Постанова 4854 № 540/6563/21

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 13 липня 2023 р.м. ОдесаСправа № 540/6563/21 Перша інстанція: суддя Бутенко А.В. Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді - Вербицької Н.В., суддів Джабурії О.В., - Кравченка К.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 травня 2023 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, В С Т А Н О В И Л А : 27 жовтня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Херсонського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просив: - визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономної республіки Крим та місті Севастополі від 27 вересня 2021 року за № 87-0 про звільнення; - поновити ОСОБА_1 на службі у податковій міліції, на посаді заступника начальника районного відділу координаційного забезпечення податкової міліції Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономної республіки Крим та місті Севастополі; - стягнути з Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономної республіки Крим та місті Севастополі на користь ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу в період з 27 вересня 2021 року по дату винесення судового рішення з врахуванням сум виплачених при звільненні. В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що наказом Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономної республіки Крим та місті Севастополі від 27 вересня 2021 року за № 87-0, звільнено позивача з податкової міліції у запас Збройних Сил України за пунктом 64 "г" (через скорочення штатів) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року №

114. За змістом пункту 64 "г" Положення № 114 звільнення у зв`язку із скороченням штатів допускається лише при відсутності можливості подальшого використання на службі. Відповідно до норм Постанови КМУ від 18 грудня 2018 року за № 1200 «Про утворення державної податкової служби України та Державної митної служби України» Державна фіскальна служба реорганізується, шляхом поділу на утворені Державну податкову службу України та Державну митну службу України. Державна податкова служба та Державна митна служба є правонаступниками майна, прав та обов`язків реорганізованої Державної фіскальної служби у відповідних сферах діяльності. Отже, враховуючи ту обставину, що Головне управління ДФС у Херсонській області, Автономної республіки Крим та місті Севастополі не ліквідується, а реорганізуються шляхом поділу із процедурою утворення комісії з реорганізації до якої мають входити працівники Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономної республіки Крим та місті Севастополі та з подальшою передачею своїх прав та обов`язків новоутвореній організації є можливість подальшого використання позивача на службі. Але при наявності такої можливості відповідачем не було запропоновано позивачу переведення на іншу посаду. Отже, при звільненні відповідачем не дотримано гарантій позивача, передбачених КЗпП України, зокрема вимог статті 49-2 цього Кодексу, в частині не висунення позивачу пропозицій про переведення на іншу посаду, в тому числі у складі комісії із реорганізації. Відповідач заперечував проти задоволення позову, зазначаючи, що на виконання підпункту 2 частини 10 Розділу X Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 28 січня 2021 року № 1150-Х «Про Бюро економічної безпеки України», керуючись підпунктом 4 пункту 21 Порядку здійснення заходів, пов`язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 жовтня 2011 року № 1074, та наказу Державної фіскальної служби України від 23.07.2021 № 22-рг «Про вивільнення працівників Державної фіскальної служби України», на виконання якого Відповідачем видано накази Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі від 26.07.2021 №50 «Щодо вивільнення працівників Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі» та від 26.07.2021 №58-о «Про попередження щодо наступного вивільнення». На виконання зазначених, наказів всіх працівників, які перебували на службі у податковій міліції, було попереджено про наступне вивільнення із займаних посад у податковій міліції (у зв`язку із повним скороченням штату Головного управління ДФС в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі). Відповідач не погоджується, що не було дотримано гарантій, передбачених ст.49-2 КЗпП, оскільки позивач посилався на постанову Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2018 року № 1200, яка на даний момент є застарілою. Відповідно до зазначеної постанови Державної фіскальної служби України було реорганізовано та створено три органи: Державна податкова служба України, Державна митна служба України, Державна фіскальна служба України. Тому ствердження про реорганізацію Державної фіскальної служби України на даний момент є помилковим. У зв`язку із реорганізацією Головного управління ДФС в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі було скорочено усі посади податкової міліції, при цьому нових посад не вводилися. Відповідач вважає, що даний факт не є підставою для скасування наказу про звільнення. Позивач особисто, добровільно підписався про отримання копії наказу про звільнення, при чому позивач не повідомив про жодну з обставин, за яких він повинен залишитися на службі. Згідно розпорядження Голови Верховного Суду від 18.03.2022 року № 11/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану (окремі суди Донецької, Харківської та Херсонської областей)» територіальна підсудність справ Херсонського окружного адміністративного суду визначена за Одеським окружним адміністративним судом, у зв`язку із чим справа № 540/6563/21 за результатами автоматизованого розподілу була передана для розгляду та прийнята до провадження 28.03.2023 року суддею Одеського окружного адміністративного суду Бутенко А.В. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 25 травня 2023 року ОСОБА_1 відмовлено в задоволенні позовних вимог. Не погодившись із прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невірне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права, надання невірної правової оцінки обставинам справи, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове - про задоволення позову у повному обсязі. Апелянт наголошує, що при вирішенні питання щодо звільнення за скороченням штату, керівник органу прямо зобов`язаний розглянути можливість подальшого використання на службі особи, що звільняється. Відповідачем не з`ясовувалось питання про те, чи має позивач переважне право на залишення на роботі, не надано доказів пропонування позивачу інших вакантних посад при попередженні про звільнення, доказів відмови позивача від подальшого проходження служби, а також доказів щодо відсутності можливості подальшого використання позивача на службі. Судом першої інстанції не було з`ясовано чи відповідач взагалі з`ясував обставину наявності у позивача переважного право на залишення на роботі, та чи пропонувались відповідачу вакантні посади. Отже судом першої інстанції проігноровано обставину, що відповідачем недотримано процедури звільнення, яка встановлена Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України, Документ сформований в системі «Електронний суд» 01.06.2023 9 затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року № 114 (далі - Положення № 114), яке не втратило сили та є спеціальним законодавством, що регулює спірні правовідносини. Зокрема, не було з`ясовано можливості використання позивача для подальшого проходження служби та не запропоновано жодної посади для подальшого проходження служби. Відповідно до п.1 ч.1 ст.311 КАС України, справа розглядається в порядку письмового провадження. Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке. Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається наступні обставини. ОСОБА_1 починаючи з 08.11.2000 року проходив службу у податковій міліції, на посаді заступника начальника районного відділу координаційного забезпечення податкової міліції Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономної республіки Крим та місті Севастополі, маючи спеціальне звання підполковника податкової міліції. 26 липня 2021 року Головним управлінням ДФС у Херсонській області, Автономної республіки Крим та місті Севастополі видано наказ № 58-о Про попередження щодо наступного вивільнення, яким попереджено про наступне звільнення з займаної посади та податкової міліції у запас Збройних Сил України за підпунктом г пункту 64 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженим постановою Кабінету Міністрів Української PCP від 29 липня 1991 року №114 зі змінами у зв`язку з повним скороченням штатів, за відсутності можливості подальшого використання на службі: підполковника податкової міліції ОСОБА_2 (М-104245), заступника начальника відділу координаційного забезпечення податкової міліції Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі. Того ж дня позивач ознайомився з попередженням про наступне вивільнення. Наказом Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономної республіки Крим та місті Севастополі від 27 вересня 2021 року № 87-0 Про звільнення звільнено з податкової міліції у запас Збройних Сил України підполковника податкової міліції ОСОБА_1 (М-104245), заступника начальника відділу координаційного забезпечення податкової міліції Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, 27 вересня 2021 року, за підпунктом г пункту 64 (через скорочення штатів) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ. Не погодившись із спірним наказом, позивач звернувся до суду з цим позовом. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивача звільнено з публічної служби через скорочення штатів - при відсутності можливості подальшого використання на службі. Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне. Згідно приписів ст. 348 Податкового кодексу України (у редакції станом на день попередження позивача про наступне звільнення) податкова міліція складається із спеціальних підрозділів по боротьбі з податковими правопорушеннями, що діють у складі відповідних контролюючих органів, і здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, виконує оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну та охоронну функції. Завданнями податкової міліції є: запобігання кримінальним та іншим правопорушенням у сфері оподаткування та бюджетній сфері, їх розкриття, розслідування та провадження у справах про адміністративні правопорушення; розшук осіб, які переховуються від слідства та суду за кримінальні та інші правопорушення у сфері оподаткування та бюджетній сфері; забезпечення безпеки діяльності працівників контролюючих органів, захисту їх від протиправних посягань, пов`язаних з виконанням службових обов`язків. Відповідно до п.353.1 ст. 353 ПК України особи начальницького і рядового складу податкової міліції проходять службу у порядку, встановленому законодавством для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ. Порядок та умови проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ регламентується Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженим постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року №114 (далі Положення №114), згідно з п.8 якого дострокове звільнення зі служби осіб середнього, старшого і вищого начальницького складу, які не досягли граничного віку перебування на службі в органах внутрішніх справ, провадиться, зокрема у зв`язку зі скороченням штатів у разі відсутності можливості використання на службі. Вказане узгоджується також з п.64 пп."г" Положення №114, відповідно до якого особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік) через скорочення штатів при відсутності можливості подальшого використання на службі. Колегія суддів зазначає, що законодавчими нормами, що регламентують порядок проходження служби в органах податкової міліції, не врегульовано порядок проведення звільнення у разі скорочення штатів. За загальним правилом пріоритетними є норми спеціального законодавства, а трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовані спірні правовідносини або коли про це йдеться у спеціальному законі. Отже, до спірних правовідносин щодо звільнення працівників податкової міліції через скорочення штату мають застосовуватись норми КЗпП України. Частиною 4 ст. 36 КЗпП України визначено, що у разі зміни власника підприємства, а також у разі його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) дія трудового договору працівника продовжується. Припинення трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу можливе лише у разі скорочення чисельності або штату працівників. Згідно з п.1 ч.1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників. Відповідно до ч.2 ст. 40 КЗпП України звільнення з підстав, зазначених у п.п.1,2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу. З матеріалів справи вбачається, що позивача звільнено із займаної посади та з органів податкової міліції через скорочення штатів за відсутності можливості подальшого використання на службі. При цьому, як вбачається з попередження, позивача повідомлено про наступне звільнення відповідно до пп.2 ч.10 Розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 28 січня 2021 року №1150-ІХ "Про Бюро економічної безпеки України", постанов Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2018 року №1200 "Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України", від 12 травня 2021 року №510 "Про утворення Бюро економічної безпеки України" у зв`язку з припиненням ДФС України. Так, 18 грудня 2018 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №1200 "Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України" (далі Постанова №1200), із змінами, внесеними згідно з Постановою №846 від 25 вересня 2019 року), п.1 якої передбачено утворити Державну податкову службу України та Державну митну службу України, реорганізувавши Державну фіскальну службу шляхом поділу. Пунктом 2 постанови №1200 установлено, що: Державна податкова служба є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі єдиний внесок); Державна митна служба є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну митну політику, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування митного законодавства. Державна податкова служба та Державна митна служба є правонаступниками майна, прав та обов`язків реорганізованої Державної фіскальної служби у відповідних сферах діяльності. Державна фіскальна служба продовжує здійснювати повноваження та виконувати функції у сфері реалізації державної податкової політики, державної політики у сфері державної митної справи, державної політики з адміністрування єдиного внеску, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску до завершення здійснення заходів з утворення Державної податкової служби, Державної митної служби та центрального органу виконавчої влади, на який покладається обов`язок забезпечення запобігання, виявлення, припинення, розслідування та розкриття кримінальних правопорушень, об`єктом яких є фінансові інтереси держави та/або місцевого самоврядування, що віднесені до його підслідності відповідно до Кримінального процесуального кодексу України. Підрозділи податкової міліції у складі Державної фіскальної служби продовжують здійснювати повноваження та виконувати функції з реалізації державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску, здійснюючи оперативно-розшукову, кримінальну процесуальну та охоронну функції до завершення здійснення заходів з утворення центрального органу виконавчої влади, на який покладається обов`язок забезпечення запобігання, виявлення, припинення, розслідування та розкриття кримінальних правопорушень, об`єктом яких є фінансові інтереси держави та/або місцевого самоврядування, що віднесені до його підслідності відповідно до Кримінального процесуального кодексу України. Постановою Кабінету Міністрів України від 19 червня 2019 року №537 "Про утворення територіальних органів Державної податкової служби" (далі Постанова №537) утворено як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби за переліком згідно з додатком 1, до якого включено Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі та реорганізовано деякі територіальні органи Державної фіскальної служби шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної податкової служби за переліком згідно з додатком 2, зокрема, Головне управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі реорганізовано шляхом приєднання до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі. Пунктами 3, 4 Постанови №537 установлено, що територіальні органи Державної фіскальної служби, які реорганізуються, продовжують здійснювати свої повноваження до передачі таких повноважень територіальним органам Державної податкової служби та центрального органу виконавчої влади, на який покладається обов`язок забезпечення запобігання, виявлення, припинення, розслідування та розкриття кримінальних правопорушень, об`єктом яких є фінансові інтереси держави та/або місцевого самоврядування, що віднесені до його підслідності відповідно до Кримінального процесуального кодексу України. Визначено територіальні органи Державної податкової служби правонаступниками майна, прав та обов`язків територіальних органів Державної фіскальної служби, що реорганізуються згідно з пунктом 2 цієї постанови, у відповідних сферах діяльності. З аналізу вищенаведеного слідує, що ГУ ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі є правонаступником майна, прав та обов`язків ГУ ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі лише у відповідних сферах діяльності, які визначені Постановою №1200, а саме у сфері реалізації державної податкової політики та державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Підрозділи податкової міліції у складі Державної фіскальної служби, у тому числі і підрозділ податкової міліції у складі Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, продовжують здійснювати свої повноваження та виконувати функції з реалізації державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску, здійснюючи оперативно-розшукову, кримінальну процесуальну та охоронну функції до завершення здійснення заходів з утворення центрального органу виконавчої влади, на який покладається обов`язок забезпечення запобігання, виявлення, припинення, розслідування та розкриття кримінальних правопорушень, об`єктом яких є фінансові інтереси держави та/або місцевого самоврядування, що віднесені до його підслідності відповідно до Кримінального процесуального кодексу України. На переконання позивача, його звільнення є незаконним, оскільки відповідачем не пропонувалася йому будь-яка інша робота чи посада, зокрема, і у створеному Бюро економічної безпеки України. Разом з тим, відповідно до пп.2 ч.10 Розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 28 січня 2021 року №1150-ІХ "Про Бюро економічної безпеки України" (далі Закон №1150-ІХ) Кабінету Міністрів України доручено не пізніше восьми місяців з дня набрання чинності цим Законом забезпечити ліквідацію ДФС України. Постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2021 року №761 були внесені зміни в додаток 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 05 квітня 2014 року №85 "Деякі питання затвердження граничної чисельності працівників апарату та територіальних органів центральних органів виконавчої влади, інших державних органів", зокрема, була виключена позиція ДФС та її гранична чисельність працівників. Наведене свідчить про те, що відповідач не міг запропонувати позивачу будь-яку іншу роботу чи посаду у ГУ ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі. Крім того, колегія суддів звертає увагу, що новоствореному органу ГУ ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі передані повноваження реорганізованого ГУ ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі лише у сфері реалізації державної податкової політики та державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування і саме в цій частині новостворений орган є правонаступником реорганізованого. У свою чергу, ГУ ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі не є правонаступником функцій податкової міліції щодо забезпечення запобігання, виявлення, припинення, розслідування та розкриття кримінальних правопорушень, об`єктом яких є фінансові інтереси держави та/або місцевого самоврядування, відтак позивачу як співробітнику податкової міліції ГУ ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі також із цих підстав не могло бути запропоновано посади у новоствореному органі ГУ ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, про що вірно зазначено судом першої інстанції. Постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2021 року №510 "Про утворення Бюро економічної безпеки України" постановлено утворити Бюро економічної безпеки України як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. Відповідно до ст. 4 Закону №1150-ІХ основними завданнями Бюро економічної безпеки України є: 1) виявлення зон ризиків у сфері економіки шляхом аналізу структурованих і неструктурованих даних; 2) оцінювання ризиків і загроз економічній безпеці держави, напрацювання способів їх мінімізації та усунення; 3) надання пропозицій щодо внесення змін до нормативно-правових актів з питань усунення передумов створення схем протиправної діяльності у сфері економіки; 4) забезпечення економічної безпеки держави шляхом запобігання, виявлення, припинення, розслідування кримінальних правопорушень, що посягають на функціонування економіки держави; 5) збирання та аналіз інформації про правопорушення, що впливають на економічну безпеку держави, та визначення способів запобігання їх виникненню в майбутньому; 6) планування заходів у сфері протидії кримінальним правопорушенням, віднесеним законом до його підслідності; 7) виявлення та розслідування правопорушень, пов`язаних з отриманням та використанням міжнародної технічної допомоги; 8) складання аналітичних висновків і рекомендацій для державних органів з метою підвищення ефективності прийняття ними управлінських рішень щодо регулювання відносин у сфері економіки. Із наведеного слідує, що функції, що виконувала податкова міліція, передані Бюро економічної безпеки України. Відповідно до ч.3 ст. 19 Закону №1150-ІХ на службу до Бюро економічної безпеки України приймаються на конкурсній основі в добровільному порядку громадяни України, які здатні за своїми особистими, діловими та моральними якостями, віком, освітнім і професійним рівнем та станом здоров`я ефективно виконувати відповідні службові обов`язки. Прийняття громадян України на службу до Бюро економічної безпеки України без проведення конкурсу забороняється. Таким чином, колегія суддів доходить висновку про відсутність можливості поновити позивача у податковій міліції ДФС України, оскільки ГУ ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі та податкова міліція у його складі ліквідовується у зв`язку із реорганізацією, при цьому до ГУ ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі позивач не може бути переведений через відсутність у цього органу функцій податкової міліції, а до новоствореного органу Бюро економічної безпеки України прийняття на службу відбувається виключно на конкурсній основі. Враховуючи викладене, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позовної заяви ОСОБА_1 .. Оцінюючи викладене в сукупності, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно та у достатньому обсязі встановив обставини справи, і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до ст.316 КАС України є підставою для залишення апеляційних скарг без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Підстав для скасування чи зміни постанови суду першої інстанції колегія суддів не вбачає, а доводи апеляційних скарг вважає такими, що висновків суду не спростовують. Керуючись ст.ст.308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, судова колегія,- П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 травня 2023 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення. Головуючий: Н.В. Вербицька Суддя: О.В. Джабурія Суддя: К.В. Кравченко