Ухвала Вищий антикорупційний суд № 991/5746/23

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД Справа № 991/5746/23 Провадження № 2-а/991/15/23 У Х В А Л А 11 липня 2023 рокумісто Київ Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів: головуючого Крикливого В.В., суддів: Галабали М.В. та Ногачевського В.В., за участю: секретаря судового засідання: Чумаченко А.О., представників Міністерства юстиції України: Сербін І.І., Симоненко Т.В. відповідачі: представника ОСОБА_1 - Гуцола Р.І., представника ОСОБА_2 - Герасименка М.В., представників ОСОБА_3 - Шрамко І.С., представника ОСОБА_4 - Кругового Д.С. , представників ОСОБА_6 - Ореховського М.Л., Коломійця В.А., представника ОСОБА_7 - Маленка О.В., представника ОСОБА_8 - Чубатюка І.М., треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідачів: представників ОСОБА_9 - Зубченко С.М., Дяденчука А.І., представника ОСОБА_10 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Реноме 2008», яке діє як компанія з управління активами за рахунок та в інтересах пайового венчурного недиверсифікованого закритого інвестиційного фонду «РЕНОМЕ», а також Товариств з обмеженою відповідальністю «Перспективні інвестиційні програми», «Агентство «Нерухомість» та «Буд?Альянс?12» - Іванова І.О., керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Реноме 2008», яке діє як компанія з управління активами за рахунок та в інтересах пайового венчурного недиверсифікованого закритого інвестиційного фонду «РЕНОМЕ» - Ситниченка Є.Г., представника ОСОБА_11 - Ващенка В.О., представника ОСОБА_12 - Колесника А.В. представника ОСОБА_13 - Дяденчука А.І., представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ВС Груп Менеджмент Україна» -Яценка В.І., представника Приватного акціонерного товариства «Кіровоградобленерго» - Григоренка В.В., представника Приватного акціонерного товариства «Рівнеобленерго» - Корицької І.А., представника Aкціонерного товариство «Херсонобленерго» - Анісімова В.В., представника Aкціонерного товариство «Чернівціобленерго» - Сондей Я.А., представника Акціонерного товариство «Житомиробленерго» - Коваля А.Д., представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Хотел Проперті», Приватного акціонерного товариства «Туристично-готельний комплекс «Дністер», Товариства з обмеженою відповідальністю «Готельний комплекс «Юність», Товариства з обмеженою відповідальністю «Східно?європейська готельна компанія», Приватного акціонерного товариства «Готель «Прем`єр Палац» - Горбачова О.О., директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Східно?європейська готельна компанія» - Мелесика С.В. та представника Горбачова О.О., директора Приватного акціонерного товариства «Готель «Прем`єр Палац» - Горбачова О.О., директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Хотел Проперті» - Іваниська О.В., представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Готельний комплекс «РУСЬ» - Корнієнка С.О., Шакірової Т.В., представника Приватного акціонерного товариства «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна» - Корєнькова І.А., представника Компанії «Pumori Enterprises Investments Ltd» («Пуморі Ентерпрайзес Інвестментс Лтд») - Четвертака К.С., представника Акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» - Литвиненко С.В., представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Місто Слави», Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська інноваційно-фінансова компанія», Компанії «Himalita Limited» («Хімаліта Лімітед»), Товариства з обмеженою відповідальністю «Будінвест-ЛД» - Чередниченка Д.О., директора Приватного акціонерного товариства «Українська інноваційно-фінансова компанія» - Шумейко А.А. та представника - Лукашенка Ю.І., представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергопоставка» - Зубченко С.М., представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська обласна енергопостачальна компанія» - Гулевича В.Г., представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія» - Лисенка С.В., представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія» - Оляш К.І., представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівненська обласна енергопостачальна компанія» - Сухомлин А.А., представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернівецька обласна енергопостачальна компанія» - Чорної Г.Б., керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «Казино «Прем`єр Палац» - Устименка Ю.В. та представника - Бужор А.Ю., керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «Паритет?П» - Тюлюкіна О.О., представника Акціонерного товариства «Таскомбанк» - Шкаровського Д.О., представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Гральний клуб «Лорд» - Бужор А.Ю., директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Венчурні Інвестиційні Проекти», яке діє за рахунок та в інтересах ПЗНВІФ «ПРЕМ`ЄРНИЙ» - Суслова С.О. та представника - Репецького С.В., представника ОСОБА_14 , який виступає третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_7 -Юхименка М.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвокатів Герасименка М.В., Чубатюка І.М. та Маленка О.В. про повернення позовної заяви, а також клопотання адвоката Герасименка М.В. про залишення без розгляду позовної заяви в адміністративній справі № 991/5746/23 за позовом Міністерства юстиції України до ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_2 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_1 та ОСОБА_7 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідачів: Товариство з обмеженою відповідальністю «ВС Енерджі Інтернейшнл Україна», Товариство з обмеженою відповідальністю «ВС Груп Менеджмент Україна», Приватне акціонерне товариство «Кіровоградобленерго», Приватне акціонерне товариство «Рівнеобленерго», Aкціонерне товариство «Херсонобленерго», Aкціонерне товариство «Чернівціобленерго», Акціонерне товариство «Житомиробленерго», Публічне акціонерне товариство «Енергетична компанія «Севастопольенерго», Акціонерне товариство «Хмельницькобленерго», Публічне акціонерне товариства «Миколаївобленерго», Товариство з обмеженою відповідальністю «С. Енерджі», Компанія «Worldwide Holding Group Corp» («Ворлдвайд Холдинг Груп Корп»), Компанія «Mavisco Ltd» («Мавіско Лтд»), Компанія «Delorenius Ltd» («Делореніус Лтд»), Компанія «VS Energy Latvia SIA» («ВС Енерджі Латвія»), Компанія «Urbanic Holding S.A.» («Урбанік Холдинг СА»), Компанія «VS Energy International N.V.» («ВС Енерджі Інтернешнл НВ»), Компанія «Washington Holdings В.V.» («Вашингтон Холдингс Б.В.»), Компанія «Silk Road Trading B.V.» («Сілк Роуд Трейдінг»), Товариство з обмеженою відповідальністю «Хотел Проперті», Приватне акціонерне товариство «Туристично-готельний комплекс «Дністер» Товариство з обмеженою відповідальністю «Готельний комплекс «Юність», Товариство з обмеженою відповідальністю «Східно?європейська готельна компанія», Приватне акціонерне товариство «Готель «Прем`єр Палац», Товариство з обмеженою відповідальністю «Готельний комплекс «Русь», Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛД-Перспектива», Компанія «Welco Limited» («Велко Лімітед»), Публічне акціонерне товариство «Готель «ОРЕАНДА», Компанія «Pumori Enterprises Investments Ltd» («Пуморі Ентерпрайзес Інвестментс Лтд»), Компанія «Financiere Egine Holding S.C.A.» («Фінансьер Ежін Холдинг Ес.Се.А.»), Компанія «Financiere Egine S.C.A.» («Фінансьер Ежін Ес.А.»), Компанія «Jiolinico Commercial Limited» («Джиолініко Коммершл Лімітед»), Компанія «Shelterock Investments Limited» («Шелтерок Інвестментс Лімітед»), Компанія «Folkdale Trading Limited» («Фолкдейл Трейдінг Лімітед»), Компанія «Tucos Limited» («Тукос Лімітед»), Компанія «Sebistra Trading Limited» («Себістра Трейдінг Лімітед»), Публічне акціонерне товариство «Криворізький залізорудний комбінат», Компанія «Kadis Holding Limited» («Кадіс Холдинг ЛТД»), Компанія «Newsteel Holding Ltd» («Ньюстіл Холдинг ЛТД»), Приватне акціонерне товариство «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна», Компанія «Wenox Holding Limited» («Венокс Холдинг Лімітед»), Товариство з обмеженою відповідальністю «Завод столових приборів-ДСС», Товариство з обмеженою відповідальністю «К-Т-С», Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛІК Логістик», Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Реноме 2008», яке діє як компанія з управління активами за рахунок та в інтересах пайового венчурного недиверсифікованого закритого інвестиційного фонду «Реноме», Товариство з обмеженою відповідальністю «Венчурні Інвестиційні Проекти», яке діє за рахунок та в інтересах ПЗНВІФ «Прем`єрний», Товариство з обмеженою відповідальністю «Місто Слави», Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська інноваційно-фінансова компанія», Товариство з обмеженою відповідальністю «УІФК-Волинь», Приватне акціонерне товариство «Українська інноваційно-фінансова компанія», Товариство з обмеженою відповідальністю «УІФК-Інвест», Закрите акціонерне товариство «Українська інноваційно-фінансова компанія-Плюс», Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергопоставка», Товариство з обмеженою відповідальністю «Київська обласна енергопостачальна компанія», Товариство з обмеженою відповідальністю «Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія», Товариство з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія», Товариство з обмеженою відповідальністю «Рівненська обласна енергопостачальна компанія», Товариство з обмеженою відповідальністю «Херсонська обласна енергопостачальна компанія», Товариство з обмеженою відповідальністю «Чернівецька обласна енергопостачальна компанія», Товариство з обмеженою відповідальністю «Гральний клуб «Лорд», Товариство з обмеженою відповідальністю «Казино «Прем`єр Палац», ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_19 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_13 , ОСОБА_23 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Глобал Бізнес Маркетинг», Товариство з обмеженою відповідальністю «Перспективні інвестиційні програми», Товариство з обмеженою відповідальністю «Агентство «Нерухомість», Товариство з обмеженою відповідальністю «Південна генеруюча компанія», Товариство з обмеженою відповідальністю «Паритет-П», Дочірнє підприємство «ЛД-Україна», Товариство з обмеженою відповідальністю «Буд-Альянс-12», Товариство з обмеженою відповідальністю «Центр управління проектами-Буча», Товариство з обмеженою відповідальністю «Буденерго?Комплект», ОСОБА_24 , Компанія «Kingswood Consultants Limited» («Кінгсвуд Консалтентс Лімітед»), ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , Акціонерне товариство «Таскомбанк», Товариство з обмеженою відповідальністю «Нові українські мережі», Товариство з обмеженою відповідальністю «Рей плюс», Товариство з обмеженою відповідальністю «Трейд консалт інвест», Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестконцептгруп», Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЛ Телеком», Товариство з обмеженою відповідальністю «Незалежна інвестиційна агенція», Товариство з обмеженою відповідальністю «Міжрегіональна фінансова компанія», Компанія «Himalita Limited» («Хімаліта Лімітед»), Товариство з обмеженою відповідальністю «Будінвест-лд», Компанія «Loberdol Trading Limited» («Лобердол Трейдінг Лімітед»), Компанія «Belyuton Commerce Limited» («Белютон Комерс Лімітед»), Компанія «Mavedix Holdings Limited» («Маведікс Холдінгз Лімітед»), Товариство з обмеженою відповідальністю «Ековторресурс», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_7 - ОСОБА_14 , про застосування санкції, передбаченої пунктом 11 частини 1 статті 4 Закону України «Про санкції», в с т а н о в и в : У провадженні Вищого антикорупційного суду перебуває справа за позовом Міністерства юстиції України (далі - позивач) до ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_2 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_1 та ОСОБА_7 (далі - відповідачі) про застосування санкції, передбаченої пунктом 11 частини 1 статті 4 Закону України «Про санкції», та стягнення активів у дохід держави. 11.07.2023 у судовому засіданні адвокати 1) Герасименко М.В., який діє в інтересах відповідача ОСОБА_2 , 2) Чубатюк І.М. , який діє в інтересах відповідача ОСОБА_8 та 3) Маленко О.В. , який діє в інтересах відповідача ОСОБА_7 , заявили клопотання про повернення позовної заяви в адміністративній справі № 991/5746/23. Окрім того, адвокат Герасименко М.В. заявив клопотання про залишення позовної заяви без розгляду. Обґрунтування клопотань про повернення позовної заяви Клопотання адвокатів Герасименка М.В., Чубатюка І.М. та Маленка О.В. про повернення позовної заяви вмотивовані тим, що відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_8 та ОСОБА_7 оскаржили до Верховного Суду обмежувальні заходи (санкції), зокрема у вигляді блокування активів, які застосовані до них на підставі Указів Президента України від 19.10.2022 № 727/2022 та від 12.05.2023 № 279/2023 відповідно. Отже, у провадженні Верховного Суду перебувають адміністративні справи № 990/11/23, № 990/115/23, № 990/120/23 відкриті за позовами згаданих відповідачів. Тому, враховуючи, що судовий розгляд зазначених адміністративних справ не завершено, представники відповідачів вважають, що відповідні Укази Президента України не є остаточними, що перешкоджає розгляду даної справи. На переконання представників відповідачів, у розумінні пункту 4 частини 1 статті 2831 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), оскарження застосованих до відповідачів обмежувальних заходів (санкцій) фактично нівелює підставу для застосування санкції, визначеної Законом України «Про санкції», що, в свою чергу, унеможливлює дотримання позивачем такої вимоги позовної заяви, яка передбачена пунктом 4 частини 1 статті 2831 КАС України, а саме наявності однієї або декількох підстав для застосування санкцій, визначених Законом України «Про санкції». Обґрунтування клопотання про залишення позовної заяви без розгляду Клопотання адвоката Герасименка М.В. про залишення без розгляду позовної заяви мотивоване тим, що Міністерством юстиції України, будучи суб`єктом владних повноважень, при зверненні з позовом до суду пропущено тримісячний строк, встановлений частиною другою статі 122 КАС України. Так, заявник наголошує, що рішенням РНБО від 19.10.2022 «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», введеним в дію Указом Президента України від 19.10.2022 № 727/2022, стосовно ОСОБА_2 застосовано строком на 10 років санкцію у виді блокування активів. При цьому, як зазначив Герасименко М.В. , Указ Президента України від 19.10.2022 № 727/2022 набрав чинності 22.10.2022 - з моменту його опублікування у виданні «Урядовий кур`єр» за №

227. Разом із цим, оскільки підставою даного позову є, в тому числі, введення Указом Президента № 727/2022 від 19.10.2022 в дію рішення РНБО від 19.10.2022 про застосування санкцій, зокрема і до ОСОБА_2 , то відповідно з моменту опублікування згаданого Указу, на думку Герасименка М.В. , позивач мав три місяці для звернення з даним позов до суду. Водночас, адміністративний позов до Вищого антикорупційного суду подано Міністерством юстиції України 28.06.2023, тобто поза межами визначеного статтею 122 КАС України загального строку звернення до суду для суб`єкта владних повноважень. Отже, з урахуванням викладеного, а також зважаючи на те, що позивачем не заявлено в позовній заяві клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду, позивач, прохає відповідно до пункту 8 частини 1 статті 240 КАС України залишити без розгляду позовну заяву в адміністративній справі № 991/5746/23. Позиції та доводи учасників судового провадження Адвокати Герасименко М.В., Чубатюк І.М. та Маленко О.В. у судовому засіданні підтримали заявлені ними клопотання про повернення позовної заяви з підстав, викладених у них. Додатково зазначили, що враховуючи 1) вимоги частини 1 статті 2831 КАС України щодо надання судом строку, але не більше ніж 24 години, у випадку недотримання позивачем вимог щодо позовної заявим, а також 2) факт відкритих проваджень у Верховному Суді в межах адміністративних справ № 990/11/23, № 990/115/23, № 990/120/23 щодо оскарження відповідачами ОСОБА_2 , ОСОБА_8 та ОСОБА_7 . Указів Президента України від 19.10.2022 № 727/2022 та від 12.05.2023 № 279/2023 в частині, що стосуються останніх, Міністерство юстиції України, як позивач в даній адміністративній справі фізично не матиме змоги протягом 24 годин усунути відповідний недолік позовної заяви, а тому слід позовну заяву з додатками повернути позивачу. Представники відповідачів, треті особи та представники третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідачів, які прибули до зали судових засідань, а також які брали участь у режимі відеоконференції, заперечень щодо задоволення заявлених клопотань про повернення позовної заяви не висловили. Водночас, представники позивача просили відмовити у задоволенні таких клопотань через їх безпідставність. Окрім цього, у судовому засіданні адвокат Герасименко М.В. підтримав заявлене ним клопотання про залишення без розгляду позовної заяви, з викладених у ньому підстав. Представник ОСОБА_3 - адвокат Круговий Д.С. також підтримав вказане клопотання та просив залишити позовну заяву Міністерства юстиції України без розгляду. Інші представники відповідачів, треті особи та представники третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідачів, які прибули до зали судових засідань, а також які брали участь у режимі відеоконференції, заперечень щодо задоволення заявленого клопотання про залишення без розгляду позовної заяви не висловили. Представники позивача заперечили щодо заявленого клопотання та зазначили, що частиною 2 статті 122 КАС України передбачено, що цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень. При цьому, в даному випадку, на думку представника позивача, спеціальний строк звернення до суду встановлений у статті 51Закону України «Про санкції», якою, в свою чергу, визначено, що санкція, передбачена пунктом 11 частини 1 статті 4 цього Закону (яку позивач просить застосувати в межах даної справи до відповідачів), може бути застосована лише в період дії правового режиму воєнного стану. З урахуванням вказаного, представник позивача прохала відмовити у задоволенні клопотання про залишення без розгляду позовної заяви. З метою повідомлення учасників справи про дату, час та місце розгляду справи, окрім направлення тексту повісток, копії позову з додатками та копії ухвали про відкриття провадження у справі, Вищим антикорупційним судом оприлюднено на веб-порталі судової влади України ухвалу про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду. Отже, у відповідності до частини 2 статті 268 КАС України учасники справи вважаються повідомленими належним чином про дату, час та місце розгляду справи, а тому в силу положень частини 3 статті 268 та частини 5 статті 2831 КАС України, суд вважає за можливе проведення судового засідання у відсутність учасників справи (відповідачів, третіх осіб та їх представників), які не прибули до Вищого антикорупційного суду. Мотиви суду щодо повернення позовної заяви Заслухавши думки учасників судового засідання, проаналізувавши та перевіривши матеріали справи, суд вважає, що заявлені адвокатами клопотання про повернення позовної заяви та залишення позовної заяви без розгляду задоволенню не підлягають з таких підстав. Так, статтею 2831 КАС України визначено особливості провадження у справах про застосування санкцій. Так, частиною 1 вказаної статті визначено вимоги до позовної заяви про застосування санкції, передбаченої пунктом 11 частини 1 статті 4 Закону України «Про санкції», яка подається до Вищого антикорупційного суду. Зокрема, така позовна заява повинна містити обґрунтування наявності однієї або декількох підстав для застосування санкцій, визначених Законом України «Про санкції», та вимоги заявника (пункт 4). Водночас, положеннями частини 1 статті 51 Закону України «Про санкції» визначено виключний перелік підстав застосування санкції, передбаченої пунктом 11 частини 1 статті 4 цього Закону. Так, відповідно до абзацу 1 частини 1 згаданої статті визначено, що санкція, передбачена пунктом 11 частини 1 статті 4 цього Закону, має винятковий характер та може бути застосована лише щодо фізичних та юридичних осіб, які своїми діями створили суттєву загрозу національній безпеці, суверенітету чи територіальній цілісності України (в тому числі шляхом збройної агресії чи терористичної діяльності) або значною мірою сприяли (в тому числі шляхом фінансування) вчиненню таких дій іншими особами, у тому числі до резидентів у розумінні Закону України «Про основні засади примусового вилучення в Україні об`єктів права власності Російської Федерації та її резидентів». Як вбачається зі змісту позовної заяви, Міністерство юстиції України наполягає на тому, що відповідачі, в тому числі ОСОБА_2 , ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , підтримують політику рф, визнають правомірною збройну агресію проти України, окупацію території України, вчиняють діяння, які відповідно до норм міжнародного права та/або законодавства України мають ознаки військових злочинів, підтримки геноциду та злочинів проти людяності, а також дії пов`язані із пропагандою та підтримкою воєнної агресії. На підтвердження вказаного, позивач, серед іншого, зазначає про те, що: ?рішенням РНБО від 19.10.2022 «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» (т. 2 а.с. 27), введеним в дію Указом Президента України від 19.10.2022 № 727/2022 (т. 2 а.с. 26), стосовно, зокрема і ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина рф, застосовано строком на десять років персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції), зокрема і у вигляді блокування активів (т. 2 а.с. 31?33); ?рішенням РНБО від 12.05.2023 «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» (т. 2 а.с. 35), введеним в дію Указом Президента України від 12.05.2023 № 279/2023 (т. 2 а.с. 34), стосовно, зокрема і ОСОБА_8 ( ОСОБА_8 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянки Федеративної Республіки Німеччина, уродженки місто Харкова, Україна та ОСОБА_7 ( ОСОБА_7 , ОСОБА_7 ), ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянки Французької Республіки, громадянки рф, уродженки рф, застосовано строком на десять років персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції), серед іншого і у вигляді блокування активів (т. 2 а.с. 42). Отже, суд вважає, що позивачем дотримано вимог пункту 4 частини 1 статті 2831 КАС України, оскільки позовна заява містить обґрунтування наявності підстав для застосування санкцій, визначених Законом України «Про санкції», зокрема і до відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_8 та ОСОБА_7 . Щодо посилань адвокатів Герасименка М.В., Чубатюка І.М. та Маленка О.В. на те, що оскарження застосованих до відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_8 та ОСОБА_7 обмежувальних заходів (санкцій) фактично нівелює підставу для застосування санкції, визначеної Законом України «Про санкції», то суд вказує на їх хибність через неправильне тлумачення відповідних правових норм. Оскарження у судовому порядку Указу Президента України від 19.10.2022 № 727/2022 та від 12.05.2023 № 279/2023 свідчить лише про незгоду з рішеннями суб`єкта владних повноважень. Відкриттям Верховним Судом провадження за згаданими позовами не є підставою для втрати чинності зазначених Указів Президента України та не тягне за собою зупинення дії застосованих на їх підставі персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) чи їх скасування. Окрім цього, згідно доводів, зазначених заявниками у клопотаннях, є неможливим розгляд даної справи до вирішення інших справ, зокрема № 990/11/23, № 990/115/23 та № 990/120/23 щодо оскарження відповідачами ОСОБА_2 , ОСОБА_8 та ОСОБА_7 . Указів Президента України від 19.10.2022 № 727/2022 та від 12.05.2023 № 279/2023 в частині, що стосуються останніх. Проте, відповідно до частини 3 статті 2831 КАС України не допускається зупинення провадження у справі з підстав, передбачених пунктом 3 частини 1 статті 236 цього Кодексу. З огляду на викладене та враховуючи особливості провадження у справах про застосування санкцій, передбачені статтею 2831 КАС України, суд дійшов висновку про безпідставність та необґрунтованість вимог адвокатів Герасименка М.В., Чубатюка І.М. та Маленка О.В. щодо повернення позовної заяви позивачу. Мотиви суду щодо залишення без розгляду позовної заяви Вищим антикорупційним судом ухвалою від 29.06.2023 відкрито провадження у межах даної справи. При цьому, на виконання вимог статті 171 КАС України, зокрема пункту 5 частини 1, судом вирішено питання строку звернення позивачем до суду та у згаданій ухвалі з цього приводу зазначено, що передбачених статтями 123, 169 та 170 КАС України обставин, які б перешкоджали відкриттю провадження у справі не встановлено (т. 47 а.с. 68). Водночас, щодо строків звернення до суду в даній справі суд вважає за необхідне зазначити таке. Одним із суттєвих елементів верховенства права, яким повинен керуватися суд згідно зі статтею 6 КАС України, є принцип правової визначеності. Тривалість строку звернення до суду з позовом про застосування санкції, передбаченої пунктом 11 частини 1 статті 4 Закону України «Про санкції», та визначення моменту початку такого строку має вирішальне значення для застосування положень статті 122 КАС України. Відповідно до абзацу 2 частини 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень. Отже, КАС України передбачає можливість встановлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків. Такі спеціальні строки мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним строком звернення до адміністративного суду, визначеним частиною другою статті 122 цього Кодексу. Відносини у сфері захисту національних інтересів, національної безпеки, суверенітету і територіальної цілісності України, протидії терористичній діяльності, а також запобігання порушенню, відновлення порушених прав, свобод та законних інтересів громадян України, суспільства та держави регулює Закон України «Про санкції». Спеціальною нормою, яка встановлює порядок застосування, скасування та внесення змін до санкцій, є стаття 5 згаданого Закону. З її змісту вбачається, що пропозиції щодо застосування, скасування та внесення змін до санкцій виносяться на розгляд Ради національної безпеки та оборони України Верховною Радою України, Президентом України, Кабінетом Міністрів України, Національним банком України, Службою безпеки України. Частиною третьою зазначеної статті визначено, що рішення щодо застосування, скасування та внесення змін до санкції щодо окремих іноземних юридичних осіб, юридичних осіб, які знаходяться під контролем іноземної юридичної особи чи фізичної особи-нерезидента, іноземців, осіб без громадянства, а також суб`єктів, які здійснюють терористичну діяльність (персональні санкції), передбаченої пунктом 1 частини 1 статті 4 цього Закону, приймається Радою національної безпеки та оборони України та вводиться в дію указом Президента України. Відповідне рішення набирає чинності з моменту видання указу Президента України і є обов`язковим до виконання. Частиною восьмою згаданої статті передбачено, що центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері стягнення в дохід держави активів осіб, щодо яких застосовано санкції, вживає заходів щодо виявлення та розшуку активів фізичних та юридичних осіб, зазначених у відповідних рішеннях Ради національної безпеки і оборони України, та має право залучати до виявлення та розшуку таких активів інші органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Ці органи забезпечують сприяння центральному органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері стягнення в дохід держави активів осіб, щодо яких застосовано санкції, у виявленні та розшуку відповідних активів у межах прав та можливостей, наданих їм законодавством, яке регулює статус та організацію їхньої діяльності. У разі виявлення незаблокованих активів центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері стягнення в дохід держави активів осіб, щодо яких застосовано санкції, звертається до відповідних органів та/або посадових осіб з вимогою вчинити дії, спрямовані на тимчасове позбавлення відповідних осіб права користуватися та розпоряджатися цими активами. Така вимога центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері стягнення в дохід держави активів осіб, щодо яких застосовано санкції, є обов`язковою та підлягає негайному виконанню. Частиною першою статті 51 Закону визначені підстави, умови та порядок стягнення активів фізичних або юридичних осіб в дохід держави, зокрема встановлено, що санкція, передбачена пунктом 11 частини 1 статті 4 цього Закону, має винятковий характер та може бути застосована лише щодо фізичних та юридичних осіб, які своїми діями створили суттєву загрозу національній безпеці, суверенітету чи територіальній цілісності України (в тому числі шляхом збройної агресії чи терористичної діяльності) або значною мірою сприяли (в тому числі шляхом фінансування) вчиненню таких дій іншими особами, у тому числі до резидентів у розумінні Закону України «Про основні засади примусового вилучення в Україні об`єктів права власності російської федерації та її резидентів». Ця санкція може бути застосована лише в період дії правового режиму воєнного стану та за умови, що на відповідну фізичну чи юридичну особу в порядку, визначеному цим Законом, вже накладено санкцію у виді блокування активів. Підставами застосування санкції, передбаченої пунктом 11 частини 1 статті 4 цього Закону, є: 1) завдання істотної шкоди національній безпеці, суверенітету чи територіальній цілісності України, 2) суттєве сприяння вчиненню дій або ухваленню рішень, зазначених пунктом 1 цієї частини. Водночас, відповідно до частини другої статті 51 Закону України «Про санкції» за наявності підстав та умов, зазначених у частині першій цієї статті, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері стягнення в дохід держави активів осіб, щодо яких застосовано санкції, звертається до Вищого антикорупційного суду із заявою про застосування до відповідної фізичної або юридичної особи санкції, передбаченої пунктом 11 частини 1 статті 4 цього Закону, в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України. Частиною першою статті 4 Закону України «Про санкції» передбачено, що до осіб, зазначених у частині 2 статті 1 згаданого Закону, можуть бути застосовані санкції, зокрема у виді стягнення в дохід держави активів, що належать фізичній або юридичній особі, а також активів, щодо яких така особа може прямо чи опосередковано (через інших фізичних або юридичних осіб) вчиняти дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними (пункт 11 частини 1 статті 4 Закону). Отже, санкція, передбачена пунктом 11 частини 1 статті 4 Закону, може бути застосована: 1) лише в період дії правового режиму воєнного стану 2) щодо фізичних та юридичних осіб, які своїми діями створили суттєву загрозу національній безпеці, суверенітету чи територіальній цілісності України (в тому числі шляхом збройної агресії чи терористичної діяльності) або значною мірою сприяли (в тому числі шляхом фінансування) вчиненню таких дій іншими особами, 3) за умов наявності активів, що належать фізичній або юридичній особі, а також активів, щодо яких така особа може прямо чи опосередковано (через інших фізичних або юридичних осіб) вчиняти дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними; 4) за умови, що на відповідну фізичну чи юридичну особу в порядку, визначеному цим Законом, вже накладено санкцію у виді блокування активів. Зі змісту правових положень, закріплених у Закон України «Про санкції», винесення указу Президента України про введення у дію рішення Ради національної безпеки і оборони України «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» є обов`язковою умовою для звернення до суду із позовною заявою про застосування санкції, передбаченої пунктом 11 частини 1 статті 4 Закону України «Про санкції». Разом із цим, Закон не передбачає обов`язку Ради національної безпеки і оборони України конкретизувати у своєму рішенні перелік заблокованих активів. Згадане рішення носить персональний характер та є підставою для тимчасового обмеження права певної особи користуватися та розпоряджатися належним їй майном, де б воно не знаходилося та з чого б воно не складалося. Статтею 6 згаданого Закону передбачено, що застосування санкції, передбаченої пунктом 11 частини 1 статті 4 Закону України «Про санкції», є винятковим заходом, обумовленим гостротою становища та необхідністю досягнення цілей, визначених частиною 1 статті 1 цього Закону, в умовах правового режиму воєнного стану. Ця санкція може бути застосована лише щодо осіб, на яких накладено санкцію у виді блокування активів за рішеннями Ради національної безпеки і оборони України, прийнятими після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення ефективності санкцій, пов`язаних з активами окремих осіб». Справи, розпочаті в період дії правового режиму воєнного стану, в яких на момент припинення або скасування такого режиму не було ухвалене остаточне рішення, розглядаються в порядку, визначеному цим Законом. Аналіз наведених правових положень Кодексу адміністративного судочинства України та Закону України «Про санкції» дає підстави дійти висновку, що введення у дію відповідного рішення Ради національної безпеки і оборони України про застосування персональних санкції для суб`єкта звернення до суду із відповідним позовом є підставою саме для вжиття заходів щодо пошуку наявного у особи майна (активів). Як зазначалося вище, стаття 51 Закону України «Про санкції» є спеціальною нормою, яка регулює визначену її предметом групу правовідносин - підстави, умови та порядок стягнення активів фізичних або юридичних осіб в дохід держави та є спеціальною щодо приписів статті 122 КАС України в частині строків звернення до суду із адміністративним позовом. Отже, у суб`єкта звернення виникає право на пред`явлення визначених законом позовних вимог не з моменту винесення Указу Президента України про введення у дію відповідного рішення Ради національної безпеки та оборони України, а з моменту встановлення усіх умов для застосування санкції, зокрема належності особі (особам) певного майна (активів), разом з цим строк звернення до суду із відповідною позовною заявою обмежується періодом дії правового режиму воєнного стану. З огляду на викладене та враховуючи час отримання позивачем відомостей про активи, які просить стягнути в дохід держави позивач в межах даної справи, а також дію правового режиму воєнного стану, суд дійшов до висновку, що згаданий адміністративний позов подано до Вищого антикорупційного суду у межах строків позовної давності. З огляду на викладене та враховуючи особливості провадження у справах про застосування санкцій, суд дійшов висновку про безпідставність та необґрунтованість вимог адвоката Герасименка М.В. щодо залишення позовної заяви без розгляду. На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 2831 КАС України, п о с т а н о в и в : У задоволенні клопотань адвокатів Герасименка М.В., Чубатюка І.М. та Маленка О.В. про повернення позовної заяви в адміністративній справі № 991/5746/23 - відмовити. У задоволенні клопотання адвоката Герасименка М.В. про залишення без розгляду позовної заяви в адміністративній справі № 991/5746/23 - відмовити. Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили негайно після її проголошення. Судді: В.В. Крикливий М.В. Галабала В.В Ногачевський