Постанова Рівненський апеляційний суд № 559/2469/18

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 03 серпня 2023 року м. Рівне Справа № 559/2469/18 Провадження № 22-ц/4815/585/23 Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Головуючий суддя : Боймиструк С.В., судді: Гордійчук С.О., Ковальчук Н.М., секретар судового засідання: Ковальчук Л.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 14 березня 2023 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Траст Фінанс» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки та зустрічним позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Траст Фінанс» про припинення договору іпотеки та зняття заборони відчуження, В С Т А Н О В И В: До Дубенського міськрайонного суду звернувся представник ПАТ «Універсал Банк», як правонаступник ВАТ «Банк Універсальний» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 05 вересня 2007 року між ВАТ «Банк Універсальний», правонаступником якого є ПАТ «Універсал Банк» та ОСОБА_2 укладений кредитний договір №07-553- КФ-2007 та на його забезпечення Договір іпотеки № 07-553-ІФ-2007, за яким іпотекодавець передав банку в іпотеку: нежитлову будівлю, м`ясо-коптильний цех, загальною площею 215,1 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належав іпотекодавцю. ІНФОРМАЦІЯ_1 позичальник по даному кредитному договору ( ОСОБА_2 ) помер, а зобов`язання перед Банком залишились невиконаними. Просив ухвалити рішення, яким звернути стягнення на зазначений вище предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 перед ПАТ «Універсал Банк» за кредитним договором № 07-553-КФ-2007 від 05.09.2007 р. в сумі 19 251,60 доларів США шляхом продажу предмету іпотеки на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження із встановленням початкової ціни реалізації предмета іпотеки в розмірі 175 700 (сто сімдесят п`ять тисяч сімсот) гривень, 00 копійок, а також стягнути понесені судові витрати. Рішенням Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 14 березня 2023 року позов задоволено. Звернуто стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки № 07-553-ІФ-2007 від 05 вересня 2007 року, а саме: нежитлову будівлю, м`ясо-коптильний цех, загальною площею 215, 1 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , і належить ОСОБА_1 в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 перед ПАТ «Універсал Банк» за кредитним договором № 07-553-КФ-2007 від 05 вересня 2007 року в сумі 19 251, 60 доларів США шляхом продажу предмету іпотеки на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження із встановленням початкової ціни реалізації предмета іпотеки в розмірі 175 700 (сто сімдесят п`ять тисяч сімсот) гривень 00 копійок. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Траст Фінанс» судові витрати у розмірі 2635 (дві тисячі шістсот тридцять п`ять) гривень 50 коп. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Траст Фінанс» про припинення договору іпотеки та зняття заборони відчуження відмовлено. Не погоджуючись з рішенням місцевого суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу у якій вказує на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Апеляційну скаргу мотивує тим, що нормою ч.2 ст.1282 ЦК України закріплено досудове врегулювання спору до звернення кредитора з позовом до спадкоємців. Пунктом 4.4. договору іпотеки сторони передбачили можливість звернення стягнення на предмет іпотеки за вибором іпотекодержателя в позасудовому порядку шляхом: продажу від свого імені Предмету іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу в порядку статті 38 ЗУ "Про іпотеку", на користь Іпотекодержателя. При цьому це застереження визначається сторонами, як договір про задоволення вимог іпотекодержателя, згідно якого сторони домовилися, що ціна продажу предмету іпотеки не може бути нижчою від експертної оцінки майна проведеної не пізніше ніж за три місяці до моменту цього продажу у тому числі шляхом продажу предмету іпотеки з аукціону (прилюдних торгів), шляхом прийняття предмету іпотеки у власність іпотекодержателем в порядку визначеному ст. 37 ЗУ "Про іпотеку". Посилаючись на висновок викладений у постанові ВП ВС по справі №310/11024/15-ц та рішення судів у справі №559/2869/15-ц вказує про неналежний спосіб захисту. Вважає помилковими висновки суду щодо пред`явлення Банком у встановлений статтею 1281 ЦК України строк вимоги до всіх можливих спадкоємців шляхом направлення до нотаріальної контори відповідної претензії, оскільки вони спростовуються обставинами встановленими у рішеннях по справі 559/1052/14-ц. Враховуючи викладене просить скасувати рішення місцевого суду та відмовити у задоволенні позову. Представник товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Траст Фінанс» у відзиві на апеляційну скаргу заперечує доводи викладені апелянтом, вказує на її необґрунтованість, вважає рішення місцевого суду таким, що прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення а оскаржуване рішення без змін. Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Судом встановлено, що 05 вересня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством «Банк Універсальний» та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір №07-553-КФ-2007, за умовами якого позичальник отримав кредит в розмірі 20 000, 00 доларів США з відсотковою ставкою - 13,45 % річних та датою погашення 03.09.2027 року. Відповідно до п. 6.1.1 Кредитного договору № 07-553-КФ-2007 від 05.09.2007 позичальник зобов`язався своєчасно сплачувати проценти за користування кредитом, повернути кредит у визначені даним договором терміни, а також виконати інші свої зобов`язання згідно даного договору. Сплата процентів здійснюється позичальником не пізніше 4-го числа наступного за звітним місяцем, згідно п. 4.4. даного Договору. За п. 4.5. Кредитного договору № 07-553-КФ-2007 від 05.09.2007 р. сплата позичальником заборгованості по кредиту здійснюється відповідно до Графіка погашення заборгованості по кредиту (Додаток №1), який є невід`ємною частиною даного договору (а.с. 7-10, т.1). 05.09.2007 з метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором № 07-553-КФ-2007 від 05.09.2007 р. між ВАТ «Банк Універсальний» та ОСОБА_2 був укладений Договір іпотеки № 07-553-ІФ-2007, посвідчений приватним нотаріусом Дубенського районного нотаріального округу Рівненської області Коником Б.М. та зареєстрований в реєстрі за номером №3238, відповідно до якого іпотекодавець передав позивачу в іпотеку нерухоме майно, а саме: нежитлову будівлю, м`ясо-коптильний цех, загальною площею 215,1 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належав іпотекодавцю на підставі рішення Постійно діючого суду при Універсальній товарній біржі «Україна-Захід», право власності на яке зареєстроване КП «Архітектор» Дубенської міської ради 23.08.2007 згідно з даними витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 23.08.2007, за реєстраційним № 20028731 (а.с. 11-15, т.1). 16.02.2009 позичальник по даному кредитному договору - ОСОБА_2 , помер, що підтверджується Свідоцтвом про смерть НОМЕР_1 , виданим Варковицькою сільською радою Дубенського району Рівненської області 17 лютого 2009 року (а.с. 16, т.1). Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором №07-553-КФ-2007 від 05.09.2007, станом на 10 листопада 2015 року, сума заборгованості позичальника перед ПАТ «Універсал Банк» становить 19 251,60 дол. США (а.с. 21, т.1). Рішенням Дубенського міськрайонного суду від 20.05.2014 (справа №559/1052/14-ц), яке набрало законної сили 09 липня 2014 року, в задоволенні позову ПАТ «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки - нежитлової будівлі, м`ясо коптильного цеху, загальною площею 215, 1 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 шляхом продажу предмету іпотеки на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого було відмовлено за безпідставністю позовних вимог, оскільки на момент звернення з позовом ОСОБА_1 ще не оформив право власності на предмет іпотеки у порядку спадкування після смерті батька - ОСОБА_2 (а.с. 177-188). Рішенням Дубенського міськрайонного суду від 11.11.2015 (справа №559/156/15-ц), яке залишено без змін рішенням апеляційного суду Рівненської області від 19.05.2016, визнано за ОСОБА_1 право власності на предмет іпотеки - нежитлову будівлю, м`ясо коптильного цеху, загальною площею 215, 1 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 22-25, т.1). Згідно інформаційної довідки №200920363 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, будівля, м`ясо-коптильний цех, що знаходиться по АДРЕСА_1 , власником якої є ОСОБА_1 , перебуває під обтяженням на підставі договору іпотеки № 07-553-ІФ-2007 від 05.09.2007 (а.с. 154-157, т.1). 30.04.2021 між Акціонерним товариством «Універсал Банк» та ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів укладено Договір факторингу №30/04/21/ФК1 та Договір про відступлення прав за договорами забезпечення (а.с. 4-32) 13.08.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Траст Фінанс» укладено Договір факторингу №13/08/21/ФК1 та Договір про відступлення прав за договорами забезпечення (а.с. 88-100). Відповідно до положень частини першої статті 1282 ЦК України, спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Приписи статей 1281 і 1282 ЦК України та статті 23 Закону України «Про іпотеку» регламентують особливості правового регулювання відносин між кредитором і спадкоємцями боржника, зокрема у зобов`язаннях, забезпечених іпотекою. За змістом цих приписів: 1) у разі переходу права власності на предмет іпотеки у порядку спадкування право іпотеки є чинним для спадкоємця; 2) спадкоємець, до якого перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця; 3) спадкоємець (фізична особа) не несе відповідальність перед іпотекодержателем за виконання боржником основного зобов`язання, але в разі його порушення боржником такий спадкоємець відповідає за задоволення вимоги іпотекодержателя в межах вартості предмета іпотеки; 4) спадкоємець зобов`язаний повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо йому відомо про борги останнього; 5) кредитор має пред`явити свою вимогу до спадкоємців протягом 6 місяців з дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, незалежно від настання строку вимоги, а якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, то не пізніше одного року від настання строку вимоги; 6) наслідком пропуску кредитором вказаних строків звернення з вимогою до спадкоємців є позбавлення кредитора права вимоги. Стаття 17 Закону України «Про іпотеку» визначає підстави для припинення іпотеки, серед яких немає такої як смерть іпотекодавця, оскільки за змістом частини першої статті 1282 ЦК України та частини першої статті 23 Закону України «Про іпотеку», у разі переходу права власності на предмет іпотеки в порядку спадкування іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, який як спадкоємець набуває статус іпотекодавця. Відтак, іпотека у зв`язку з фактом набуття її предмета у власність спадкоємцями боржника-іпотекодавця не припиняється. Оскільки зі смертю позичальника зобов`язання з повернення кредиту включаються до складу спадщини, строки пред`явлення кредитодавцем вимог до спадкоємців позичальника, а також порядок задоволення цих вимог регламентуються статтями 1281 і 1282 ЦК України. Тобто, стаття 1281 ЦК України, яка визначає преклюзивні строки пред`явлення таких вимог, застосовується і до кредитних зобов`язань, забезпечених іпотекою. Подібний правовий висновок міститься у постановах Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 522/407/15-ц, від 13 березня 2019 року у справі № 520/7281/15-ц. Відповідно до п. 189 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Мінюсту України від 03 березня 2004 року № 20/5, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 03 березня 2004 року за № 283/8882, нотаріус за місцем відкриття спадщини в строк, установлений статтею 1281 Цивільного Кодексу України, приймає претензії від кредиторів спадкодавця. Претензії мають бути заявлені у письмовій формі і прийняті незалежно від строку настання права вимоги. Про претензію, що надійшла, нотаріус доводить до відома спадкоємців, які прийняли спадщину, або виконавця заповіту. Таким чином, пред`явлення кредитором своїх вимог до спадкоємців через нотаріуса не суперечить положенням ч.2 ст. 1281 ЦК України. На відміну від безпосереднього повідомлення спадкоємців кредитор, повідомляючи останніх про свої вимоги через нотаріуса, не зобов`язаний зважати на факт прийняття спадкоємцями спадщини, оскільки нотаріус повинен прийняти відповідну заяву кредитора незалежно від того, чи прийняв спадщину хоча б один із спадкоємців і чи встановлені спадкоємці взагалі. Таким чином, ст. 1281 Цивільного Кодексу України, яка визначає преклюзивні строки пред`явлення вимог кредиторів, не встановлює певного порядку пред`явлення таких вимог. Пред`явлення вимог може відбуватися як безпосередньо спадкоємцю, так і через нотаріуса. Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від від 17 квітня 2018 року у справі № 522/407/15-ц (провадження № 14-53цс18), постановах Верховного Суду від 25 вересня 2019 року у справі № 751/8658/15-ц (провадження № 61-10940св18.) Відповідно до ч.4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Згідно з ч.7 ст. 82 ЦПК України правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для суду. Як вбачається з рішення Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 20 травня 2014 року у справі №559/1052/14-ц суд встановив, що 30 квітня 2009 року ПАТ "Універсал Банк" направило претензію кредитора на яку отримало відповідь від Дубенської районної державної нотаріальної контори про заведення спадкової справи №344 (а.с. 179, т.1). Апелянт, посилаючись на судові рішення у справі №559/1052/14-ц (а.с. 149-151, т.1; а.с. 177-180, т.1), не врахував, що суди, надавали вищезазначеному факту власну правову оцінку, яка не є обов`язковою для суду. Отже, враховуючи висновки Верховного Суду, відсутні підстави стверджувати про пропуск присічних строків визначених ст. 1281 ЦК України. У постановах від 29 травня 2019 року у справі № 310/11024/15 (провадження № 14-112цс19), від 12 червня 2019 року у справі № 205/578/14 (провадження № 14-48цс19), від 21 березня 2018 року у справі № 760/1443815 (провадження № 14-38цс18), від 13 березня 2019 року у справі № 520/7281/15 (провадження № 14-49цс19) Велика Палата Верховного Суду погодилася з висновками Верховного Суду України про те, що звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом: а) встановлення в рішенні суду права іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу; б) передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки є позасудовим способом звернення стягнення на предмет іпотеки (позасудовим врегулюванням) і неналежним способом судового захисту. Разом з тим ВП ВС у справі №310/11024/15 вказувала, що відповідно до статей 12 і 33 Закону України «Про іпотеку», одним зі способів захисту прав та інтересів іпотекодержателя є звернення стягнення на предмет іпотеки. Вказаний Закон визначає такі способи звернення стягнення на предмет іпотеки (ч.3 ст. 33 Закону): судовий (звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду); позасудовий: захист прав нотаріусом (звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі виконавчого напису нотаріуса) або самозахист (згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя). Способами задоволення вимог іпотекодержателя під час звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулюванняна підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідного застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, є (ч.3ст. 36 Закону країни «Про іпотеку»): 1) передача іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання у порядку, встановленому ст. 37 Закону України «Про іпотеку»; 2) право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 Закону України «Про іпотеку». Способами задоволення вимог іпотекодержателя під час звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду є: 1) реалізація предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів (стаття 39 Закону України «Про іпотеку»); 2) продаж предмета іпотеки іпотекодержателем будь-якій особі-покупцеві (стаття 38 Закону України «Про іпотеку»). Частина друга ст. 36 Закону України «Про іпотеку», яка встановлює, що визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки, означає, що у разі, якщо у договорі про задоволення вимог іпотекодержателя сторони передбачили обидва, вказані у частині третій статті 36 Закону України «Про іпотеку», способи задоволення вимог іпотекодержателя (статті 37, 38 Закону України «Про іпотеку»), то їх наявність не перешкоджає іпотекодержателю застосувати: 1) судовий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом задоволення вимог іпотекодержателя у спосіб реалізації предмета іпотеки на прилюдних торгах; 2) позасудовий спосібзвернення стягнення на предмет іпотеки шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі виконавчого напису нотаріуса. У справі, що переглядається позивач просив звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів, що у відповідно до ЗУ "Про іпотеку" та висновків ВП ВС є судовим способом, тому твердження апелянта про неналежний спосіб захисту є надуманими та невірними. При цьому суд зауважує, що пунктом 4.3. договору іпотеки закріплено різні варіанти звернення стягнення на Предмет іпотеки, зокрема на підставі рішення суду. Пункт 4.4. закріплює варіанти реалізації Предмету іпотеки, зокрема державним виконавцем шляхом продажу Предмету іпотеки з аукціону (прилюдних торгів). Враховуючи викладене колегія суддів вважає, що підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення відсутні. Керуючись ст. 141, 367, 374, 375, 381-384, 389 ЦПК України, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 14 березня 2023 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови. Головуючий: Боймиструк С.В. Судді: Гордійчук С.О. Ковальчук Н.М.