Постанова Київський апеляційний суд № 753/10952/23

Постанова Іменем України Єдиний унікальний номер справи 753/10952/23 Номер провадження 33/824/3605/2023 Головуючий у суді першої інстанції Л.В.Комаревцева Суддя - доповідач у суді апеляційної інстанції Л. Д. Поливач 21 липня 2023 року місто Київ Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Поливач Л. Д., розглянув у судовому засіданні в залі суду в місті Києві справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та захисника ОСОБА_1 - адвоката Морозова Вадима Юрійовича на постанову судді Дарницького районного суду м. Києва від 03 липня 2023 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, у с т а н о в и в : Постановою судді Дарницького районного суду м. Києва від 03 липня 2023 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. та на неї накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Судом встановлено, що 16 червня 2023 року о 06 год. 10 хв. по вул. Вербицького, 8 а в м. Києві ОСОБА_1 керувала автомобілем «CHEVROLETAVEO» д.н.з НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, хитка хода, різка зміна забарвлення шкірного покриву. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку водій відмовилась. Не погоджуючись з постановою судді ОСОБА_1 та її захисник - адвокат Морозов В.Ю. подали апеляційну скаргу, просять її скасувати та провадження у справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначено, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, оскільки під час розгляду даної справи суд неповно з`ясував усі фактичні обставини, не дослідив і не дав належної оцінки наявним у справі доказам, що призвело до прийняття незаконного та необґрунтованого судового рішення, висновки якого не відповідають фактичним обставинам справи та не підтверджуються належними і допустимими доказами. Апелянти зауважують, що матеріали справи та складений протокол містять у собі численні порушення. ОСОБА_1 стверджує, що транспортним засобом не керувала, а просто знаходилася поруч із ним. Працівники поліції під`їхавши у двір будинку, прийшли до невірного висновку, що вона керувала автомобілем, хоча двигун автомобіля був вимкнений та вона знаходилась поряд із транспортним засобом. Окрім того, в автомобілі було пробите колесо, отже є очевидним, що він технічного не міг рухатися. На думку апелянтів, в протоколі про адміністративне правопорушення містяться порушення, оскільки процедура огляду на стан сп`яніння не проводилася, під час складання протоколу, не залучено свідків, поліцейськими не роз`яснено права та порядок проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, не доставлено апелянта до медичного закладу з метою проходження тесту на стан алкогольного сп`яніння у лікарні. В матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутній відеодоказ факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, а в протоколі відсутні дані засобу відеофіксації. Фрагмент відеозапису, долучений до матеріалів справи є не повним, на відео взагалі не зафіксовано факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом. У судове засідання суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 не з`явилася, про час, дату та місце розгляду справи повідомлена належним чином шляхом направлення судової повістки в електронному вигляді за допомогою смс-повідомлення. Причини своєї неявки ОСОБА_1 суду не повідомила. Захисник ОСОБА_1 - адвокат Морозов В.Ю. подав до суду клопотання про відкладення судового засідання з метою забезпечення його проведення в режимі відео конференції. Суд не вбачає підстав для задоволення клопотання захисника ОСОБА_1 - адвоката Морозова В.Ю. та проведення судового засідання в режимі відеоконеференції, оскільки нормами діючого КУпАП не передбачено проведення відеоконференції у справах про адміністративні правопорушення. Крім того, подане клопотання захисником, не звільняло ОСОБА_1 від обов`язку з`явитися в судове засідання, але вона в судове засідання не з`явилась, причини неявки суду не повідомила, суд розцінив їх як неповажні та переглянув справу за її відсутності. З урахуванням встановленого КУпАП строку для розгляду справ про адміністративне правопорушення, апеляційний суд вважав за можливе розглянути спрау у відсутності осіб, які подали апеляційну на підставі наявних у матеріалах справи доказів та доводів викладених у апеляційній скарзі. Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд уважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне. Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів. Відповідно до вимог статей 245, 280, 256 КУпАП одним із завдань провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи. Необхідно також встановити, чи вчинено правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, а також інші обставини, які мають значення для справи. Наявним у матеріалах справи доказам, суд повинен дати належну оцінку. За змістом ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно зі ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа), що розглядає справу про адміністративне правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Пунктами 1.3 та 1.9 ПДР встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством. Європейський суд з прав людини у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (рішення від 29 червня 2007 року) зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. Так, приписами частини першої статті 130 КУпАП передбачена відповідальність як за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, так і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відповідно до пункту 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Згідно приписів ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Вказані положення Кодексу повністю кореспондуються з положеннями п. 2.5. Правил дорожнього руху України, згідно з якими водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. У відповідності до п. 6 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 №1103, водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я. За приписами пункту 1 розділу ІІ Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів проводиться поліцейським лише за наявності у водіїв ознак алкогольного сп`яніння, в той час, як пунктом 12 цього розділу передбачено, що у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4, розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я. При цьому згідно п. 3 Розділу І цієї Інструкції ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. Правовою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність складу вчиненого адміністративного правопорушення, що має підтверджуватися належними і допустимими доказами. Перевіркою матеріалів справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 встановлено, що суд першої інстанції розглянув справу у відповідності до вимог статей 245, 252, 280 КУпАП, всебічно, повно і об`єктивно з`ясував обставини вчинення правопорушення та прийняв постанову, зміст якої відповідає вимогам ст. 283 КУпАП. Так, переглядаючи справу в межах доводів поданої апеляційної скарги апеляційний суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова, якою ОСОБА_1 визнано винною у порушенні нею п. 2.5 Правил дорожнього руху України та притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП є обґрунтованою та такою, що підтверджується наявними в матеріалах справі доказами, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 029278 від 16.06.2023, складеним стосовно ОСОБА_1 , у якому зазначено, що остання керувала транспортним засобом «CHEVROLET AVEO», д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів та мови, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя), від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку відмовилася; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з яким водія ОСОБА_1 направлено до КНП «КМНКЛ» Соціотерапія, відомості про проходження огляду в направленні відсутні; відеозаписом з телефону «iphоne 12 mini», яким зафіксовано відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки за допомогою спеціального технічного приладу; поясненнями свідка. Усім зазначеним доказам суд першої інстанції надав належну оцінку та правильно визнав винною ОСОБА_1 у порушенні пункту 2.5 ПДР України та вчиненні нею адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Доводи апеляційної скарги щодо відсутності доказів керуваня ОСОБА_1 16.06.2023 транспортним засобом «CHEVROLET AVEO», д.н.з. НОМЕР_1 та його зупинки працівниками поліції, за вказаних у протоколі обставин події, апеляційний суд відхиляє як необґрунтовані, оскільки такі доводи спростовуються наявними у матеріах справи доказами. Апеляційний суд вважає, що суддею суду першої інстанції належним чином були досліджені докази, що містяться у матеріалах справи про адміністративне правопорушення, яким суддя надав належну правову оцінку, з такою оцінкою доказів погоджується і суд апеляційної інстанції. Оцінюючи кожен наведений вище доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність цих зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, апеляційний суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин справи, керуючись законом і правосвідомістю (ч. 1 ст. 251, ст. 252 КУпАП), не убачає будь-яких підстав не довіряти цим доказам. В апеляційній скарзі, апелянт зауважує, що в протоколі про адміністративне правопорушення відсутні дані засобу відео фіксації. Однак, як вбачається із протоколу про адмінітсратвне правопорушення серія ААД № 029278 від 16.06.2023 фіксування порушення відбувалося на «iPhone 12 mini». В матеріалах адмінітартивної справи також міститься рапорт поліцейського про те, що відеозапис проводився на особистий телефон поліцейського «iPhone 12 mini» та власний автовідеореєстратор у зв`язку з тим, що на час опрацювання виклику та складання адмінматеріалів нагрудні відео реєстратори (бодікамери) поліцейських були розряджені та не було технічної можливості замінити реєстратори на нові. При цьому, досліджуючи відеозапис з місця пригоди на предмет достовірності та допустимості, апеляційний суд вважає за можливе використати його як доказ вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки ці відеофайли містять фактичні дані, на основі яких встановлюється певний юридичний факт і їх зміст об`єктивно узгоджується та співпадає з іншими безпосередньо дослідженими доказами в справі, враховуючи, що ці відеофайли підтвердили відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння як на місці зупинки так і у медичному закладі. Крім того, ці відеоматеріали містять дані і про роз`яснення водієві наслідків відмови від проходження огляду на стан сп`яніння та відсторонення від керування автомобілем. Так, із відеозапису з телефону «iphоne 12 mini» вбачається, що працівники поліції приїхали на виклик свідка ОСОБА_2 , яка повідомила поліцію про керування невідомою особою у стані алкогольного сп`яніння транспортним засобом. По приїзду на місце події поліцейськими встановлено, що поліцію було викликано у зв`язку із тим, що водій автомобіля «CHEVROLET AVEO», яким виявився ОСОБА_1 керувала транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння. На прохання поліцейського пройти огляд на стан сп`яніння на місці події чи проїхати до найближчного медичного закладу ОСОБА_1 категорично відмовилася, та стверджувала, що не керувала транспортним засобом. З відеозапису вбачається, що на місці події була присутня свідок ОСОБА_2 , яка підтвердила факт керування автомобілем ОСОБА_1 . В матеріалах справи міститься письмові пояснення свідка ОСОБА_2 , яка показала, що бачила як по вулиці Вербицького, 8 а, вздовж будинку рухався автомобіль з неадекватним керуванням, було скоєно декілька наїздів на бардюри, потім водій в`їхав в огородження. Свідок вийшла на вулицю, подивитися номер автомобіля, за кермом побачила жінку, яка спочатку вийшла з авто, оглянула автомобіль, після чого знову сіла в автомобіль. Жінка була одягненя в рожеву футболку, коси вгорі підібрані. Отже, вказаний відеозапис з «iphоne 12 mini» є належним доказом на підтвердження факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом 16.06.2023. З урахуванням зазначеного доводи апеляційної скарги про недоведеність факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом ««CHEVROLET AVEO»», реєстраційний номер НОМЕР_1 , 16 червня 2023 року о 06-10 год в м. Київ о вул. Архітектора Вербицького, 8 а, апеляційний суд оцінює критично та відхиляє. При цьому під час апеляційного розгляду не було встановлено будь-яких даних, що ставлять під сумнів зміст протоколу, а факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом зознаками алкогольного сп`яніння об`єктивно підтверджується наведеними вище доказами, які не викликають у апеляційного суду сумнівів щодо їх належності, достовірності, допустимості та достатності. Протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали по документуванню адміністративного правопорушення складено відповідно до вимог ст.256 КУпАП, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Протокол підписаний особою, яка його склала із зазначенням всіх необхідних даних, та особою відносно якої його було складено. Будь - яких зауважень особа, відносно якої складено протокол, не висловила, крім того, що не погоджується з пред`явленим їй обвинуваченням, від підпису відмовилася, що відображено у протоколі про адміністративне правопорушення особою, яка його склала. Частиною 2 статті 19 Конституції України декларовано, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно зі статею 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Відповідно до пункту 11 статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі. Уповноважені підрозділи органів Національної поліції наділені владними управлінськими функціями, та вжиттям відповідних заходів, а тому оскарження їх дій та прийнятих ними рішень носить публічно-правовий характер та має розглядатись адміністративним судом в порядку визначеному КАС України. Апеляційний суд не приймає до уваги запереченя апелянта щодо тієї обставини, що її не було доставлено до медичного закладу, з метою проходження огляду на стан сп`яніння у лікарні, оскільки від проходження такого огляду вона відмовилася. Надавши поліцейським посвідчення водія вона підтвердила факт керування нею транспортним засобом, а отже була зобов`язана виконати вимогу працівника поліції про проходження огляду на стан сп`яніння. При цьому, зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що він був складений не за перебування водія у стані алкогольного сп`яніння, а саме за відмову від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння, що є окремою складовою диспозиції ч.1 ст.130 КупАП. З відеофіксації порушення вбачається, що апелянту було запропоновано пройти медичний огляд у встановленому законом порядку та ОСОБА_1 від проходження огляду відмовилася. Окрім того, в матеріалах справи міститься направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебуванням під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Отже, твердження апелянта що до її особи не було застосовано процедуру огляду на стан сп`яніння є безпідставними. Відмова від проходження огляду на стан сп`яніння є порушенням вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху і утворює самостійний склад правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП. Таким чином, перевіркою матеріалів справи не встановлено порушень працівниками поліції Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, що могли стати підставою невиконання ОСОБА_1 законних вимог поліції про проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. Усі матеріали справи зібрані працівниками патрульної поліції, які діяли в межах своїх повноважень, протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 повністю відповідає вимогам ст. 256 КУпАП. Апеляційний суд вважає, що будь-яких порушень при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, які б стали підставою для скасування судового рішення судді суду першої інстанції апеляційним судом не встановлено. Необхідно зауважити, що диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових чи підзаконних нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов`язки учасників дорожнього руху, у тому числі осіб, які керують транспортним засобом, і встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України, тому у протоколі та у постанові присутнє посилання на порушення ОСОБА_1 вимог ПДР, згідно яких водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, а сама процедура огляду на стан сп`яніння закріплена у ст. 266 КУпАП, розділі X «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», розділах І-ІІІ «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» і «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду». Апеляційний суд враховує, що викладені в цій постанові висновки та їх мотивування є достатніми і зрозумілими та відповідають вимогам закону та повністю доводять вину водія ОСОБА_1 у порушенні п. 2.5 Правил дорожнього руху України та у вчиненні нею адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст 130 КУпАП Що стосується інших доводів апеляційної скарги, то вони також не можуть бути прийнятими до уваги апеляційним судом, оскільки не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду справи. В своєму рішенні від 29.06.2007 у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (OHalloran and Francis v. the United Kingdom), заяви №15809/02 і № 25624/02) ЄСПЛ наголосив, що «будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди; ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі», а тому апеляційний суд вважає, що працівником поліції при складанні у відношенні ОСОБА_3 протоколу про адміністративне правопорушення дотримані в повному обсязі усі вимоги норм матеріального та процесуального права. Факт керування ОСОБА_3 автомобілем «Шкода Fabia», реєстраційний номер НОМЕР_2 , з ознаками алкогольного сп`яніння 27.03.2023 підтверджено належними та допустими доказами у справі, які не спростовані апелянтом. Суддя суду першої інстанції не вийшов за межі зазначених у протоколі обставин, розглянувши справу на підставі наданих сторонами (у тому числі й уповноваженою особою національної поліції, яка склала протокол про адміністративне правопорушення ч. 2 ст. 251, ст. 255 КУпАП) та досліджених у судовому засіданні доказів, достатніх у своїй сукупності і взаємозв`язку для доведення вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. При розгляді справи в повному обсязі дотримані положення ст. 268, 279, 280 КУпАП, постанова судді є законною, обґрунтованою і належним чином умотивованою. З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що у справі зібрано достатньо доказів на підтвердження факту порушення водієм ОСОБА_1 пункту 2.5 Правил дорожнього руху України та наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, що відповідає встановленим фактичним обставинам справи, а тому постанова судді Дарницького районного суду м. Києва від 03 липня 2023 року стосовно ОСОБА_1 є законною та обґрунтованою. Підстави для її скасування та закриття провадження у справі за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, про що заявляються вимоги в апеляційній скарзі, відсутні. Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , захисника ОСОБА_1 - адвоката Морозова Вадима Юрійовича залишити без задоволення. Постанову судді Дарницького районного суду м. Києва від 03 липня 2023 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Л. Д. Поливач