Постанова Центральний апеляційний господарський суд № 908/1839/20

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20.01.2021 року м.Дніпро Справа № 908/1839/20 Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Антоніка С.Г. (доповідач), суддів: Дарміна М.О., Іванова С.Г., розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Місто для людей Запоріжжя" на рішення господарського суду Запорізької області від 12.10.2020 року, ухвалене суддею Гороховим І.С. повний текст якого підписаний 19.10.2020 року, у справі №908/1839/20 за позовом Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" в особі Запорізьких міських електричних мереж, 69035, м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, 25 до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Місто для людей Запоріжжя", 69035, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 131-В про стягнення коштів ВСТАНОВИВ: До господарського суду Запорізької області звернулося Публічне акціонерне товариство "Запоріжжяобленерго" в особі Запорізьких міських електричних мереж з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Місто для людей Запоріжжя" заборгованості в розмірі 12 868,75 грн. вартості необлікованої електричної енергії, одержаної шляхом підключення з розподільчого квартирного щітка до електричної мережі, що не є власністю електропостачальника, струмоприймача поза розрахунковими засобами обліку електричної енергії в 3-му під`їзді на 1 поверсі будинку №8 по вулиці Калнишевського в м. Запоріжжя. Рішенням господарського суду позов задоволено у повному обсязі. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Місто для людей Запоріжжя" на користь Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" в особі Запорізьких міських електричних мереж борг за недораховану електроенергію в розмірі 12 868,75 грн. , судовий збір у розмірі 2102,00 грн. Рішення суду обґрунтовано доведеністю позивачем порушення відповідачем Правил роздрібного ринку електроенергії та правильністю здійсненного нарахування. Не погодившись із зазначеним рішенням суду, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Місто для людей Запоріжжя". В обґрунтування апеляційних вимог, скаржник зазначає, що: - ТОВ «Місто для людей Запоріжжя» не є балансоутримувачем будинків м. Запоріжжя, а лише є управителем багатоквартирних будинків, що вбачається з укладених договорів про надання послуг з управління багатоквартирними будинками, та не мають у своїй власності, або господарському віданні електроустановку, дані електроустановки є власністю співвласників то квартирногоного будинку; - управитель виступає від імені, в інтересах та за рахунок співвласників при взаємовідносинах з іншими юридичними особами; - відповідно до договору «Про постачання електричної енергії» № 14418 від 01.11.2017 року, укладеного від імені співвласників багатоквартирного будинку та в інтересах співвласників багатоквартирного будинку ТОВ «Місто для людей Запоріжжя» та Публічним акціонерним товариством «Запоріжжяобленерго», сторонами є Постачальник електричної енергії та Споживач, тому відповідно співвласники багатоквартирних будинків в правовому сенсі є Споживачем по даному договору, оскільки вони є власниками електроустановок, а не ТОВ «Місто для людей Запоріжжя», що підтверджується і тим, що відповідно до Договору № 14418 Споживач відноситься до другого класу споживача та до другого групи споживання; - згідно п 3.3.1 договору управління, відповідач надає послуги згідно певного переліку, затвердженого Рішенням виконкому ЗМР №389 від 19.07.2017 року, і саме виходячи із затвердженого переліку робіт і була сформована вартість робіт на управління, де немає робіт, пов`язаних з інженерною інспекцією мереж на відповідність правилам, а також пошук сторонніх підключень, оскільки ці роботи виконує персонал позивача при технічній перевірці при укладенні договору, а відповідач тільки підтримуємо мережі в робочому стані. - виявлене порушення, виникло через службову недбалість, і невиконання своїх посадових обов`язків співробітниками позивача і КП «Наше місто», оскільки ТОВ «МДЛ Запоріжжя" не є правонаступником КП «Наше місто»; - суд не вірно трактує Постанову НКРЕКП № 312 від 14.03.2018 року «Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії», оскільки відповідно до абз. 2.4 п.6 Правил, після укладення договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, договори про користування електричною енергією та договори про постачання електричної енергії продовжують свою дію в частині регулювання відносин щодо заборгованості/переплати за цими договорами з відповідними правами та обов`язками, пов`язаними з такою заборгованістю/переплатою, а також щодо нарахування пені, неустойки, обмеження та припинення постачання електричної енергії, а в іншій частині договори про користування електричною енергією та договори про постачання електричної енергії припиняють свою дію (редакція Постанови чина на час складання акту та протоколу); - позивач не обґрунтував та не довів жодними доказами, обставини, які б свідчили про обов`язок відповідача скасовувати рішення та акт позивача, оскільки : «Акт про порушення ПРРЕЕ» є лише фіксацією порушення, яке було виявлено під час проведення перевірки, а оскарження самого лише факту складення такого акта, який не встановлює для споживача будь-яких обов`язків і є різновидом претензії, не передбаченої чинним законодавством як спосіб захисту прав; -зазначений акт може бути визнаний як доказ (із наданням йому відповідної оцінки судом) під час вирішення іншого спору, зокрема щодо відшкодування матеріальних збитків, при вирішенні якого суд зобов`язаннй дати оцінку щодо дійсності цього Акта; - Акт про порушення № 00001400 від 13.03.2019 року, підписаний Коваленко Д.О , але містить зауваження, про те, що ТОВ «МДЛ Запоріжжя» не має доступу до закритих тамбурів, оскільки це приватна власність і саме порушник повинен нести відповідальність а не відповідач; - зміст Акту є неоднозначним, оскільки йдеться про порушення ПКЕЕ або ПКЕЕН, які вже втратили свою чинність; - на дату складання Акту про порушення, не вимірювався струм споживання. Для правильного розрахунку повинен був бути виміряний струм споживання, оскільки підключення є відкритим; - в Додатку 1 Акту дільниця самовільного підключення т.5 зазначено Алюміній 2,5 мм2 та не вказано скількох жильний провод, а в Акті № 00001400 зазначено Алюміній 2x2,5 мм2, що є грубою та сутевою помилкою оскільки ці дані беруться для розрахунку вартості недоврахованної електричної енергії; - розрахунок заборгованості не містить печатки. Просить рішення господарського суду скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду у складі колегії суддів: головуючого судді Антоніка С.Г. (доповідач), суддів Дарміна О.М., Іванова С.Г. від 14.12.2020 року поновлено строк на апеляційне оскарження у справі 908/1839/20. Відкрите апеляційне провадження у справі № 908/1839/20. Ухвалено розглянути апеляційну скаргу у порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами. Зупинено дію рішення господарського суду на час апеляційного перегляду. Апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше (ч. 5 ст. 252 ГПК України). Відзив на апеляційну скаргу на адресу суду не надходив. Відповідно до ч. 13 ст. 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Згідно ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Колегія суддів, переглянувши справу за наявними у ній доказами, що стосуються фактів, викладених в апеляційній скарзі, в межах доводів та вимог апеляційних скарг, зазначаэ наступне.. Як встановлено господарським судом та вбачається з матеріалів справи, 01.11.2017 Публічним акціонерним товариством Запоріжжяобленерго в особі Запорізьких міських електричних мереж (позивач, Постачальник електричної енергії) та Товариством з обмеженою відповідальністю Місто для людей Запоріжжя (відповідач, споживач) укладено договір про постачання електричної енергії за № 14418. Відповідно до розділу 1 договору, постачальник електричної енергії продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача згідно додатка № 5 з приєднаною потужністю, зазначеною у додатку № 1 Обсяги постачання електричної енергії споживачу, а споживач оплачує постачальнику електричної енергії вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору. Точки продажу електричної енергії визначаються додатком № 2 Точки продажу електричної енергії споживачу. Згідно з п. 2.1 договору, під час виконання умов цього договору, а також при вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов`язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ). Відповідно до п. 6.2. договору, споживач зобов`язаний: 1) Виконувати умови цього Договору, в тому числі, своєчасно проводити розрахунки відповідно до умов Договору. 2) Забезпечувати належний технічний стан та безпечну експлуатацію своїх внутрішніх електромереж, електроустановок та електроприладів. 3) Невідкладно повідомляти Оператора системи про недоліки в роботі вузла вимірювання. Пунктом 8.7 договору визначено, що у разі виявлення представниками Оператора системи пошкоджень чи зриву пломб та/або індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів вимірювальної техніки, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів вимірювальної техніки з метою зміни їх показів, самовільних підключень до електричних мереж, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії розрахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до методики визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, затвердженої Регулятором. З 01.01.2019р. ТОВ «Місто для людей» приєдналося до публічного Договору споживача про надання послуг з розподілу електричної шляхом підписання заяви-приєднання до публічного договору приєднання (договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, відповідних договорів про постачання електричної енергії) на умовах договору про постачання електричної енергії №14418 від 01.11.2017р. Відповідно до пп. пп. 2, 4 п. 6.2 договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, споживач зобов`язаний забезпечити належний технічний стан та безпечну експлуатацію своїх внутрішніх електромереж, електроустановок та електроприладів; узгоджувати з оператором системи нові підключення та переобладнання внутрішньої електропроводки, здійснювані з метою збільшення споживання електричної потужності. Пунктом 8.7 договору про надання послуг з розподілу електричної енергії передбачено, що в разі виявлення представником оператора системи пошкоджень чи зриву пломб та/або індикаторів, установлених в місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів вимірювальної техніки, явних ознак вручання в параметри розрахункових засобів вимірювальної техніки з метою зміни їх показів, самовільних підключень до електричних мереж, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, розрахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до методики визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, затвердженої регулятором. Акт про порушення підписується представником оператора системи та споживачем або представником споживача. Представником споживача є особа, яка знаходиться на території об`єкта споживача під час проведення перевірки та допустила представників оператора системи до перевірки об`єкту. У разі відмови споживача або представника споживача підписати акт про порушення в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний уповноваженим представником оператора системи та двома будь-якими незаінтересованими особами, за умови посвідчення їх осіб. На підставі акта про порушення уповноваженими представниками оператора системи під час засідання комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг не облікованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Рішення комісії оформлюється протоколом. На засідання комісії про внесення змін до протоколу запрошується споживач. 13.03.2019р. при здійснені технічної перевірки об`єктів електропостачання ТОВ Місто для людей Запоріжжя, встановлено, що споживач при користуванні електричною енергією за адресою м. Запоріжжя, вул. Калнишевського, буд. 8, порушив вимоги п. 5.5.5 ПРРЕЕ, а саме: Підключив до електричної мережі, що не є власністю електропостачальника, струмоприймач поза розрахунковими засобами обліку електричної енергії без порушення схеми обліку. Підключення виконано відкрито по мережі 0,22 кВ алюмінієвим дротом перетином 2,5 мм з розподільчого квартирного щитка на 1 поверсі 3-го під`їзду. Порушення виявлено під час технічної перевірки. Перевірка та складання Акту здійснювалось за участі представника споживача. В акті зазначено дата, час і місце розгляду Акту про порушення. Представником споживача Акт підписаний з зауваженням : «Нема доступу до розподільчого квартирного щитка». Зразок кабелю вилучено, поміщено в пакет та опломбовано. 04.04.2019 року на засіданні комісії з розгляду актів про порушення ПРРЕЕ Енергопостачальником було прийнято рішення, оформлене протоколом, що порушення відповідає пп.7 п.2.1. Методики, виконати розрахунок недоврахованої електроенергії за період з 31.10.2018р. по 13.03.2019р.в кількості 5958 кВт.год. на загальну суму 12 868,75 грн. Відповідач на засідання комісії з розгляду актів про порушення ПРРЕЕ на призначену дату та час не з?явився, другий екземпляр протоколу від 04.04.2019р., розрахунок нарахувань та рахунок на оплату було йому відправлено поштою 03.05.2019р.. Відповідачем вартість недоврахованої електричної енергії в розмірі 12 868,75 грн. в добровільному порядку не сплачена, що й стало підставою звернення до суду. Відповідно до ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Згідно ч. 6 ст. 56 Закону України «Про ринок електричної енергії», постачання електричної енергії електропостачальниками здійснюється з дотриманням правил роздрібного ринку. Частиною 1 статті 77 Закону України «Про ринок електричної енергії» встановлено, що учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом Станом на час проведення перевірки, виявлення порушення та складення Акта про порушення № 00000911 діяли Правила роздрібного ринку електричної енергії, затверджені постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312 (далі - ПРРЕЕ). Відповідно до пункту 1.1.1 ПРРЕЕ ці Правила регулюють взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, визначеними цими Правилами. Ці Правила є обов`язковими для виконання усіма учасниками роздрібного ринку. Згідно з підпунктами 1, 4, 19, 20 пункту 5.5.5 ПРРЕЕ, споживач електричної енергії зобов`язаний користуватися електричною енергією виключно на підставі договору (договорів); здійснювати оплату рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих Правил та умов договору; своєчасно вживати відповідних заходів для усунення виявлених порушень; не допускати безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача, а також відшкодовувати збитки, завдані оператору системи та/або споживачу (основному споживачу), у разі виявлення безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача; Відповідно до пункту 8.2.5 ПРРЕЕ у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача або представника споживача оформлюється акт про порушення. В акті про порушення мають бути зазначені зміст виявленого порушення з посиланням на відповідні пункти цих Правил або методики визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, затвердженої Регулятором, та вихідні дані, необхідні для визначення обсягу необлікованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень. Акт про порушення складається у двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. Акт про порушення підписується представником оператора системи та споживачем або представником споживача. У разі відмови споживача або представника споживача підписати акт про порушення в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт про порушення вважається дійсним, якщо він підписаний уповноваженим представником оператора системи та двома незаінтересованими особами (представник житлово-експлуатаційної організації, балансоутримувача або управителя будинку, виборна особа будинкового, вуличного, квартального чи іншого органу самоорганізації населення або представник органу місцевого самоврядування, інший споживач тощо) за умови посвідчення їх осіб. Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта про порушення та викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які зазначаються в акті про порушення або надаються (надсилаються) оператору системи окремим письмовим повідомленням. Згідно з пунктом 8.2.6 ПРРЕЕ, на підставі акта про порушення уповноваженими представниками оператора системи під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг необлікованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Колегія суддів констатує, що Акт про порушення складений з дотриманням вимог п. 8.2.5. ПРЕЕ та підписаний представником споживача. При цьому зауваженя з боку представника споживача щодо проведення перевірки та даних зазначених в акті відсутні. Посилання апелянта та те, що на схемі електропостачання, яка є додатком до акту про порушення, не зазначено скільки жіл має провід яким здійснено самовільне підключення, не заслуговує на увагу, оскільки в акті про порушення зазначено, що підключення здійснено двожильним проводом (Алюміній 2x2,5 мм2) Правильність застосування Методики та правильність розрахунку відповідачем не оскаржується тому й не перевіряється апеляційним судом. Доводи скаржника про невірне визначення позивачем відповідача, як споживача послуг, тому, що останній, згідно з Законом України «Про житлово-комунальні послуги» є Управителем багатоквартирного будинку, а не споживачем послуг та не має у своїй власності, або господарському віданні електроустановки, дані електроустановки є власністю співвласників багатоквартирного будинку, як спільне майно співвласників колегією суддів визнані безпідставними, враховуючи наступне. Відповідно до ст. 1 Закону України Про житлово-комунальні послуги управитель багатоквартирного будинку (далі - управитель) - фізична особа - підприємець або юридична особа - суб`єкт підприємницької діяльності, яка за договором із співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб. Згідно ч.4 ст.8 даного Закону, управитель багатоквартирного будинку зобов`язаний: 1) забезпечувати належне утримання спільного майна багатоквартирного будинку та прибудинкової території відповідно до нормативних вимог і договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, від власного імені укладати з підрядниками необхідні договори про виконання окремих робіт та послуг; 5) у разі прийняття співвласниками багатоквартирного будинку відповідного рішення від імені, в інтересах та за рахунок співвласників укладати з виконавцями комунальних послуг договори про надання таких послуг, забезпечувати виконання умов договорів та контроль якості цих послуг; 6) укласти з виконавцем послуги з постачання електричної енергії договір про постачання електричної енергії для освітлення місць загального користування, живлення ліфтів та забезпечення функціонування іншого спільного майна багатоквартирного будинку, забезпечувати виконання умов цього договору та контроль якості цих послуг. Статтею 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку» визначено, що спільне майно багатоквартирного будинку - приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія. Враховуючи вищезазначені норми законодавства колегія суддів констатує, що на управителя покладено обов?язок забезпечити належне утримання спільного майна співвласників будинку, зокрема, електричного обладнання всередині будинку. І відповідно до п.6 ч.4 ст.8 Закону України Про житлово-комунальні послуги саме управитель зобов?язаний укласти з виконавцем послуги з постачання електричної енергії договір про постачання електричної енергії для освітлення місць загального користування, живлення ліфтів та забезпечення функціонування іншого спільного майна багатоквартирного будинку. І управитель, згідно укладених договорів про постачання електроенергії та про розподіл несе відповідальність за стан електрообладнання будинку. Посилання апелянта на те, що у нього відсутній доступ до розподільчих квартирних щитків не приймаються до уваги, оскільки відповідно до ч.3 ст.8 Закону України Про житлово-комунальні послуги, управитель багатоквартирного будинку має право, зокрема, вимагати від споживача дотримання вимог правил експлуатації жилих приміщень та прибудинкової території, санітарно-гігієнічних правил і правил пожежної безпеки, інших нормативно-правових актів у сфері комунальних послуг; доступу до приміщень, будинків і споруд для ліквідації аварій, усунення неполадок, що виникли у санітарно-технічному та інженерному обладнанні, його встановлення і заміни, проведення технічних і профілактичних оглядів у порядку, визначеному законодавством і договором про надання послуг з управління багатоквартирним будинком. Посилання апелянта на те, що при проведені перевірки не вимірювався струм споживання також не приймається до уваги, оскільки при розрахунку кількості та вартості не облікованої електроенергії за виявлене порушення, струм споживання не застосовується. З урахуванням наведеного апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Разом з тим,

мотивувальна частина рішення підлягає зміні з наступних підстав. В мотивувальній частині господарський неправильно послався на ст.235, 237 Господарського кодексу України, зазначивши, що донарахована вартість електричної енергії є оперативно-господарською санкцією. Так, відповідно до статті 235 Господарського кодексу України за порушення господарських зобов`язань до суб`єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов`язання, що використовуються самими сторонами зобов`язання в односторонньому порядку. До суб`єкта, який порушив господарське зобов`язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором. Оперативно-господарські санкції застосовуються незалежно від вини суб`єкта, який порушив господарське зобов`язання. Види оперативно-господарських санкцій закріплено статтею 236 Господарського кодексу України, згідно із частиною першою якої у господарських договорах сторони можуть передбачати використання таких видів оперативно-господарських санкцій: 1) одностороння відмова від виконання свого зобов`язання управненою стороною зі звільненням її від відповідальності за це - у разі порушення зобов`язання другою стороною; відмова від оплати за зобов`язанням, яке виконано неналежним чином або достроково виконано боржником без згоди другої сторони; відстрочення відвантаження продукції чи виконання робіт унаслідок прострочення виставлення акредитива платником, припинення видачі банківських позичок тощо; 2) відмова управненої сторони зобов`язання від прийняття подальшого виконання зобов`язання, порушеного другою стороною, або повернення в односторонньому порядку виконаного кредитором за зобов`язанням (списання з рахунку боржника в безакцептному порядку коштів, сплачених за неякісну продукцію, тощо); 3) встановлення в односторонньому порядку на майбутнє додаткових гарантій належного виконання зобов`язань стороною, яка порушила зобов`язання: зміна порядку оплати продукції (робіт, послуг), переведення платника на попередню оплату продукції (робіт, послуг) або на оплату після перевірки їх якості тощо; 4) відмова від встановлення на майбутнє господарських відносин зі стороною, яка порушує зобов`язання. При цьому цей перелік оперативно-господарських санкцій, не є вичерпним; сторони можуть передбачити у договорі також інші оперативно-господарські санкції (частина друга статті 236 Господарського кодексу України). Підставою для застосування оперативно-господарських санкцій є факт порушення господарського зобов`язання другою стороною. Оперативно-господарські санкції застосовуються стороною, яка потерпіла від правопорушення, у позасудовому порядку та без попереднього пред`явлення претензії порушнику зобов`язання (стаття 237 Господарського кодексу України). З викладеного вбачається, що оперативно-господарські санкції можуть полягати в односторонній відмові від господарського зобов`язання (повністю або частково) або в односторонній зміні його умов. Оперативно-господарські санкції застосовуються відповідною особою - стороною зобов`язання в односторонньому порядку, а їх перелік та порядок вжиття визначаються виключно положеннями договору, укладеного між сторонами. Мета застосування зазначених санкцій - припинення або запобігання повторенню порушень зобов`язання шляхом оперативного впливу на правопорушника. Оперативно-господарські санкції застосовуються виключно за рішенням управненої сторони й спрямовані на корегування подальшої поведінки порушника господарського зобов`язання в майбутньому. Одностороннє визначення однією стороною господарського зобов`язання розміру боргу іншої сторони зазначеному не відповідає. Отже, ані нарахування вартості недоврахованої електричної енергії, ані рішення комісії електропередавальної організації про визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та її вартості, оформлене протоколом з розгляду акта пропорушення ПКЕЕ, не є оперативно-господарською санкцією. Таких висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду в постанові № 910/17955/17 від 14.01.2020р. З цих підстав, з мотивувальної частини рішення підлягає виключенню посилання на ст.235, 237 ГК України, у зв?язку з чим рішення сууд підлягає зміні. Судові витрати покладаються на зачаника апеляційної скарги. На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 275, 277, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Місто для людей Запоріжжя" залишити без задоволення Рішення господарського суду Запорізької області від 12.10.2020р. у справі № 908/1839/20 змінити в частині, зазначеній в постанові. В іншій частині рішення суду залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду лише у випадку, передбаченому п.2 ч.3 ст.287 ГПК України. Головуючий суддя С.Г. Антонік Суддя М.О.Дармін Суддя О.Г.Іванов