Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 540/8009/21

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 11 липня 2023 р.м. ОдесаСправа № 540/8009/21 Перша інстанція: суддя Андрухів В.В. П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Шляхтицького О.І., суддів: Домусчі С.Д., Семенюка Г.В., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 15 травня 2023 року у справі № 540/8009/21 за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,- ВСТАНОВИВ: Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі звернулося до Херсонського окружного адміністративного суду із позовною заявою про стягнення з платника податків ОСОБА_1 податкового боргу по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості у сумі 99 710,03 грн., по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості у сумі 2637,00 грн. Херсонський окружний адміністративний суд ухвалою від 11.01.2022 прийняв до розгляду вказану позовну заяву та відкрив провадження у справі. Розпорядженням Верховного Суду від 18.03.2022 №11/0/9-22 Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану (окремі суди Донецької, Харківської та Херсонської областей), змінено територіальну підсудність судових справ Херсонського окружного адміністративного суду, та визначено територіальну підсудність справ Одеському окружному адміністративному суду. Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Одеського окружного адміністративного суду від 27.03.2023, зазначена справа передана на розгляд судді Андрухіву В.В. Ухвалою від 03.04.2023 суд першої інстанції прийняв до провадження вказану справу, розгляд справи розпочав спочатку. Ухвалив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами. Встановив строк для подання відповідачем відзиву на позов протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. 08.05.2023 до суду першої інстанції від ОСОБА_1 надійшла зустрічна позовна заява до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень. Одеський окружний адміністративний суд ухвалою від 15.05.2023, вищевказану зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 повернув заявниці. Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 звернулася до П`ятого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу від 15.05.2023 скасувати та направити справу до суду першої інстанції для вирішення питання про продовження розгляду. Вирішити питання про розподіл судових витрат та стягнути з відповідача на її користь судовий збір за подання апеляційної скарги на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 15.05.2023 у сумі 2 864,00 грн. Апелянт, мотивуючи власну правову позицію, акцентує, що ухвалу від 03.04.2023 про прийняття до свого провадження справи № 540/8009/21 не отримувала, відтак процесуальний строк на подання зустрічного позову, передбачений статтею 177 КАС України нею пропущений не був та подавати заяву про його поновлення вона не мала. Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для її задоволення. Постановляючи ухвалу про повернення адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем зустрічний позов подано з порушенням строку на його подання, при цьому, заяви про поновлення строку для подання зустрічного позову відповідачем не подано. Суд першої інстанції зазначив, що відповідно до частини 3 статті 178 КАС України, зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої цієї статті, повертається заявнику. Як зазначено судом першої інстанції, ухвалою від 03.04.2023 встановлено строк для подання відповідачем відзиву на позов протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. 05.04.2023 секретарем судового засідання складено телефонограму та повідомлено відповідача по справі ОСОБА_1 про можливість отримання копії ухвали суду від 03.04.2023 про прийняття справи до провадження. Отже, встановлений ухвалою від 03.04.2023 строк для подання відзиву на позовну заяву та зустрічного позову сплинув 20.04.2023. При цьому, зустрічну позовну заяву відповідачем направлено до суду засобами поштового зв`язку 02.05.2023, тобто з пропуском строку на її подання. Проте колегія суддів вважає такий висновок суду першої інстанції передчасним, з огляду на таке. Відповідно до підпунктів 15.1, 15.15 пункту 15 частини першої розділу VІІ "Перехідні положення" КАС України до визначення Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), можливості вчинення передбачених цим Кодексом дій з використанням підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі; суд вручає судові рішення в паперовій формі. Також положеннями частин п`ятої, шостої статті 251 КАС України передбачено, що учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса у особи відсутня. Днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Згідно з частиною одинадцятою статті 251 КАС України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом із повідомленням про вручення. Системний аналіз наведених норм процесуального закону дає підстави для висновку, що до можливості вчинення передбачених цим Кодексом дій з використанням підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи суд вручає судові рішення в паперовій формі. Згідно із частиною сьомою статті 18 КАС України, особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою. З початком функціонування підсистем (модулів) ЄСІТС відповідно до вимог процесуального законодавства адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування та суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в ЄСІТС в обов`язковому порядку. Колегія суддів зауважує, що зустрічна позовна заява відповідача не містять будь-яких відомостей про офіційну електронну адресу ОСОБА_1 , як і відсутні у матеріалах справи відомості про реєстрацію її в підсистемі «Електронний суд». Водночас, всупереч положенням статті 251 КАС України ухвала суду першої інстанції від 03.04.2023 у паперовій формі не була направлена на поштову адресу відповідача. Згідно наявної в матеріалах справи телефонограми від 05.04.2023, складеної секретарем судового засідання, копію ухвали про прийняття справи до провадження запропоновано отримати ОСОБА_1 (а.с.32). Поряд із цим при вирішенні питання про дотримання заявницею строку звернення із зустрічною позовною заявою необхідно виходити із дати та встановленого факту отримання означеного судового рішення, яке, своєю чергою, має бути надіслано судом у порядку та у спосіб, встановлений законодавством, чого, у випадку цієї справи, судом першої інстанції здійснено не було. Варто зауважити, що Верховний Суд вже неодноразово висловлював позицію щодо питання застосування статті 251 КАС України. Відповідні правові висновки викладено у постановах колегій, що входять до різних судових палат Касаційного адміністративного суду, зокрема від 04.05.2022 (справа № 120/2583/21-а), 01.07.2021 (справа №802/118/17-а), 07.07.2022 (справа № 120/4298/21-а), 04.05.2022 (справа № 120/2583/21-а), 09.06.2022 (справа № 320/11945/20), 12.09.2022 (справа № 640/11616/21), 30.08.2022 (справа № 640/15282/20), 29.08.2022 (справа № 810/202/18), 23.08.2022 (справа № 560/9388/21), 17.08.2022 (справа № 640/24112/21), 10.08.2022 (справа № 560/5344/21), 25.05.2022 (справа № 600/267/21-а), 25.05.2022 (справа № 380/8038/21), 25.05.2022 (справа № 460/2926/20), 12.05.2022 (справа № 260/1352/21), 28.04.2022 (справа № 160/9400/21), 28.04.2022 (справа № 240/8365/21), 14.04.2022 (справа № 240/18423/20). Узагальнено, висновок Суду зводиться до того, що належним способом вручення судового рішення може вважатися його надсилання рекомендованим листом, а не зокрема, повідомленням про наявність судового рішення за допомогою телефонограми. Таким чином судом першої інстанції було порушено вимоги частини п`ятої статті 251 КАС України в частині направлення копії судового рішення у справі та відповідно передчасно застосовано наслідки, визначені на підставі частини 3 статті 178 КАС України. Своєю чергою застосування наслідків повернення зустрічної позовної заяви, можливе, зокрема і за умов беззаперечного встановлення та з`ясування судом вручення ухвали про відкриття провадження (у даному випадку про прийняття справи до свого провадження), яке є визначальним для встановлення факту пропуску строку звернення із зустрічним позовом. При цьому, оприлюднення судового рішення в ЄДРСР не скасовує обов`язок суду вчасно направляти копії судових рішень учасникам справи. Ці ж правові висновки знайшли своє підтвердження у постанові Верховного Суду від 31 травня 2023 року по справі № 580/6425/21(№ К/990/1686/23). Питання доступу до правосуддя неодноразово було предметом судового розгляду Європейського суду з прав людини. Так, у справі Bellet v. France Європейський суд з прав людини зазначив, що "стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права". У рішенні по справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» від 13 січня 2000 року та у рішенні по справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступ до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням пункту 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У рішенні від 29 липня 1998 року у справі «Омар проти Франції» (пункт 34) ЄСПЛ вказав, що право на судовий розгляд, одним з аспектів якого є право на доступ до правосуддя, не є абсолютним, воно може бути обмежене певними обставинами, зокрема умовами прийнятності скарги. Водночас ці обмеження не повинні перешкоджати реалізації права особи таким чином або настільки, що буде порушена сама суть права. Обмеження повинні визначатись законною ціллю, а також повинен бути присутнім розумний баланс між засобами, що застосовуються, та метою, що переслідується (постанова у справі «Ґолдер проти Сполученого Королівства» від 21 лютого 1975 року, серія А, № 18, пункт 36) Водночас, встановлення обмежень доступу до суду повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру, перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи. Отже відсутність у матеріалах справи відомостей щодо належного надсилання та отримання відповідачкою судового рішення від 03.04.2023 унеможливлювало зазначений судом першої інстанції висновок про отримання ухвали суду першої інстанції від 03.04.2023, як передумову пропущення ОСОБА_1 строку звернення із зустрічною позовною заявою. При цьому Верховний Суд звернув увагу у постанові від 17.02.2021 № 9901/471/19 на те, що необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним. Надмірний формалізм при вирішені питання щодо прийняття позовної заяви або скарги є порушенням права на справедливий судовий захист. Таким чином, доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції та є підставою для скасування оскаржуваної ухвали. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду першої інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі і направлення для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання. Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване судове рішення з порушенням норм процесуального права, що призвело до створення перешкоди у реалізації позивачем права на доступ до правосуддя, а тому наявні підстави для його скасування. Щодо клопотання апелянта про стягнення з відповідача на її користь судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 15.05.2023 у сумі 2 864,00 грн колегія суддів зазначає про таке. Стаття 139 КАС України передбачає розподіл судових витрат у разі вирішення справи по суті спору, а статті 140, 141, та 142 КАС України у разі відмови позивача від позову, примирення сторін, та випадки повернення судового збору, а тому питання розподілу судових витрат, понесених апелянтом при оскаржені ухвали суду першої інстанції, має бути вирішено при ухвалені судом першої інстанції судового рішення по суті спору, або при постановленні ним ухвал, якими суд закриває провадження у справі або залишає позовну заяву без розгляду, у випадках, встановлених нормами КАС України. У даній справі апеляційний суд не вирішував справу по суті , а відповідно до пункту 4 частини 1 статті 320 КАС України, дійшов висновку про скасування оскаржуваної ухвали і направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду. За таких обставин, підстави для розподілу судових витрат на цьому етапі судового розгляду та стягнення на користь відповідача сплаченого судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції, якою спір по суті не вирішено відсутні. Апеляційний суд зауважує, що питання розподілу судових витрат, понесених апелянтом при оскаржені ухвали суду першої інстанції, має бути вирішено при ухвалені судом першої інстанції судового рішення по суті спору, або при постановленні ним ухвал, якими суд закриває провадження у справі або залишає позовну заяву без розгляду, у випадках, встановлених нормами КАС України. Відповідно, клопотання ОСОБА_1 про стягнення з відповідача на її користь судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 15.05.2023 у сумі 2 864,00 грн на даній стадії судового розгляду задоволенню не підлягає Керуючись статтями 294, 308, 311, 312, 315, 320, 321, 322, 325, 327, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 15 травня 2023 року у справі № 540/8009/21 - скасувати. Справу № 540/8009/21 направити для продовження розгляду до Одеського окружного адміністративного суду. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Суддя-доповідач О.І. Шляхтицький Судді С.Д. Домусчі Г.В. Семенюк