Постанова 4851 № 480/11604/21

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 жовтня 2023 р. Справа № 480/11604/21 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Жигилія С.П., Суддів: Перцової Т.С. , Русанової В.Б. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 04.10.2022, головуючий суддя І інстанції: В.О. Павлічек, по справі № 480/11604/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Сумській області , Державної фіскальної служби України про скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та зобов`язання вчинити дії, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Сумській області, в якому просив суд: - визнати незаконними та скасувати наказ Головного управління ДФС у Сумській області від 01.10.2021 № 166-0 та наказ ДФС України від 24.09.2021 №1406-о; - поновити ОСОБА_1 на роботі на посаді заступника начальника управління - начальника відділу організації викриття економічних злочинів та боротьби з відмиванням доходів одержаних злочинним шляхом Управління боротьби з фінансовими злочинами Головного управління ДФС у Сумській області; - стягнути з Головного управління ДФС у Сумській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 05.10.2021 до дня поновлення па роботі. - зобов`язати Головне управління ДФС у Сумській області провести перерахунок одноразової грошової допомоги при звільненні ОСОБА_1 з урахуванням надбавки за службу в умовах режимних обмежень, а також виплатити заборгованість з урахуванням раніше проведених виплат. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що позивач проходив службу в органах податкової міліції та 04 жовтня 2021 року був звільнений із займаної посади через скорочення штатів. Позивач вважає своє звільнення незаконним, оскільки мала місце не ліквідація державного органу, а його реорганізація, в рамках якої роботодавець мав можливість працевлаштувати позивача у новоствореному державному органі. Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 04.10.2022 року по справі № 480/11604/21 у задоволенні позовних вимог відмовлено. Позивач, не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення норм матеріального права, з викладенням в ньому висновків, які не відповідають обставинам справи, просить суд апеляційної інстанції рішення Сумського окружного адміністративного суду від 04.10.2022 року по справі № 480/11604/21 скасувати та прийняти по справі нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. Апеляційна скарга мотивована незаконністю звільнення позивача з займаної посади під час перебування останнього у відпустці та на лікарняному. Відповідачі правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористались. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 проходив службу в органах податкової міліції Головного управління ДФС у Сумській області. 02.08.2021 позивач отримав попередження про наступне звільнення на підставі підпункту "г" пункту 64 Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів Української РСР від 29.07.1991 №114, у зв`язку з повним скороченням штатів, за відсутністю можливості подальшого використання на службі (а.с. 27). Наказом ДФС України №1406-о від 24 вересня 2021 року відповідно до підпункту 2 частини 10 Розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 28 січня 2021 року №1150-ІХ «Про Бюро економічної безпеки України», постанов Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2018 №1200 «Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України» від 12 травня 2021 №510 «Про утворення Бюро економічної безпеки України», підпункту 4 пункту 21 Порядку здійснення заходів, пов`язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20 жовтня 2011 року №1074 (із змінами), постанови Кабінету Міністрів України від 21 липня 2021 року №761 «Про внесення змін в додаток 1 постанови Кабінету Міністрів України від 5 квітня 2014 року № 85», Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року № 114 (зі змінами), пункту 7 Положення про Державну фіскальну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 травні 2014 року №236 та наказу Державної фіскальної служби України «Про вивільнення працівників Державної фіскальної служби України» від 23.07.2021 № 22-рг у зв`язку з припиненням Державної фіскальної служби України, полковника податкової міліції ОСОБА_1 - заступника начальника управління - начальника відділу організації викриття економічних злочинів та боротьби з відмиванням доходів одержаних злочинним шляхом Управління боротьби з фінансовими злочинами Головного управління ДФС у Сумській області, звільнено з посади та податкової міліції у запас Збройних Сил України за підпунктом «г» пункту 64 (через скорочення штатів) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ (а.с. 46). Наказом Головного управління ДФС у Сумській області від 01.01.2021 №166-о оголошено наказ ДФС України №1406-о від 24 вересня 2021 року та, оскільки 02.10.2021 - вихідний день, визначено датою звільнення ОСОБА_1 вважати 04.10.2021 (а.с. 47). Також цим наказом визначено вислугу років позивача в календарному та пільговому обчисленні та наказано виплатити йому компенсацію за невикористані дні відпусток за 2012 рік, 2019 рік, 2020 рік та 2021 рік. Позивач, не погодившись із звільненням з органів податкової поліції ГУ ДФС у Сумській області, звернувся до суду з даним позовом. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуваний наказ є правомірним, у зв`язку з чим, позовні вимоги є необґрунтованими. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до статті 43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Колегією суддів встановлено, що позивач на момент звільнення проходив службу в підрозділах податкової міліції, що входили до складу органів Державної фіскальної служби України. Відповідно до статті 348 Податкового кодексу України (далі - ПК України; у редакції станом на день попередження позивача про наступне звільнення), податкова міліція складається із спеціальних підрозділів по боротьбі з податковими правопорушеннями, що діють у складі відповідних контролюючих органів, і здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, виконує оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну та охоронну функції. Завданнями податкової міліції є: запобігання кримінальним та іншим правопорушенням у сфері оподаткування та бюджетній сфері, їх розкриття, розслідування та провадження у справах про адміністративні правопорушення; розшук осіб, які переховуються від слідства та суду за кримінальні та інші правопорушення у сфері оподаткування та бюджетній сфері; забезпечення безпеки діяльності працівників контролюючих органів, захисту їх від протиправних посягань, пов`язаних з виконанням службових обов`язків. Згідно із статтею 350 ПК України, податкова міліція відповідно до покладених на неї завдань: приймає і реєструє заяви, повідомлення та іншу інформацію про кримінальні та інші правопорушення, віднесені законом до компетенції податкової міліції, здійснює в установленому порядку їх перевірку і приймає щодо них передбачені законом рішення; проводить відповідно до закону оперативно-розшукову діяльність, а також досудове розслідування в межах наданої законом компетенції, вживає заходів щодо відшкодування завданих державі збитків; здійснює розшук осіб, які переховуються від слідства та суду за кримінальні та інші правопорушення у сфері оподаткування та бюджетній сфері; вживає заходів щодо виявлення і розслідування кримінальних правопорушень, пов`язаних з відмиванням, легалізацією, розкраданням коштів та іншими незаконними фінансовими операціями; виявляє причини і умови, що сприяли вчиненню кримінальних та інших правопорушень у сфері оподаткування та бюджетній сфері, вживає заходів до їх усунення; у разі виявлення фактів, що свідчать про організовану злочинну діяльність, або дій, що створюють умови для такої діяльності, направляє матеріали з цих питань відповідним спеціальним органам по боротьбі з організованою злочинністю; передає відповідним правоохоронним органам матеріали за фактами правопорушень, за які законом передбачено кримінальну відповідальність, якщо їх розслідування не належить до компетенції податкової міліції; забезпечує безпеку діяльності контролюючих органів та їх працівників, а також захист працівників від протиправних посягань, пов`язаних з виконанням ними службових обов`язків; складає протоколи та розглядає справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом; збирає, аналізує, узагальнює інформацію щодо порушень у сфері оподаткування та бюджетній сфері, прогнозує тенденції розвитку негативних процесів кримінального характеру, пов`язаних з оподаткуванням. виявляє кримінальні та інші правопорушення у сфері оподаткування, митній та бюджетній сферах, встановлює місцезнаходження платників податків, проводить опитування їх засновників, посадових осіб. Згідно з пунктом 353.1 статті 353 ПК України, особи начальницького і рядового складу податкової міліції проходять службу у порядку, встановленому законодавством для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ. Порядок та умови проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ регламентується Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженим постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.1191 № 114 (далі - Положення № 114), згідно з пунктом 8 якого дострокове звільнення зі служби осіб середнього, старшого і вищого начальницького складу, які не досягли граничного віку перебування на службі в органах внутрішніх справ, провадиться, зокрема у зв`язку зі скороченням штатів - у разі відсутності можливості використання на службі. Вказане узгоджується також з пунктом 64 підпунктом «г» Положення №114, відповідно до якого особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік) через скорочення штатів - при відсутності можливості подальшого використання на службі. Колегія суддів зазначає, що законодавчими нормами, що регламентують порядок проходження служби в органах податкової міліції, не врегульовано порядок проведення звільнення у разі скорочення штатів. За загальним правилом пріоритетними є норми спеціального законодавства, а трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовані спірні правовідносини або коли про це йдеться у спеціальному законі. Отже, до спірних правовідносин щодо звільнення працівників податкової міліції через скорочення штату мають застосовуватись норми Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України). Частиною 4 статті 36 КЗпП України визначено, що у разі зміни власника підприємства, а також у разі його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) дія трудового договору працівника продовжується. Припинення трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу можливе лише у разі скорочення чисельності або штату працівників (пункт 1 частини першої статті 40). Згідно з пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників. Відповідно до частини 2 статті 40 КЗпП України, звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1,2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу. Колегією суддів встановлено, що позивача звільнено із займаної посади та з органів податкової міліції через скорочення штатів за відсутності можливості подальшого використання на службі. При цьому, як вбачається з попередження про наступне звільнення, позивача повідомлено про наступне звільнення відповідно до підпункту 2 частини 10 Розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 28.01.2021 № 1150-ІХ «Про Бюро економічної безпеки України», постанов Кабінету Міністрів України від 18.12.2018 № 1200 «Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України», від 12.05.2021 № 510 «Про утворення Бюро економічної безпеки України» у зв`язку з припиненням Державної фіскальної служби України. Так, 18.12.2018 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 1200 «Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України» (далі - Постанова № 1200, із змінами, внесеними згідно з Постановою № 846 від 25.09.2019), пунктом 1 якої передбачено утворити Державну податкову службу України та Державну митну службу України, реорганізувавши Державну фіскальну службу шляхом поділу. Пунктом 2 Постанови № 1200 установлено, що: Державна податкова служба є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок); Державна митна служба є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну митну політику, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування митного законодавства. Державна податкова служба та Державна митна служба є правонаступниками майна, прав та обов`язків реорганізованої Державної фіскальної служби у відповідних сферах діяльності. Державна фіскальна служба продовжує здійснювати повноваження та виконувати функції у сфері реалізації державної податкової політики, державної політики у сфері державної митної справи, державної політики з адміністрування єдиного внеску, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску до завершення здійснення заходів з утворення Державної податкової служби, Державної митної служби та центрального органу виконавчої влади, на який покладається обов`язок забезпечення запобігання, виявлення, припинення, розслідування та розкриття кримінальних правопорушень, об`єктом яких є фінансові інтереси держави та/або місцевого самоврядування, що віднесені до його підслідності відповідно до Кримінального процесуального кодексу України. Підрозділи податкової міліції у складі Державної фіскальної служби продовжують здійснювати повноваження та виконувати функції з реалізації державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску, здійснюючи оперативно-розшукову, кримінальну процесуальну та охоронну функції до завершення здійснення заходів з утворення центрального органу виконавчої влади, на який покладається обов`язок забезпечення запобігання, виявлення, припинення, розслідування та розкриття кримінальних правопорушень, об`єктом яких є фінансові інтереси держави та/або місцевого самоврядування, що віднесені до його підслідності відповідно до Кримінального процесуального кодексу України. Постановою Кабінету Міністрів України від 19.06.2019 № 537 «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби» (далі - Постанова № 537) утворено як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби за переліком згідно з додатком 1, до якого включено Головне управління ДПС у Сумській області та реорганізовано деякі територіальні органи Державної фіскальної служби шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної податкової служби за переліком згідно з додатком 2, зокрема, Головне управління ДФС у Сумській області реорганізовано шляхом приєднання до Головного управління ДПС у Сумській області. Пунктами 3, 4 Постанови № 537 установлено, що територіальні органи Державної фіскальної служби, які реорганізуються, продовжують здійснювати свої повноваження до передачі таких повноважень територіальним органам Державної податкової служби та центрального органу виконавчої влади, на який покладається обов`язок забезпечення запобігання, виявлення, припинення, розслідування та розкриття кримінальних правопорушень, об`єктом яких є фінансові інтереси держави та/або місцевого самоврядування, що віднесені до його підслідності відповідно до Кримінального процесуального кодексу України. Визначено територіальні органи Державної податкової служби правонаступниками майна, прав та обов`язків територіальних органів Державної фіскальної служби, що реорганізуються згідно з пунктом 2 цієї постанови, у відповідних сферах діяльності. З аналізу вищенаведеного слідує, що Головне управління ДПС у Сумській області є правонаступником майна, прав та обов`язків Головного управління ДФС у Сумській області лише у відповідних сферах діяльності, які визначені Постановою № 1200, а саме у сфері реалізації державної податкової політики та державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Підрозділи податкової міліції у складі Державної фіскальної служби, у тому числі і підрозділ податкової міліції у складі Головного управління ДФС у Сумській області, продовжують здійснювати свої повноваження та виконувати функції з реалізації державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску, здійснюючи оперативно-розшукову, кримінальну процесуальну та охоронну функції до завершення здійснення заходів з утворення центрального органу виконавчої влади, на який покладається обов`язок забезпечення запобігання, виявлення, припинення, розслідування та розкриття кримінальних правопорушень, об`єктом яких є фінансові інтереси держави та/або місцевого самоврядування, що віднесені до його підслідності відповідно до Кримінального процесуального кодексу України. В апеляційній скарзі, позивач зазначає, що його звільнення є незаконним, оскільки відповідачем не пропонувалася йому будь-яка інша робота чи посада, зокрема, і у створеному Бюро економічної безпеки України. Колегія суддів не погоджується з такими доводами позивача, з огляду на таке. Згідно з підпунктом 2 частини 10 Розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 28.01.2021 № 1150-ІХ «Про Бюро економічної безпеки України» (далі Закон № 1150-ІХ), Кабінету Міністрів України доручено не пізніше восьми місяців з дня набрання чинності цим Законом забезпечити ліквідацію Державної фіскальної служби України. Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2021 №761 були внесені зміни в додаток 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 05.04.2014 №85 «Деякі питання затвердження граничної чисельності працівників апарату та територіальних органів центральних органів виконавчої влади, інших державних органів», зокрема, була виключена позиція ДФС та її гранична чисельність працівників. Наведене свідчить про те, що відповідач не міг запропонувати позивачу будь-яку іншу роботу чи посаду у ГУ ДФС у Сумській області. Крім того, новоствореному органу ГУ ДПС у Сумській області передані повноваження реорганізованого ГУ ДФС у Сумській області лише у сфері реалізації державної податкової політики та державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування і саме в цій частині новостворений орган є правонаступником реорганізованого. У свою чергу, ГУ ДПС у Сумській області не є правонаступником функцій податкової міліції щодо забезпечення запобігання, виявлення, припинення, розслідування та розкриття кримінальних правопорушень, об`єктом яких є фінансові інтереси держави та/або місцевого самоврядування, відтак позивачу як співробітнику податкової міліції ГУ ДФС у Сумській області також не могло бути запропоновано посади у новоствореному органі - ГУ ДПС у Сумській області. Постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2021 № 510 «Про утворення Бюро економічної безпеки України» постановлено утворити Бюро економічної безпеки України як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. Відповідно до статті 4 Закону № 1150-ІХ, основними завданнями Бюро економічної безпеки України є: 1) виявлення зон ризиків у сфері економіки шляхом аналізу структурованих і неструктурованих даних; 2) оцінювання ризиків і загроз економічній безпеці держави, напрацювання способів їх мінімізації та усунення; 3) надання пропозицій щодо внесення змін до нормативно-правових актів з питань усунення передумов створення схем протиправної діяльності у сфері економіки; 4) забезпечення економічної безпеки держави шляхом запобігання, виявлення, припинення, розслідування кримінальних правопорушень, що посягають на функціонування економіки держави; 5) збирання та аналіз інформації про правопорушення, що впливають на економічну безпеку держави, та визначення способів запобігання їх виникненню в майбутньому; 6) планування заходів у сфері протидії кримінальним правопорушенням, віднесеним законом до його підслідності; 7) виявлення та розслідування правопорушень, пов`язаних з отриманням та використанням міжнародної технічної допомоги; 8) складання аналітичних висновків і рекомендацій для державних органів з метою підвищення ефективності прийняття ними управлінських рішень щодо регулювання відносин у сфері економіки. Із наведеного слідує, що функції, що виконувала податкова міліція, передані Бюро економічної безпеки України. Відповідно до частини 3 статті 19 Закону № 1150-ІХ, на службу до Бюро економічної безпеки України приймаються на конкурсній основі в добровільному порядку громадяни України, які здатні за своїми особистими, діловими та моральними якостями, віком, освітнім і професійним рівнем та станом здоров`я ефективно виконувати відповідні службові обов`язки. Прийняття громадян України на службу до Бюро економічної безпеки України без проведення конкурсу забороняється. Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про неможливість подальшого використання позивача на службі через скорочення його посади, оскільки ГУ ДФС у Сумській області та податкова міліція у його складі ліквідовується у зв`язку із реорганізацією, при цьому до ГУ ДПС у Сумській області позивач не може бути переведений через відсутність у цього органу функцій податкової міліції, а до новоствореного органу Бюро економічної безпеки України прийняття на службу відбувається виключно на конкурсній основі. Підсумовуючи вищенаведене, суд зазначає, що у даному випадку мало місце саме повне скорочення штатів за відсутності можливості подальшого використання на службі, що відповідає підставі для дострокового звільнення зі служби на підставі підпункту «г» пункту 64 Положення № 114, відтак оскаржувані накази є правомірними. Колегія суддів також не бере до уваги доводи позивача про те, що відповідач незаконно звільнив його під час перебування у відпустці, оскільки заява позивача про надання відпустки, отримана відповідачем 01.10.2021, тобто після прийняття наказу про звільнення позивача (а.с. 17). Крім того, рішення про надання відпустки ОСОБА_1 відповідачем не приймалося та дії ГУ ДФС у Сумській області щодо ненадання позивачу такої відпустки ним не оскаржувалися. Відтак, суд вважає, що зазначені обставини ніяким чином не впливають на законність оскаржуваних наказів, водночас в ході розгляду даної справи підтверджено правомірність звільнення позивача з посади та з органів податкової міліції. Також, безпідставним колегія суддів вважає твердження позивача про те, що відповідач незаконно звільнив його під час перебування на лікарняному, оскільки правила визначені частиною третьої статті 40 Кодексу законів про працю України щодо недопущення звільнення працівника з ініціативи роботодавця в період його тимчасової непрацездатності не поширюється на випадок повної ліквідації підприємства, установи, організації, про що зазначено в цій же нормі законодавства. Враховуючи наведене, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що доводи позивача про незаконність оскаржуваних наказів не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, у зв`язку із чим у задоволенні позову належить відмовити. Ухвалюючи дане судове рішення, колегія суддів керується ст.322 КАС України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення Серявін та інші проти України) та Висновком № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень. Як зазначено в п.58 рішення Європейського суду з прав людини по справі Серявін та інші проти України, суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору по даній справі, колегія суддів прийшла до висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи сторін, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення. Відповідно до статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги з вищезазначених підстав не спростовують висновків суду першої інстанції. Керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 04.10.2022 по справі № 480/11604/21 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя (підпис)С.П. Жигилій Судді(підпис) (підпис) Т.С. Перцова В.Б. Русанова