Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 203/1976/26

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 02 липня 2026 року справа № 203/1976/26 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Баранник Н.П., суддів: Малиш Н.І., Щербака А.А., за участю секретаря судового засідання: Тарантюк А.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Центрального районного суду міста Дніпра від 27 березня 2026 в адміністративній справі №203/1976/26 за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, В С Т А Н О В И В: ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову від 09 лютого 2026 року серії АВ №00009858 про накладення адміністративного стягнення за ч.2 ст.132-1 КУпАП. Рішенням Центрального районного суду міста Дніпра від 27 березня 2026 позов ОСОБА_1 було задоволено, судом скасована оскаржена позивачем постанова відповідача та закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення. Відповідач, не погодившись з рішенням суду подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити в повному обсязі. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції не надано належної оцінки поданим сторонами доказам. Матеріали справи не містять того, що на розміщеному напівпричепі знаходився контейнер із відповідним маркуванням, відсутні ознаки перевезення контейнерів на зображеннях транспортного засобу в момент вчинення правопорушення, тому фактична маса транспортного засобу повинна бути не більше 40 тон. Позивачем поданий відзив на апеляційну скаргу відповідача. У відзиві зазначено, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та прийнято законне і обґрунтоване рішення, а доводи скаржника безпідставні та спростовуються матеріалами справи. У судовому засіданні представник відповідача підтримала вимоги апеляційної скарги, наполягала на задоволенні вимог скаржника. Позивач просив апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення. Відповідно до вимог ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено письмовими доказами, наявними в матеріалах справи, що постановою від 09.02.2026 року серії АВ №00009858 ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в сумі 8500 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.132-1 КУпАП, за рух транспортного засобу MAN TGX 26.460, д.н.з. НОМЕР_1 , з перевищенням нормативних параметрів, зазначених у п.22.5 ПДР. Зокрема, згідно постанови, перевищення загальної маси транспортного засобу склало 5,525% (2,21 тон), при дозволеній максимальній фактичній масі 40 тон. Законність та обґрунтованість вищезазначеної постанови є предметом спору. Вирішуючи спір, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову та скасування спірної постанови як протиправної. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне. Згідно статті 33 Закону України «Про автомобільні дороги» рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Відповідно до пункту 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року №30, транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху. Згідно пункту 22.5 Правил дорожнього руху, рух транспортних засобів та їх составів допускається у разі, коли їх параметри не перевищують: на одинарну вісь 11,5/7, на здвоєні осі, якщо відстань між осями: менш як 1 метр 11,5/7, від 1 до 1.3 метра 16/10, від 1,3 до 1,8 метра при неспарених колесах 18/10,5, від 1,3 до 1,8 метра при спарених колесах, за умови, що навантаження на кожну вісь не перевищує 9,5 тонни 19/11,5, від 1,3 до 1,8 метра чотирьохвісних автомобілів, ведучі вісі яких оснащені спареними колесами, за умови, що навантаження на кожну ведучу вісь не перевищує 11,5 тонни 23/11,5, від 1,8 до 2,5 метра для причепів та напівпричепів 20/11,5. на строєні осі, в тому числі транспортних засобів спеціалізованого призначення (контейнеровозів), що здійснюють перевезення одного або більше контейнерів, якщо відстань між осями: 1,3 метра або більше 21/13, понад 1,3 до 1,4 метра 24/14. Відповідно до ч.2 ст.132-1 КУпАП перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами тягне за собою накладення штрафу в розмірі: п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно; однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20%; двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20%, але не більше 30%; трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30%. Згідно з частиною 1статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. За правилами ст.33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. Відповідно дост.258 КУпАП у разі виявлення адміністративного правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, правопорушення, передбаченого статтею 132-2 цього Кодексу, та/або порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису), протокол про адміністративне правопорушення не складається, а постанова у справі про адміністративне правопорушення виноситься без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Вимоги до змісту постанови, в тому числі, постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, визначені статтею 283 КУпАП. Відповідно до ч.4 ст.283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), крім даних, визначених частинами другою і третьою цієї статті, повинна містити відомості про адресу веб-сайту в мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації та порядок звільнення від адміністративної відповідальності. Так, на підтвердження порушення позивачем п. 22.5 Правил дорожнього руху відповідачем надано інформаційну карту габаритно-вагового контролю та фотографії транспортного засобу в момент фіксації правопорушення. Механізм фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі визначений Порядком фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2019 року № 1174 (далі Порядок № 1174). Фіксація правопорушень в автоматичному режимі здійснюється на автоматичних пунктах, які облаштовані відповідно до вимог, визначених у додатку (п.7 Порядку №1174). Посадові особи Укртрансбезпеки, уповноважені розглядати справи про правопорушення, зафіксовані в автоматичному режимі, під час їх розгляду використовують інформаційні файли (п. 16 Порядку № 1174). Інформаційний файл - упорядкована сукупність відомостей про транспортний засіб, відповідальну особу, визначену статтею 14-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення, наявність/відсутність документа, який підтверджує внесення плати за проїзд, або дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та метаданих, сформованих автоматичним пунктом (п. 2 Порядку № 1174). При цьому, положенням Порядку №1174 передбачено технічні можливості автоматичної системи з фіксації вагових параметрів, алгоритм здійснення вимірювань та порядок дій посадових осіб Укртрансбезпеки, уповноважених розглядати справи про правопорушення, зафіксовані в автоматичному режимі. Зокрема, посадові особи Укртрансбезпеки використовують інформацію з інформаційних баз щодо відомостей про транспортний засіб. Так, зі спірної постанови вбачається, що при вирішенні питання про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, відповідач керувався встановленими пп.б) п.22.5 ПДР України максимально допустимими параметрами для трьохвісного автомобіля (тягача) з двовісним або трьохвісним напівпричепом 40 тон. Відповідно до ч. 1ст. 14-2 КУпАП, адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі (за допомогою технічних засобів - приладів контролю за дотриманням правил дорожнього руху з функціями фото-, відеофіксації, які функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису) (за допомогою технічних засобів з функціями запису, зберігання, відтворення і передачі фото-, відеоінформації), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних45 осіб - підприємців та громадських формувань відсутні на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи. Заперечуючи проти правомірності постанови, позивач посилався на безпідставне застосування відповідачем максимально допустимих вагових параметрів у 40 тон, зазначаючи, що транспортний засіб MAN TGX 26.460, д.н.з. НОМЕР_1 , є спеціалізованим вантажним трьохвісним сідловим тягачем, який рухався з трьохвісним напівпричепом для перевезення контейнерів та замінних кузовів, тому розрахунок навантаження на загальну масу мав відбуватись із урахуванням максимально допустимої ваги 44 тони. Враховуючи вищенаведені норми законодавства, визначення типу останнього, відповідно до п.22.5 ПДР України має вирішальне значення для визначення допустимих параметрів, встановлення наявності або відсутності факту порушень вимог цього пункту та, відповідно, складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.132-2 КУпАП. Так, згідно свідоцтв про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 та СТО №825404 вбачається, що ТОВ «ТЕРРАЛАЙН», є власником спеціалізованого вантажного сідлового трьохвісного тягача MAN TGX 26.460, д.н.з. НОМЕР_1 (а.с.15) та трьохвісного спеціалізованого напівпричіпу-контейнеровозу з підйомним механізмом для перевезення контейнерів та замінних кузовів з тентом GENERAL TRAILERS BEN BENALU, д.н.з. НОМЕР_3 . З огляду на це, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо безпідставного застосування відповідачем у відповідності до пп. б) п.22.5 ПДР України максимально допустимих вагових параметрів у 40 тон, як для трьохвісного автомобіля (тягача) з двовісним або трьохвісним напівпричепом, а не параметрів у 44 тони, як для трьохвісного автомобіля (тягача) з трьохвісним напівпричепом (контейнеровоз), що здійснює перевезення одного або більше контейнерів або змінних кузовів. За умови використання нормативного показника 44 тони, за зазначеною в постанові формулою розрахунку та похибки пристрою, загальна вага транспортного засобу не перевищувала допустимих вагових параметрів, передбачених п.22.5 ПДР України, що виключає адміністративну відповідальність за ст.132-1 КУпАП. Враховуючи наведене, позивачем не було здійснено перевезення вантажу з перевищенням вагових обмежень без спеціального дозволу, а відтак, постанова про застосування штрафу є протиправною та підлягала скасуванню. Доводи апеляційної скарги зводяться виключно до непогодження з оцінкою обставин справи, при цьому порушень норм процесуального права, які б вплинули або змінили цю оцінку, відповідачем не зазначено. Колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції вірно встановлено обставини справи та правильно застосовано до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні. Керуючись п.1 ч.1 ст.315, ст.316, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті залишити без задоволення. Рішення Центрального районного суду міста Дніпра від 27 березня 2026 в адміністративній справі № 203/1976/26 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає відповідно до ч.3 ст.272 КАС України. Головуючий - суддя Н.П. Баранник суддя Н.І. Малиш суддя А.А. Щербак