Постанова 4855 № 620/4434/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 620/4434/20 Суддя (судді) першої інстанції: Скалозуб Ю.О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 травня 2021 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді Кучми А.Ю., суддів Аліменка В.О., Безименної Н.В. розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2021 року (м. Чернігів, дата складання повного тексту - 03.02.2021) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Грін Вей Логістика» до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправними та скасування постанов,- В С Т А Н О В И Л А : Товариство з обмеженою відповідальністю «Грін Вей Логістика» звернулося з позовом до суду, в якому просить визнати протиправними та скасувати постанови від 15.09.2020 №213367 та №213368 про застосування адміністративно-господарського штрафу. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що представниками Управління Укртрансбезпеки у Чернігівській області під час здійснення габаритно-вагового контролю належного позивачеві транспортного засобу не було дотримано вимоги Порядків, затверджених постановами Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 №879 та від 08.11.2006 №1567. Крім того, працівниками Укртрансбезпеки не зазначено, у якому саме порядку проводилось зважування, яким обладнанням (із зазначенням його характеристик), який відсоток похибки таких ваг, не надано документів на предмет відповідності обладнання технічним характеристикам. Позивач зазначає, що незрозумілим залишається, якою методикою керувався відповідач при розподіленні навантаження на кожну вісь автомобіля, оскільки методика перевірки сипучих вантажів так і не була затверджена Мінекономрозвитку. Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2021 року адміністративний позов задоволено. Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. Апелянт вказує, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного з`ясування усіх обставин у справі. Апелянт наголошує, що спірні постанови було винесено у відповідності до приписів чинного законодавства за виявлені порушення. Доказів наявності порушень з боку відповідача під час про ведення процедури зважування надано не було, про час та місце розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт повідомлено належним чином. Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін. Згідно ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 19 липня 2020 року особами Київського міжрегіонального Управління Укртрансбезпеки на автодорозі Р-03, під`їзд до автодороги М-03, км 4+100м була проведена рейдова перевірка транспортного засобу ТОВ «Грін Вей Логістика» - MAN, державний номер НОМЕР_1 з напівпричіпом ZASLAW, D-653, державний номер НОМЕР_2 , який перевозив насіння ріпаку відповідно до товаро-транспортної накладної, про що складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 19.07.2020 №238341 (а.с. 50). Відповідно до акту перевірки, державними інспекторами було встановлено, що згідно наданого водієм свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , транспортний засіб є власністю позивача - ТОВ «Грін Вей Логістика», що не заперечується сторонами. За результатами зважування співробітниками Управління Укртрансбезпеки було встановлено, що фактичне навантаження на осі автомобіля становить: 6,30 т/10,60 т/7,70 т/7,50 т/7,84 при максимально допустимому навантаженні для даного типу транспортного засобу 11 т/11 т/7,33 т/7,33 т/7,33 т. У зв`язку із викладеним, Управлінням Укртрансбезпеки складено: довідку від 19.07.2020 №048351 про результати здійснення габаритно-вагового контролю, акт від 19.07.2020 №024891 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів та розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування від 19.07.2020 №024891 на суму 38,2 євро (а.с. 48-50). 15.09.2020 Управлінням Укртрансбезпеки у Чернігівській області за наслідками розгляду справи про порушення ТОВ «Грін Вей Логістика» законодавства про автомобільний транспорт, винесено постанову №213368 про застосування адміністративно-господарського штрафу в сумі 1700 грн (а.с. 61). Також 19 липня 2020 року особами Київського міжрегіонального Управління Укртрансбезпеки на автодорозі Р-03, під`їзд до автодороги М-03, км 4+100м була проведена рейдова перевірка транспортного засобу ТОВ «Грін Вей Логістика» - MAN, державний номер НОМЕР_4 з напівпричіпом ZASLAW, D-653, державний номер НОМЕР_5 , який перевозив насіння ріпаку відповідно до товаро-транспортної накладної, про що складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 19.07.2020 №238351 (а.с. 58). Відповідно до акту перевірки, державними інспекторами було встановлено, що згідно наданого водієм свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_6 , транспортний засіб є власністю позивача - ТОВ «Грін Вей Логістика», що не заперечується сторонами. За результатами зважування співробітниками Управління Укртрансбезпеки було встановлено, що повна маса транспортного засобу - 39,56 тон при нормативно допустимій 40 тон, а фактичне навантаження на осі автомобіля становлять: 5,98 т/10,22 т/7,72 т/7,64 т/8,00 при максимально допустимому навантаженні для даного типу транспортного засобу 11 т/11 т/7,33 т/7,33 т/7,33 т. У зв`язку із викладеним, Управлінням Укртрансбезпеки складено: довідку від 19.07.2020 №048361 про результати здійснення габаритно-вагового контролю, акт від 19.07.2020 №024901 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів та розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування від 19.07.2020 №024901 на суму 76,6 євро (а.с. 55-57). 15.09.2020 Управлінням Укртрансбезпеки у Чернігівській області за наслідками розгляду справи про порушення ТОВ «Грін Вей Логістика» законодавства про автомобільний транспорт, винесено постанову №213367 про застосування адміністративно-господарського штрафу в сумі 8500 грн (а.с. 60). Позивач, не погодившись з постановами про застосування адміністративно-господарського штрафу, звернувся до суду з даним адміністративним позовом. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач протиправно, на підставі матеріалів рейдової перевірки, застосував до позивача адміністративно-господарський штраф у розмірі 1700,00 грн та 8500,00 грн згідно постанов від 15.09.2020 №213367 та №213368, відповідно до абзаців 3, 14 частини 1 статті 60 Закону №2344-ІІІ. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне. Частиною другою статті 29 Закону України від 30.06.1993 №3353-XII «Про дорожній рух» передбачено, що з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається в порядку встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту, за плату, що встановлюється Кабінетом Міністрів України. Відповідно до статті 6 Закону України від 08.09.2005 №2862-IV «Про автомобільні дороги» державну політику і стратегію розвитку всіх видів автомобільних доріг на території України здійснює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства. Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 №879 «Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування» затверджено Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - Порядок №879). Відповідно до пункту 3 Порядку №879 габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції. За визначенням, наведеним у підпункті 4 пункту 2 Порядку №879, габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів. Відповідно до підпункту 3 пункту 2 Порядку №879 великовагові та великогабаритні транспортні засоби - транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (Офіційний вісник України, 2001 р., № 41, ст. 1852). При цьому транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його параметри не перевищують нормативи більш як на 2 відсотки. Пунктом 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, встановлено, що за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, - 3,75 м), за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м. Як вбачається з матеріалів справи, під час проведення рейдової перевірки транспортні засоби позивача пройшли зважування на ваговому комплексі, за результатами якого встановлено перевищення габаритних вагових параметрів ТЗ, а саме повна маса ТЗ склала 39,56 т у автомобіля MAN, державний номер НОМЕР_4 з напівпричіпом ZASLAW, D-653, державний номер НОМЕР_5 та 40,00 т у MAN, державний номер НОМЕР_1 з напівпричіпом ZASLAW, D-653, державний номер НОМЕР_2 при допустимих 40 т. При цьому, навантаження на строєну вісь склало у першому випадку 7,70 т, 7,50 т та 7,84 т при допустимих 7,33 т, а також у другому випадку 7,22/7,64/8,00 при допустимих 7,33 т, що зафіксовано в актах про перевищення транспортними засобами нормативних вагових параметрів та довідках про результати здійснення габаритно-вагового контролю. Відповідно до частини першої статті 60 Закону України від 01.04.2001 №2344-ІІІ «Про автомобільний транспорт», за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи. Статтею 33 Закону України «Про автомобільні дороги» передбачено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Згідно із частиною четвертою статті 48 Закону України від 01.04.2001 №2344-ІІІ «Про автомобільний транспорт» у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків. Відповідно до пункту 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року № 30 (далі - Правила № 30) транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху. Згідно з пунктом 4 Правил № 30 рух великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, виданим перевізникові Державтоінспекцією, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів. Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд. Суд першої інстанції вірно вказав, що слід також враховувати і властивості вантажу, який перевозив автомобіль позивача, а саме насіння ріпаку, що є подільним вантажем та може переміщуватися по всім осям транспортного засобу під час руху. Проведення зважування у русі, шляхом поосьового заїзду тягача і причепа на платформу ваг, без дотримання часу, необхідного для врівноваження сипучого (подільного) вантажу не може дати однозначних та достовірних результатів навантаження на одну вісь транспортного засобу, адже це не дозволяє врахувати перерозподіл тиску на осі та зсув центру ваги під час нахилу тягача при заїзді на платформу ваг, тоді як вантаж, в силу своїх властивостей, легко деформується під дією мінімальних сил. Сума нормативно допустимого навантаження на осі автомобіля не перевищувала під час зважування допустимо встановлену норму загального ліміту у 40 т, а становила 39,56 т та 40 т, про що зазначено у складених спеціалістом Управління документах і товарно-транспортній накладній. Також слід звернути увагу і на те, що Єдиною методикою виконання вимірювань поосьових навантажень на маси вантажних транспортних засобів у русі в Україні є лише Методика виконання вимірювань поосьових навантажень та маси вантажних транспортних засобів у русі, розроблена Харківським національним автомобільно-дорожнім університетом Державної служби автомобільних доріг України, затверджена заступником голови Державної служби автомобільних доріг України (Укравтодор), атестована у відповідності з ГОСТ 8.010-99 Національним науковим центром «Інститут Метрології», свідоцтво про атестацію №02-84-08. Разом із тим, вказана методика не розповсюджується на транспорті засоби з рідким вантажем або вантажем, що змінює розподіл навантажень на вісі транспортного засобу в русі. Відповідно до пунктів 12, 13 Порядку №879 вимірювальне і зважувальне обладнання для здійснення габаритно-вагового контролю повинне утримуватись у робочому стані; періодично проводиться повірка (метрологічна атестація) такого обладнання з подальшим клеймуванням (пломбуванням) та видачею відповідного свідоцтва спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології. Під час здійснення габаритно-вагового контролю не допускається використання вимірювального і зважувального обладнання, періодична повірка (метрологічна атестація) якого не проведена, а також обладнання, що перебуває у несправному стані. Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами регулюють положення Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567 (далі по тексту - Порядок № 1567). Згідно з пунктом 21 Порядку № 1567 у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком

3. Відповідно до пункту 25 Порядку № 1567 справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення. Пунктом 26 Порядку № 1567 передбачено, що справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб`єкта господарювання. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб`єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням. У разі неявки уповноваженої особи суб`єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі. За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5 (пункту 27 Порядку № 1567). З аналізу вказаних вище правових норм слідує, що на орган державного контролю покладено обов`язок повідомити уповноважену особу суб`єкта господарювання про час і місце розгляду справи про порушення законодавства одним із способів: під розписку або рекомендованим листом із повідомленням. Справа розглядається за участю уповноваженої особи суб`єкта господарювання, за виключенням випадку, коли уповноважена особа, яка належним чином повідомлена про дату і час розгляду справи, не з`явилася. Разом з тим, матеріали справи свідчать, що Управління Укртрансбезпеки повідомленням проінформовано позивача про те, що 15 вересня 2020 року він запрошується до приміщення за адресою: м. Чернігів, вул. П`ятницька, буд. 39, 6 поверх, каб. 610 для розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт у його присутності. Розгляд відбудеться з 10 год. 00 хв до 11 год. 00 хв. (а.с. 59). Таким чином, із зазначеного повідомлення Управління Укртрансбезпеки неможливо встановити розгляд якої саме справи має відбутися та за яке саме порушення законодавства про автомобільний транспорт. Крім того, що в матеріалах справи наявна копія квитанції АТ «Укрпошта» від 19.08.2020 щодо направлення відповідачем позивачу Повідомлення про розгляд справи шляхом надсилання рекомендованим листом, однак із вказаної квитанції АТ «Укрпошта» від 19.08.2020 неможливо встановити адресу за якою позивачу відповідачем надсилалися документи. За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що матеріали адміністративної справи не містять доказів належного повідомлення позивача або уповноваженої ним особи про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт. Таким чином, відповідач не виконав обов`язок щодо належного та своєчасного інформування позивача про час та місце розгляду справи, чим позивача було позбавлено права на участь у розгляді справи щодо порушення законодавства про автомобільний транспорт, передбаченого пунктом 26 Порядку № 1567, і в свою чергу, порушено порядок розгляду даної категорії справ, закріплений положеннями Порядку № 1567. При цьому, колегія суддів зазначає, що приписами Порядку №1567 встановлено обов`язок саме щодо повідомлення особи, стосовно якої розглядається справа, а не направлення на її адресу відповідного листа. Разом з тим, як встановлено в ході судового розгляду справи не виконано обов`язку щодо належного повідомлення позивача про розгляд справи про накладення на нього фінансових санкцій. При цьому, колегія суддів зазначає, що порушення процедури прийняття рішення суб`єктом владних повноважень саме по собі може бути підставою для визнання його протиправним та скасування у разі, коли таке порушення безпосередньо могло вплинути на зміст прийнятого рішення. Вказана правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 23 квітня 2020 року у справі №813/1790/18 (адміністративне провадження №К/9901/18215/19). Окрім того, колегія суддів наголошує, що ані в актах про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів №№ 024891, 024901 від 19 липня 2020 року, ані в актах проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №№ 238341, 238351 від 19 липня 2020 року, ані в постановах про застосування адміністративно- господарського штрафу № 213367 та 213368 не вказані технічні прилади якими виявлені та зафіксовані порушення. Враховуючи викладені вище обставини в сукупності, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу від 15.09.2020 №213367 та №213368 є протиправними та підлягають скасуванню. Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя . Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду є законним і обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування не має. Керуючись ст. ст. 242, 243, 251, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів - П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті - залишити без задоволення, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2021 року - без змін. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328, 329 КАС України. Повний текст постанови виготовлено 14.05.2021. Головуючий суддя: А.Ю. Кучма В.О. Аліменко Н.В. Безименна