Постанова 4808 № 346/4315/20

Справа № 346/4315/20 Провадження № 33/4808/123/21 Категорія . ст.130 ч.1 КУпАП Головуючий у 1 інстанції Яремин М. П. Суддя-доповідач Васильєв П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 лютого 2021 року м. Івано-Франківськ Суддя Івано-Франківського апеляційного суду Васильєв О.П., розглянувши матеріали за апеляційною скаргою адвоката Ломничука Ю.Ю. в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 24 грудня 2020 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200.00 (десять тисяч двісті) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік., також стягнуто судовий збір в розмірі 420 грн. 40 коп.,- в с т а н о в и в : Судом першої інстанції встановлено, що 08.10.2020 року о 00:05 хв. в с. Слобода, по вул. Франка, Коломийського району Івано-Франківської області, ОСОБА_1 керував автомобілем марки «Fiat Doblo», номерний знак « НОМЕР_1 », та відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння в присутності двох свідків. На вказану постанову суду адвокат Ломничук Ю.Ю. в інтересах ОСОБА_1 01 лютого 2021 року, за межами строку, передбаченого законом на оскарження постанови суду, надіслав на адресу суду першої інстанції апеляційну скаргу, яка була зареєстрована цим же судом 02.02.2021 року. В апеляційній скарзі адвокат Ломничук Ю.Ю. в інтересах ОСОБА_1 просить скасувати постанову суду та закрити провадження у справі. Разом з тим, в апеляційній скарзі апелянт просить поновити строк на апеляційне оскарження судового рішення суду першої інстанції. В обґрунтування своїх доводів апелянт зазначає, що суд, розглядаючи справу по суті, не повідомив належним чином ОСОБА_1 про розгляд справи, не дав можливості надати пояснення щодо обставин справи, а відразу наклав адміністративне стягнення, тим самим відступив від принципів повноти та об`єктивності судового розгляду. Перевіривши апеляційну скаргу з клопотанням про поновлення строку на її оскарження, вважаю, що в поновленні строку на апеляційне оскарження постанови суду слід відмовити та апеляційну скаргу повернути апелянту з наступних підстав. Діючим Кодексом України про адміністративні правопорушення чітко встановлено процедуру та строки оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності. Так, статтею 294 КУпАП визначено, що апеляційну скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення такої постанови. Відповідно до вимог ст. 129 Конституції України, ст. 11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» розгляд справ про адміністративні правопорушення відбувається в судах відкрито, що гарантує особі, яка притягається до адміністративної відповідальності своєчасно дізнатись про результати судового розгляду та оскаржити постанову суду у встановлений законом строк. Правом на апеляційне оскарження постанови судді по справі про адміністративне правопорушення, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, розпоряджається на власний розсуд в межах процесуального закону. Згідно з ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено. У своїй практиці Європейський суд неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Право на апеляційний розгляд беззаперечно є важливим елементом визначеного у ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод права на доступ до суду. Право особи на апеляційний розгляд справи відповідним чином унормовано у національному процесуальному законодавстві, у тому числі стосовно строків та кола осіб, які мають право подати апеляційну скаргу і вказані питання нерозривно пов`язані з правом на отримання вмотивованого рішення суду першої інстанції та із позитивним обов`язком суду надати можливість брати участь у судових засіданнях. Перевіряючи доводи захисника Ломничука Ю.Ю. про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення, апеляційний суд виходить із сукупності обставин, які свідчать про характер процесуальної поведінки апелянта після ухвалення судового рішення та поважність наведених ним причин, які свідчать про наявність реальних перешкод щодо реалізації свого права на оскарження судового рішення протягом встановленого законом строку. Рішеннями Європейського суду визначено, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте, навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (справа «Олександр Шевченко проти України», справа «Трух проти України» ). Поновлення процесуального строку зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, може порушити принцип юридичної визначеності (справа «Пономарьов проти України»). Апеляційний суд неодноразово звертав увагу на те, що встановлення діючим законом скороченого строку щодо можливості накладення адміністративного стягнення провокує осіб, які притягаються до адміністративної відповідальності на зловживання своїм правом на відкладення розгляду справи та навмисне затягування розгляду справ з метою уникнення адміністративної відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення. В той же час, наявність вищевказаної норми закону свідчить про те, що законодавець вважає що вказаний строк достатній для того, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності змогла належним чином реалізувати своє право на участь у судовому засіданні та організувати ефективний захист своїх інтересів у суді. При вирішенні питання про необхідність поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції, апеляційний суд виходить із сукупності обставин, які свідчать, що особа, яка пропустила строк апеляційного оскарження з об`єктивних незалежних від неї причин була позбавлена можливості своєчасно оскаржити судове рішення. Апеляційний суд приймає до уваги обставини, які вказують що особа, яка пропустила строк на оскарження судового рішення була обізнана про розгляд судом першої інстанції відповідної справи, враховує процесуальну поведінку вказаної особи, як під час розгляду справи, так і після ухвалення судового рішення, оцінює поважність причин, якими обґрунтовується пропущення строку на апеляційне оскарження та сутність апеляційних вимог. Строк на апеляційне оскарження може і повинен бути поновлений тільки у випадку, якщо він пропущений з поважних причин. Поважність причин його пропуску має довести апелянт, який заявив таке клопотання. Зі змісту матеріалів справи вбачається, що матеріали справи відносно ОСОБА_1 надійшли до суду першої інстанції 12.10.2020 року,, розгляд якої судом призначався неодноразово, а саме:26.10.2020 року, 12.11.2020 року, 02.12.2020 року та 24.12.2020 року із належним повідомленням правопорушника про день та час розгляду справи. Про обізнаність ОСОБА_1 про розгляд справи в суді свідчить повернуте на адресу суду рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.21), відповідно до якого правопорушник отримав повідомлення про розгляд справи у, що підтверджується його власним підписом та розписка про розгляд справи призначений на 09 год. 10 хв. 24.12.2020 року (а.с.17) із власноручним підписом правопорушника надана ним особисто в суді. Про те, що ОСОБА_1 та його захисник адвокат Ломничук Ю.Ю. знали про наявність в провадженні Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності також свідчить факт укладення відповідного договору про надання правової допомоги від 27.10. 2020 року. В мотивувальній частині судового рішення від 24.12.2020 року судом наведене обґрунтування щодо можливості розгляду справи за відсутності ОСОБА_1 . Зокрема, суд першої інстанції вказав на те, що ОСОБА_1 не з`явився до судового засідання, хоча повідомлявся належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, а також його особистою розпискою. Тому суд, беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, вважає за можливе провести розгляд справи у його відсутність. Судом також було зазначено, що повідомлення про час та місце розгляду справи щодо ОСОБА_1 було розміщено на офіційній веб-сторінці Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області. Таким чином, вищевказані обставини свідчать про те, що ОСОБА_1 знав про те, що в провадженні Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області знаходиться справа про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст.130 ч.1 КУпАП. Апеляційний суд звертає увагу на те, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності повинна добросовісно використовувати надані їй процесуальні права, не зловживати ними та зобов`язана демонструвати готовність брати участь у судовому розгляді і утримуватися від використання методів, які пов`язані зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби, передбачені законом для прискорення процедури слухання. Апеляційний суд приймає до уваги, що однією із підстав для поновлення строку може бути неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (справа"Пономарьов проти України" ). Таким чином, порушення судом першої інстанції вимог щодо належного повідомлення про розгляд справи не є безумовною підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення. Вищевказані обставини свідчать про те, що ОСОБА_1 знав про наявність справи про адміністративне правопорушення щодо нього, знав що розгляд справи призначено на 24 грудня 2020 року і мав можливість своєчасно дізнатись про постановлене судом рішення та оскаржити його у встановлений законом строк. Апеляційний суд звертає увагу на те, що законодавцем встановлені скорочені строки розгляду справ про адміністративні правопорушення у суді, оскільки ст.38 КУпАП визначений трьохмісячний строк протягом якого на особу, яка винна у вчиненні адміністративного правопорушення може бути накладено адміністративне стягнення. Крім того, ст.303 КУпАП визначено, що не підлягає виконанню постанова про накладення адміністративного стягнення, якщо її не було звернуто до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. Апеляційний суд звертає увагу на те, що зі змісту клопотання про поновлення строку вбачається, що єдиною підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду апелянт вважає те, що розгляд справи відбувся за відсутності ОСОБА_1 .. Апеляційна скарга на постанову суду була зареєстрована Коломийським міськрайонним судом Івано-Франківської області 02.02.2020 року, що свідчить про те, що апеляційна скарга подана зі значним пропуском строку, встановленого законом на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції. Апеляційний суд звертає увагу на те, що відповідно до вимог ч.2 ст. 294 КУпАП десятиденний строк на оскарження постанови суду першої інстанції необхідно рахувати з дня винесення постанови, а не з дня отримання копії постанови суду. Вищевказана норма ч.2 ст.294 КУпАП забезпечує за аналогією з правом на доступ до суду, закріпленим у п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, законну мету і не порушує саму сутність цього права. Суд може поновити строк на апеляційне оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення, якщо його було порушено з поважних причин (хвороба, відрядження, стихійне лихо, хвороба близьких родичів тощо). Апеляційний суд виходить з того, що про поважність причини на поновлення строку апеляційного оскарження може свідчити наявність конкретних обставин, які об`єктивно перешкоджали своєчасному зверненню до суду зі скаргою протягом встановленого законом строку на апеляційне оскарження рішення суду, виникли раптово, носили несподіваний характер і не могли бути контрольовані апелянтом. Питання про поважність причин пропуску процесуального строку оцінюються судом на власний розсуд, в кожному конкретному випадку з врахуванням того, які саме дані наведені у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження та чи підтверджуються вони відповідними доказами. При цьому, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що необґрунтоване поновлення процесуального строку на оскарження остаточного судового рішення порушує принцип юридичної визначеності і перешкоджає своєчасному виконанню рішення суду, яке набуло законної сили. При вирішенні питання про поновлення строків на апеляційне оскарження, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення може бути подано тільки тим учасником судового розгляду, який мав право на оскарження судового рішення протягом встановленого законом строку на апеляційне оскарження. Клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення не може бути подано адвокатом, який не приймав участь у розгляді кримінального провадження в якості захисника, отримав повноваження на надання правової допомоги вже після набуття рішенням суду законної сили і не мав права на апеляційне оскарження постанови суду протягом встановленого законом строку. Апеляційний суд враховує, що право захисника на оскарження судового рішення має похідний характер та здійснюється в інтересах особи, яка обвинувачується у вчиненні правопорушення. Разом з тим, захисник є окремим процесуальним учасником судового розгляду, який самостійно, відповідно до принципу диспозитивності, здійснює свої повноваження. За таких обставин, питання про поновлення строку на оскарження судового рішення захисником безпосередньо пов`язано з наявністю в нього такого права протягом встановленого законом строку на апеляційне оскарження. Апеляційний суд приймає до уваги, що апеляційна скарга на постанову суду подана захисником Ломничуком Ю.Ю. на підставі договору про надання правової допомоги від 27.10.2020 року, що свідчить про те, що даний договір був укладений із ОСОБА_1 саме з метою надання правової допомоги при розгляді справи щодо притягнення останнього до адміністративної відповідальності. Апеляційний суд звертає увагу на те, що договір із захисником на надання правової допомоги було укладено 27.10.2020 року, тобто ще до ухвалення судового рішення 24.12.2020 року, що свідчить про те, що у правопорушника та сторони захисту був достатній час для реалізації їх прав на захист інтересів ОСОБА_1 в суді першої інстанції та оскарження судового рішення у встановлений законом строк. В клопотанні про поновленні строку адвокат захисник Ломничук Ю.Ю. не конкретизує причини, які не дозволили йому своєчасно оскаржити судове рішення, не вказує коли саме він дізнався про наявність судового рішення та чому не мав можливості дізнатися про таке рішення раніше, не зазначені обставини, які не дозволили йому своєчасно у встановлений законом строк оскаржити судове рішення суду першої інстанції. Апеляційний суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що необґрунтоване поновлення процесуального строку на оскарження остаточного судового рішення порушує принцип юридичної визначеності і перешкоджає своєчасному виконанню рішення суду, яке набуло законної сили. З огляду на викладене, приймаючи до уваги, що захисником Ломничук Ю.Ю. не наведено обґрунтованих підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення, яке на даний час набуло законної сили та прийнято до виконання, враховуючи, що з дня винесення постанови суду першої інстанції пройшов доволі тривалий строк, приймаючи до уваги характер процесуальної поведінки захисника апеляційний суд вважає, що відсутні підстави для поновлення строку на оскарження постанови суду і апеляційна скарга, подана з пропуском строку на апеляційне оскарження, підлягає поверненню апелянту. Повернення апеляційної скарги, не позбавляє апелянта права повторно звернутися з апеляційною скаргою на постанову суду з вмотивованим клопотанням про поновлення строку на її апеляційне оскарження, в якому конкретизувати причини, які не дозволили захиснику своєчасно оскаржити постанову суду. При вирішенні питання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення, суд не перевіряє доводи щодо законності, обґрунтованості та справедливості оскаржуваного рішення, оскільки така оцінка може бути дана судом тільки в результаті розгляду апеляційної скарги по суті. На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП,- п о с т а н о в и в : Відмовити захиснику адвокату Ломничук Ю.Ю., який діє в інтересах ОСОБА_1 у поновленні строку на апеляційне оскарження постанови судді Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 24 грудня 2020 року щодо ОСОБА_1 . Повернути апеляційну скаргу із додатками захиснику Ломничуку Ю.Ю. Постанова остаточна і оскарженню не підлягає. Суддя Івано-Франківського апеляційного суду О.П. Васильєв