Постанова 4852 № 280/101/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 23 червня 2023 року м. Дніпросправа № 280/101/23 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Чабаненко С.В., суддів: Білак С.В., Юрко І.В., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 24 лютого 2023 року у справі №280/101/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,- ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, в якому просив: - визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо відмови у перерахунку та виплати позивачу щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік у розмірі восьми мінімальних пенсії за віком; - стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на користь позивача недоотриману частину щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік у розмірі 11566,00 грн. В обґрунтування позову зазначив, що є особою з інвалідністю внаслідок війни 2 групи, у зв`язку з чим має право на пільги, встановлені законодавством України для даної категорії осіб, у тому числі на отримання разової грошової допомоги до 5 травня. У 2022 р. йому була виплачена вказана грошова допомога в розмірі, що є меншим ніж передбачено статтею 13 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 24 лютого 2023 року у задоволені позову відмовлено. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій останній просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2023 роук зупинено провадження у справі до набрання законної сили рішення у справі № 560/8064/22. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2023 року поновлено провадження у справі. Справу розглянуто в порядку письмового провадження відповідно до приписів ст. 311 КАС України. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено письмовими доказами, наявними в матеріалах справи, ОСОБА_1 є інвалідом 2 групи, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни інвалідів війни. Листом від 14.12.2022 року відповідач повідомив позивача, що виплата йому щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік як особі з інвалідністю внаслідок війни ІІ групи, здійснена у встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 07.05.2022 за №540 «Деякі питання виплати у 2022 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту і Про жертви нацистських переслідувань» розмірі 3906,00 грн. Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції зазначив, що враховуючи положення статті 64 Конституції України, частини 2 ст.20 Закону №389, частину сьому статті 20 та абзацу третього підпункту 2 пункту 22 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України, у 2022 році виплата щорічної разової грошової допомоги до 5-го травня має здійснюватися у розмірах, визначених в додатку до Порядку, затвердженого постановою КМУ від 07.05.2022 року №540. Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне Згідно із положеннями частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Статтею 46 Конституції визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Правовий статус ветеранів війни визначає та створення належних умов для їх життєзабезпечення забезпечує Закон України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту (Закон № 3551-XII). 01.01.1999 набрав чинності Закон №367-XIV, яким ч. 5 ст. 13 Закону №3551-XII доповнено частиною в такій редакції: щорічно до 5 травня інвалідам ІІ групи внаслідок війни виплачується разова грошова допомога у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком. В подальшому Законом України від 28 грудня 2014 року № 79-VІІІ Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин (набрав чинності 01 січня 2015 року) розділ VІ Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України доповнено пунктом 26, яким встановлено, що норми і положення, зокрема статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону № 3551-XII застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування. На виконання зазначених приписів Бюджетного кодексу України, з метою забезпечення виплати разової грошової допомоги ветеранам війни, особам, на яких поширюється дія Закону № 3551-XII і Закону України Про жертви нацистських переслідувань, Кабінетом Міністрів України щороку приймалися відповідні щодо окремого бюджетного року постанови, зокрема, від 07.05.2022 № 540 «Деякі питання виплати у 2022 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань», якою затвердив Порядок № 540, яким, зокрема визначено, що разова грошова допомога до 5 травня у 2022 році виплачується в таких розмірах: особам з інвалідністю внаслідок війни та колишнім малолітнім (яким на момент ув`язнення не виповнилося 14 років) в`язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, визнаним особами з інвалідністю внаслідок загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин: I групи - 4421 гривня, II групи -3906 гривень, III групи - 3391 гривня; учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності та колишнім неповнолітнім (яким на момент ув`язнення не виповнилося 18 років) в`язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, а також дітям, які народилися в зазначених місцях примусового тримання їх батьків, - 1491 гривня; особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, - 4421 гривня; членам сімей загиблих і дружинам (чоловікам) померлих осіб з інвалідністю внаслідок війни, дружинам (чоловікам) померлих учасників бойових дій, учасників війни та жертв нацистських переслідувань, визнаних за життя особами з інвалідністю внаслідок загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, які не одружилися вдруге, а також членам сімей загиблих (померлих) захисників і захисниць України - 966 гривень; учасникам війни та колишнім в`язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, особам, яких було насильно вивезено на примусові роботи, дітям партизанів, підпільників, інших учасників боротьби з націонал-соціалістським режимом у тилу ворога - 612 гривень. Водночас, на час виникнення спірних відносин у справі, яка розглядається, Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб (пункт 3). Крім того, підпунктом 2 пункту 4 вказаного Указу Кабінет Міністрів України зобов`язано невідкладно забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов`язаних із запровадженням правового режиму воєнного стану на території України, який продовжувався і триває на час виникнення спору та розгляду цієї справи в судах. Абзацом третім підпункту 2 пункту 22 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України в редакції Закону України від 03.03.2022 № 2118-IX Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану установлено, що в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації Кабінет Міністрів України може приймати рішення щодо порядку застосування і розмірів державних соціальних стандартів та гарантій, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевих бюджетів та фондів загальнообов`язкового державного соціального і пенсійного страхування. На час виникнення спірних відносин у справі, яка розглядається також діє стаття 13 Закону № 3551-ХІІ у редакції Закону № 367-XIV, за правилами якої щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах: інвалідам I групи - десять мінімальних пенсій за віком; II групи - вісім мінімальних пенсій за віком; III групи - сім мінімальних пенсій за віком. Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12.03.2019 у справі № 913/204/18, від 10.03.2020 у справі № 160/1088/19). За правовою позицією Верховного Суду у справі №560/8064/22, визначення Урядом у своїй постанові інших (менших), ніж у Законі № 3551-ХІІ, розмірів щорічної допомоги до 5 травня у 2022 році для осіб, які внаслідок виконання обов`язків оборони та захисту держави набули статусу ветеранів війни, свідчить про неналежне виконання Державою соціальних зобов`язань щодо ветеранів війни та осіб, на яких поширюється чинність Закону № 3551-ХІІ та підриває довіру до Держави, оскільки порушуються сама суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту таких осіб. До спірних відносин у справі, яка розглядається при визначенні розмірі щорічної допомоги до 5 травня у 2022 році не можуть бути застосовані нормативно-правові акти органів державної влади (Бюджетний кодекс України та постанова № 504), які обмежують права і пільги ветеранів війни, передбачені Законом № 3551-ХІІ, оскільки вони є такими, що суперечать статті 17 Основного Закону та спеціальному законодавству, яке регулює забезпечення державою соціального захисту ветеранів війни та членів їх сімей, членів сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членів сімей загиблих (померлих) Захисників та Захисниць України шляхом надання їм пільг і гарантій соціального захисту відповідно до законодавства, які є пріоритетними й мають безумовний характер, а мають бути застосовані саме положення статті 13 Закону № 3551-XII, як спеціального законодавства, яке регулює спірні відносини та ухвалене з метою конкретизації приписів Конституції. Враховуючи те, що на час виникнення спірних правовідносин одночасно чинні норми Порядку № 540 та положення статті 13 Закону № 3551-ХІІ у редакції Закону № 367-XIV, які по різному визначають розміри щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у 2022 році, та ієрархію нормативно-правових актів, застосуванню підлягають саме положення вказаного Закону № 3551-ХІІ, який має вищу юридичну силу, відповідно до норм ст. 7 КАС України. Вимоги позивача щодо стягнення з відповідача недоотриманої частини щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік, колегія суддів вважає передчасними, та зазначає, що в даному випадку належним та достатнім способом захисту порушеного права є саме зобов`язання суб`єкта владних повноважень нарахувати та виплатити позивачу недоплачену суму щорічної разової допомоги до 5 травня за 2022 рік, згідно Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком як інвалідам війни, з урахуванням раніше виплачених сум допомоги. Враховуючи викладене колегія суддів доходить висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нового судового рішення про задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України у Запорізькій області щодо відмови у перерахунку та виплати ОСОБА_1 допомоги до 5 травня за 2022 рік у розмірі меншому, ніж восьми мінімальних пенсій за віком та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Запорізькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену суму щорічної разової допомоги до 5 травня 2022 року, згідно Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком як інвалідам війни, з урахуванням раніше виплачених сум допомоги. В той же час питання щодо стягнення витрат на правничу допомогу підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке. Як вбачається з матеріалів справи, позивачу надавалася правнича допомога на підставі договору про надання правничої допомоги від 16.11.2022 року № 61/ш. Відповідно до п.3.1.2 Договору гонорар (винагорода) сплачується замовником у разі позитивного вирішення питання та визначається за домовленістю. Згідно до п.3.3 вказаного договору виконання послуги та її оплата підтверджується актом виконаних робіт. Який підписується сторонами або уповноваженими представниками. Оплата послуг здійснюється на протязі п`яти діб з моменту отримання грошових коштів. Згідно з описом , що наведено у квитанції № 1 до вказаного договору, правнича допомога складається з: - консультації з питання стягнення у судовому порядку щорічної разової грошової допомоги до 5 травня як учаснику бойових дій: кількість годин 0 год. 30 хв, вартість 400 грн; - складання адміністративного позову про стягнення в судовому порядку щорічної разової грошової допомоги до 5 травня як учаснику бойових дій: кількість годин 2 год. 30 хв, вартість 2600 грн; - правового супроводження ведення справи щодо стягнення у судовому порядку щорічної разової грошової допомоги до 5 травня як учаснику бойових дій: кількість годин «-», вартість 2000 грн. Відповідно до статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати: на професійну правничу допомогу. За змістом частини третьої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт, їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Згідно з пунктами 6, 7 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. З аналізу положень статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі. Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката наведено у частині п`ятій статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина 5 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України). При цьому розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Тобто, питання розподілу судових витрат пов`язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження). Згідно з пунктом 4 частини першої статті першої Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. Статтею 19 цього ж Закону визначено такі види адвокатської діяльності як надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Отже, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо, а договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності. Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (пункт 9 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"). Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"). Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. З наданого позивачем розрахунку вбачається, що вартість однієї години послуг правничої допомоги становить 800 грн, з обрахунку 400 грн за 30 хв. При цьому вирішуючи питання про розподіл судових витрат, колегія суддів враховує, що послуги з консультації у питаннях стягнення в судовому порядку щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, як інваліду війни 2 групи, та складання адміністративного позову про стягнення в судовому порядку щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, як інваліду війни 2 групи, дублюють одна одну, а тому, враховуючи вартість години, кількість годин, витрачених на складання позову, типовість справи, задоволенню підлягають витрати на правничу допомогу у розмірі 2000 грн (з обрахунку 2.5 год * 800 грн). В той же час послуга щодо правового супроводження ведення справи не підлягає задоволенню з огляду на те, що розгляд справи здійснено судами в порядку письмового провадження, тобто без участі сторін. Отже, враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку що розмір заявлених позивачем до відшкодування витрат, пов`язаних з правничою допомогою, яка була надана адвокатом Плужником М.В., становить 2000 грн. Враховуючи викладені обставини та з огляду на наведені положення законодавства, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення суду першої інстанції скасуванню із прийняттям нового судового рішення про відмову у задоволенні позову. Оскільки дана справа розглянута судом апеляційної інстанції у відповідності до вимог частини 1 статті 310 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного провадження та не відноситься до справ, передбачених частиною 4 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню. Керуючись ст. 308, 311, 315, 317, 321, 325 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити. Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 24 лютого 2023 р. у справі № 280/101/23 скасувати. Прийняти нове судове рішення. Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково. Визнати протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України у Запорізькій області щодо відмови у перерахунку та виплати ОСОБА_1 допомоги до 5 травня за 2022 рік у розмірі меншому, ніж п`ять мінімальних пенсій за віком. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Запорізькій області (ЄДРПОУ 20490012) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2 ) недоплачену суму щорічної разової допомоги до 5 травня 2022року згідно Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком як інвалідам війни, з урахуванням раніше виплачених сум допомоги. Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Запорізькій області (ЄДРПОУ 20490012) на користь на користь судові витрати, ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2 ) а саме: витрати на правову допомогу у розмірі 2000,00 грн. В іншій частині позовних вимог відмовити. Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ст. 328-329 КАС України. Головуючий - суддя С.В. Чабаненко суддя С.В. Білак суддя І.В. Юрко