Ухвала КАС ВС № 640/3605/19

УХВАЛА 13 липня 2023 року м. Київ справа №640/3605/19 адміністративне провадження №К/990/24392/23 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Хохуляка В.В., суддів: Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у місті Києві на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.12.2022 у справі №640/3605/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у місті Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування наказу та податкових повідомлень-рішень, УСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернулась до адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у місті Києві про: - визнання протиправним та скасування наказу Головного управління ДФС у місті Києві від 18.09.2018 №14146 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи-платника податків ОСОБА_1 ; - визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у місті Києві від 04.12.2018 №0123424205; - визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у місті Києві від 04.12.2018 №0123454205; - визнання протиправним та скасування рішення Головного управління ДФС у місті Києві від 04.12.2018 №0000634205; - визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у місті Києві від 04.12.2018 №0000644205. За результатами нового розгляду, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.02.2022 позовні вимоги задоволено. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.12.2022 рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.02.2022 скасовано та прийнято нове, яким позов задоволено частково. Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, Головне управління ДПС у місті Києві 06.07.2023 звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду. Одночасно заявником до касаційної скарги додано заяву про поновлення строку касаційного оскарження судових рішень. При вирішенні питання щодо поважності наведених заявником підстав пропуску строку касаційного оскарження суд виходить з наступного. Відповідно до частин першої статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Керуючись частиною п`ятою статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» від 22.12.2005 №3262, згідно з якою судді мають право на доступ до усіх інформаційних ресурсів Єдиного державного реєстру судових рішень з`ясовано, що постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.12.2022 була розглянута у відкритому судовому засіданні та набрала законної сили з дати її прийняття. Повний текст складено 16.12.2022. Однак, касаційну скаргу відповідачем подано до Верховного Суду 06.07.2023, що свідчить про пропуск встановленого законом процесуального строку на касаційне оскарження. В обґрунтування поважності підстав пропуску строку касаційного оскарження при поданні касаційної скарги відповідач вказує на те, що Головне управління ДПС у місті Києві вже зверталось до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.12.2022 у справі №640/3605/19. Ухвалами Верховного Суду від 01.03.2023 та від 23.05.2023 відповідачу було відмовлено у задоволенні клопотання про продовження строку для усунення недоліків, а касаційні скарги повернуто на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України у зв`язку з тим, що заявником не усунуто недоліки, які слати підставою для залишення касаційних скарг без руху (ненадання документа про сплату судового збору у розмірі та порядку визначеному законом). Головне управління ДПС у місті Києві втретє 06.07.2023 звернулось з касаційною скаргою у справі №640/3605/19 з пропуском встановленого КАС України строку касаційного оскарження судових рішень. Доводи податкового органу про поважність причин пропуску строку при поданні касаційної скарги зводяться до того, що звернення з касаційною скаргою вперше в межах тридцятиденного строку з моменту отримання копії постанови та повторне звернення в найкоротший термін з касаційною скаргою є підставою для поновлення пропущеного строку та відкриття касаційної провадження. Крім того, податковий орган зазначає, що при первинному зверненні з касаційною скаргою заявник був позбавлений можливості сплатити судовий збір з причин неналежного фінансування Головного управління ДПС у місті Києві з державного бюджету та відсутністю на рахунку відповідача грошових коштів необхідних для такої сплати. На підтвердження вказаних обставин відповідач не надав жодних доказів. На думку відповідача, повернення касаційної скарги заявнику не позбавляє права на повторне звернення до суду касаційної інстанції в межах наданого суб`єкту владних повноважень річного строку, при цьому строк на касаційне оскарження має бути поновлено судом незалежно від причин його пропуску. Разом з тим, суд приходить до висновку, що дані доводи є неналежними для задоволення клопотання відповідача, оскільки податковим органом не надано жодних доказів які б підтверджували факт отримання копії оскаржуваного судового рішення та на підтвердження вчинення будь-яких дій з метою отримання суми грошових коштів необхідної для сплати судового збору за подання касаційної скарги у даній справі, наприклад, звернення до податкового органу вищого рівня або органу казначейської служби з обґрунтуванням необхідності касаційного оскарження судових рішень у справі №640/3605/19 та отримання відповідного фінансування. Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист. Згідно з частиною першою статті 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Враховуючи викладене, особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановленому вказаним Кодексом порядку. Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається. Відповідно до пункту шостого частини п`ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки. Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28.03.2006, заява №23436/03). В свою чергу, заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (пункт 109 рішення у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» від 07.07.1989). Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги. Повернення касаційної скарги (з причин неналежного її оформлення) не є поважною причиною пропуску строку касаційного оскарження, оскільки не є такою, що не залежить від волі особи, яка подає касаційну та не надає особі права у будь-який необмежений час після сплину строку касаційного оскарження реалізовувати право на касаційне оскарження судових рішень. Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин. Враховуючи зазначене, суд не вбачає підстав для визнання, викладених відповідачем у заяві про поновлення строку касаційного оскарження, причин пропуску такого строку поважними. У випадку наявності інших підстав та доказів, які б підтверджували неможливість своєчасного вчинення процесуальної дії зі звернення до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою у строк, визначений законом, відповідач має право звернутися до Верховного Суду з відповідною обґрунтованою заявою. Відповідно до частини третьої статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку. Відповідно до частини четвертої статті 330 КАС України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору. Проте, всупереч цим вимогам заявником до касаційної скарги не додано документ про сплату судового збору у визначеному законом розмірі. Підпунктом 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI (далі - Закон України №3674-VI) (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) визначено, що за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень позивач з адміністративним позовом звернувся до суду у 2019 році. Відповідно до частини першої статті 4 Закону України №3674-VI (у редакції, чинній на час подання позову) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Законом України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" прожитковий мінімум на 01.01.2019 встановлено у розмірі 1921,00 грн. Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України №3674-VI (у редакції, чинній на час подання позову) за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою, ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб. В частині задоволених вимог відповідачем оскаржується вимога майнового характеру (скасування податкових повідомлень-рішень від 04.12.2018 №0123424205; №0000634205 та №0000644205). Таким чином, ставка судового збору за подання касаційної скарги на судові рішення у цій адміністративній справі становить 19210,00 грн (9605,00 грн (5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб) * 200%). Разом з тим, до касаційної скарги не долучено документ про сплату судового збору. Реквізити для сплати судового збору: Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/Печерс. р-н/22030102, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП) Номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) UA288999980313151207000026007, Код класифікації доходів бюджету 22030102, Найменування податку, збору, платежу Судовий збір (Верховний Суд, 055) Призначення платежу ;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД (назва відповідного касаційного суду, де розглядається справа, або Велика Палата Верховного Суду), номер справи, у якій сплачується судовий збір. Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, частиною першою якої передбачено залишення позовної заяви без руху із зазначенням її недоліків, способу та строку для їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Враховуючи викладене, касаційну скаргу необхідно залишити без руху, встановивши строк, протягом якого відповідач має усунути вказані недоліки та надати суду касаційної інстанції обґрунтовану заяву, вказавши інші підстави та надавши належні докази на підтвердження поважності підстав пропуску строку на касаційне оскарження та документ про сплату судового збору. Керуючись статтями 169, 248, 327, 329, 330, 332, 359 КАС України, суд - УХВАЛИВ: Визнати неповажними наведені Головним управлінням ДПС у місті Києві підстави пропуску строку на касаційне оскарження постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.12.2022 у справі №640/3605/19. Касаційну скаргу Головного управління ДПС у місті Києві на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.12.2022 у справі №640/3605/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у місті Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування наказу та податкових повідомлень-рішень залишити без руху. Встановити особі, що подала касаційну скаргу, десятиденний строк для усунення виявлених недоліків касаційної скарги з дня отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху. Після усунення недоліків касаційної скарги у строк, встановлений судом, вона вважатиметься поданою у день первинного її подання до суду. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Судді В.В. Хохуляк Л.І. Бившева Р.Ф. Ханова