Постанова 4852 № 160/11046/21

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 12 вересня 2022 року м. Дніпросправа № 160/11046/21 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Чабаненко С.В., суддів: Чумака С.Ю., Юрко І.В., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2021 року у справі № 160/11046/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування вимоги, зобов`язання вчинити дії, - В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якому просила: - визнати протиправними та скасувати вимоги про сплати боргу (недоїмки) відповідача зі сплати єдиного соціального внеску від 06.11.2020 № Ф-279859-55 на суму 35588,74 грн, від 21.02.2020 № Ф-279859-55 на суму 29293,44 грн, від 12.11.2019 № Ф-279859-55 на суму 26539,26 грн; - зобов`язати відповідача закрити інтегровану картку платника-фізичної особи-підприємця позивача по єдиному внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування з одночасним формуванням відомостей про відсутність заборгованості зі сплати єдиного внеску; - зобов`язати відповідача зняти з податкового обліку позивача як фізичну особу-підприємця. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2021 року позов задоволений частково. Визнано протиправними та скасовано вимоги про сплати боргу (недоїмки) відповідача зі сплати єдиного соціального внеску від 06.11.2020 № Ф-279859-55 на суму 35588,74 грн, від 21.02.2020 № Ф-279859-55 на суму 29293,44 грн., від 12.11.2019 № Ф-279859-55 на суму 26539,26 грн. В задоволенні іншої частини позову відмовлено. Стягнуто з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача сплачений судовий збір в розмірі 1595,21 грн та суму сплачених витрат на професійну правничу допомогу у сумі 4000,00 грн. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу скасувати та прийняти в цій частині нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову. В інших частинах рішення суду І інстанції не оскаржене. Справу розглянуто в порядку письмового провадження відповідно до приписів ст. 311 КАС України. Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено письмовими доказами, наявними в матеріалах справи, позивач ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 за даними інформаційної системи податкового органу фізична особа - підприємець перебуває на обліку в Кам`янській ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, як фізична особа - підприємець з 04 травня 1995 року (а.с. 13-18). Згідно витягу з Єдиного реєстру юридичних осіб - підприємців та громадських формувань №154843652727 від 01.07.2021 записи щодо позивача не знайдено (а.с. 19). Станом на 19 січня 2021 року за даними інтегрованої картки платника по коду бюджетної класифікації 71040000 фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 автоматично розраховані нарахування єдиного внеску. У зв`язку із несплатою нарахованого єдиного внеску в інтегрованій картці платника по коду бюджетної класифікації 71040000 фізичної особи підприємця ОСОБА_1 станом на 19 січня 2021 року обліковувалась заборгованість з єдиного внеску в сумі 37788,74 грн (а.с. 105-107). Відповідачем сформовано вимоги про сплату боргу (недоїмки), які направлені позивачу засобами поштового зв`язку листом з повідомленням про вручення: - від 12 листопада 2019 року № Ф-279859-55 на суму боргу 26539,26 грн, - від 21 лютого 2020 року № Ф-279859-55 на суму боргу 29293,44 грн, - від 06 листопада 2020 року № Ф-279859-55 на суму боргу 35588,74 грн (а.с. 110). 11 травня 2021 року відповідачем направлена заява до Заводського відділу ДВС у. Кам`янське Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про примусове виконання рішення, а саме щодо стягнення з позивача на користь відповідача коштів у розмірі 35588,74 грн. за вимогою про сплату боргу (недоїмки) від 06 листопада 2020 року № Ф-279859-55 (а.с. 108 на звороті, 110). Станом на 31 січня 2021 року заборгованість зі сплаті єдиного внеску по коду бюджетної класифікації 71040000 складає 37788,74 грн. Вважаючи вимоги відповідача про сплату боргу (недоїмки) протиправними позивач звернулась до суду з даним позовом. Крім цього, позивачем заявлено вимогу про стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 6500 грн (а.с. 116-117). На підтвердження витрат на правничу допомогу представником позивача надано до суду: - свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю (а.с. 41), - ордер (а.с. 40), - копію договору про надання правничої (правової) допомоги від 15 червня 2021 року № 60/21 (а.с.119-122), - Детальний опис робіт (наданих послуг) від 07.09.2021, із зазначенням дати надання послуги, її вид та витрачений час (а.с.118), - Протокол «Погодження гонорару» від 15.06.2021 № 1 (а.с.123), - Протокол «Погодження гонорару» від 15.06.2021 № 2 (а.с. 124), - акт приймання-передачі наданих послуг № 1 до Договору про надання правової допомоги від 15 червня 2021 року № 60/21 від 07.09.2021 на загальну суму 6500,00 грн (а.с.125), - квитанцію до прибуткового касового ордера від 15 червня 2021 року № 60/21.1 (а.с. 126). Вирішуючи питання щодо стягнення витрат на правничу допомогу, суд першої інстанції дійшов висновку що послуги наданні за правову допомогу у справі за позовом позивача до відповідача про визнання протиправними та скасування податкових вимог зі сплати єдиного соціального внеску та зобов`язання вчинити певні дії - складення заяви про забезпечення позову - 1500,00 грн. та збір доказів, підготовка позовної заяви, формування та подача позовної заяви оформленої у відповідності до КАС України з усіма додатками до суду, складання заяви про усунення недоліків, складання відповіді на відзив, усні консультації, інформування про рух справи - 5000,00 грн. Доказами понесення витрат позивача на правничу допомогу є квитанція до прибуткового касового ордера № 60/21.1 від 15.06.2021 на суму 6500,00 грн. Колегія суддів, переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, зазначає про таке. Відповідно до частин першої та другої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. З огляду на те, що рішення Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2021 року у справі № 160/11046/21 оскаржене тільки в частині стягнення витрат на правничу допомогу, апеляційному перегляду підлягає законність і обґрунтованість такого рішення лише в цій частині. Відповідно до статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати: на професійну правничу допомогу. За змістом частини третьої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт, їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Згідно з пунктами 6, 7 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Відповідно до аналізу положень статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі. Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката наведено у частині п`ятій статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина 5 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України). При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо. Розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Тобто, питання розподілу судових витрат пов`язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження). Згідно з пунктом 4 частини першої статті першої Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. Статтею 19 цього ж Закону визначено такі види адвокатської діяльності як надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Отже, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо, а договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності. Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (пункт 9 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"). Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"). Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. У разі задоволення позову, судові витрати відшкодовуються. Позивачем надано Детальний опис робіт (наданих послуг) від 07.09.2021, із зазначенням дати надання послуги, її вид та витрачений час. Так, зазначено такі види послуг як, збір доказів по обставинам справи, проведення аналізу законодавства, надання усних консультацій, складання та подання адвокатського запиту, складання позовної заяви. які охоплюються однією послугою подання позовної заяви. Щодо такої послуги як інформування клієнта про рух справи, колегія суддів зазначає, що вказана послуга не є професійною правничою допомогою. З огляду на викладене, зважаючи на предмет спору, складність адміністративної справи, яка не є складною та розглянута судом першої інстанції в порядку спрощеного провадження без виклику сторін, враховуючи сталу судову практику щодо аналогічних спорів, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що витрати на правничу допомогу в розмірі 4000 гривень є не співмірними зі складністю адміністративної справи та часом, витраченим на надання правничої допомоги, у зв`язку із чим достатнім та обґрунтованим розміром таких витрат є 2000 грн, відтак саме така сума правничої допомоги підлягає стягненню на користь відповідача за рахунок бюджетних асигнувань позивача. Суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позову, проте помилково визначив розмір витрат на професійну правову допомогу. Відповідно до частини 4 статті 317 КАС України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини. За таких обставин, колегія суддів зазначає, що рішення суду першої інстанції підлягає зміні в частині розміру витрат на професійну правничу (правову) допомогу, які підлягають стягненню на користь позивача. Оскільки справа відповідно до п. 6 ч. 6 ст. 12 КАС України відноситься до категорії незначних, судове рішення суду апеляційної інстанції згідно з п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених цим пунктом. Керуючись статтями 250, 294, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - ПОСТАНОВИВ Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області задовольнити частково. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2021 року у справі № 160/11046/21 змінити. В абзаці четвертому резолютивної частини слова та цифри « 4000,00 грн. (чотири тисячі гривень 00 копійок)» замінити словами та цифрами « 2000 (дві тисячі) гривень». В іншій частині рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2021 року у справі № 160/11046/21 залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий - суддя С.В. Чабаненко суддя С.Ю. Чумак суддя І.В. Юрко