Постанова Київський апеляційний суд № 752/2890/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 липня 2023 року місто Київ Справа № 752/2890/23 Апеляційне провадження № 22-ц/824/8259/2023 Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ судді-доповідача: Желепи О. В., суддів: Мазурик О. Ф., Шкоріної О. І. розглянув у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Холода Олега Анатолійовича в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Форвард Київ-Сервіс 001» на ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 06 березня 2023 року про відмову у видачі судового наказу (постановлену у складі судді Кордюкова Ж. І., інформація щодо дати складання повного судового рішення відсутня) у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Форвард Київ-Сервіс 001» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за житлово-комунальні послуги ВСТАНОВИВ У лютому 2023 року ТОВ «Форвард Київ-Сервіс 001» звернулось до Голосіївського районного суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Форвард Київ-Сервіс 001» заборгованість за житлово-комунальні послуги у розмірі 18 979 грн 15 к. Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 06 березня 2023 року відмовлено у видачі судового наказу. Не погоджуючись з такою ухвалою, Холод О. А. в інтересах ТОВ «Форвард Київ-Сервіс 001» 31 березня 2023 року, згідно поштової відмітки, направив на адресу Київського апеляційного суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 06 березня 2023 року та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Апеляційна скарга обґрунтована тим що, заяву про видачу судового наказу подано за правилами виключної підсудності, за місцем знаходження майна. ОСОБА_2 є власником майна, з якою ТОВ «Форвард Київ-Сервіс 001» укладено договір про надання послуг з управління будинком, об`єктом благоустрою та прибудинковою територією житлового будинку. Вказує, що заявник позбавлений можливості самостійно встановити зареєстроване місце проживання ОСОБА_2 , а суд першої інстанції не вчинив всіх необхідних дій з метою його встановлення. Тому відмова у видачі судового наказу на підставі ч. 9 ст. 165 ЦПК України є протиправною. Ухвалою Київського апеляційного суду від 15 травня 2023 року відкрито провадження у даній справі та надано учасникам справи 5-ти денний строк з моменту отримання ухвали для подачі відзиву на апеляційну скаргу. ОСОБА_2 своїм правом на надання відзиву не скористалась. Відповідно до ч. 3 ст. 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Відповідно до ч.2 ст.369 ЦПК України, апеляційні скарги на ухвалу суду, зазначені в пунктах 1,5,6,9,10,14,19,37-40 частини першої статті 353 ЦПК України, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Згідно ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду та матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Згідно з ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Як визначено ч.1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Відмовляючи у видачі судового наказу суд першої інстанції виходив з того, що згідно з відомостей відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області від 23.02.2023 місце проживання ОСОБА_2 зареєстрованим не значиться. За таких обставин слід відмовити у видачі судового наказу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Форвард Київ-Сервіс 001» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за житлово-комунальні послуги, оскільки отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) боржника. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки такий висновок відповідає встановленим обставинам справи та вимогам закону. Відповідно до положень ст. 160 ЦПК України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених ст. 161 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими для виконання судових рішень у порядку, встановленому законом. Так, наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення. Відповідно до положень ст. 162 ЦПК України, заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом. Посилання в апеляційній скарзі на те, що заява про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за комунальні послуги подається до суду першої інстанції за правилами виключної підсудності, не приймається апеляційним судом до уваги, оскільки не було підставою для відмови у видачі судового наказу. ч.9 ст.165 ЦПК України, яка є спеціальною у даних правовідносинах, встановлено що, у разі якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи-боржника, суд відмовляє у видачі судового наказу. Зазначена норма законодавства дає підстави суду апеляційної інстанції дійти висновку про те, що однією із обов`язкових умов для задоволення заяви про видачу судового наказу є наявність інформації у суду про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи боржника. Аналіз зазначених норм процесуального закону дає підстави для висновку, що приписи ч. 9 ст. 165 ЦПК України є спеціальною нормою, якою встановлена окрема імперативна підстава для відмови у видачі судового наказу, що не суперечить положенням ст.162 ЦПК України, оскільки йдеться не про порушення правил підсудності (п.9 ч.1 ст.165 ЦПК України), а про неможливість отримання інформації щодо зареєстрованого місця проживання (перебування) боржника (фізичної особи). Наказне провадження - це особливий спрощений вид цивільного процесу, спрямований на швидкий та ефективний захист безспірних прав осіб шляхом видачі судового наказу, що одночасно є судовим рішенням та виконавчим документом. Отже, зважаючи на визначений процесуальним законом порядок розгляду та звернення до виконання судового наказу, обов`язковою умовою для його видачі є встановлення зареєстрованого місця проживання фізичної особи боржника. Частинами 4-9ст. 165 ЦПК України, передбачено дії суду для визначення підсудності заяви про видачу судового наказу. Так, суддя з метою визначення підсудності, крім випадків подання заяви про видачу судового наказу в електронній формі до боржника, який має офіційну електронну адресу, не пізніше наступного дня з дня отримання заяви про видачу судового наказу перевіряє зазначене у заяві місце знаходження боржника за відомостями, внесеними до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. У разі якщо боржником у заяві про видачу судового наказу вказана фізична особа, яка не має статусу підприємця, суддя не пізніше двох днів з дня надходження такої заяви, крім випадків подання заяви про видачу судового наказу в електронній формі до боржника, який має офіційну електронну адресу, звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання фізичної особи - боржника. Інформація про місце проживання (перебування) фізичної особи - боржника має бути надана протягом п`яти днів з моменту отримання відповідним органом реєстрації місця проживання (перебування) особи відповідного звернення суду. Суддя з метою визначення підсудності може користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру. У разі якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи - боржника, суд відмовляє у видачі судового наказу. Як вбачається з матеріалів справи, 20 лютого 2023 року судом першої інстанції, у відповідності до вищезазначених норм процесуального права, було здійснено запит до Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби в м. Києві та Київській області для надання інформації про зареєстроване місце проживання та інші персональні данні, що містяться в реєстрі територіальної громади/Єдиному державному демографічному реєстрі фізичної особи ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серія НОМЕР_1 , останнє відоме місце проживання особи: АДРЕСА_1 Із відповіді Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби в м. Києві та Київській області від 24.02.2023 року вбачається, що місце проживання ОСОБА_2 зареєстрованим не значиться. Тобто, інформація у наведеній вище відповіді не містить даних про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання або перебування фізичної особи - боржника. Таким чином, суд правомірно відмовив у видачі судового наказу, відповідно до приписів ч. 9ст. 165 ЦПК України. Доводи апеляційної скарги про те, що суд не звернувся до компетентних органів із запитом про місце реєстрації (перебування) боржника суперечать встановленим обставинам справи. Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду постановлена з додержанням вимог процесуального закону. Колегія суддів також звертає увагу на те, що за положеннями ч. 1 ст. 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених ст. 161 цього Кодексу. Відповідно до ч. 1 ст. 166 ЦПК України, відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків. Крім того, згідно з ч. 2 ст. 161 ЦПК України, особа має право звернутися до суду з вимогами, визначеними у частині першій цієї статті, в наказному або в спрощеному позовному провадженні на свій вибір. Тобто, в даному випадку законодавцем встановлено, що стягувач (встановивши інформацію про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання фізичної особи - боржника) не позбавлений можливості звернутись до суду з повторною заявою про видачу судового наказу або з позовною заявою в порядку спрощеного провадження. Також, апеляційним судом враховується і те, що без встановлення зареєстрованого у встановленому законом порядку місця проживання фізичної особи - боржника, суд буде позбавлений можливості виконати вимоги ст. 169 ЦПК України, щодо надсилання судового наказу боржнику, що в свою чергу призведе до неможливості набрання судовим наказом законної сили (ч. 1 ст. 172 ЦПК України). Відповідно до ч.1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Апеляційний суд встановив, що ухвала суду першої інстанції постановлена з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги. Керуючись ст. ст. 268, 367-368, 374,375, 381-384 ЦПК України, суд ПОСТАНОВИВ Апеляційну скаргу Холода Олега Анатолійовича в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Форвард Київ-Сервіс 001» - залишити без задоволення. Ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 06 березня 2023 року про відмову у видачі судового наказу- залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, визначених у ст. 389 ЦПК України Повний текст постанови складено 10 липня 2023 року. Суддя доповідачО. В. Желепа Судді О. Ф. Мазурик О. І. Шкоріна