Постанова 4851 № 520/23758/21

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 серпня 2023 р. Справа № 520/23758/21 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Бегунца А.О., Суддів: Мельнікової Л.В. , Рєзнікової С.С. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 19.04.2023, головуючий суддя І інстанції: Зінченко А.В., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 19.04.23 по справі № 520/23758/21 за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Московського району Харківської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: До Харківського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Московського району Харківської міської ради , в якому просив суд: - визнати протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення адміністрації Московського району Харківської міської ради, яка полягає у невиплаті ОСОБА_1 грошової компенсації замість санаторно-курортної путівки згідно заяви від 21.08.2019 року. - зобов`язати Управління соціального захисту населення адміністрації Московського району Харківської міської ради здійснити ОСОБА_1 виплату грошової компенсації замість санаторно-курортної путівки згідно заяви від 21.08.2019 року. - усі судові витрати покласти на відповідача. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 27 березня 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Московського району Харківської міської ради визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії залишено без руху, в зв`язку із невідповідністю останньої вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Московського району Харківської міської ради визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії повернуто позивачу. Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу від 19 квітня 2023 року та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що судом першої інстанції під час прийняття ухвали не враховано того, що позивач в силу приписів п. 8 ч.1 ст. 5 Закону №3674-VI звільнений від сплати судового збору. Відповідач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався. Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 312 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 11, 14, 26 частини першої статті 294 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження). Відповідно п. 3 ч. 1 ст. 294 Кодексу адміністративного судочинства України, окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо повернення заяви позивачеві (заявникові). Згідно з ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Повертаючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не усунено недоліки зазначені в ухвалі суду від 27.03.2023, а саме не сплачено судовий збір. Суд апеляційної інстанції не погоджується з мотивами та висновками суду першої інстанції з таких підстав. За приписами ч. 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист. Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону, чого позивачем не зроблено. За приписами ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити) (ч.2 ст.169). Частиною третьою статті 161 КАС України регламентовано, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. За змістом ч.ч. 1-2 ст.132 КАС України судовий збір входить до складу судових витрат, а його розмір та порядок сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Як вбачається з матеріалів справи, залишаючи позовну заяву без руху, судом першої інстанції визначено єдиний її недолік, а саме відсутність документу про сплату судового збору. Як зазначив позивач та встановлено з його позовної заяви, останній є інвалідом II групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни, що підтверджується копією посвідчення серія НОМЕР_1 від 25.05.2006. Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон №3674-VI. Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 5 Закону № 3674-VI від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю внаслідок Другої світової війни та сім`ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи. Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". Згідно зі статтею 4 Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" визначено, що ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав. До ветеранів війни належать: учасники бойових дій, інваліди війни, учасники війни. Відповідно до пункту 23 статті 13 цього ж Закону особам з інвалідністю внаслідок війни та прирівняним до них особам надаються пільги зі сплати податків, зборів, мита та інших платежів до бюджету відповідно до податкового та митного законодавства. Враховуючи обставини цієї справи, колегія суддів дійшла висновку, що позивач звільняється від сплати судового збору за розгляд цієї справи в судах усіх інстанцій на підставі пункту 8 частини першої статті 5 Закону №3674-VI, оскільки є інвалідом II групи, що підтверджується копією посвідчення серія НОМЕР_1 від 25.05.2006. Вищевказана позиція суду узгоджується із висновками Верховного Суду викладеними у постановах від 07 лютого 2022 року у справі № 560/8097/20, які враховуються судом апеляційної інстанції в силу приписі ч. 5 ст. 242 КАС України. Отже, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що позивач не звільняться від слати судового збору за подачу позовної заяви по цій справі, безпідставно залишив позовну заяву без руху та дійшов передчасного висновку про повернення позовної заяви. Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції при постановленні ухвали про залишення позовної заяви без руху, а в подальшому оскаржуваної ухвали про повернення позовної заяви ОСОБА_1 , порушено право позивача на звернення до суду за захистом його прав, свобод та інтересів, передбачених ст. 4 КАС України, а також ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист права людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків. Повернення позовної заяви з формальних підстав унеможливлює доступ позивача до правосуддя для повного захисту своїх прав та інтересів шляхом судового розгляду справи. Оскільки судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали формально розтлумачено норму процесуального закону, з урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви. Згідно із частиною 3 статті 312 Кодексу адміністративного судочинства України, у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції. Враховуючи вищевикладене, колегія судів дійшла висновку, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, що призвело до її неправильного вирішення, а відтак, відповідно до ч. 3 ст. 312, ст. 320 Кодексу адміністративного судочинства України, - оскаржувана ухвала підлягає скасуванню, а справа направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду. Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 312, 315, 320, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити. Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 19.04.2023 по справі № 520/23758/21 - скасувати. Справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Московського району Харківської міської ради визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - направити до Харківського окружного адміністративного суду для продовження розгляду. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя А.О. Бегунц Судді Л.В. Мельнікова С.С. Рєзнікова