Постанова 4857 № 380/1412/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 липня 2023 рокуЛьвівСправа № 380/1412/23 пров. № А/857/9469/23 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: Головуючого судді Сеника Р.П., суддів Онишкевич Т.В., Судової-Хомюк Н.М., розглянувши у порядку письмового провадження в залі суду в м. Львові апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2023 року у справі № 380/1412/23 за адміністративним позовом Корпорації "Енергоресурс-Інвест" до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною бездіяльність,- суддя в 1-й інстанції -Крутько О.В., час ухвалення рішення - 26.04.2023 року, місце ухвалення рішення - м. Львів, дата складання повного тексту рішення - не зазначено, В С Т А Н О В И В : Корпорація "Енергоресурс-інвест" звернулася до суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті в осоіб відділу Державного нагляду (контролю) у Львівській області, в якому просить: визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно- господарського штрафу №349219 від 25.11.2022 року видану Державною службою України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Львівській області. Позовні вимоги обгрунтовані тим, що позивач отримав 25.11.2022 повідомлення про виклик на розгляд справи про порушення законодавства "Про автомобільний транспорт", яке мало відбутись 23.11.2022 року, при тому відповідач викликав позивача на 23.11.2022, а постанова про застосування адміністративно- господарського штрафу №349219 винесена - 25.11.2022 року. Відповідач не повідомляв додатково позивача про перенесення розгляду справи на іншу дату. 02.12.2022 року позивач отримав Постанову, яка винесена Відділом державного нагляду (контролю) у Львівській області Державною службою України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу №349219 від 25.11.2022. Вважає, що постанова є протиправною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки позивач отримав повідомлення про розгляд справи після її розгляду, що позбавило позивача можливості надати докази своєї невинуватості у вчиненні правопорушення, визначеного абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт". Зауважує, що відповідно до п. 25-27 Порядку №1567 чітко визначено, що справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб`єкта господарювання. Вважає, що Товариство не було вчасно повідомлено про час та місце розгляду його справи, що унеможливило надати пояснення чи спростувати аргументи викладені в акті. Позивачем подано скаргу №881 від 09.12.2022 на постанову №349219 від 25.11.2022, однак така залишена без задоволення. Просить позов задовольнити. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2023 року у справі № 380/1412/23 позовні вимоги задоволено. Рішення суду першої інстанції оскаржив відповідач, подавши на нього апеляційну скаргу. В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що рішення суду першої інстанції є незаконним, необґрунтованим та таким, що винесене з порушенням норм як матеріального так і процесуального права. В обґрунтування апеляційних вимог апелянт зазначає, що суд першої інстанції, ухвалюючи оскаржуване рішення, не врахував, що допущене ним процедурне порушення в частині неповідомлення суб`єкта господарювання про розгляд справи про автомобільний транспорт не є істотним та не може бути підставою для скасування прийнятої постанови. Апелянт наголошує на тому, що актом проведення перевірки № 331597 від 06.10.2022 підтверджується виявлене порушення, зокрема підтверджується, що водій, під час проведення перевірки, не надав реєстраційних листків режимів праці та відпочинку, а тому оскаржувана постанова, прийнята за наслідком належно встановленої події правопорушення. Просить скасувати рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2023 року у справі № 380/1412/23 та відмовити у задоволенні позовних вимог. Переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вимог скаржника, виходячи із такого. Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Задовольняючи позовні вимоги у справі, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач розглянув справу про порушення Закону України "Про автомобільний транспорт" без участі позивача, та без належного повідомлення його про час і місце розгляду справи, що, відповідно, позбавило його права брати участь у розгляді справи з метою свого захисту, надання письмових доказів, та пояснень щодо виявлених під час перевірки порушень, встановлених у Акті перевірки. Як вважав суд, спірна постанова не відповідає критеріям, визначеним частини 2 статті 2 КАС України, зокрема, прийнята без дотримання потрібного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, та без урахування права особи на участь у процесі прийняття рішення. Розглядаючи спір, суд апеляційної інстанції зазначає наступне. Встановлено, підтверджено матеріалами справи, що 06.10.2022 контролюючими особами Укртрансбезпеки на підставі графіку проведення рейдових перевірок, а також відповідно до направлення на рейдову перевірку № 013931 від 03.10.2022 проводилась рейдова перевірка транспортних засобів перевізників, що здійснюють внутрішні та міжнародні перевезення пасажирів та вантажів. 06.10.2022 працівником Відділу державного нагляду (контролю) у Житомирській області Державної служби України з безпеки на транспорті складено Акт №331597 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, згідно з яким було проведено перевірку транспортного засобу DAF FT XE 130.460, МАЗ 975830-3012, номерний знак НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , серія і номер свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , яким керував водій ОСОБА_1 . Транспортний засіб належить Корпорації "Енергоресурс-Інвест". Водій транспортного засобу DAF FT XE 130.460, номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_1 надав для перевірки посадовим особам Укртрансбезпеки: свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу DAF FT XE, номерний знак НОМЕР_1 , серія і номер свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_3 , свідоцтво про реєстрацію напівпречіпа МАЗ, номерний знак НОМЕР_2 , серія і номер свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_4 ; посвідчення водія серії НОМЕР_5 ; товарно-транспортну накладну від 03.10.2022 №452697. Під час перевірки виявлено порушення, а саме внутрішні вантажні перевезення згідно ТТН № 452697 від 30.10.2022 за відсутності документів визначених ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт". На час перевірки виявлено, перевезення вантажів за відсутності на момент перевірки картки водія та щоденних реєстраційних листків правці та відпочинку водія за 06.10.2022, чим порушено МТЗУ №340 від 07.06.2010 та МТЗУ №385 від 24.06.2010, відповідальність за яке передбачена статтею 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" абз. 3 ч.

1. Пояснення водія про причини порушення відсутні, оскільки водій відмовився від їх надання та відмовився від підпису акту. 14.11.2022 Відділом державного нагляду (контролю) у Львівській області Державної служби України з безпеки на транспорті складено повідомлення про розгляд матеріалів справи про порушення законодавства, відповідно до якого позивача запрошено прибути на розгляд справи про порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт, що відбудеться 23.11.2022 з 10:00 год. до 13:00 год. Повідомлення про розгляд адміністративної справи від 14.11.2022, було направлено на адресу позивача, що підтверджується фіскальним чеком АТ "Укрпошта" від 22.12.2022 та списком рекомендованих відправлень №3742. 25.11.2022 Відділом державного нагляду (контролю) у Львівській області Державної служби України з безпеки на транспорті винесено Постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №349219 на суму 17 000 грн. Відповідно до вказаної постанови позивачем допущено перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, відповідальність за яке передбачена ч. 1 абз. 3 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт". 09.12.2022 позивач подав скаргу на постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу, в якій вказує, що Корпорація не була обізнана про дату та час розгляду справи № 1117, а тому не змогла скористатись правом на захист власних свобод та інтересів під час розгляду справи, у зв`язку з цим просила скасувати постанову про застосування штрафу. 22.12.2022 відповідач надав відповідь на скаргу, в якій вказав, що листом від 14.11.2022 Відділ державного нагляду (контролю) у Львівській області запросив позивача на розгляд справи. А тому, постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу залишається без змін, а скарга без задоволення. Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом. З приводу спірних правовідносин колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень. Відповідно до ст.1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №103 Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства). Відповідно до статті 5 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 № 2344-III ( далі - Закон № 2344-III ) основним завданням державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту є створення умов безпечного, якісного й ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг. Згідно положень частини 6 Закону № 2344-III державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі). Державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України. Відповідно до статті 48 Закону № 2344-III автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством. За приписами частини 8 статті 53 Закону № 2344-III водії транспортних засобів, що належать резидентам або нерезидентам України, зобов`язані допускати до перевірки тахографів посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, надавати їм реєстраційні листки режиму праці та відпочинку водіїв тахо карти, а також, у разі якщо у транспортному засобі використовуються цифрові тахографи, роздруковувати на паперовому носії інформацію про роботу та відпочинок водіїв. Абзацом 11 частини 1 статті 60 Закону № 2344-III передбачено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за управління транспортними засобами при здійсненні міжнародних автомобільних перевезень без контрольних пристроїв (тахографів) реєстрації режимів праці чи відпочинку водіїв транспортних засобів чи вимкненими такими контрольними пристроями (тахографами) або без щоденних реєстраційних листків режимів праці та відпочинку - штраф у розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. В свою чергу, процедура здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами, передбачена Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567 (далі - Порядок №1567). Згідно з пунктом 12 Порядку №1567 рейдова перевірка додержання суб`єктом господарювання вимог, визначених пунктом 15 цього Порядку, здійснюється на підставі щотижневого графіка. Пунктом 13 Порядку №1567 визначено, що графік проведення рейдових перевірок складається та затверджується керівником Укртрансбезпеки або її територіального органу з урахуванням стану аварійності, періоду, що пройшов від попередньої перевірки, забезпечення належного рівня транспортного обслуговування в окремих регіонах, інформації про діяльність осіб, що незаконно надають послуги з перевезень, перевірки дотримання умов перевезень, визначених дозволом (договором) на перевезення, та інших обставин. Відповідно до вимог пункту 14 Порядку №1567 рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об`єктах, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту. В пункті 15 Порядку №1567 визначено, що під час рейдової перевірки перевіряються, зокрема, наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом. Відповідно до статті 18 Закону № 2344-III з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов`язані: організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України; здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху; забезпечувати виконання вимог законодавства з питань охорони праці; здійснювати організацію та контроль за своєчасним проходженням водіями медичного огляду, забезпечувати їх санітарно-побутовими приміщеннями й обладнанням. Контроль за роботою водіїв транспортних засобів має забезпечувати належне виконання покладених на них обов`язків і включає організацію перевірок режимів їх праці та відпочинку, а також виконання водіями транспортних засобів вимог цього Закону та законодавства про працю. Отже, в розумінні зазначеної норми контроль за роботою водіїв повинен здійснюватися роботодавцем, незалежно від протяжності маршрутів, а також від виду перевезення - внутрішнього чи міжнародного. Як встановлено матеріалами справи, підставою для застосування до позивача адміністративно-господарських санкцій стала та обставина, що водій не надав картки водія та щоденних реєстраційних листків правці та відпочинку водія за 06.10.2022, що є порушенням абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт». Скасовуючи оскаржувану постанову, суд першої інстанції не надавав оцінку наявності чи відсутності факту правопорушення, а зазначив про наявність процедурних порушень з боку відповідача під час накладення адміністративного стягнення. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на таке. Так, відповідно до пункту 21 Порядку №1567 у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком

3. Пунктами 25, 26 Порядку №1567 унормовано, що справа про порушення розглядається посадовою особою органу державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення. Справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб`єкта господарювання. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб`єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням. Наведені приписи кореспондуються з вимогами статті 280 КУпАП, якою визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Колегія суддів на підставі проведеного аналізу процедури розгляду справи про порушення приходить до висновку, що право особи на участь у розгляді її справи прямо передбачена приписами Порядку №1567 та є необхідною складової реалізації права особи на захист. На думку колегії суддів, участь суб`єкта господарювання у розгляді справи спрямована на забезпечення права особи почути інформацію, яка розглядається стосовно нього і впливає на результати прийнятого рішення, та висловити свої аргументи. Особа, щодо якої приймається рішення, має право бути вислуханою, наводити доводи та докази на підтвердження своїх аргументів. Матеріалами справи встановлено, що 25 листопада 2022 року Корпорація "Енергоресурс-Інвест" отримала від відповідача лист про виклик на розгляд справи про порушення вимог законодавства "Про автомобільний транспорт", яке мало відбутися 23 листопада 2022 року з 10:00 до 13:00 год. за адресою: Львівська область, м. Городок, вул. Львівська, буд.659 А/2. Згідно витягу з офіційного сайту "Укрпошта" видно, що поштове відправлення №7902402065825 надійшло у точку видачі/доставки у м. Львів 25.11.2022, того ж дня вручено представнику Корпорації "Енергоресурс-Інвест". Наведене свідчить про те, що відповідач діяв протиправно, з порушенням принципів рівності та змагальності, без врахування права особи на участь у процесі прийняття рішення, тому судова колегія не може погодитись з доводами апелянта, що вказане порушення процедури є формальним та не впливає на правомірність оскаржуваної постанови. Водночас, слід зазначити, що не дотримання посадовими особами органу державного контролю вищезазначених приписів законодавства, порушує відповідні гарантії захисту прав та інтересів суб`єкта господарювання, та як наслідок порушує права останнього в межах спірних адміністративних правовідносин. Таким чином, слід констатувати, що вина позивача у вчиненні правопорушення, відповідальність за яке встановлена абзацом 11 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», не доведена належними доказами та наявні суттєві порушення процедури накладення штрафних санкцій. Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги докази, наявні в матеріалах справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а позов таким що підлягає до задоволення. Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. Частиною 2 ст. 77 КАСУ України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «РуїзТорія проти Іспанії», параграфи 29 - 30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх. У рішенні «Петриченко проти України» (параграф 13) Європейський суд з прав людини вказував на те, що національні суди не надали достатнього обґрунтування своїх рішень, та не розглянули відповідні доводи заявника, навіть коли ці доводи були конкретними, доречними та важливими. Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Інші зазначені відповідачем в апеляційній скарзі обставини, окрім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування. Доводи апеляційної скарги, наведені на спростування висновків суду першої інстанції, не містять належного обґрунтування чи нових переконливих доводів, які б були безпідставно залишені без розгляду судом першої інстанції. Порушень норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильного застосування норм матеріального права поза межами вимог апелянта та доводів, викладених у апеляційній скарзі, у ході апеляційного розгляду справи встановлено не було. З огляду на викладене суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції, правильно встановив фактичні обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення. Відповідно до ст.139 КАС України судовий збір розподілу не підлягає. Керуючись ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325,328, 329 КАС України, апеляційний суд, ПОСТАНОВИВ : Апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті залишити без задоволення. Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2023 року у справі № 380/1412/23 залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя Р. П. Сеник судді Т. В. Онишкевич Н. М. Судова-Хомюк Повне судове рішення складено 10.07.2023 року