Постанова Дніпровський апеляційний суд № 201/8866/22

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/5027/23 Справа № 201/8866/22 Головуючий у першій інстанції: Ткаченко Н.В. Суддя-доповідач: Красвітна Т. П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 04 липня 2023 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду у складі: головуючого - Красвітної Т.П., суддів: Єлізаренко І.А., Свистунової О.В., за участю секретаря Сахарова Д.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу по апеляційній скарзі представника фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 13 березня 2023 року по справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Рівер Парк-2», Товариство з обмеженою відповідальністю «Марія 13», про відшкодування збитків, завданих залиттям та стягнення суми упущеної вигоди,- ВСТАНОВИЛА: У листопаді 2022 року ФОП ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом, посилаючись на те, що позивач є орендарем нежитлового приміщення №94, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . 17.07.2023 сталося залиття нежитлового приміщення № АДРЕСА_3 , в якому розташована кав`ярня « ІНФОРМАЦІЯ_1 ». Актом про залиття від 18.07.2022 встановлена вина власника квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_3 21.07.2022 був складений протокол огляду пошкоджень у приміщенні №94, а звітом №23-22-3Б від 21.07.2022 визначений розмір збитку, завданий ФОП ОСОБА_1 , як орендарю нежитлового приміщення №94, який разом з ПДВ становить 88961,76 грн. Крім того, з 18.07.2022 по 04.08.2022 позивач через залиття не міг здійснювати діяльність у кав`ярні, а тому має право на отримання упущеної вигоди, розмір якої становить 71899,80 грн. Тому, позивач просив стягнути з ОСОБА_3 на користь позивача збитки, завдані залиттям приміщення АДРЕСА_3 у загальній сумі 160861,56 грн, що складається з суми реального збитку - 88961,76 грн та суми упущеної вигоди у розмірі 71899,80 грн; стягнути з відповідача на користь позивача витрати на оплату судового збору у розмірі 1610,83 грн, витрати на проведення незалежної оцінки збитку у розмірі 4000,00 грн та витрати на правову допомогу. Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 13 березня 2023 року позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_3 (третя особа - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Рівер Парк-2») про відшкодування збитків, завданих залиттям та стягнення суми упущеної вигоди - задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 в рахунок відшкодування збитків, завданих залиттям - 14206грн. 80коп. (чотирнадцять тисяч двісті шість грн. 80коп). В задоволенні іншої частини позовних вимог Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_3 (третя особа - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Рівер Парк-2») про відшкодування збитків, завданих залиттям та стягнення суми упущеної вигоди - відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судові витрати по справі у розмірі 3994грн. 07коп. (три тисячі дев`ятсот дев`яносто чотири грн. 07коп.). В апеляційній скарзі представник ФОП ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ставить питання про скасування оскаржуваного рішення та ухвалення нового судового рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі. Рішення місцевого суду в частині стягнення з відповідача на користь позивача відшкодування збитків, завданих ушкодженням рухомого майна в сумі 14206,80 грн. - в апеляційному порядку не оскаржується, відповідно до змісту доводів апеляційної скарги. Колегія суддів звертає увагу, що про час та місце слухання даної справи апеляційним судом учасники справи повідомлені належним чином у відповідності до вимог ст. 128-130 ЦПК України. Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог позовної заяви, колегія вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, а рішення місцевого суду змінити в частині правового обґрунтування відмови у задоволенні позовних вимог про відшкодування збитків, завданих залиттям (реальних збитків), виходячи з наступного. Встановлено судом та стверджується зібраними у справі доказами, що згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №128111247 від 19.06.2018, власником приміщення АДРЕСА_3 є ТОВ "Марія 13" на підставі договору купівлі-продажу від 19.06.2018, серії 4793, виданого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Райською Т.М. 14 серпня 2020 року між ТОВ «Марія 13» та позивачем ФОП ОСОБА_1 укладено договір оренди нерухомого майна №94/9, за умовами якого орендодавець зобов`язується на визначених даним Договором умовах передати Орендарю, а Орендар прийняти у тимчасове платне користування (оренду) нерухоме майно, а саме: нежитлове приміщення №94 загальною площею 60,8 кв.м., яке розташоване за адресою по АДРЕСА_1 . За п. 1.3. Договору, об`єкт оренди передається Орендарю для своєї підприємницької діяльності - під заклад громадського харчування та роздрібної торгівлі. Строк платного орендного користування Орендарем об`єктом оренди встановлюється сторонами у 12 місяців з моменту підписання сторонами Договору (а.с. 8-11). Згідно акту приймання-передачі об`єкта оренди від 14 серпня 2020 року нежитлове приміщення по АДРЕСА_3 було передане ФОП ОСОБА_1 (а.с. 12). На підставі договору комерційної концесії №59 ФОП ОСОБА_1 отримав право вступу до Франчайзингової мережі «Брікс» для ведення підприємницької діяльності у сфері діяльності кав`ярень (а.с. 58). Додатковою угодою №3 від 08.08.2022 до договору оренди нерухомого майна №94/9 від 14.08.2020 встановлено, що сторони дійшли згоди продовжити термін дії договору та визначити, що останнім днем дії договору є 31.08.2022 (включно) (а.с. 13). Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта №313409225 від 26.10.2022 власником квартири АДРЕСА_1 є ОСОБА_3 на підставі договору про сплату пайових внесків у ОК «ЖБК «Дніпро Сіті Парк» №43/9 від 09.02.2018, акту прийому-передачі квартири від 23.06.2018р., довідки про асоційоване членство в кооперативі та внесення пайового внеску у повному обсязі від 23.06.2018 (а.с. 14). Відповідно до акту №4 «Про залиття, аварію, що трапилась на системі холодного водопостачання» від 18.07.2022, 17.07.2022 о 21 год. 35хв. від ОСОБА_1 до керуючого ОСББ «Рівер Парк 2» ОСОБА_4 надійшла інформація про те, що в його кав`ярні здійснюється неконтрольований витік води зверху. Керуючий ОСББ ОСОБА_4 прибув за адресою по АДРЕСА_1 до приміщення №94 через 20 хвилин з моменту повідомлення про аварію. Для уникнення ще більшого залиття, керуючий ОСББ ОСОБА_4 здійснив повне відключення будинку від водопостачання. Потім було з`ясовано, що витік води відбувся у квартирі АДРЕСА_1 , що розташована над кав`ярнею. Власника квартири не було на місці, він прибув лише о 23.05 год. Коли власник квартири АДРЕСА_1 надав доступ до свого помешкання, було з`ясовано, що витік води відбувся з системи водопостачання квартири, а саме з несправного фільтру очистки води, який повністю втратив свою герметичність (розколовся на дві частини). Фільтр був розташований після крану та лічильника водопостачання квартири. Кран водопостачання квартири було перекрито та поновлено водопостачання будинку під наглядом та за участі керуючого будинку о 23.25 год. (а.с. 15). Комісією встановлено, що в результаті залиття кав`ярні водою було пошкоджено:

1. Меблі: сім дерев`яних полок, барна стійка, дерев`яна облицювальна панель і стільниця, а також стільниця, на якій розташоване обладнання.

2. Стіни: фарбування та декор. Згідно висновку комісії, залиття приміщення кав`ярні сталося в результаті несправності фільтру очистки води в квартирі АДРЕСА_1 . З 18.07.2022 кав`ярня припинила свою роботу на термін, що потрібен для ліквідації наслідків завданих приміщенню збитків в результаті аварії від 17.07.2022. Зі змісту акту вбачається, що голова ОСББ «Рівер Парк 2», керуючий ОСББ «Рівер Парк 2», позивач ОСОБА_1 підписали даний акт, а відповідач ОСОБА_3 відмовився від підписання акту (а.с. 15). Протоколом огляду (актом огляду) пошкоджень приміщення №94 кав`ярні " ІНФОРМАЦІЯ_1 " від 21.07.2022 визначено перелік пошкоджень, зокрема: пошкоджено оздоблення стін у місцях примикання зі стелею та на поверхні стін у районі барної стійки та пошкоджені декоративні рекламні малюнки та інформаційні малюнки у вигляді розпису по стінах у вигляді підтіків, змивання частини малюнків, наявні сліди підтикань на поверхнях стін чорного кольору; наявні сліди підтікання та місцями здуття у місцях примикання стін до стелі, короби на поверхнях стін у приміщенні виконані з гіпсокартону по металевих профілях в один шар; пошкодження рідиною стільницю барної стійки; пошкоджені дверцята фасадів меблів, фасад барної стійки; пошкоджені сім полиць. Можливі скриті пошкодження, що можуть бути виявлені під час демонтажу та ремонтно-відновлювальних робіт (а.с. 16). Згідно звіту №23-223Б про незалежну оцінку збитку, нанесеного орендарю приміщення АДРЕСА_3 , внаслідок залиття від 01 серпня 2022 року, складеного ФОП ОСОБА_5 , за результатами цієї оцінки ринкова вартість збитку, нанесеного орендарю приміщення №94 та приналежного йому майну у вказаному приміщенні, в наслідок залиття становить, без урахування ПДВ - 74134,80 грн, ПДВ 20% - 14826,96 грн, загалом з ПДВ - 88961,76 грн. Апеляційним судом встановлено, що згідно змісту вказаного звіту №23-223Б від 01 серпня 2022 року, об`єктом оцінки - є розмір збитку, нанесеного внаслідок залиття власнику квартири АДРЕСА_7 та на правах приватної власності належить ОСОБА_6 . Оцінюваний об?єкт розташований у серединній частині АДРЕСА_7 . Адміністративно-територіальний район міста - Чечеловський. Квартира, приміщення, які постраждали внаслідок залиття, розташована на шостому поверсі шістнадцятиповерхового цегляного житлового багатопід?їздного багатоквартирного будинку. Будівля, в якій розташовано об`єкт оцінки житлова шістнадцятиповерхова, функціональне призначення - житловий багатопід`їздний багатоквартирний будинок. Будівля використовується за функціональним призначенням. Рік введення в експлуатацію - 1987. Група капітальності І. Територія двору має проїзди з твердим покриттям. Квартира, приміщення якої постраждали внаслідок залиття, трикімнатна. Загальна площа квартири 71,5 кв.м, висота приміщень квартири 2,5 м. внаслідок залиття, що відбулося 06.04.2022, оздоблення приміщень квартири АДРЕСА_7 отримало наступне пошкодження: ???1. Коридор (прим. 1) загальною площею 11,9 кв.м: шпалери на стінах відклеїлися в стиках, мають сліди затікання, розбухлі та розшарувалися, в наявності «ржаві» плями, сліди ураження пліснявок перекриття мають сліди затікань повздовж стиків плит, жовті плями, відшарування штукатурного шару в стиках плит, витріщання шару штукатурці та відшарування шару фарби; ???2. Вбиральня (прим. 3) загальною площею 1,2 кв.м: верхня частина стін (1/3 висоти стін від стелі мають сліди затікань, жовті плями, відшарування штукатурного шару, витріщання шару штукатурки та відшарування шару фарби, перекриття мають сліди затікань повздовж стиків плит, жовті плями відшарування штукатурного шару в стиках плит, витріщання шару штукатурці та відшарування шару фарби;

3. Ванна (прим. 4) загальною площею 2,7 кв.м: верхня частина стін (1/4 висоти стін від стелі) мають сліди затікань, жовті плями, відшарування штукатурного шару, витріщання шару штукатурці та відшарування шару фарби, перекриття мають сліди затікань повздовж стиків плит, жовті плями відшарування штукатурного шару в стиках плит, витріщання шару штукатурці та відшарування шару фарби, на стіні насупроти входу у приміщення в наявності відставання двох рядів кахлю від стіни, бухтіння, вздуття облицювання.

4. Житлова (прим. 5) загальною площею 9,5 кв.м: шпалери на стінах відклеїлися в стиках мають сліди затікання, розбухлі та розшарувалися, в наявності "ржаві" плями, сліди ураження пліснявок, перекриття мають сліди затікань повздовж стиків плит, жовті плями відшарування штукатурного шару в стиках плит, витріщання шару штукатурці та відшарування шару фарби, підлогу з паркетом пошкоджено на усній площині підлоги, плашки паркетні деформовано, замкові з`єднання деформовано, основа пошкоджена;

5. Житлова (прим. 6) загальною площею 12,9 кв.м: шпалери на стінах відклеїлися в стиках, мають сліди затікання, розбухлі та розшарувалися, в наявності «ржаві» плями, сліди ураження пліснявою, перекриття мають сліди затікань повздовж стиків плит, жовті плями, відшарування штукатурного шару в стиках плит, витріщання шару штукатурці та відшарування шару фарби, підлогу з паркету пошкоджено на усій площині підлоги, плашки паркетні деформовано, замкові з?єднання деформовано, основа пошкоджена.

6. Кухня (прим. 7) загальною площею 8,6 кв.м: верхня частина стін (1/2 висоти стін від стелі) мають сліди затікань, жовті плями, відшарування штукатурного шару, витріщання шару штукатурці та відшарування шару фарби, перекриття мають сліди затікань повздовж стиків плит, жовті плями, відшарування штукатурного шару в стиках плит, витріщання шару штукатурці та відшарування шару фарби;

7. Житлова (прим. 8) загальною площею 16,8 кв. м: шпалери на стінах відклеїлися в стиках, мають сліди затікання, розбухлі та розшарувалися, в наявності «ржаві» плями, сліди ураження пліснявою, перекриття мають сліди затікань повздовж стиків плит, жовті плями, відшарування штукатурного шару в стиках плит, витріщання шару штукатурці та відшарування шару фарби, підлогу з паркету пошкоджено на усій площині підлоги, плашки паркетні деформовано, замкові з?єднання деформовано, основа пошкоджена. Приміщення квартири АДРЕСА_7 , внаслідок впливу води та водяного конденсату при залитті постраждали в частині оздоблювальних робіт, придатні для використання в якості житлових приміщень але потребують проведення ремонту. Колегія наголошує, що звіт №23-223Б від 01 серпня 2022 року не містить опису об"єкту нерухомості, який орендує позивач - приміщення АДРЕСА_3 ; доказів щодо дослідження спеціалістом вказаного приміщення суду не надано. Твердження представника позивача, що при складанні звіту №23-223Б від 01 серпня 2022 року спеціалістом було допущено "описку" - є недоведеним, відповідні докази суду не надані. Згідно пояснень представника позивача у судовому засіданні суду апеляційної інстанції, позивач власними силами здійснив ремонт у приміщенні кафе. Доказів щодо розміру фактичних витрат на ремонт приміщення кафе позивачем суду не надано; клопотання про витребування таких доказів судом - позивачем не заявлено. Викладене підтверджується письмовими матеріалами справи, протоколом та звукозаписом судового засідання суду апеляційної інстанції. Право на відшкодування матеріальних збитків як спосіб захисту цивільних прав передбачене ст. 22 ЦК України. Так, вищевказаною статтею встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Згідно ч.3 ст. 386 ЦК України, власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди. Відповідно до положень статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Частина друга статті 1166 ЦК встановлює презумпцію вини завдавача шкоди, тобто особа, яка завдала шкоду, буде вважатися винною, якщо вона сама не доведе відсутність своєї вини. Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини; якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. Згідно ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі. Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як неправомірність поведінки особи; вина завдавача шкоди; наявність шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою. Наявність всіх вказаних умов є обов`язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду. Важливим елементом доказування наявності шкоди є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою, спричиненою потерпілій стороні. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а шкода, яка завдана особі, - наслідком такої протиправної поведінки. Згідно з п. 11 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08 серпня 1992 року №572, власники, наймачі (орендарі) приміщень житлових будинків несуть відповідальність згідно із законодавством. Окрім того, згідно з п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року №6 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди шкода", заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає до відшкодування у повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина особи. Пунктом 2.3.6 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, що затверджені наказом Державного комітету з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 року №76 "Про затвердження Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій", встановлено, що у разі залиття, аварії квартир складається відповідний акт, форма якого передбачена у додатку №4. Згідно з роз`ясненням Міністерства з питань житлово-комунального господарства України щодо ремонту квартири після залиття (лист від 29.12.2009 року № 12/20-11-1975) факт залиття квартири та його наслідків фіксується актом комісійного обстеження квартири за участю представників організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди є виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, представників організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди обслуговує внутрішньобудинкові системи опалення та водопостачання, представника власника будинку, будинкового комітету та затверджується начальником організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди надає послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Присутність зацікавлених осіб від потерпілої сторони та з боку винної сторони є обов`язковою. Згідно ч. 1, 2 ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності. Вимоги до змісту звіту про оцінку майна, порядку його оформлення та рецензування встановлюються положеннями (національними стандартами) оцінки майна. Зміст звіту про оцінку майна повинен містити розділи, що розкривають зміст проведених процедур та використаної нормативно-правової бази з оцінки майна. Відповідно до ч. 1 ст. 32 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» оцінювачі та суб`єкти оціночної діяльності несуть відповідальність за порушення вимог цього Закону в порядку, встановленому законами. За правилами ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч.1 ст.77 ЦПК), а доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.6 ст.81 ЦПК) . При цьому, належність доказів - правова категорія, яка свідчить про взаємозв`язок доказів з обставинами, що підлягають встановленню, як для вирішення всієї справи, так і для здійснення окремих процесуальних дій. Допустимість доказів є важливою ознакою доказів, що характеризує їх форму та означає, що обставини справи, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами. Виходячи з викладеного, надавши належної оцінки представленим у справі доказам, у їх сукупності; встановивши, що у звіті №23-223Б "Про незалежну оцінку збитку, нанесеного орендарю приміщення №94 та приналежного йому майну, що знаходиться у приміщенні №94, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , внаслідок залиття" від 01.08.2022 виготовленого ФОП ОСОБА_5 , об`єктом дослідження була квартира АДРЕСА_7 , - колегія дійшла висновку про недоведеність позивачем розміру завданої йому шкоди діями відповідача, у зв"язку із залиттям приміщення кафе. Звіт №23-223Б від 01.08.2022 є неналежним доказом у даній справі з наведених вище підстав. Будь-які належні докази на підтвердження розміру шкоди, що спричинена позивачу у зв"язку із залиттям приміщення кафе, суду не надані. Згідно пояснень представника позивача, після залиття у кафе проведений та завершений ремонт, однак, ні місцевому, ні апеляційному судам позивачем не надано доказів щодо розміру фактичних витрат на проведення ремонту у приміщенні кафе (квитанцій, актів прийманні-передачі виконаних робіт, касових чеків, розписок тощо). Клопотань про витребування доказів судом, про призначення відповідної судової експертизи позивачем не заявлено, що підтверджується письмовими матеріалами справи, протоколом та звукозаписом судового засідання суду апеляційної інстанції. Крім того, посилання апелянта, що позивачу має бути відшкодовано повну вартість збитків разом з ПДВ є безпідставними. Відповідно до статті 180 Податкового Кодексу України платником податку на додану вартість є, зокрема, особа, що провадить господарську діяльність по наданню послуг, виконанню робіт, постачанню товарів. У разі проведення ремонтних робіт у особи, яка є платником ПДВ позивач має право на відшкодування сплаченого нею податку, якщо понесення витрат по сплаті цього податку буде підтверджено відповідними доказами. Позивачем не надано жодного доказу на підтвердження факту сплати ПДВ, у зв"язку із проведеним ремонтом у приміщенні кафе, враховуючи пояснення представника позивача у судовому засіданні щодо завершення вказаного ремонту. Апеляційним судом ухвалою від 13.06.2023 року залучено до участі у справі у якості третьої особи власника приміщення кафе - Товариство з обмеженою відповідальністю "Мрія-13", представник якого у письмовому зверненні до суду зазначив, що не заперечує щодо стягнення розміру шкоди, яка спричинена у зв"язку із залиттям кафе, на користь позивача, який є орендарем даного приміщення. Отже, висновок місцевого суду, що позивач є неналежним в частині вимоги про стягнення шкоди, що спричинена залиттям орендованого ним приміщення кафе, - є необгрунтованим та безпідставним. З урахуванням викладеного вище, наявні підстави для зміни в частині правового обгрунтування рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 13 березня 2023 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про відшкодування збитків, завданих залиттям приміщення кафе. Позов у вказаній частині не підлягає задоволенню у зв"язку із недоведенням розміру спричинених позивачу збитків, що пов"язані залиттям приміщення кафе. Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача суми упущеної вигоди у розмірі 71899,80 грн, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до статті 22 ЦК України у вигляді упущеної вигоди відшкодовуються тільки ті збитки, які б могли бути реально отримані при належному виконанні зобов`язання. Тому звернення з вимогою про відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди покладає на позивача обов`язок також довести, окрім наведеного, реальну можливість отримання визначених ним доходів, тобто, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані і тільки неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила можливості їх отримання. Крім того, позивачу слід довести, що він міг і повинен був отримати визначені доходи, і тільки неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила його можливості отримати прибуток. Тобто вимоги про відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди мають бути належним чином обґрунтовані, підтверджені конкретними підрахунками і доказами про реальну можливість отримання позивачем відповідних доходів, але не отриманих через винні дії відповідача. Також позивач повинен довести: факти вжиття ним певних заходів щодо одержання таких доходів. Тобто, доказуючи наявність упущеної вигоди, кредитор має довести факти вжиття певних заходів щодо одержання таких доходів. Якщо неодержання кредитором очікуваних доходів є наслідком недбалої поведінки самого кредитора, така упущена вигода не підлягає відшкодуванню (подібні висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 06 грудня 2019 року у справі №908/2486/18, від 15 жовтня 2020 року у справі №922/3669/19, від 16 червня 2021 року у справі №910/14341/18). Отже, тлумачення змісту частини другої статті 22 ЦК України свідчить, що упущена вигода, будучи складовою поняття збитки, на відміну від реальних збитків, фактичну вартість яких можна виявити на основі оцінки прямих майнових втрат, завданих особі, пов`язана з тим реальним приростом, збільшенням її майнової сфери, якого можна було б очікувати за звичайних обставин, якби ці обставини не були порушені неправомірною поведінкою боржника. Відповідно до статті 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно статті 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування. У ч.ч. 1, 2, 8 статті 83 ЦПК України визначено, що сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач повинний подати докази разом з поданням позовної заяви. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї. Місцевим судом правильно встановлено, що на підтвердження вимог щодо стягнення упущеної вигоди позивачем надана роздруківка за його рахунком у АТ КБ «ПриватБанк» за період з 01.07.2022 по 31.07.2022, за період з 01.08.2022 по 31.08.2022, експорт статистики, роздруківка з програми (а.с. 59-68). Надані суду, як докази, експорт статистики та роздруківка з програми не завірені та з них неможливо встановити, що отримані кошти - це результат підприємницької діяльності позивача саме за адресою: АДРЕСА_3 (з виписки вбачається, що позивач здійснює діяльність щодо інших товарів (послуг) - Goodbeer, KavaHub та розрахунки проводяться за тим самим еквайрингом 14360570). Позивачем не надані первинні касові документи, податкові декларації, які є належним підтвердження отримання прибутку в певний період. За відомостями акту №4 з 18.07.2022 кав`ярня припинила свою роботу на термін, що потрібен для ліквідації наслідків завданих приміщенню збитків в результаті аварії від 17.07.2022р. (а.с. 15). Разом з тим, позивачем не надано належних та достатніх доказів, що з 18.07.2022 по 30.08.2022 кав`ярня не працювала, а з наданої банківської виписки за період з 01.07.2022 по 31.07.2022 вбачається, що 18.07.2022 у кав`ярні Bricks був отриманий прибуток у розмірі 4702,60 грн (а.с. 60). Виходячи з викладеного, надавши належної оцінки представленим у справі доказам, у їх сукупності, приймаючи до уваги, що позивачем на виконання свого процесуального обов`язку не надано належних, допустимих докази на підтвердження розміру упущеної вигоди, - місцевий суд дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовної вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача суми упущеної вигоди у розмірі 71899,80 грн. За положеннями ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Колегія звертає увагу, що рішення місцевого суду оскаржене лише в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача матеріальної шкоди у розмірі 74754,96 грн та стягнення суми упущеної вигоди у розмірі 71899,80 грн, а тому суд апеляційної інстанції справу в частині стягнення з відповідача на користь позивача відшкодування збитків, завданих ушкодженням рухомого майна в сумі 14206,80 грн. - не переглядає, відповідно до вимог ч. 1 статті 367 ЦПК України. Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Згідно ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Таким чином, колегія дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги та зміни оскаржуваного рішення місцевого суду у вказаній вище частині. Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 376, 381-383 ЦПК України, колегія суддів, - ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу представника фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - задовольнити частково. Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 13 березня 2023 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відшкодування збитків, завданих залиттям (реальних збитків) - змінити в частині правового обґрунтування. В іншій оскаржуваній частині рішення Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 13 березня 2023 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та протягом тридцяти днів може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду. Головуючий Т.П. Красвітна Судді І.А. Єлізаренко О.В. Свистунова