Постанова 4857 № 300/2741/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Головуючий суддя у першій інстанції: Біньковська Н.В. 10 липня 2023 рокуЛьвівСправа № 300/2741/21 пров. № А/857/9123/23 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого-судді: Бруновської Н.В. суддів: Хобор Р.Б., Шавеля Р.М. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2023 року у справі № 300/2741/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, - В С Т А Н О В И В : 08.06.2021р. ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Івано - Франківській області, у якому просив суд: - визнати протиправною відмову зарахувати до стажу (досвіду) роботи (професійної діяльності) на посаді судді, з якого визначається (розраховується) відсоток щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від розміру суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, половину строку навчання на юридичному факультеті Львівського державного університету ім. І.Франка у період з 28 липня 1983 року - 28 червня 1988 року, а саме 2 роки 5 місяців 15 днів; - зобов`язати зарахувати до стажу (досвіду) роботи (професійної діяльності) на посаді судді, з якого визначається (розраховується) відсоток щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від розміру суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, половину строку навчання на юридичному факультеті Львівського державного університету ім. І.Франка у період з 28 липня 1983 року - 28 червня 1988 року, а саме 2 роки 5 місяців 15 днів, - провести з 19.02.2020р. (дня проведення перерахунку без врахування даного стажу) перерахунок загального відсотку для розрахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від розміру суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, з урахуванням стажу (досвіду) роботи (професійної діяльності) на посаді судді половини строку навчання на юридичному факультеті Львівського державного університету ім. І.Франка у період з 28 липня 1983 року - 28 червня 1988 року, а саме 2 роки 5 місяців 15 днів, перерахунок довічного грошового утримання із врахуванням нового відсотка з 19 лютого 2020 року без обмеження граничного розміру та виплатити різницю з врахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 19 лютого 2020 року. Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20.04.2023р. позов задоволено. Не погоджуючись із даним рішенням, апелянт Головне управління Пенсійного фонду України у Івано - Франківській області подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права. Апелянт просить суд, рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20.04.2023р. скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити повністю. Відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено, що з 10.08.2017р. ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні пенсійного фонду України в Івано-Франківській області та отримує щомісячне довічне грошове утримання суддів у відставці відповідно до Закону України "Про судоустрій та статус суддів" №2453-VI від 07.07.2010р. Із змісту рішення від 17.02.2021р №926130156437 про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_1 видно, що його страховий стаж становить 35 років 10 місяців, в тому числі стаж роботи на посаді судді 26 років 7 місяців. З записів трудової книжки серії НОМЕР_1 від 20.10.1980р., видно що ОСОБА_1 : - 28.07.1983р. - зарахований студентом юридичного факультету денної форми навчання Львівського ордена Леніна держуніверситету імені Івана Франка; - 28.06.1988р. - відрахований з університету у зв`язку з закінченням навчання; -01.08.1988р. - зарахований в члени Івано-Франківської обласної колегії адвокатів, зі складу якої відрахований 04.01.1993р. за власним бажанням; - 26.12.1992р. - у зв`язку із обранням зарахований на посаду судді Калуського міського народного суду; - 03.01.1994р. - звільнений з посади судді Калуського міського народного суду в зв"язку з обранням суддею Івано-Франківського обласного суду; - 04.01.1994р. - у зв`язку із обранням зарахований на посаду судді Івано-Франківського обласного суду; - 04.03.2004р. - обраний суддею безстроково згідно Постанови Верховної Ради України №1589 від 04.03.2004р.; - 09.08.2017р. відрахований зі складу Апеляційного Суду Івано-Франківської області на підставі рішення Вищої ради правосуддя від 27.07.2017р. №2256/0/15-17 про звільнення з посади судді у зв`язку із поданням заяви про відставку (наказ від 04.08.2017р. №163-ос). 16.11.2020р. Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суд зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити ОСОБА_1 , як судді у відставці, перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно довідки Івано-Франківського апеляційного суду від 02.03.2020р. №04-12/106-20, з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 19.02.2020р. 17.02.2021р. пенсійний орган листом №777-814/Д-03/8-0900/21 повідомив, що на виконання вказаного рішення суду здійснений позивачу перерахунок щомісячного довічного грошового утримання з 19.02.2020р. в розмірі 62% від заробітку, розмір якого після перерахунку складає 121852, 94 грн. Пенсійний орган роз`яснив ОСОБА_1 що згідно ч.3 ст.142 Закону №1402-VI "Про судоустрій і статус суддів" щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років, розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді. В травні 2021р. ОСОБА_1 звернувся до пенсійного органу із заявою щодо зарахування до стажу судді періоду навчання. 24.05.2021р. пенсійний орган листом №3512-3575/Д-02/8-0900/21 повідомив, що ст.137 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" чітко передбачено перелік посад, робота на яких зараховується до стажу роботи на посаді судді, а саме: судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України, суди Конституційного Суду України; члена Вищої ради правосуддя. Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; судді в судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу. До стажу роботи на посаді судді також враховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді. Пенсійний орган зазначив, що зарахування періоду навчання на юридичному факультеті Львівського державного університету ім. І.Франка з 01.09.1983р. - 24.06.1988р. (денна форма навчання) до стажу роботи на посаді судді, законом не передбачено. ч.2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правовідносини, пов`язані з виходом судді у відставку та призначенням щомісячного довічного грошового утримання, регулюються Законом України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016р. № 1402. ч.1 ст.142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (в редакції на час призначення позивачу щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці це серпень 2017 року) судді, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 років, жінками - пенсійного віку, встановленого ст.26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», виплачується пенсія на умовах, визначених зазначеним Законом, або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання. До досягнення зазначеного віку право на пенсію за віком або щомісячне довічне грошове утримання мають чоловіки 1955 року народження і старші після досягнення ними такого віку:1) 61 рік - які народилися з 1 січня 1954 року по 31 грудня 1954 року; 2) 61 рік 6 місяців - які народилися з 1 січня 1955 року по 31 грудня 1955 року. Отже, за вибором судді у відставці може виплачуватися або пенсія, згідно ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», або виплачується щомісячне довічне грошове утримання. ч.1, ч.2 ст.137 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді: 1) судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України, судді Конституційного Суду України; 2) члена Вищої ради правосуддя, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; 3) судді в судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу. В абз.4 п.34 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання). Отже, при обчисленні стажу роботи на посаді судді підлягають застосуванню норми законодавства, які були чинними на день призначення (обрання) відповідного судді. До набрання чинності Законом України «Про судоустрій і статус суддів» дані правовідносини регулювались Законом України від 15.12.1992р. № 2862-ХІІ «Про статус суддів» (далі Закон № 2862-ХІІ). ч.1 ст.43 Закону України «Про статус суддів» передбачено, що кожен суддя за умови, що він працював на посаді судді не менше 20 років, має право на відставку, тобто на звільнення його від виконання обов`язків за власним бажанням або у зв`язку з закінченням строку повноважень. В абз.2 ч.4 ст.43 Закону України «Про статус суддів» видно, що до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов`язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років. ч.1 ст.7 Закону України «Про статус суддів» передбачено, що на посаду судді може бути рекомендований кваліфікаційною комісією суддів громадянин України, не молодший двадцяти п`яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж роботи в галузі права не менш як три роки, проживає в Україні не менш як десять років та володіє державною мовою. Із змісту п.3-1 Постанови Кабінету Міністрів України «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання судді» від 03.09.2005р. № 865, видно, що до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів, на юридичних факультетах вищих навчальних закладах та календарний період проходження строкової військової служби. При цьому, згідно ст.1 Указу Президента України «Про додаткові заходи щодо соціального заходу суддів» від 10.07.1995р. № 584/95 (надалі Указ Президента України № 584/95), до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах та період проходження строкової військової служби. Враховуючи наведені норми законодавства, які були чинні на день призначення позивача на посаду судді, до його стажу роботи, що дає право на відставку судді, зараховується половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах. Оскільки стаж роботи позивача на посаді судді перевищує показник у 10 років, тому положення наведених актів права підлягають застосуванню до спірних правовідносин в частині періоду трудової діяльності, котрий включається до стажу роботи на посаді судді. Із записів 4, 5 трудової книжки серії НОМЕР_1 від 20.10.1980р. чітко видно, що ОСОБА_1 з 28.07.1983р. зарахований студентом юридичного факультету денної форми навчання Львівського державного університету ім. І. Франка, а 28.06.1988р. відрахований із вказаного університету у зв`язку із закінченням навчання. Таким чином, неврахування пенсійним органом до відповідного стажу роботи ОСОБА_1 на посаді судді, за умови роботи на посаді судді не менше як 10 років, половини строку навчання на денній формі у вищому юридичному навчальному закладі, і врахування для встановлення (визначення) розміру щомісячного довічного грошового утримання лише періоду роботи на посаді судді, слід визнати протиправним. Такі дії пенсійного органу мали наслідком протиправного зменшення відсоткового розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці при його перерахунку. Вказані висновки узгоджуються із правовою позицією, викладеною в постановах Верховного Суду від 31.03.2021р. у справі №235/7316/16-а, від 24.05.2022р. у справі №752/9508/17, від 30.03.2023р. у справі № 280/2167/21. Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 06.03.2018р. у справі №308/6953/17, від 30.01.2020р. у справі №592/3694/17, від 20.04.2021р. у справі №344/5707/19. За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для задоволення позову, оскільки суб`єкт владних повноважень в особі Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області діяв не у спосіб визначений законами та Конституцією України. Інші доводи апеляційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою апелянта з висновками суду першої інстанцій по їх оцінці, тому не можуть бути прийняті апеляційною інстанцією. Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29). Також, п.41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, визначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. ст.316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Із врахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є законним, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують і при ухваленні оскарженого судового рішення порушень норм матеріального та процесуального права ним допущено не було, тому, відсутні підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції. Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області - залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2023 року у справі № 300/2741/21- без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя Н. В. Бруновська судді Р. Б. Хобор Р. М. Шавель Повне судове рішення складено 10.07.2023р.