LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд600/2784/23-а

від 18.07.2023НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 600/2784/23-а Головуючий у 1-й інстанції: Григораш В.О. Суддя-доповідач: Драчук Т. О. 18 липня 2023 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Драчук Т. О. суддів: Смілянця Е. С. Полотнянка Ю.П. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 12 червня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії, В С Т А Н О В И В : 04.05.2023 позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, в якому просив: -визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо відмови ОСОБА_1 у нарахуванні та виплаті з 01.07.2021 щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб"; -зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з 01.07.2021 щомісячну доплату до пенсії у розмірі 2000,00 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб", з урахуванням раніше виплачених сум. Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 08 травня 2023 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху з підстав несплати судового збору в сумі 1073,60 грн та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дати отримання копії ухвали. Також, у вказаній заяві надано оцінку долученому позивачем посвідченню серії Є №035953, виданого 29.11.2021, згідно якого позивач є інвалідом 3 групи і має право на пільги, встановлені законодавством для ветеранів війни-інвалідів війни. При цьому, суд вказав, що позивачем не надано суду доказів того, що саме він є особою з інвалідністю внаслідок Другої світової війни та членом сім`ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, або є прирівняною до зазначених осіб у встановленому законом порядку особи. На виконання вимог ухвали 18.05.2023 позивачем подано заяву, в якій позивач посилається на постанов Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2019, в якій суд дійшов висновку про те, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх інстанціях звільняються інваліди Великої Вітчизняної війни та сім`ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи. При цьому, п. 23 ст. 13 Закону «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» особам з інвалідністю внаслідок війни та прирівняним до них особам надаються пільги зі сплати податків, зборів, мита та інших платежів до бюджету відповідно до податкового та митного законодавства, а тому наявні підстави для звільнення позивача від сплати судового збору. Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 12 червня 2023 позовну заяву ОСОБА_1 повернуто позивачу з підстав неусунення недоліків позовної заяви, які зазначені в ухвалі суду від 08.05.2023, а саме не надано до суду належні та допустимі докази сплати судового збору на суму 1073,60 грн, або документи, які підтверджують інші підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Не погоджуючись з судовим рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та направити справу на продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права. В обґрунтування вимоги апеляційної скарги апелянт зазначає, що особи з інвалідністю внаслідок війни 3 групи звільняються від сплати судового збору. Посилаючись на постанову Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2019 у справі №800/203/17 скаржник зауважує, що ветерани війни інваліди війни відносяться до осіб, прирівняних до інвалідів Великої Вітчизняної війни у встановленому законодавством порядку, внаслідок чого, на підставі пункту 8 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір», вони звільняються від сплати судового збору. Згідно ч. 1, 2 ст. 312 КАС України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 11, 14, 26 частини першої статті 294 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження). Враховуючи положення ст. 312 КАС України, колегія суддів вважає за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження. Надаючи оцінку обставинам справи, колегія суддів приходить до наступного висновку. Частиною 1 статті 171 КАС України визначено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом. Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Частинами 1 та 2 статті 169 КАС України встановлено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків (частина 5 статті 169 КАС України). Отже, чинним законодавством передбачено повернення позовної заяви, якщо у встановлений судом строк позивачем не виконано вимоги ухвали про залишення позовної заяви без руху. Повернення позовної заяви - це процесуальна дія, яка припиняє розгляд конкретної позовної заяви на стадії відкриття провадження без вирішення спору по суті, у випадку неможливості її розгляду з підстав, які можуть бути усунуті особою, яка звернулася до суду. Перевіряючи доводи апелянта та досліджуючи спірне питання щодо звільнення особи з інвалідністю внаслідок війни 3 групи від сплати судового збору, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх інстанціях звільняються інваліди Великої Вітчизняної війни та сім`ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи. Статтею 4 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» визначено, що ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав. До ветеранів війни належать: учасники бойових дій, інваліди війни, учасники війни. Згідно з пунктом 23 статті 13 цього ж Закону особам з інвалідністю внаслідок війни та прирівняним до них особам надаються пільги зі сплати податків, зборів, мита та інших платежів до бюджету відповідно до податкового та митного законодавства. Матеріалами справи підтверджується, що разом з позовною заявою позивачем було надано копію посвідчення інваліда ІІІ групи, що дає право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни та інвалідів війни, а тому відповідно до вищезазначених правових норм позивач звільнений від сплати судового збору. Аналогічна правова позиція викладена у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2019 в справі №800/203/17, постановах Верховного Суду від 02.07.2020 у справі №620/2075/19, від 20.05.2020 у справі №640/14679/19, від 07.10.2020 у справі №160/3534/20 від 22.06.2022 у справі № 640/11800/19. Крім того, у постановах від 16.03.2020 у справі №620/2083/19, від 22.03.2019 у справі №825/934/18 Верховний Суд дійшов висновку, що інваліди ІІІ групи, що мають пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни та інвалідів війни, мають право на звільнення від сплати судового збору також відповідно до положень пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір». Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. За такого правового регулювання та обставин справи, враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору в силу закону та додав до позовної заяви документ, який підтверджує підстави звільнення від сплати судового збору, колегія суддів дійшла висновку про відсутність у суду першої інстанції підстав для залишення позовної заяви без руху з підстав недотримання вимог частини 3 статті 161 КАС України, та, відповідно, повернення позовної заяви на підставі пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України. Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції про повернення позовної заяви постановлена помилково, а тому наявні підстави для її скасування та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Надаючи оцінку всім доводам учасників справи, судова колегія також враховує рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому суд зазначив, що «…хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід…». Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції прийняте рішення з порушенням норм процесуального права. Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Апелянт надав до суду належні докази, які підтверджують факт протиправності рішення суду першої інстанції. В свою чергу, відповідно до п. 4 ч. ст. 320 КАС України неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, є підставою для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 320, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 12 червня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії скасувати. Справу направити до Чернівецького окружного адміністративного суду для продовження розгляду. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України. Головуючий Драчук Т. О. Судді Смілянець Е. С. Полотнянко Ю.П.

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»