Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 203/5591/25

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 03 квітня 2026 року м. Дніпросправа № 203/5591/25 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Дурасової Ю.В. (доповідач), суддів: Лукманової О.М., Божко Л.А., розглянувши в порядку письмового провадження в м.Дніпрі апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Центрального районного суду міста Дніпра від 02.12.2025 року (головуючий суддя Єдаменко С.В.) в адміністративній справі №203/5591/25 за позовом ОСОБА_1 до відповідача Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправними та скасування постанов про адміністративні правопорушення,- ВСТАНОВИВ: Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовом до відповідача Державної служби України з безпеки на транспорті, в якому просив: - скасувати постанову серії АВ №00006472 від 24 червня 2025 року по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення. В обґрунтування позову зазначено, що відомості про транспортний засіб, зазначені в постанові не відповідають технічним характеристикам зазначеного автомобіля, фотозйомка транспортного засобу здійснена таким чином, що виключає однозначну ідентифікацію конкретного транспортного засобу, порушено порядок розгляду справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності. Крім того, автомобіль, зазначений в постанові про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, переданий в оренду, його експлуатація позивачем не здійснюється, тому він не може нести відповідальність за дії третіх осіб. Рішенням Центрального районного суду міста Дніпра від 02.12.2025 року позов задоволено. Постанову серії АВ № 00006472 від 24 червня 2025 року по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, винесену головним спеціалістом відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного нагляду ( контролю) за безпекою на наземному транспорті Шмельовим Микитою Вячеславовичем скасовано. Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 1321 Кодексу України про адміністративні правопорушенні, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 закрито. Свою позицію суд першої інстанції обґрунтував тим, що позивач не є належним суб`єктом адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.1321 КУпАП, зафіксоване в автоматичному режимі 21 червня 2025 року, оскільки належний йому автомобіль, який був зафіксований шляхом автоматичної фіксації правопорушення на цей час на достатніх правових підставах використовувався для перевезення вантажів іншою особою. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити. Серед іншого вказує, що із інформаційних даних, що надійшли із Головного сервісного центру Міністерства внутрішніх справ, відповідальною особою за транспортний засіб був позивач, якого у встановленому законом порядку повідомлено про складання постанови. Позивач є власником транспортного засобу, який допустив правопорушення. Ухвалами Третього апеляційного адміністративного суду від 23.02.2026 року відкрито апеляційне провадження у справі та призначено її до розгляду в порядку письмового провадження. У зв`язку із наявністю в учасників справи електронного кабінету в підсистемі "Електронний суд" та електронної адреси, копії ухвал суду про відкриття провадження у справі та призначення її до розгляду були направлені в електронній формі за допомогою підсистеми Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Згідно з довідками про доставку електронного листа вказані ухвали Третього апеляційного адміністративного суду доставлено на електронну адресу позивача та = до електронного кабінету відповідача 20.03.2026. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає про наступне. Судом першої інстанції встановлено, що 24 червня 2025 року головним спеціалістом відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного нагляду ( контролю) за безпекою на наземному транспорті Шмельовим Микитою Вячеславовичем складено постанову серії АВ № 00006472, згідно якої, позивача ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 1321 КУПАП до штрафу в розмірі 8 500,00 грн. (а.с. 64). У вказаній постанові зафіксовано, що 21 червня 2025 року о 09 год. 56 хв. за адресою Н-08 , км 468+739, Запорізька область автоматичним пунктом фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті зафіксовано транспортний засіб DAF XF 105.460 державний номер НОМЕР_1 , у зв`язку із тим, що відповідальна особа допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів зазначених п.22.5 ПДР України, навантаження на одинарну вісь транспортного засобу на 7,739 % (0,89 тон) при дозволеному максимальному навантаженні на вісь 11,5 тон, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст.1321 КУпАП (а.с. 64). У відповідності до копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 транспортний засіб DAF XF 105.460 державний номер НОМЕР_1 належить позивачу (а.с. 15). Згідно договору найму (оренди) транспортного засобу, посвідченого 18 липня 2024 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Павлено І.В. за реєстром № 787, з додатковою угодою від 17 січня 2025 року, за реєстром 36, позивач передав транспортний засіб DAF XF 105.460 державний номер НОМЕР_1 в оренду ТОВ «ДНІПРО БУДЕКС» строком до 18 січня 2027 року (а.с. а.с. 16 17). Відповідно до листа ТОВ «ДНІПРО БУДЕКС» від 03 жовтня 2025 року № 03/10 вказане підприємство підтвердило, що автомобіль DAF XF 105.460 державний номер НОМЕР_1 перебуває в користуванні зазначеного підприємства згідно договору оренди від 18 липня 2024 року, зазначений автомобіль 21червня 2025 року здійснював перевезення вантажу (а.с. 104). На підтвердження зазначеної обставини, позивачем надано товарно-транспортну накладну № 2106-37 від 21 червня 2025 року, в якій вантажовідправником зазначено ТОВ «ДНІПРО БУДЕКС», вантажоодержувачем ТОВ «ВАСИЛЬОК-БЕТОН», перевізником ТОВ «ДНІПРО БУДЕКС», автомобіль, яким здійснювалось переведення DAF XF 105.460 державний номер НОМЕР_1 (а.с. а.с. 104 на зв. 105). 25 червня 2025 року відповідачем було направлено оскаржувану постанову на адресу позивача. що підтверджується копією списку згрупованих поштових відправлень (а.с. 70). Вказаний лист повернувся на адресу відправника у зв`язку з тим, що не був отриманий одержувачем (а.с. 71 72). Позивач вважає протиправною постанову серії АВ №00006472 від 24.06.2025 року Суд першої інстанції позов задовольнив. Так, стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Отже, суб`єкти владних повноважень (до яких відноситься відповідач) мають діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Таким чином межі дій відповідача чітко визначені Конституцією та законами України. Згідно частини 2 статті 132-1 КУпАП передбачено відповідальність за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм підчас руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами з накладенням штрафу, в розмірі: п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно; однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20%; двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20%, але не більше 30%; трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30%. Суб`єктами відповідальності за зазначеною статтею зазначено водія або посадових осіб, відповідальних за технічний стан обладнання, експлуатацію транспортних засобів, уповноважених з питань безпеки перевезення небезпечних вантажів, громадян-суб`єктів господарської діяльності. Відповідно до ч.1 ст.143 КУПАП адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені частиною другою статті 1222, частинами другою і третьою статті 132-1 цього Кодексу, зафіксовані за допомогою засобів фото-і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі(за допомогою комплексу технічних засобів автоматичного визначення вагових, габаритних та інших параметрів транспортного засобу з функціями фотозйомки та/або відеозапису, що функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах),несе відповідальна особа фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а вразі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу-належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на момент запиту відсутні відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи. Відповідно до статті 1 Закону № 2344-III: 1) автомобільний перевізник це фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; 2) водій - це особа, яка керує транспортним засобом і має відповідне посвідчення встановленого зразка; 3) товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, та є одним із документів, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, що може бути складений у паперовій та/або електронній формі та має містити обов`язкові реквізити, передбачені цими Правилами; 4) послуга з перевезення пасажирів чи вантажів - перевезення пасажирів чи вантажів транспортними засобами на договірних умовах із замовником послуги за плату. Відповідно до статті 33 Закону № 2344-III автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб`єкт господарювання, який відповідно до законодавства надає послугу згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовується на законних підставах. Частиною першою статті 34 цього Закону передбачено, що автомобільний перевізник повинен виконувати, зокрема, вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів. Згідно з частинами першою, другою статті 50 Закону № 2344-III договір про перевезення вантажу автомобільним транспортом укладається відповідно до цивільного законодавства між замовником та виконавцем у письмовій формі (договір, накладна, квитанція тощо). Пунктом в) 22.5 ПДР визначено, що рух транспортних засобів та їх составів допускається у разі, коли їх параметри не перевищують: навантаження на вісь: на одинарну вісь 11,5/7 тон. Відповідно до п. 4

4. Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року № 30, рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів. При цьому, згідно із зазначеними правилами допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд. Порядком фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2019 року № 1174, передбачено, що автоматичний пункт фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті - комплекс технічних засобів автоматичного визначення вагових, габаритних та інших параметрів транспортного засобу в русі, визначених пунктом 12 цього Порядку, з одночасною його фотозйомкою, відеозаписом (за наявністю) та ідентифікацією за державним реєстраційним номером. Відповідно до п. 12 цього Порядку, автоматичний пункт може забезпечувати, зокрема: вимірювання навантажень, що припадають на кожну вісь транспортного засобу; вимірювання загальної маси транспортного засобу; визначення кількості осей транспортного засобу та віднесення транспортного засобу до однієї із відповідних категорій; фіксацію та розпізнавання державних номерних знаків транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знаку транспортного засобу); фіксацію фронтального зображення транспортного засобу; фіксацію загального вигляду транспортного засобу (вигляд збоку) в момент проїзду через автоматичний пункт (оглядова фотографія транспортного засобу, на якій відображені його контури та кількість осей). Матеріалами справи підтверджується, що позивача притягнуто до адміністративної відповідальності як власника транспортного засобу за правопорушення, яке мало місце 21 червня 2025 року, в той час, як на час вчинення правопорушення транспортний засіб перебував на праві оренди в користуванні третьої особи. Аналіз положень Закону «Про автомобільний транспорт» та положення ч.1 ст.143 КУПАП дає підстави для висновку, що за вказане у постанові правопорушення має відповідати не власник, а перевізник, який на достатніх правових підставах володів транспортним засобом та за умовами договору (із замовником) про перевезення вантажу надає відповідну послугу. Аналогічний висновок узгоджено з правовою позицією, яку викладено у постановах Верховного Суду від 23 серпня 2023 у справі № 600/1407/22-а, від 12 жовтня 2023 року у справі № 280/3520/22. Відтак, є доведеним, що позивач не є належним суб`єктом адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.1321 КУпАП, зафіксоване в автоматичному режимі 21 червня 2025 року, оскільки належний йому автомобіль, який був зафіксований шляхом автоматичної фіксації правопорушення на цей час на достатніх правових підставах використовувався для перевезення вантажів іншою особою. При таких обставинах, позовні вимоги в частині скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження в адміністративній справі підлягають задоволенню. Інші доводи адміністративного позову не мають значення для вирішення справи, оскільки позивач не ніс відповідальності за перевезення вантажу 21 червня 2025 року і питання правильності визначення ваги транспортного засобу під час перевезення не стосується прав та обов`язків позивача. Отже, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову. Доводи апеляційної скарги не спростовують правове обґрунтування, покладене в основу рішення суду першої інстанції, тому не можуть бути підставою для його скасування. В силу ч. 3 ст. 272 КАС України справи, визначені статтею 286 КАС не підлягають оскарженню в касаційному порядку. На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 243, 286, 311, 316, 321, 322 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті залишити без задоволення. Рішення Центрального районного суду міста Дніпра від 02.12.2025 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття 03.04.2026 та не підлягає оскарженню в касаційному порядку. Головуючий - суддя Ю. В. Дурасова суддя О.М. Лукманова суддя Л.А. Божко