Постанова 4850 № 200/13142/21

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 липня 2023 року справа №200/13142/21 м. Дніпро Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Компанієць І.Д., суддів: Казначеєва Е.Г., Сіваченка І.В., розглянув в порядку письмового провадження апеляційні скарги ОСОБА_1 та Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 06 квітня 2023 року у справі № 200/13142/21 (головуючий І інстанції Бабіч С.І.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, - ВСТАНОВИВ: Позивач звернулась до суду з позовом, в якому просила: - визнати протиправним і скасувати рішення Лівобережного об`єднаного управління Пенсійного Фонду України м. Маріуполя в Донецькій області (правонаступник Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області) викладене в протоколі/розпорядженні № 914120804703 від 24.06.2021, яким переведено ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) з пенсії за вислугу років, призначеної на підставі рішення Іллічівського районного суду м. Маріуполя № 264/6156/16-а, № 2-а/264/22/2017 від 22.12.2017, на підставі ст. 50-1 Закону України Про прокуратуру № 1789-ХІІ від 05.11.1991, виходячи з розміру 90% від суми місячного (чинного) заробітку, з 01.07.2021 на пенсію за віком, відповідно до Закону України № 1058 від 09.07.2003 Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, абзацу 3 частини 15 ст. 86 Закону України Про прокуратуру; - визнати протиправною діяльність Лівобережного об`єднаного управління Пенсійного Фонду України м. Маріуполя в Донецькій області (правонаступник Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області) в частині проведення перерахунку пенсії за період з 01.01.2020 по 30.06.2021 у розмірі 60 відсотків виходячи із суми місячної заробітної плати, зазначеної в довідці Прокуратури Донецької області № 18-85-36 від 09.01.2020 без обмеження максимальним розміром, передбаченого абзацом 6 частини 15 статті 86 Закону України "Про прокуратуру", що складає 37666,07 гривень та щодо переведення з пенсії за вислугу років, призначеної на підставі рішення Іллічівського районного суду м. Маріуполя № 264/6156/16-а, № 2-а/264/22/2017 від 22.12.2017, на підставі ст. 50-1 Закону України Про прокуратуру № 1789-ХІІ від 05.11.1991, виходячи з розміру 90% від суми місячного (чинного) заробітку, з 01.07.2021 на пенсію за віком, відповідно до Закону України № 1058 від 09.07.2003 Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, абзацу 3 частини 15 ст. 86 Закону України Про прокуратуру; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області перевести ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) з 01.07.2021 на пенсію за вислугу років, призначену на підставі рішення Іллічівського районного суду м. Маріуполя № 264/6156/16-а, № 2-а/264/22/2017 від 22.12.2017, відповідно до ст. 50-1 Закону України Про прокуратуру від 05.11.1991 № 1789-ХІІ, у розмірі 90 відсотків від суми місячної заробітної плати, без обмеження максимальним розміром, передбаченого абзацом 6 частини 15 статті 86 Закону України прокуратуру", що складає 56499,11 гривень. - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України Донецькій області здійснити з 01.01.2020 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) за вислугу років призначену відповідно до ст. 50-1 Закону України Про прокуратур 05.11.1991 № 1789-ХІІ, на підставі рішення Іллічівського районного суду м. Маріуполя № 264/6156/16-а, № 2-а/264/22/2017 від 22.12.2017 у розмірі 90 відсотків від суми місячної заробітної плати, зазначеної у довідці Прокуратури Донецької області від 09.01.2020 № 18-85-36 без обмежень максимальним розміром, передбаченого абзацом 6 частини 15 статті 86 України "Про прокуратуру", тобто у розмірі 56499,11 гривень, з виплатою різниці між фактично отриманою та перерахованою пенсією, однією сумою. Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 24 січня 2022 року закрито провадження у справі про визнання протиправним та скасування рішення Лівобережного об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя, викладене у протоколі-розпорядженні № 914120804703 від 24.06.2021, зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області перевести позивача з 01.07.2021 на пенсію за вислугу років, зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити з 01.01.2020 перерахунок та виплату пенсії позивачу призначену на підставі рішення Іллічівського районного суду м. Маріуполя відповідно до ст. 50-1 Закону України Про прокуратуру у розмірі 90 відсотків від суми місячної заробітної плати, без обмеження максимальним розміром, передбаченого абз. 6 ч. 15 ст. 86 Закону України Про прокуратуру що складає 56499,11 гривень, з виплатою різниці між фактично отриманою та перерахованою пенсії одноразово та однією сумою. Провадження у справі за вказаними позовними вимогами закрито на підставі п. 4 ч. 1 ст. 238 КАС України. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 24.01.2022, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 05.09.2022, в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання протиправною діяльності в частині проведення перерахунку пенсії за період з 01.01.2020 по 30.06.2021 у розмірі 60%, виходячи із суми місячної заробітної плати, зазначеної в довідці Прокуратури Донецької області № 18-85-36 від 09.01.2020, та зобов`язання здійснити перерахунок за вказаний період у розмірі 90% - відмовлено. Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 05.09.2022 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 24.01.2022 задоволено частково та ухвалу скасовано в частині закриття провадження щодо позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення Лівобережного об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя, викладеного у протоколі-розпорядженні від 24.06.2021 № 914120804703, і зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області перевести ОСОБА_1 з 01.07.2021 на пенсію за вислугу років. В іншій частині ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 24.01.2022 залишено без змін. Ухвалою Донецького оружного адміністративного суду від 15.11.2022 прийнято до провадження адміністративну справу № 200/13142/21 в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення Лівобережного об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя, яке викладене у протоколі-розпорядженні від 24.06.2021 № 914120804703 та про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області перевести ОСОБА_1 з 01.07.2021 на пенсію за вислугу років. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 06 квітня 2023 року позов задоволено частково. Визнано протиправними і скасовано рішення Лівобережного об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя № 914120804703 від 24.06.2021 про перерахунок пенсії, № 914120804703 від 26.10.2021 про перерахунок пенсії та рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області № 914120804703 від 24.03.2023 про перерахунок пенсії. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області провести з 24.06.2021 перерахунок пенсії ОСОБА_1 на підставі ч. 2 ст. 86 Закону України Про прокуратуру № 1697-VII - пенсія позивачки має перераховуватись в розмірі 60 відсотків від суми її місячної (чинної) заробітної плати, без застосування положень абз. 4 ч. 15 ст. 86 Закону України Про прокуратуру та без застосування положень Закону Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, проте, максимальний розмір пенсії може бути обмежений, відповідно до положень абз. 6 ч. 15 ст. 86 Закону України Про прокуратуру № 1697-VII. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Вирішено питання судових витрат по справі. Не погодившись з рішенням, позивач звернулася з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просила скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти постанову, якою позов задовольнити у повному обсязі. Обґрунтування апеляційної скарги позивача. Суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що рішення відповідача від 24.06.2021 № 914120804703 є рішення про перерахунок пенсії, а не про переведення позивача з пенсії за вислугу років на пенсію за віком. Суд першої інстанції безпідставно зазначив про обов`язок пенсійного органу здійснити перерахунок пенсії з можливим обмеженням максимальним розміром відповідно до абз. 6 ч. 15 ст. 86 ЗУ «Про прокуратуру». Також суд першої інстанції не вирішив питання розподілу судового збору, а саме не стягнув з відповідача на користь позивача судовий збір, сплачений за подачу апеляційної скарги в розмірі 2481 грн. Не погодившись з рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти постанову, якою відмовити в задоволенні позову у повному обсязі. Обґрунтування апеляційної скарги відповідача. Суд першої інстанції безпідставно зобов`язав відповідача здійснити перерахунок пенсії позивача з 24.06.2021 без застосування абз. 4 ч. 15 ст. 86 ЗУ «Про прокуратуру» та без застосування положень Закону № 1058, оскільки позивач працює в органах прокуратури і їй правильно здійснено перерахунок пенсії за вислугу років на виконання рішення суду відповідно до абз. 4 ч. 15 ст. 86 ЗУ «Про прокуратуру». При цьому єдиною підставою для не застосування положень зазначеного абзацу є звільнення працівника з посади в органах прокуратури. Враховуючи режим роботи суддів та працівників апарату Першого апеляційного адміністративного суду з часу введення на території України правового режиму воєнного стану, з метою збереження життя та здоров`я, а також забезпечення безпеки суддів та працівників апарату суду, дана постанова прийнята колегією суддів за умови наявної можливості доступу колегії суддів до матеріалів адміністративної справи. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу у порядку письмового провадження. Суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційних скарг, розглядаючи апеляційні скарги в межах викладених доводів, встановив наступне. Фактичні обставини справи. ОСОБА_1 є громадянкою України, про що свідчить паспорт серії НОМЕР_2 та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . Позивач перебуває на обліку у відповідача, як працююча пенсіонерка органів прокуратури, з жовтня 2016 року отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до статті 50-1 Закону України Про прокуратуру від 05 листопада 1991 року та на виконання рішення Іллічівського районного суду м. Маріуполя № 264/6156/16-а від 22.12.2017. 13 січня 2020 року позивач звернулась до Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області із заявою про перерахунок пенсії відповідно до суми заробітної плати, зазначеної в довідці прокуратури Донецької області № 18-85-36 від 09.01.2020. Рішеннями Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного Фонду України Донецької області від № 611 від 13.02.2020 та № 611-1 від 20.03.2020 позивачу відмовлено в перерахунку пенсії. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 16 лютого 2021 року у справі № 200/3162/20, зміненим постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 19.05.2021, визнано протиправними та скасовані рішення відповідача № 611 від 13.02.2020 та № 611-1 від 20.03.2020 про відмову в перерахунку пенсії за вислугу років. Зобов`язано здійснити позивачу з 01.01.2020 перерахунок та виплату пенсії за вислугу років, відповідно до ст. 86 Закону України Про прокуратуру, виходячи із суми місячної заробітної плати, зазначеної у довідці прокуратури Донецької області від 09.01.2020 № 18-85-36 без обмеження максимальним розміром з виплатою різниці між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії, починаючи з 01.01.2020. Відповідно до постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 19.05.2021 позивачу відмовлено в задоволенні вимоги про здійснення перерахунку пенсії в розмірі 90% в зв`язку з її передчасністю. На виконання рішення від 16 лютого 2021 року у справі № 200/3162/20 відповідачем здійснено перерахунок пенсії позивача за період з 01.01.2020 по 30.06.2021 та застосовані норми абз. 4 ч. 15 ст. 86 Закону України Про прокуратуру, відповідно до яких з 1 січня 2018 року пенсія, призначена відповідно до цієї статті, у період роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії/щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених цим Законом, законами України "Про статус народного депутата України", "Про державну службу", "Про судоустрій і статус суддів", виплачується в розмірі, обчисленому відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Суд першої інстанції, частково задовольняючи позов, виходив з того, що відповідач протиправно застосував для розрахунку пенсії позивача положення абз. 4 ч. 2 ст. 86 Закону № 1697-VII та Закону № 1058, оскільки пенсія позивачу призначена не відповідно до Закону № 1697, а на підставі статті 50-1 Закону України Про прокуратуру № 1789 та на виконання рішення Іллічівського районного суду м. Маріуполя № 264/6156/16-а від 22.12.2017, з 17.10.2016. Оцінка суду. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України. Статтею 50-1 Закону № 1789-ХІІ у редакції, чинній до 01.10.2011, було передбачено, що прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку. Законом № 3668-VI у статтю 50-1 Закону № 1789-ХІІ внесено зміни, відповідно до яких пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. Законом України від 27.03.2014 № 1166-VII «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» у статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ у частинах другій і п`ятій цифри 80 замінено цифрами

70. Законом України від 28.12.2014 № 76-VIII «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» у статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ у частинах другій та п`ятій цифри 70 замінено цифрами

60. За правилами частини вісімнадцятої цієї статті (у редакції, чинній до 01.01.2015) призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, у якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи. З 01.01.2015 умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначалися Кабінетом Міністрів України. Водночас 15.07.2015 набрав чинності Закон № 1697-VII, відповідно до Розділу ХІІ Прикінцевих положень якого визнано таким, що втратив чинність із набранням чинності цим Законом, зокрема, Закон № 1789-XII, крім, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1, що втратили чинність з 15.12.2015. З набранням чинності Законом № 1697-VII пенсійне забезпечення працівників прокуратури регулюється положеннями статті 86, за правилами частин першої, другої якої прокурори мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років. Пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. Згідно з частиною двадцятою статті 86 Закону № 1697, з врахуванням рішення Конституційного Суду №7-р (ІІ)/2019 від 13.12.2019, з 13.12.2019 призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки. Між тим, абзацом 4 частини п`ятнадцятої статті 86 Закону № 1697 визначено, що з 1 січня 2018 року пенсія, призначена відповідно до цієї статті, у період роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії/щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених цим Законом, законами України "Про статус народного депутата України", "Про державну службу", "Про судоустрій і статус суддів", виплачується в розмірі, обчисленому відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Після звільнення з роботи виплата пенсії відповідно до цього Закону поновлюється. Зазначена норма Закону № 1697 на час виникнення спірних правовідносин була чинною, в установленому законодавством України порядку не конституційною не визнавалася. Як свідчать матеріали справи позивачу призначена пенсія за вислугу років з 17.10.2016 на підставі ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» в розмірі 90% від середньомісячного заробітку згідно довідки від 13.10.2016. В січні 2020 року позивач звернулася до пенсійного органу з заявою про перерахунок пенсії в зв`язку з рішенням Конституційного Суду від 13.12.2019, надала відповідну довідку від 09.01.2020. Рішенням відповідача № 611 від 13.02.2020 позивачу відмовлено в перерахунку пенсії. Постановою Першого апеляційного суду від 19.05.2021 у справі № 200/3162/20-а рішення № 611 від 13.02.2020 скасовано та зобов`язано відповідача здійснити перерахунок пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з 01.01.2020 відповідно до ст. 86 Закону № 1697, виходячи з суми місячної заробітної плати, зазначеної у довідці прокуратури Донецької області від 09.01.2020 № 18-85-36 без обмеження максимальним розміром з виплатою різниці між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії, починаючи з 01.01.2020. На виконання судового рішення пенсійним органом з 01.01.2020 здійснено перерахунок пенсії позивача за вислугу років з урахуванням довідки прокуратури Донецької області від 09.01.2020 № 18-85-36 та визначено розмір пенсії за вислугу років без обмеження максимальним розміром в сумі 37666,07 грн. Також при перерахунку пенсійним органом застосовано положення ч. 15 ст. 86 Закону № 1697 (в зв`язку з тим, що позивач продовжує працювати на прокурорській посаді) та пенсія до виплати з 01.07.2021 обчислена відповідно до Закону № 1058 з урахуванням страхового стажу та заробітної плати за період з 01.07.2000 по 30.09.2016 та розмір пенсії складає 2752,62 грн. З огляду на положення абз. 4 ч. 15 ст. 86 Закону № 1697, з врахуванням того, що позивач продовжує працювати на посаді прокурора відділу прокуратури Донецької області, суд вважає правильним рішення ГУ ПФУ в Донецькій області, оформлене протоколом № 914120804703 від 24.06.2021, про перерахунок пенсії позивача в розмірі, обчисленому відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та зазначає про відсутність законних підстав зобов`язання відповідача перевести ОСОБА_1 з 01.07.2021 на пенсію за вислугу років. Як правильно зазначив в своїх листах пенсійний орган на звернення позивача, після звільнення ОСОБА_1 з роботи в органах прокуратури, їй буде поновлена пенсія за вислугу років відповідно до Закону № 1697. Суд звертає увагу позивача, що при наявності імперативних норм абз. 4 ч. 15 ст. 86 Закону № 1697, не вимагається надання особою заяви про переведення з пенсії за вислугу років та пенсію за віком. Підсумовуючи викладене, апеляційний суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають. Суд не приймає доводи позивача про безпідставне визначення судом першої інстанції обов`язку пенсійному органу здійснити перерахунок пенсії з можливим обмеженням максимальним розміром відповідно до абз. 6 ч. 15 ст. 86 ЗУ «Про прокуратуру», оскільки позивач, продовжуючи працювати в органах прокуратури, отримує пенсію, обраховану за Законом № 1058 відповідно до абз. 4 ч. 15 ст. 86 Закону № 1697, що обумовлює відсутність підстав для вирішення питання про застосування чи незастосування максимального розміру пенсії. Крім того, суд вважає за необхідне зазначити наступне. Відповідно до статті 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 № 3668-VI (який набрав чинності 01.10.2011) максимальний розмір пенсії або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Закону України «Про прокуратуру», не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Цим Законом було внесено зміни до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 № 1789-ХІІ, положення частини п`ятнадцятої якої викладено в аналогічній редакції. Водночас абзацом першим пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 № 3668-VI встановлено, що обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом. Згідно положень абзацу другого цього пункту пенсіонерам, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом і в яких розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) перевищує максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений цим Законом, виплата пенсії здійснюється без індексації, без застосування положень частин другої та третьої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та проведення інших перерахунків, передбачених законодавством, до того часу, коли розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) відповідатиме максимальному розміру пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), установленому цим Законом. Отже, положення пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 № 3668-VI спрямовані на врегулювання питань, які виникли у зв`язку із застосуванням Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 № 3668-VI стосовно осіб, у яких розмір пенсії на момент набрання чинності цим Законом перевищував максимальний розмір, а саме - надання права на отримання пенсії у розмірі, який перевищує максимальний, без можливості її перерахунку до моменту, коли такий розмір відповідатиме максимальному розміру пенсії. Водночас з моменту, коли особа набуде право на перерахунок, на розмір її пенсії будуть поширюватися загальні правила щодо обмежень. Закон України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 № 1789-ХІІ втратив чинність (крім окремих положень, які не стосуються спірних правовідносин) у зв`язку з набранням чинності Законом України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VII, за правилами абзацу шостого частини п`ятнадцятої статті 86 якого максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. З огляду на зазначене, з моменту набрання чинності Законом України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VII питання призначення та перерахунку пенсій працівникам прокуратури врегульовувалися нормами цього Закону, зокрема статтею 86, частиною п`ятнадцятою якої були встановлені обмеження пенсії максимальним розміром. Підсумовуючи викладене, суд вважає, що пункт 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 № 3668-VI не скасовує обмеження максимального розміру пенсії, призначеної працівнику прокуратури до набрання чинності цим Законом, а встановлює особливе регулювання щодо застосування такого обмеження до осіб, яким пенсія призначена до набрання чинності Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 № 3668-VI, і в яких розмір пенсії на момент набрання чинності цим Законом перевищував максимальний розмір. Зокрема, шляхом надання права на отримання пенсії у розмірі, який перевищує максимальний, без можливості її перерахунку до моменту, коли такий розмір відповідатиме максимальному розміру пенсії. Водночас з моменту відповідності розміру пенсії максимальному розміру пенсії, - поширення на її розмір загальних правил щодо обмежень, установлених статтею 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 № 1789-ХІІ, а з 14.10.2014 - абзацом шостим частини п`ятнадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» № 1697-VII. Викладені вище висновки щодо застосування статті 2, абзацу 1 пункту 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 № 3668-VI узгоджуються із правовою позицією, висловленою Верховним Судом в постановах від 24.06.2020 у справі № 580/234/19, від 21.12.2021 у справі № 580/5962/20, від 17.05.2023 у справі № 380/1163/21. Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Відповідно до положень частини першої статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового судового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального або порушення норм процесуального права. Суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, неправильно застосував норми матеріального права, що обумовлює задоволення апеляційної скарги відповідача, скасування рішення суду першої інстанції з прийняттям постанови про відмову в задоволенні позову. З огляду на вищевикладене, апеляційна скарга позивача задоволенню не підлягає. Відповідно до статті 139 КАС України, в зв`язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги позивача та задоволення її позовних вимог не підлягають стягненню на її користь судові витрати по справі. Керуючись статтями 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 327, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 06 квітня 2023 року у справі № 200/13142/21 залишити без задоволення. Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 06 квітня 2023 року у справі № 200/13142/21 задовольнити. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 06 квітня 2023 року у справі № 200/13142/21 скасувати. В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії відмовити. Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття 13 липня 2023 року та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Повне судове рішення складено 13 липня 2023 року. Головуючий суддя І.Д. Компанієць Судді Е.Г. Казначеєв І.В. Сіваченко