Постанова Київський апеляційний суд № 752/21358/24

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Апеляційне провадження №22-ц/824/5222/2025 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 14 лютого 2025року місто Київ справа № 752/21358/24 Київський апеляційний суду складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді: Борисової О.В. суддів: Левенця Б.Б., Ратнікової В.М. розглянув у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою представника стягувача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 21 листопада 2024 року про відмову у видачі судового наказу, постановлену під головуванням судді Чекулаєва С.О., у справі за заявою стягувача ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення аліментів з ОСОБА_3 , - В С Т А Н О В И В: У вересні 2024року заявник ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою, в якій просила видати судовий наказ згідно якого стягувати з ОСОБА_3 щомісячно аліменти на утримання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі однієї чверті його заробітку (доходу), але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 01 вересня 2024 року до досягненню ним повноліття. В обгрунтування вимог, посилалася на те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 у неї та ОСОБА_5 у зареєстрованому шлюбі народився син ОСОБА_4 . Вказувала, що дитина проживає разом з нею та ОСОБА_3 не бере фінансової участі у забезпеченні життя та розвитку дитини. Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 21 листопада 2024 року відмовлено у видачі судового наказу. Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду першої інстанції, представник стягувача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та порушення судом норм процесуального права, просивскасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу для повторного розгляду до суду першої інстанції. В обґрунтування вимог посилався на те, щосуд першої інстанції направляв запити щодо місця реєстрації боржника « ОСОБА_6 », замість правильного « ОСОБА_6 ». Вказував, що суд неправильно вказав прізвище стягувача у всіх процесуальних документах. Відзиву на апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду не надійшло. Відповідно до ч.2 ст.369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, в тому числі про повернення заяви позивачеві (заявникові), розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Згідно з ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Тому, розгляд справи здійснюється без виклику сторін в порядку письмового провадження. Заслухавши доповідь судді-доповідача, з`ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Відмовляючи у видачі судового наказу, суд першої інстанцїі виходив з того, що на виконання вимог ч.ч. 4-8 ст. 165 ЦПК України 01 листопада 2024 року судом було зроблено відповідний запит до Єдиного державного демографічного реєстру для визначення зареєстрованого у встановленому законом порядку місця проживання фізичної особи - боржника ОСОБА_3 . Згідно отриманої з ЄДДР відповіді № 881678 від 01 листопада 2024 року за параметрами: прізвище, ім'я (ОСОБА_7 ) та реєстраційний номер облікової картки платника податків ( НОМЕР_1 ) особу не знайдено. З метою встановлення зареєстрованого у встановленому законом порядку місця проживання (перебування) фізичної особи - боржника суд додатково надіслав відповідний запит до Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ЦМУ ДМС в м. Києві та Київській області. Згідно отриманої відповіді від 19 листопада 2024 року інформація про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи - боржника ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 відсутня. Відтак, суд першої інстанції дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу на підставі ч. 9 ст. 165 ЦПК України. Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного. Відповідно до положень ст. 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених ст. 161 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими для виконання судових рішень у порядку, встановленому законом. Наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення. Згідно з ч. 5-7 ст. 165 ЦПК України у разі якщо боржником у заяві про видачу судового наказу вказана фізична особа, яка не має статусу підприємця, суддя не пізніше двох днів з дня надходження такої заяви, крім випадків подання заяви про видачу судового наказу в електронній формі до боржника, який має офіційну електронну адресу, звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання фізичної особи боржника. Інформація про місце проживання (перебування) фізичної особи - боржника має бути надана протягом п`яти днів з моменту отримання відповідним органом реєстрації місця проживання (перебування) особи відповідного звернення суду. Отже, зважаючи на визначений процесуальним законом порядок розгляду та звернення до виконання судового наказу, обов'язковою умовою для його видачі є встановлення зареєстрованого місця проживання фізичної особи боржника. Відповідно до ч. 9 ст. 165 ЦПК України, у разі якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи - боржника, суд відмовляє у видачі судового наказу. Як вбачається з матеріалів справи, Голосіївський районний суд міста Києва направив запит до відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ЦМУ ДМС в місті Києві та Київській області щодо надання відомостей про реєстрацію місця проживання та інші персональні дані, що містяться в реєстрі територіальної громади та Єдиному державному демографічному реєстрі відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Згідно відповіді №881678 від 01 листопада 2024 року з Єдиного державного демографічного реєстру за параметрами: ОСОБА_8 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , особу не знайдено. Відповідно до відповіді відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ЦМУ ДМС в місті Києві та Київській області від 19 листопада 2024 року, громадянин ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 зареєстрованим не значиться. Як вбачається із заяви ОСОБА_1 про видачу судового наказу та копії паспорта, доданої до заяви, боржником у вказаній справі є ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Тому, як вбачається з вищевикладеного, суд першої інстанції направляв запити щодо визначення місця реєстрації особи, яка не є стороною в справі, а саме: запити були надіслані щодо ОСОБА_3 замість правильного ОСОБА_3 . Оскільки, судом першої інстанції не було з'ясовано дані про реєстрацію місця проживання боржника ОСОБА_3 , а відтак, враховуючи вище викладене, суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про відмову у видачі судового наказу. Згідно з ч.6 ст.374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Відповідно до ст. 379 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права, що відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.379 ЦПК України є підставною для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись ст.ст.367, 368, 374, 379, 381-383 ЦПК України, Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу представника боржника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - задовольнити. Ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 21 листопада 2024 року - скасувати, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Головуючий: Судді: