Постанова Дніпровський апеляційний суд № 201/8866/22

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-з/803/473/23 Справа № 201/8866/22 Головуючий у першій інстанції: Ткаченко Н.В. Суддя-доповідач: Красвітна Т. П. ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18 липня 2023 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду у складі: головуючого - Красвітної Т.П., суддів: Єлізаренко І.А., Свистунової О.В., за участю секретаря Сахарова Д.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі по апеляційній скарзі представника фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 13 березня 2023 року по справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Рівер Парк-2», Товариство з обмеженою відповідальністю «Марія 13», про відшкодування збитків, завданих залиттям та стягнення суми упущеної вигоди,- ВСТАНОВИЛА: У листопаді 2022 року ФОП ОСОБА_2 звернувся до суду з даним позовом, посилаючись на те, що позивач є орендарем нежитлового приміщення АДРЕСА_1 . 17.07.2023 сталося залиття нежитлового приміщення № АДРЕСА_1 , в якому розташована кав`ярня « ІНФОРМАЦІЯ_1 ». Актом про залиття від 18.07.2022 встановлена вина власника квартири АДРЕСА_2 ОСОБА_1 21.07.2022 був складений протокол огляду пошкоджень у приміщенні АДРЕСА_1, а звітом №23-22-3Б від 21.07.2022 визначений розмір збитку, завданий ФОП ОСОБА_2 , як орендарю нежитлового приміщення АДРЕСА_1, який разом з ПДВ становить 88961,76 грн. Крім того, з 18.07.2022 по 04.08.2022 позивач через залиття не міг здійснювати діяльність у кав`ярні, а тому має право на отримання упущеної вигоди, розмір якої становить 71899,80 грн. Тому, позивач просив стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача збитки, завдані залиттям приміщення АДРЕСА_1 у загальній сумі 160861,56 грн, що складається з суми реального збитку - 88961,76 грн та суми упущеної вигоди у розмірі 71899,80 грн; стягнути з відповідача на користь позивача витрати на оплату судового збору у розмірі 1610,83 грн, витрати на проведення незалежної оцінки збитку у розмірі 4000,00 грн та витрати на правову допомогу. Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 13 березня 2023 року позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до ОСОБА_1 (третя особа - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Рівер Парк-2») про відшкодування збитків, завданих залиттям та стягнення суми упущеної вигоди - задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 в рахунок відшкодування збитків, завданих залиттям - 14206грн. 80коп. (чотирнадцять тисяч двісті шість грн. 80коп). В задоволенні іншої частини позовних вимог Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до ОСОБА_1 (третя особа - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Рівер Парк-2») про відшкодування збитків, завданих залиттям та стягнення суми упущеної вигоди - відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 судові витрати по справі у розмірі 3994грн. 07коп. (три тисячі дев`ятсот дев`яносто чотири грн. 07коп.). Постановою Дніпровського апеляційного суду від 04 липня 2023 року апеляційну скаргу представника фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 - ОСОБА_3 задоволено частково. Рішення Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 13 березня 2023 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування збитків, завданих залиттям (реальних збитків) - змінено в частині правового обґрунтування. В іншій оскаржуваній частині рішення Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 13 березня 2023 року залишено без змін. 07 липня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпровського апеляційного суду із заявою про стягнення судових витрат (ухвалення додаткового рішення), у якій просить стягнути на його користь з позивача витрати на професійну правничу допомогу у сумі 20000,00 грн. (а.с. 263-264). Перевіривши матеріали справи, колегія дійшла висновку про наявність підстав для ухвалення у справі додаткового судового рішення, яким стягнути з ФОП ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати, у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, у розмірі 2066,19 грн, виходячи з наступного. Відповідно до частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщостосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; судом не вирішено питання про судові витрати; суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (ч. 3 статті 270 ЦПК України). Згідно ч. 4 вказаної вище статті у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Постанова суду апеляційної інстанції складається, зокрема, з розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції (підпункт в пункту 4 частини 1 статті 382 ЦПК України). За положеннями частини 3 статті 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду. Згідно ч. 1 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. У відповідності до вимог п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України у разі часткового задоволення позову інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Водночас зі змісту частини 4 статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 137 ЦПК України). Зокрема відповідно до частини 3 статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися. При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат. Крім того, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. При цьому, з урахуванням конкретних обставин, зокрема, ціни позову, суд може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Крім того, частиною 8 статті 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просив, зокрема, покласти судові витрати на позивача (а.с. 159). До ухвалення судового рішення апеляційним судом, відповідачемна підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, було надано договір про надання правової допомоги №29 від 29.03.2023 року, укладеного між адвокаткою Павленко І.О. (виконавець) та ОСОБА_1 (замовник) (а.с. 202), копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ДП №2803 від 25.04.2014 року, видане Павленко І.О. (а.с. 204), ордер на надання правничої (правової) допомоги в Дніпровському апеляційному суді від 29.03.2023 року (а.с. 203). Відповідно до пункту 4.1 договору про надання правової допомоги №29 від 29.03.2023 року, зокрема, за надання послуг по захисту виконавцю виплачується робочий гонорар у розмірі 20000,00 гривень; до оговореного обсягу робіт включено: ознайомлення з матеріалами справи та правовий аналіз документів, надання роз`яснення по справі, приймання участі в судових засіданнях, підготовка, оформлення та складання відзиву на апеляційну скаргу, додаткові пояснення, заперечення на відповідь відзиву, заперечення на клопотання, заява про долучення доказів, заява про витребування, письмове опитування свідка, заява про рецензування, скарга на оцінювача, заява про розгляд справи за участю сторін по справі та інші процесуальні документи. При визначенні розміру судових витрат на правничу правову допомогу, колегія приймає до уваги обсяг робіт, проведений адвокаткою Павленко І.О. у даній справі, що підтверджуються матеріалами справи. А саме, вказаною адвокаткою було підготовлено та подано відзив на апеляційну скаргу, клопотання про долучення доказів, додаткові пояснення, заяву про відкладення розгляду справи, заперечення на відповідь на відзив на апеляційну скаргу, а також прийнято участь в судовому засіданні 04.07.2023 року, що підтверджується протоколом вказаного судового засідання. Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою, шостою, сьомою статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, керуючись п`ятою, шостою, сьомою статті 141 ЦПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. У постанові Верховного Суду від 20 січня 2021 року у справі №750/2055/20 (провадження №61-16723св20) вказано, що саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони. Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності. Наведене узгоджується з правовими висновками, викладеними в постановах Верховного Суду від 25 травня 2021 року у справі №465/3458/15-ц, від 09 листопада 2021 року у справі №759/14346/16. Представник ФОП ОСОБА_2 - ОСОБА_3 подала клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, у якому заперечувала щодо стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, зазначивши, зокрема, про неспівмірність цих витрат. Виходячи з викладеного, приймаючи до уваги ненадання відповідачем детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокаткою Павленко І.О., із зазначенням витраченого часу та вартості кожної з послуг; враховуючи ціну позову, обсяг здійснених робіт - колегія дійшла висновку, що понесені ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу, у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, не відповідають вищевказаним критеріям розумності, співмірності зі складністю справи, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а також часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, і тому підлягають зменшенню до 2500,00 грн. Колегія звертає також увагу, що витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено відповідачем, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 137 ЦПК України). Такі висновки відповідають також правовій позиції Верховного Суду, яка викладена у постанові від 12 лютого 2020 року у справі №648/1102/19 (провадження №61-22131 св 19). Отже, на позивача покладаються судові витрати, у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, у вигляді витрат відповідача на професійну правничу допомогу, пропорційно залишеним без задоволення позовним вимогам, у розмірі 2279,25 грн. (2500,00 грн. х 91,17%). За змістом ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. На відповідача покладаються судові витрати у вигляді сплаченого позивачем судового збору при поданні апеляційною скарги (1608,61 х 150% = 2412,92 грн), пропорційно задоволеним позовним вимогам (8,83%), у розмірі 213,06 грн. (а.с. 128). При частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат (ч. 10 ст. ст. 141 ЦПК України). Таким чином, колегія дійшла висновку про наявність підстав для стягнення з ФОП ОСОБА_2 (сторона, на яку покладено більшу суму судових витрат) на користь ОСОБА_1 судових витрат, у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, в розмірі 2066,19 грн. (2279,25 грн - 213,06 грн). З огляду на вищевикладене, наявні підстави для ухвалення додаткової постанови щодо розподілу судових витрат, понесених сторонами у даній справі, у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції. Керуючись ст. 259, 268, 270 ЦПК України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А: Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) судові витрати, у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, в розмірі 2066 (дві тисячі шістдесят шість) грн. 19 коп. Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття та протягом тридцяти днів може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду. Головуючий Т.П. Красвітна Судді І.А. Єлізаренко О.В. Свистунова