірювальної техніки, установлених пломб, та за умови втручання споживача в роботу засобів вимірювальної техніки), визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії здійснюється оператором системи на підставі акта про порушення, складеного у порядку, визначеному цими Правилами. Як вбачається з вказаних норм, ними передбачена відповідальність за неналежне утримання засобів комерційного обліку (засобів вимірювальної техніки, лічильника електричної енергії) та пломб (тавр) на них. Порушенням Споживача визначено підпункт 8 пункту 5.5.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії. Підпунктом 8 пункту 5.5.5 ПРРЕЕ визначено, що споживач електричної енергії зобов`язаний забезпечувати збереження і цілісність установлених на його території та/або об`єкті (у його приміщенні) розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування. Відповідно до пункту 3.31 ПКЕЕ розрахунковий засіб обліку електричної енергії має бути опломбований на кріпленні кожуха лічильника пломбою з тавром центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері технічного регулювання, а на затискній кришці - пломбою електропередавальної організації. Пломби з тавром електропередавальної організації мають бути встановлені також на пристроях, що закривають первинні і вторинні кола живлення засобу обліку, приводи і кнопки управління комутаційних апаратів та кришки автоматів, встановлених у цих колах, двері комірок трансформаторів напруги, кришки на зборках і колодках затискачів, випробувальних блоках, лінії зв`язку автоматизованих систем обліку та всі інші пристрої і місця, що унеможливлюють доступ до струмоведучих частин схеми обліку. Підготовка місць для опломбування здійснюється власником електроустановки згідно з переліком, наданим електропередавальною організацією. Перелік місць пломбування може бути розширений за обґрунтованою пропозицією однієї із сторін. У зазначених місцях можуть бути встановлені пломби інших заінтересованих сторін. При цьому пунктом 3.32 ПКЕЕ передбачено, що при пломбуванні та/або встановленні індикаторів та приладів обліку з вмонтованими індикаторами оформляється акт про пломбування та встановлення індикаторів. В акті про пломбування та встановлення індикаторів мають бути зазначені: місце встановлення кожної пломби та/або індикаторів, сторона, яка їх встановила, сторона, відповідальна за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб і індикаторів на них. Акт про пломбування та встановлення індикаторів підписується керівниками або уповноваженими особами сторін, які брали участь у пломбуванні приладу обліку. Згідно пункту 8.2.6 ПРРЕЕ на підставі акта про порушення уповноваженими представниками оператора системи під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг необлікованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Рішення комісії оформлюється протоколом, копія якого видається споживачу. Визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії здійснюється оператором системи на підставі акта про порушення, складеного у порядку, визначеному цими Правилами, у разі виявлення таких порушень: … 2) пошкодження або відсутність пломб з відбитками тавр оператора системи чи інших заінтересованих сторін, установлених на засобах (вузлах) вимірювальної техніки в місцях, указаних в акті про пломбування, складеному в порядку, визначеному Кодексом комерційного обліку, або в іншому документі, який підтверджує факт пломбування і передачу на збереження засобів вимірювальної техніки та установлених пломб (крім пломб, установлених на кріпленнях кожуха лічильника електричної енергії) (пункт 8.4.2. ПРРЕЕ). Відповідно до пункту 8.2.5. Правил роздрібного ринку електричної енергії у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача або представника споживача оформлюється акт про порушення. В акті про порушення мають бути зазначені зміст виявленого порушення з посиланням на відповідні пункти цих Правил або методики визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, затвердженої Регулятором, та вихідні дані, необхідні для визначення обсягу необлікованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень. Акт про порушення складається у двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. Акт про порушення підписується представником оператора системи та споживачем або представником споживача. У разі відмови споживача або представника споживача підписати акт про порушення в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт про порушення вважається дійсним, якщо він підписаний уповноваженим представником оператора системи та двома незаінтересованими особами (представник житлово-експлуатаційної організації, балансоутримувача або управителя будинку, виборна особа будинкового, вуличного, квартального чи іншого органу самоорганізації населення або представник органу місцевого самоврядування, інший споживач тощо) за умови посвідчення їх осіб. Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта про порушення та викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які зазначаються в акті про порушення або надаються (надсилаються) оператору системи окремим письмовим повідомленням. Як вбачається з вказаних норм, ними передбачена відповідальність за неналежне утримання засобів комерційного обліку (засобів вимірювальної техніки, лічильника електричної енергії) та пломб (тавр) на них. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції ОСОБА_1 є споживачем наданих позивачем послуг за адресою: АДРЕСА_1 , де і зареєстрований, не припинив споживання послуг. Акт б/н від 16 жовтня 2010 року про виконання робіт та збереження пломб підписаний споживачем ОСОБА_1 , останній був зобов`язаний забезпечувати схоронність на даному об`єкті всієї електромережі, зокрема приладу обліку і пломб на ньому, зокрема пломби № 8319890 встановленої на шафі обліку та був попереджений про відповідальність за порушення приладу обліку пломб, схеми підключення, пошкодження ввідного кабелю, автоматичного вимикача, тощо (а.с.41-42). Виявлення порушення ПКЕЕ є самостійною підставою для нарахування електропередавальною організацією споживачу плати за недовраховану електроенергію. (Постанова Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 917/2052/17). Акт про порушення є належним доказом наявності факту правопорушення, за яким здійснюється донарахування обсягу та вартості недорахованої електроенергії (Постанова Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року у справі № 923/861/18). Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у справах № 923/534/17 та № 923/316/17. Акт про порушення є належним доказом підтвердження встановлених обставин за наслідками перевірки, на якому міститься підпис представника споживача (Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів КГС від 19 лютого 2020 року у справі № 908/635/19). На підставі акта про порушення уповноваженими представниками оператора системи під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг необлікованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків (п. 8.2.6 ПРРЕЕ). За результатами перевірки, проведеної 25 листопада 2021 року, представниками постачальника електричної енергії ПАТ «Запоріжжяоленерго», у присутності споживача ОСОБА_1 , було складено Акт № 10008316 про порушення Споживачем пункту 2.3.4, п. 5.5.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії (відсутня пломба ПАТ «Запоріжжяобленерго» № 8319890 встановленої згідно акту пломбування та збереження пломб на виносній шафі обліку електричної енергії). Акт про порушення № 10008316 з боку Споживача підписаний з зауваженнями про те, що « згнила промбировочная проволка от железа». 21 грудня 2021 за участю відповідача, у приміщенні ПАТ «Запоріжжяобленерго» відбулося засідання комісії з розгляду актів про порушення ПРРЕЕ, де в протокольному рішенні № 482 було вирішено наступне: Виконати розрахунок необлікованої електроенергії по акту згідно Правил роздрібного ринку електриної енергії, затверджених Постановою НКРЕ КП від 14 березня 2018 року № 312, зі змінами внесеними Постановою НКРЕ КП від 18 липня 2019 року № 1525 п. 8.2.6, п.п.2 п.8.4.2, п.п.1 п.8.4.8, п.8.4.11 за період з 25 травня 2021 року по 25 листопада 2021 року. Розрахунок обсягу та вартості не облікованої електричної енергії та розрахункові документи для оплати додаються. Обсяг та вартість не облікованої електричної енергії складає 1918 кВт*год. на суму 8688,09 грн. Загальна вартість платних послуг 197,10 грн. Отже, Акт про порушення № 10008316 від 25 листопада 2021 року складено з дотриманням вимог ПРРЕЕ і визнано правомірним, а Споживача визнано причетним до вказаного в Акті порушення. Колегія суддів звертається до правової позиції, зокрема, викладеної у Постанові від 19 серпня 2020 року у справі № 923/896/19, за якою відсутність встановленої енергопостачальною компанією пломби є порушенням з боку Позивача (власника електроустановки) підпункту 8 пункту 5.5.5. ПРРЕЕ, що є підставою для донарахування вартості необлікованої електроенергії на підставі підпункту 2 пункту 8.4.2. та пункту 8.4.10 Правил роздрібного ринку електричної енергії. Відсутність пломби є окремим порушенням Правил роздрібного ринку електричної енергії і перерахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, є наслідком незабезпечення Позивачем цілісності та збереження встановленої пломби. Відповідно до положень ст.ст. 509, 525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання договору чи зміни умов його виконання не допускається. Відповідно до статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами. Згідно з частинами першою та другою статті 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання. Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (частина перша статті 611 ЦК України). Пунктом 72 Постанови Верховного Суду від 14 січня 2020 року в справі № 910/17955/17 роз`яснено, що нарахування за недораховану електроенергією є платою за поставлену електричну енергію. Отже, стягнення за актом про порушення є вартістю електричної енергії, яка була фактично спожита, але не врахована засобами обліку. Таким чином, оскільки електроенергія споживачу фактично була поставлена, споживач її спожив, але внаслідок порушення вимог ПРРЕЕ мав місце недооблік електричної енергії. Нарахування за фактично спожиту, але не враховану засобами обліку електричну енергію, здійснене у відповідності з ПРРЕЕ. Отже, ОСОБА_1 , як споживач, відповідальний за порушення ПРРЕЕ та має обов`язок перед позивачем щодо сплатити вартості необлікованої електричної енергії в розмірі 8688,09 грн. ОСОБА_1 не подано жодного доказу, який би спростовував факт порушення ним, ПРРЕЕ, а саме відсутність пломби № 8319890 встановленої згідно акту пломбування та збереження пломб на виносній шафі обліку електричної енергії оператора системи. З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла до висновку, що позовні вимоги позивача є обгрунтовавними та підлягають до задоволенню. Водночас, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції, що шафа не є складовою частиною засобу комерційного обліку та не належить до вузла обліку, за яку споживач несе відповідальність виходячи з наступного. Так, відповідно до Розділу 2.3 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року № 312, на роздрібному ринку виробництво, передача, розподіл, постачання та споживання електричної енергії без розрахункових засобів комерційного обліку не допускається, крім випадків, передбачених цими Правилами та Кодексом комерційного обліку. З метою комерційних розрахунків за електричну енергію для вимірювання використовуються розрахункові засоби вимірювальної техніки, які відповідають вимогам Кодексу комерційного обліку. Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» та іншим нормативно-правовим актам, що містять вимоги до таких засобів вимірювальної техніки. Електроустановки споживачів забезпечені необхідними розрахунковими засобами вимірювальної техніки для розрахунків за спожиту електричну енергію, технічними засобами контролю і управління споживанням електричної енергії та величини потужності. Підключення електроустановки споживача, яка не забезпечена розрахунковими засобами (засобом) вимірювальної техніки, технічними засобами контролю і управління споживанням електричної енергії та величини потужності, забороняється, за винятком випадків, передбачених цими Правилами. Розрахункові засоби вимірювальної техніки електричної енергії, технічні засоби контролю і управління споживанням електричної енергії та величини потужності, засоби вимірювальної техніки для контролю якості електричної енергії встановлюються відповідно до вимог Кодексу комерційного обліку, цих Правил та проектних рішень. Відповідальність за збереження і цілісність засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені. Відповідальним за експлуатацію та технічний стан засобів (вузлів) вимірювальної техніки є їх власник. Відповідно до п.2.3.8 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року № 312, споживач має право самостійно придбати засіб вимірювальної техніки, який відповідає вимогам Кодексу комерційного обліку, Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» та іншим нормативно-правовим актам, що містять вимоги до таких засобів вимірювальної техніки, та надати його постачальнику послуг комерційного обліку для встановлення на своєму об`єкті відповідно до договору про надання послуг комерційного обліку. Відповідно до пункту 1.5.29 глави 1.5 ПУЕ, засоби обліку повинні встановлюватися в шафах, камерах комплектних розподільчих пристроїв (КРУ, КРУП), на панелях, щитах, в нішах, на стінах, що мають жорстку конструкцію. Відповідно до положення пункту 1.5.30 глави 1.5 ПУЕ, у місцях, де наявна небезпека механічних ушкоджень засобів обліку, або в місцях, доступних стороннім особам, прилади обліку встановлюються у металеві шафи, що закриваються. Згідно з пп. 14 п. 1.2.1 розділу І ККО вузол обліку електричної енергії (вузол обліку) - це сукупність обладнання та засобів вимірювальної техніки, змонтованих та з`єднаних між собою за встановленою схемою для забезпечення вимірювання та обліку електричної енергії в заданій точці вимірювання. Згідно з п. 1.1.2 ПРРЕЕ вузол обліку - сукупність змонтованих та встановлених на одному щиті або в одній шафі засобів вимірювальної техніки та устаткування автоматичного відключення чи обмеження потужності. Відповідно до п. 7.4 розділу 7 глави VI ККО засіб вимірювальної техніки має бути опломбований на затискній кришці пломбою постачальника послуг комерційного обліку е/енергії (надалі - ППКО). Пломби з тавром ППКО мають бути встановлені також на пристроях, що закривають первинні і вторинні кола живлення засобу обліку, важелі і кнопки управління комутаційних апаратів та кришки автоматів, встановлених у цих колах, двері комірок трансформаторів напруги, кришки на зборках і колодках затискачів, випробувальних блоках, усі інші пристрої і місця, що унеможливлюють доступ до струмоведучих частин схеми обліку. Апеляційним судом встановлено, що облік електричної енергії споживачу здійснювався за адресою: АДРЕСА_1 , що не заперечується стронами та додатковому доказуванню не підлягає. 16 серпня 2010 року було здійснено опломбування шафи обліку пломбою 8319890 позивача, що підтверджується Актом про виконання робіт та збереження пломб (а.с.41-42). Даний акт містить підпис споживача ОСОБА_1 , будь-які зауваження та звернення з боку споживача на той момент у відношенні цієї шафи обліку були відсутні. Шафа обліку разом із пломбою була передана на збереження згідно з вищезазначеним актом споживачу. Належні, допустимі докази протилежного у матеріалах цієї справи відсутні та стороною відповідача суду у цій справі не надані. Крім того, апеляційним судом встановлено, що відповідно до таблиці позивача по особовому рахунку № НОМЕР_1 відкритого на ОСОБА_1 , остання технічна перевірка лічильника 2157785 (з 16 серпня 2010 року, тип НІК 2102-02 (6 років), роздільність 6.2, установленого за адресою: АДРЕСА_1 ) проводилась 25 листопада 2021 року (а.с.8). На момент провденення якої пошкодження проволки на якій зберігається пломба № 8319890 не виявлено. Відповідно до п. 5.5.5 ПРРЕЕ чітко визначено обов`язок споживача експлуатувати та утримувати в належному технічному стані електрообладнання, яке перебуває на його балансі, в тому числі і шафу обліку, відповідно до вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов укладених договорів. «Правилами будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок» (ДНАОП 0.00-1.32-01), затверджених наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 21 червня 2001 року №272 встановлено: п. 2.2.2 ввідний пристрій (надалі - ВП) - сукупність конструкцій, апаратів і приладів, які встановлюються на вводі лінії живлення в будинок або в його відокремлену частину і живляться від ГРЩ (головний розподільчий щит); п. 2.2.3 відно-розподільний пристрій - ввідний пристрій, який містить у собі також апарати і прилади на відхідних лініях; п. 2.4.1 на вводі в будинок повинно бути встановлено один або декілька ВП або ВРП. В даному випадку, шафа обліку і є ввідно-розподільчим пристроєм (допоміжним обладнанням), який відповідно до п. 7.4 розділу 7 глави VI ККО підлягає пломбуванню з метою унеможливлення доступу споживача, як до засобів вимірювальної техніки, так і до струмоведучих частин схеми обліку електричної енергії. Мета захисту лічильника електричної енергії - це облаштування вузла обліку електричної енергії для запобігання несанкціонованого втручання, доступу до елементів або функцій засобу вимірювальної техніки. Таким чином, шафа обліку є захисним (допоміжним) обладнанням для лічильника електричної енергії, встановленого споживача, яка здійснює захисну функцію всього обладнання, що забезпечує захист, насамперед, всередині від впливу перевантажень, надструмів, замикань, а також несанкціонованого доступу третіх осіб. При таких технічних характеристиках та здійсненному захисту вузла обліку електричної енергії споживач не тільки обмежений, а взагалі позбавлений будь-якої можливості щодо втручання до складових вузла обліку (корпусу, скла, кріплення тощо). Аналіз наведених норм права свідчить про те, що статтею ст. 77 Закону України «Про ринок електричної енергії», п. 5.5.5 ПРРЕЕ передбачена не лише відповідальність споживача в разі втручання в роботу лічильника, а також і за відсутність пломб або пошкодження пломб. Також, колегія суддів вважає помилковими висновки суду першої інстанції, що позивач не надав доказів, що в результаті пошкодження пломбувального матеріалу (відсутності пломби) на виносній шафі обліку електричної енепргії відбулося івикористання необлікованої електричної енергії, внаслідок чого спожити електрична енергія не враховувалась. Так, у разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпунктах 2-4 пункту 8.4.2 цієї глави (у частині відсутності засобів вимірювальної техніки, пломб, індикаторів та фіксації впливу фізичних полів індикатором), обсяг та вартість необлікованої електричної енергії визначається оператором системи відповідно до положень цієї глави без проведення відповідної експертизи. Отже, відповідно до п. 8.4.4 ПРРЕЕ визначено чіткий та вичерпний перелік порушень, які передбачають проведення експертизи: пошкодження пломб та/або індикаторів; пошкодження засобів вимірювальної техніки; факт втручання споживача в роботу засобів вимірювальної техніки. Крім того, експертиза засобу комерційного обліку проводиться з метою отримання даних щодо цілісності пломб, якими опломбовується засіб комерційного обліку, їх відповідності пломбам заінтересованих організацій, відповідності засобу комерційного обліку метрологічним характеристикам та умовам експлуатації. Споживач здійснив порушення, передбачене п.п. 2 п.8.4.2 ПРРЕЕ, яке зафіксовано в акті про порушення ПРЕЕЕ, що кваліфікується як пошкодження (розбите скло, пошкодження цілісності корпусу лічильника тощо) або відсутність засобів вимірювальної техніки (за умови наявності акта про пломбування, складеного в порядку, установленому Кодексом комерційного обліку, або іншого документа, який підтверджує передачу на збереження засобів вимірювальної техніки, та у разі пошкодження засобів вимірювальної техніки за умови втручання споживача в роботу засобів вимірювальної техніки), інші дії споживача, які призвели до зміни показів засобів вимірювальної техніки (використання фазозсувного трансформатора, постійних магнітів (у разі невстановлення на/в лічильник індикаторів), пристрою випромінювання електромагнітних полів тощо). Тому, з боку позивача з урахуванням вимог чинного законодавства й було складено акт на підставі виявленого порушення, а саме: «відсутність пломби ПАТ «Запоріжжяобленерго» № 8319890 встановленої згідно акту пломбування та збереження пломб на виносній шафі обліку електричної енергії. Порушення виявлене під час контрольного огляду, споживачу продемонстровано» (а.с.3). При цьому, заперечуючи проти позову відповідач ОСОБА_1 належними та допустимими доказами не спростував того, що з його боку не було несанкціонованого втручання ЗВТ / лічильника, ні в суді першої, ні в суді апеляційної інстанції відповідач не ставив питання про проведення відповідної експертизи. Крім того, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про невідповідність Акту про порушення № 10008316 від 25 листопада 2021 року вимогам ПРРЕЕ, як документа установленої форми, що складається для фіксації факту порушення споживачем цих Правил та, який єпідставою для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, у звязку з чим рішення комісії з розгляду Акту про порушення ПРРЕЕ, оформлене Протоколом № 482 від 21 грудня 2021 року також не відповідає вимогам законодавства. Оскільки, в акті про порушення № 10008316 від 25 листопада 2021 року хоча й зазначено порушення з посиланням на п.2.3.4 та п.5.5.5 ПРРЕЕ, які містять підпункти, не конкретизувавши, які саме порушені споживачем, однак, за змістом цього акту: вказано прописом у акті про порушення (відсутність пломби ПАТ «Запоріжжяобленерго» № 8319890 встановленої згідно акту пломбування та збереження пломб на виноній шафі обліку електричної енергії), яке дійсно відповідає реальному порушенню з боку споживача, та за яким надалі комісією з розгляду актів про порушення було зроблено розрахунок за необліковану електричну енергію, кваліфіковане вірно як порушення п.п. 2 п. 8.4.2 глави 8.4 розділу VIII ПРРЕЕ. Належні, допустимі докази протилежного у м матеріалах цієї справи відсутні. Окрім цього, розрахунок, затверджений комісією, виконаний згідно норм чинного законодавства, у випадку виявлення у споживача порушень, зазначених у підпунктах 1-5 пункту 8.4.2 цієї глави розрахунок необлікованої електричної енергії здійснюється відповідно до п.8.4.11 та п.п.1 п. 8.4.8 глави 8.4 розділу VIII ПРРЕЕ. Відповідно до п.8.2.5 глави 8.2 розділу VIII ПРРЕЕ, у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електроенергії, від якого споживач одержує електроенергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється двосторонній акт порушень. У разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів безоблікового споживання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача (представника споживача) або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки, оформлюється акт про порушення згідно з формою, наведеною в додатку 9 до цих Правил. В акті зазначаються заходи, яких було вжито або яких необхідно вжити для усунення допущених порушень. Акт про порушення складається у двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. Акт про порушення підписується представником (представниками) оператора системи, який (які) брали участь у перевірці, та споживачем (представником споживача) або іншою особою, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки. Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта, які зазначаються в акті, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання. Зазначене нормативне положення містить способи захисту прав споживача, тому споживач не погоджуючись зі змістом акту, робить про це зауваження в самому акті. В даному випадку акт про порушення №10008316 від 25 листопада 2021 року, підписаний представниками оператора системи та споживачем ОСОБА_1 (а.с.3 зворот). Апеляційним судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 будучи обізнаним про складення представниками оператора системи Акту про порушення №10008316 від 25 листопада 2021 року не скористався способом захисту свого начебто порушеного права та не оскаржував рішення комісії, оформлене протоколом № 482 від 21 грудня 2021 року (а.с.6), на розгляді якого був присутній ОСОБА_1 та відмовився поставити свій підпис в протоколі. Наявна в акті №10008316 від 25 листопада 2021 року порушення у вигляді п.2.3.4 ПРРЕЕ, не конкретизувавши порушення у вигляді п.п.2 п.8.4.2 глави 8.4 ПРРЕЕ, про що прямо зазначено у рішенні суду першої інстанції у цій справі, не тягне зміни самого встановленого порушення з боку споживача та відповідно, недійсність вищезазначених акту, протоколу чи розрахунку суми завданих збитків недорахованої електроенергії позивача. Оскільки кінцевим споживачем продукту (електричної енергії) був ОСОБА_1 , а предметом спору є стягнення вартості недоврахованої електроенергії, то визначальним є саме доведеність факту порушення ПРРЕЕ споживачем. Факт порушення ПРРЕЕ з боку ОСОБА_1 підтверджується матеріалами цієї справи та не спростований у цій справі відповідачем. Факт відповідальності споживача за встановлений прилад обліку та пломб на ньому підтверджується Актом про виконання робіт та збереження пломб б/н від 16 серпня 2010 року, який підписано споживачем ОСОБА_1 (а.с.41-42). Аналіз змісту пунктів 8.2.4 та 8.4.1 ПРРЕЕ апеляційним судом свідчить про те, що визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення цих Правил, здійснюється, зокрема, і у випадку виявлення представниками оператора системи пошкоджень чи зриву пломб та/або індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, навіть за відсутності факту споживання необлікованої електроенергії чи умисного втручання споживача до приладів обліку електролічильника з метою заниження значення показників використаної електроенергії. І лише у разі своєчасного (до виявлення порушення представниками оператора системи) письмового повідомлення споживачем оператора системи про пошкодження або зрив пломб (за умови відсутності явних ознак втручання в роботу засобів вимірювальної техніки) визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення цих ПРРЕЕ, не застосовуються. Висновки суду першої інстанції про те, що ОСОБА_1 самостійно та своєчасно повідомив ПАТ «Запоріжжяобленерго» про виявлені порушення щодо приладу обліку електроенергії та викликав працівників електропостачальника у будинковолодіння за адресою: АДРЕСА_1 , є безпідставними, оскільки вони не підтверджені належними доказами. Частина 3 ст. 12 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до ч.1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Згідно з положеннями ч. ч. 1-4 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування. Частина 1 ст. 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, а відповідно до ч.6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.(ч.1 ст. 89 ЦПК України). З наданої позивачем копії таблички вбачається, що 29 жовтня 2021 року по особовому рахунку № НОМЕР_1 ОСОБА_1 були передані покази лічильника, повторно покази лічильника були передані 10 грудня 2021 року (а.с.40). Водночас, доказів, які б свідчили про звернення ОСОБА_1 до ПАТ «Запоріжжяобленерго» із відповідною письмовою заявою у зв`язку з відсутності пломби № 8319890 на виносній шафі обліку, матеріали справи не містять. Крім того, колегія суддів заважує, що оскільки при огляді приладу обліку працівниками ПАТ «Запоріжжяобленерго» було виявлено відсутність на шафі обліку пломби № 8319890, ОСОБА_1 не довів факту вини у цьому третіх осіб, а відповідальність за збереження і цілісність пломб відповідно до акта про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки, який підписаний останнім без будь-яких заперечень та зауважень а також не оскаржений в судовому порядку. Таким чином, висновок суду першої інстанції щодо застосування позивачем іншої норми ПРРЕЕ, ніж виявлене порушення відповідача, не може бути підставою для звільнення від відповідальності відповідача, як споживача, оскільки виявлене порушення кваліфіковано з боку ПАТ «Запоріжжяобленерго» у відповідності до приписів чинного законодавства, які регулюють правовідносини у сфері електроенергетики. Відповідач не надав апеляційному суду свого контррозрахунку вартості необлікованої електричної енергії. Апеляційний суд на виконання вимог ЦПК України сприяв повному та всебічному апеляційному перегляду законності та обґрунтованості рішення у цій справі в межах доводів апеляційної скарги позивача ПАТ «Запоріжжяобленерго». Так, суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасник справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч.2 ст.367 ЦПК України). В силу вимог ч.3 ст.367 ЦПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Проте докази, передбачені ч.3 ст.367 ЦПК України у цій справі відсутні, і зокрема стороною відповідача апеляційному суду у цій справі не надані. При вищевикладених обставинах, доводи апеляційної скарги позивача ПАТ «Запоріжжяобленерго» ґрунтуються на законі та доказах, наявних у матеріалах цієї справи, а рішення суду першої інстанції у цій справі є незаконним та необґрунтованим, ухваленим з порушенням вимог ЦПК України. За таких обставин, апеляційну скаргу ПАТ «Запоріжжяобленерго» слід задовольнити, рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 26 квітня 2023 року у цій справі слід скасувати, ухвалити нове судове рішення, яким позов ПАТ «Запоріжжяобленерго» задовольнити, стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Запоріжжяобленерго» вартість необлікованої електричної енергії у розмірі 8688, 09 грн та вартість технічної первірки однофазного лічильника у розмірі 197, 10 грн, а всього у розмірі 8885,19 грн. Відповідно до частин 1, п. 3 ч. 2 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Згідно з п. п.б), в) ч. 4 ст. 382 ЦПК України в резолютивній частині постанови зазначається новий розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення, розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції. Позивачем сплачено суму судового збору за подання позову до суду першої інстанції у сумі 2481 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 7034 від 29 липня 2022 року (а.с.2), за подання апеляційної скарги у розмірі 3721,50 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 4285 від 29 травня 2023 року (а.с.65). Заявлені позивачем позовні вимоги на суму 8885,19 грн, задоволені у повному обсязі. Тому, позивачу за рахунок відповідача належить до компенсації сума судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги у розмірі 6202,50 грн, виходячи з розрахунку (2481 грн + 3721,50 грн). Керуючись ст.ст. 367, 368, 369, 371-372, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» в особі Запорізьких міських електричних мереж задовольнити. Рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 26 квітня 2023 року у цій справі скасувати. Ухвалити нове судове рішення. Позов Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» в особі Запорізьких міських електричних мереж до ОСОБА_1 про стягнення вартості недооблікованої електроенергії задовольнити. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» в особі Запорізьких міських електричних мереж вартість необлікованої електричної енергії у розмірі 8688, 09 грн, вартість технічної перевірки лічильника у розмірі 197, 10 грн, а всього у розмірі 8885 гривень 19 копійок. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» в особі Запорізьких міських електричних мереж понесені судові витрати, пов`язані із розглядом цієї справи судами першої та апеляційної інстанцій, у вигляді судового збору у розмірі 6202,50 грн. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови,лише у випадку якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково. Повна постанова складена 07 серпня 2023 року. Головуючий, суддя Суддя Суддя Подліянова Г.С. Гончар М.С. Маловічко С.В.