Постанова Івано-Франківський апеляційний суд № 351/1066/23

Справа № 351/1066/23 Провадження № 33/4808/532/23 Категорія ст.44 ч.1 КУпАП Головуючий у 1 інстанції СЕГІН І. . Суддя-доповідач Васильєв П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12 липня 2023 року м. Івано-Франківськ Суддя Івано-Франківського апеляційного суду Васильєв О.П., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника адвоката Точиліна М.В. на постанову судді Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 09 червня 2023 року, якою: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що проживає АДРЕСА_1 , громадянина України, визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44 ч.1 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1700 грн., а також стягнуто судовий збір в с т а н о в и в : Судом першої інстанції встановлено, що 1.02.2023 р. близько 14.00 год. на блокпості № 27, який знаходиться по вул. Шевченка, в м. Снятин Коломийського району поліцейськими Коломийського РВП ГУНП в Івано-Франківській області був зупинений автомобіль марки "БМВ-328" д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 , в салоні якого перебував пасажир ОСОБА_1 , який без мети збуту у своїй сумці тримав упаковку від сигарет "KENT", в якій знаходилися два паперові згортки та сигарети самокрутки із рослинною речовиною, яка згідно висновку експерта № СЕ-19/109-23/1909-НЗПРАП від 23.03.2023р. є особливо небезпечним наркотичним засобом - канабіс: 0,7951 грама у двох паперових згортках та 0,0523 грама в чотирьох паперових самокрутках, тобто в невеликих розмірах. Не погодившись з вказаним рішенням суду адвокат Точилін М.В. в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження, оскільки копію оскаржуваної постанови суду було отримано ним електронною поштою 04.07.2023 року та вважає, що саме з цього часу в нього виникла реальна можливість подати апеляційну скаргу. Перевіривши апеляційну скаргу з клопотанням про поновлення строку на її оскарження вважаю, що в поновленні строку на апеляційне оскарження постанови суду необхідно відмовити і апеляційну скаргу повернути апелянту з наступних підстав. Діючим Кодексом України про адміністративні правопорушення чітко встановлено процедуру та строки оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності. Так, статтею 294 КУпАП визначено, що апеляційну скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення такої постанови, а не з дня отримання копії судового рішення. Відповідно до вимог ст. 129 Конституції України, ст. 11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» розгляд справ про адміністративні правопорушення відбувається в судах відкрито, що гарантує особі, яка притягається до адміністративної відповідальності своєчасно дізнатись про результати судового розгляду та оскаржити постанову суду у встановлений законом строк. Правом на апеляційне оскарження постанови судді по справі про адміністративне правопорушення, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, розпоряджається на власний розсуд в межах процесуального закону. Згідно з ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено. Строк на апеляційне оскарження може і повинен бути поновлений тільки у випадку, якщо він пропущений з поважних причин. Поважність причин його пропуску має довести апелянт, який заявив таке клопотання. У своїй практиці Європейський суд неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Право на апеляційний розгляд беззаперечно є важливим елементом визначеного у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод права на доступ до суду. Право особи на апеляційний розгляд справи відповідним чином унормовано у національному процесуальному законодавстві, у тому числі стосовно строків та кола осіб, які мають право подати апеляційну скаргу і вказані питання нерозривно пов`язані з правом на отримання вмотивованого рішення суду першої інстанції та із позитивним обов`язком суду надати можливість брати участь у судових засіданнях. Рішеннями Європейського суду визначено, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте, навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (справа «Олександр Шевченко проти України», справа «Трух проти України» ). Поновлення процесуального строку зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, може порушити принцип юридичної визначеності (справа «Пономарьов проти України»). При вирішенні питання про поновлення строку на апеляційне оскарження, суд апеляційної інстанції враховує причини, якими обґрунтовується поважність пропуску строку на апеляційне оскарження та приймає до уваги процесуальну поведінку апелянта під час розгляду справи та після ухвалення судового рішення. Апеляційний суд враховує, що право захисника на оскарження судового рішення має похідний характер та здійснюється в інтересах особи, яка обвинувачується у вчиненні правопорушення. Разом з тим, захисник є окремим процесуальним учасником судового розгляду, який самостійно, відповідно до принципу диспозитивності, здійснює свої повноваження. За таких обставин, питання про поновлення строку на оскарження судового рішення захисником безпосередньо пов`язано з наявністю певних обставини, які не дозволи саме захиснику реалізувати своє право на оскарження судового рішення у встановлений законом строк. За змістом мотивувальної частини постанови судді Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 09.06.203 року вбачається, що суд розглянув справу за відсутності правопорушника та його захисника. При цьому суд першої інстанції зазначив, що адвокат Точилін М.В. подав до суду клопотання, в якому просив провадження у справі закрити. Апеляційний суд звертає увагу на те, що судом апеляційної інстанції не перевіряються правові підстави для розгляду справи судом першої інстанції за відсутності ОСОБА_1 та його захисника адвоката Точиліна М.В., а тільки встановлюється наявність поважних причин, які не дозволяли апелянту своєчасно оскаржити судове рішення у встановлений законом строк. Апеляційний суд приймає до уваги, що матеріали справи про обвинувачення ОСОБА_1 за ч.1 ст.44 КУпАП надійшли на розгляд до Снятинського районного суду 10.05.2023 року(а.с.22), розгляд якої було призначено на 18.05.2023 року, про що ОСОБА_1 був повідомлений за допомогою телефонограми (а.с.23). 01.06.2023 року судом було зареєстровано клопотання адвоката Точиліна М.В. про ознайомлення з матеріалами справи та відкладення розгляду справи, до якого долучено ордер на надання правничої допомоги ОСОБА_1 від 20.04.2023 року, свідоцтво на право заняття адвокатською діяльністю та договір на надання правової допомоги ОСОБА_1 від 20.04.2023 року (а.с.25-29) За клопотанням захисника адвоката Точиліна М.В. розгляд справи судом було відкладено на 09.06.2023 року. В матеріалах справи наявна довідка суду про доставку електронної відправки вкладення на електронну адресу захисника Точиліна М.В., який було доставлено 02.06.2023 року о 12.11 год.(а.с.30-31). 09.06.2023 року судом зареєстровано клопотання захисника про відкладення розгляду справи (а.с.32-33) та клопотання про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.44 КУпАП (а.с.34-38). Вищевказані клопотання захисника Точиліна М.В. додатково підтверджують, що останній знав про те, що розгляд провадження щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.44 КУпАП призначено на 09.06.2023 року. При цьому, апеляційний суд звертає увагу на те, що необхідність відкладення розгляду провадження захисника адвокат Точилін М.В. мотивував поганим самопочуттям, хоча до теперішнього часу не надав дані про те, що саме стан здоров`я йому завадив з`явитися в судове засідання суду першої інстанції. Апеляційний суд звертає увагу на те, що апеляційна скарга подана апелянтом 05.07.2023 року, яка цією ж датою підписана апелянтом зі значним порушенням строку, який встановлено законом на подання апеляційної скарги. Апеляційний суд неодноразово звертав увагу на те, що відповідно до вимог ст.294 КУпАП строк на апеляційне оскарження розпочинається з дня винесення постанови суду, а не з дня отримання судового рішення. Апеляційний суд вважає безпідставними доводи адвоката Точиліна М.В. про те, що він отримав реальну можливість подати апеляційну скаргу тільки 04.07.2023 року, коли на його електронну пошту було надіслано копію судового рішення. Так, відповідно до вимог КУпАП, строк на апеляційне оскарження рахується з дня винесення судом постанови, а не отримання копії судового рішення, подання апеляційної скарги за межами строку на апеляційне оскарження само по собі не може бути визнано правовою підставою для поновлення цього строку. Досліджені судом обставини свідчать про те, що адвокат Точилін М.В. мав об`єктивну можливість своєчасно дізнатись про ухвалене судом рішення та оскаржити судове рішення у встановлений законом строк. Разом з тим, матеріали справи не містять дані про те, що адвокат Точилін М.В. приймав заходи щоб дізнатись про результати судового засідання про яке йому було відомо та про яке він був повідомлений у встановленому законом порядку. Зокрема, адвокат Точилін М.В. не вказує які саме обставини перешкоджали йому своєчасно дізнатись про результати розгляду його клопотання про відкладення розгляду справи та клопотання про закриття провадження у справі. Разом з тим, з апеляційної скарги вбачається, що апелянт безпідставно , всупереч вимогам діючого законодавства, вважає, що строк на апеляційне оскарження повинен рахуватись з дня отримання ним копії судового рішення. Суд може поновити строк на апеляційне оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення, якщо його було порушено з поважних причин (хвороба, відрядження, стихійне лихо, хвороба близьких родичів тощо). Апеляційний суд виходить з того, що про поважність причини на поновлення строку апеляційного оскарження може свідчити наявність конкретних обставин, які об`єктивно перешкоджали своєчасному зверненню до суду зі скаргою протягом встановленого законом строку на апеляційне оскарження рішення суду, виникли раптово, носили несподіваний та непереборний характер і не могли бути контрольовані апелянтом. Однак, апелянтом таких причин не наведено та взагалі не зазначені причини пропуску строку на апеляційне оскарження постанови суду, який за думкою апелянта , повинен рахуватись з моменту отримання ним копії судового рішення. Згідно з ч.2 ст.294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено. Суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що необґрунтоване поновлення процесуального строку на оскарження остаточного судового рішення порушує принцип юридичної визначеності і перешкоджає своєчасному виконанню рішення суду, яке набуло законної сили. З огляду на викладене, приймаючи до уваги, що стороною захисту не наведені поважні причини пропуску строку на апеляційне оскарження, враховуючи що на даний час рішення суду набуло законної сили, приймаючи до уваги характер процесуальної поведінки апелянта протягом розгляду справи у суді першої інстанції та після постановлення судового рішення, виходячи з конкретних обставин встановлених судом, апеляційний суд вважає, що відсутні правові підстави для поновлення строку на оскарження постанови суду і апеляційна скарга, подана з пропуском строку на апеляційне оскарження, підлягає поверненню апелянту. Повернення апеляційної скарги, не позбавляє захисника адвоката Точиліна М.В. права повторно звернутися з апеляційною скаргою на постанову суду та вмотивованим клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якому зазначити які заходи він приймав щоб довідатися про стан судового провадження та ухвалене судом рішення, конкретизувати і довести реальне існування об`єктивних причин, які не дозволили йому своєчасно оскаржити постанову суду. Керуючись ст. 294 КУпАП, - п о с т а н о в и в : Відмовити захиснику адвокату Точиліну М.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 , в поновленні строку на апеляційне оскарження постанови Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 09.06.2023 року. Повернути апеляційну скаргу захиснику адвокату Точиліну М.В. Суддя Івано-Франківського апеляційного суду О.П. Васильєв