Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 201/2749/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 29 листопада 2023 року м. Дніпросправа № 201/2749/23 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Дурасової Ю.В. (доповідач), суддів: Божко Л.А., Лукманової О.М., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 26.05.2023 року (головуючий суддя Наумова О.С.) в адміністративній справі №201/2749/23 за позовом ОСОБА_1 до відповідача Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною і скасування постанови у сфері безпеки на автомобільному транспорті, - ВСТАНОВИВ: Позивачка, ОСОБА_1 , звернулася 07.03.2023 до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська з позовом до відповідача Державної служби України з безпеки на транспорті, в якому просила: - визнати протиправною та скасувати постанову серії ВМ №00008278 від 17.01.2022р. по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 17.01.2022р. старшим державним інспектором відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту реалізації державної політики та нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Савченко В.О. винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України серії ВМ № 00008278, якою встановлено, що 18.11.2021р. о 06 год. 18 хвилин за адресою Н-23 км 2+998, Кіровоградська область, відповідальна особа допустила рух транспортного засобу (з перевищенням нормативних параметрів, транспортним засобом DAF XF 510 FAR, д.н. НОМЕР_1 , чим порушено п. 22.5. ПДР України. Постановою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 132-1 КУпАП та накладено штраф в розмірі 17 000грн., який пізніше подвоївся до 34 000,00 грн. З постановою позивачка не погоджується, вказує, що транспортний засіб переданий на підставі договору оренди транспортних засобів Товариству з обмеженою відповідність «ТЕК Магнат», яке надає транспорті послуги Товариству з обмеженою відповідальністю «Нова Пошта». 18.11.2021р. транспортний засіб DAF XF 510 FAR вантажний спеціалізований контейнеровоз-С, р.н. НОМЕР_1 з причепом-контейнеровозом AE1700XF, згідно ТТН № 102-01800159 рухався за маршрутом з міста Дніпро до міста Хмельницького, маса вантажу брутто 5,6947 тон. Позивачка не є суб`єктом відповідності як директор ТОВ «ТК Січеслав» (власник транспортних засобів), оскільки жодного правопорушення не вчиняла, транспортний засіб на час вчинення правопорушення не перебував у користуванні позивачки чи ТОВ «ТК Січеслав». Оскаржувану постанову на адресу, яку вказана: АДРЕСА_1 , позивач не отримувала, а дізналася про неї вже на стадії виконавчого провадження. Також у сервісі перевірки адміністративних правопорушень в галузі безпеки на транспорті, зафіксованих в автоматичному режимі (https://wim.dsbt.gov.ua/rZa/BM00008278/) відсутня інформація щодо зазначеної постанови. Вважала, що у порушення вимоги ч.ч. 2, 3, 4 статті 283 КУпАП, Додатку №1 до Інструкції з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті затвердженої наказом Міністерства інфраструктури України № 512 від 27.09.2021р. не містить опис обставин, встановлених під час розгляду справи, а саме: повну масу транспортного засобу; смуги руху; напрямок руху; марки, моделі, державного номерного знаку причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв; категорію транспортного засобу; тип транспортного засобу; ширину, висоту, довжину, розподіл навантаження за вісями транспортного засобу (номер вісі, фактичне навантаження на вісь, сумарне фактичне навантаження на осі, сукупність осей), фактичну міжосьову відстань, фактичну шинність (кількість коліс) на вісі; допустимі габаритно-вагові параметри транспортних засобів для проїзду на даній ділянці автомобільної дороги. Характеристика тягача є дуже поверхневою, не зазначено, що транспортний засіб є тягачем, вантажівкою, контейнеровозом тощо. Немає майже ніяких технічних характеристик, передбачених інструкцією. В оскаржуваній постанові зазначено лише про марку, модель та номерний знак тягача, а про причіп не сказано жодного слова, неначе його не існує. Оскаржувана постанова містить масу перевищення вагової норми та її відсоток, тобто величину, що підлягає обчисленню шляхом порівняння граничної допустимої фактичної маси типу транспортного засобу з інформацією про фактичну масу транспортного засобу в момент зважування, однак у оскаржуваній постанові належним чином не обґрунтовано відповідність розміру процентного перевищення нормативного навантаження, зазначеному розміру перевищення навантаження визначеному в тонах. А зважаючи на той факт, що відповідно до товаро-транспортної накладної від 18.11.2012р. маса вантажу брутто 5,6947 тон, то відомості про порушення вагових норм не ґрунтуються на дійсних обставинах. Просить визнати протиправною та спасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має місце реєстрації місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи ) на території України ВМ № 00008278 від 17.01.2022р., винесену відносно ОСОБА_1 Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 26.05.2023 року позов задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову серії ВМ №00008278 від 17.01.2022р. по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, винесену старшим державним інспектором відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту реалізації державної політики та нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Савченка Владислава Олеговича, якою притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 17000,00 грн. за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП. Провадження про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП закрито. Свою позицію суд першої інстанції обґрунтував тим, що уклавши договір найму /оренди/ транспортних засобів від 01.07.2020р. та від 03.06.2021р., ані орендодавець ТОВ «ТК «Січеслав», ані орендар ТОВ «ТЕК Магнат», якому був переданий транспортний засіб у користування, не вжили жодних заходів щодо внесення відомостей про належного користувача до ЄДРТЗ. Водночас, з огляду на те, що постанова не містить належні та допустимі докази, які б підтверджували вчинення позивачем правопорушень, суд приходить висновку, що оскаржувана постанова є необґрунтованою і такою, що не відповідає нормам КУпАП, оскільки при розгляді справи не були з`ясовані і доведені обставини, які б свідчили, що в діях позивача є склад правопорушення, за яке законом встановлено адміністративну відповідальність. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Вказує, що транспортний засіб проходив рамку вагового контролю одночасно з напівпричепом, проте його окреме визначення у постанові не потребується, оскільки він не є самостійним суб`єктом адміністративної відповідальності. Позивачкою подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає про наступне. Судом першої інстанції встановлено, що 17.01.2022р. винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України серії ВМ № 00008278, якою встановлено, що 18.11.2021р. о 06 год. 18 хв. за адресою Н-23 км 2+998, Кіровоградська область, відповідальна особа допустила рух транспортного засобу (з перевищенням нормативних параметрів, транспортним засобом DAF XF 510 FAR, д.н. НОМЕР_1 , чим порушено п. 22.5. ПДР України. Вказаною постановою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч.2 ст.132-1 КУпАП та накладено штраф в розмірі 17000 грн. (а.с. 15). Згідно постанови про адміністративне правопорушення відповідальна особа допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 ПДР України: навантаження на одиночну вісь транспортного засобу на 10,3% (3,454 тон). За результатами автоматичної фіксації транспортного засобу в момент учинення адміністративного правопорушення - посилання в Інтернеті на вебсайт, на якому особа може ознайомитись із зображенням чи відеозаписом (за наявності) транспортного засобу в момент учинення правопорушення та постановою в електронній формі https://wіm.dsbt.gov.ua/r/a/BM00008278/, ідентифікатор доступу xzs09fuuKNk/. Позивачка вважає протиправною постанову серії ВМ №00008278 від 17.01.2022р. Суд першої інстанції позов задовольнив. Досліджуючи правильність прийняття судом першої інстанції рішення, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне дослідити ряд норм законодавства, що регулюють дані правовідносини та обставини справи. Судом апеляційної інстанції встановлено, що до даних правовідносин слід застосовувати норми Конституції України, Закону України «Про автомобільний транспорт» №2344-ІІІ від 05.04.2001р., норми Правил дорожнього руху, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001р. №1306, Правил проїзду великогабаритних, великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001р. №30, Інструкції з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті затвердженої наказом Міністерства інфраструктури України №512 від 27.09.2021р.. Так, стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Отже, суб`єкти владних повноважень (до яких відноситься відповідач) мають діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Таким чином межі дій відповідача чітко визначені Конституцією та законами України. Статтею 33 Закону України «Про автомобільний транспорт» №2344-ІІІ від 05.04.2001р. передбачено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Відповідно до пункту 3 Правил проїзду великогабаритних, великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001р. №30 (Правила), транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху. Відповідно до абзацу 4 пункту

4. Правил допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2% (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд. Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України визначено Правилами дорожнього руху, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001р. № 1306. Згідно із п. 1.9. Правил дорожнього руху, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством. Згідно пункту 22.5 ПДР (у редакції на момент вчинення правопорушення) за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, - 3,75 м), за висотою від поверхні дороги - 4м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22м (для маршрутних транспортних засобів - 25м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м. Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м. Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється. Забороняється рух транспортних засобів з навантаженням на вісь понад 7 т або фактичною масою понад 24 т автомобільними дорогами загального користування місцевого значення. Відповідальність за ч. 2 статті 132-1 КУпАП настає за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами. Санкція ч. 2 ст. 132-1 КУпАП тягне за собою накладення штрафу в розмірі: п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно; однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20%; двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20%, але не більше 30%; трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30%. За змістом статті 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Згідно із ч. 4 ст. 258 КУпАП у випадках, передбачених частинами 1 та 2 цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу. Частинами 2, 3, 4 статті 283 КУпАП встановлено, що постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), крім даних, визначених частинами 2 і 3 цієї статті, повинна містити відомості про адресу веб-сайту в мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації та порядок звільнення від адміністративної відповідальності. Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ст.251 КУпАП). Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів. Згідно ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі письмових, речових і електронних доказів, висновків експертів, показів свідків. Статтею 10 КУпАП передбачено, що адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків. Згідно із пунктом 3 Розділу II Інструкції з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті затвердженої наказом Міністерства інфраструктури України №512 від 27.09.2021р. (у редакції а момент вчинення адміністративного правопорушення тобто у редакції наказу саме від 27.09.2021р.), постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України, оформлюється відповідно до додатка 1 до цієї Інструкції. Відповідно до абзацу 3 пункту 8 Розділу II Інструкції постанова та бланк квитанції про сплату адміністративного штрафу, що є невід`ємною частиною цієї постанови, оформлені згідно з додатком 1 до цієї Інструкції, друкуються на паперовому бланку разом із повідомленням про вручення поштового відправлення (рекомендованого листа з постановою) та вкладаються у паперовий конверт. Отже, форма постанови про адміністративне правопорушення повинна відповідати вимогам ст. 283 КУпАП, а також формі згідно Додатку №1 Інструкції. Згідно вказаного Додатку №1 у постанові зазначаються: - дата, час та місце вчинення адміністративного правопорушення, дата і час фіксації здійснення вимірювання, смуга руху, напрямок руху, максимальне дозволене навантаження на вісь; - марка, модель, державний номерний знак транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знаку транспортного засобу), категорія транспортного засобу, тип транспортного засобу, повна маса транспортного засобу, ширина, висота, довжина, розподіл навантаження за вісями транспортного засобу (номер вісі, фактичне навантаження на вісь, сумарне фактичне навантаження на осі, сукупність осей), фактична міжосьова відстань, фактична шинність (кількість коліс) на вісі, виміряні з урахуванням похибки вагові та габаритні параметри транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри транспортних засобів на ділянці автомобільної дороги; - суть адміністративного правопорушення, опис обставин, установлених під час розгляду справи, а також допустимі габаритно-вагові параметри транспортних засобів для проїзду на даній ділянці автомобільної дороги; - назва технічного засобу, код, тип обладнання, серійний номер. Отже, форма і зміст постанови повинна відповідати Додатку №1, як визначає вказана Інструкція. Згідно пунктів 1, 2 Розділу II Інструкції, уповноважена посадова особа розглядає справи про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, які передбачені частиною 2 статті 122-2, частинами 2, 3 статті 132-1 КУпАП. Справи про адміністративні правопорушення розглядаються за місцем оброблення таких правопорушень в Державній службі України з безпеки на транспорті. Уповноважена посадова особа здійснює розгляд справи про адміністративне правопорушення шляхом опрацювання інформаційного файлу системою фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, необхідного для об`єктивного розгляду справи та винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі (далі - постанова). Під час опрацювання інформаційних файлів уповноважена посадова особа оцінює їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. У відповідності до пункту 3 Розділу II Інструкції, під час опрацювання матеріалів інформаційного файлу та встановлення факту вчинення адміністративного правопорушення, розгляд якого віднесено до компетенції Державної служби України з безпеки на транспорті, уповноважена посадова особа виносить сформовану системою в автоматичному режимі постанову без складання протоколу про адміністративне правопорушення. Згідно із п. 8 Розділу II Інструкції, винесені постанови, що набрали законної сили, разом з метаданими передаються до Реєстру адміністративних правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху. Відповідно до п. 3 Розділу IV Інструкції, винесені уповноваженими посадовими особами постанови, роздруковані на паперових бланках, обліковуються в автоматичному режимі з використанням засобів системи в Реєстрі адміністративних правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху. Однак, всупереч вимогам Інструкції в оскаржуваній постанові не міститься наступна інформація: місце вчинення адміністративного правопорушення, дата і час фіксації здійснення вимірювання, смуга руху, напрямок руху, максимальне дозволене навантаження на вісь, категорія транспортною засобу, тип транспортного засобу, повна маса транспортного засобу, ширина, висота, довжина, розподіл навантаження за вісями транспортного засобу (номер вісі, фактичне навантаження на вісь, сумарне фактичне навантаження на осі, сукупність осей), фактична міжосьова відстань, фактична шинність (кількість коліс) на вісі); суть адміністративного правопорушення, а також допустимі габаритно-вагові параметри транспортних засобів для проїзду на даній ділянці автомобільної дороги. Матеріалами справи підтверджується, що приладом автоматичного зважування О-FREEHUTRAK TMU WIM 10022 не зафіксована модель транспортного засобу DAFXF 510 FAR. Як наслідок, виникає питання, з яких саме підстав інспектор дійшов висновку що мало місце навантаження саме на одиночну вісь транспортного засобу. Зокрема, матеріали справи не містять доказів про повну вагу транспортного засобу за даними заводу виробника без навантаження та із навантаженням. При цьому, відповідач, якому було направлено копію позову з ухвалою про відкриття провадження, які отримані ним 31.03.2023р., правом на надання відзиву на позов та доказів, станом на момент розгляду справи не скористався. Зважаючи на відсутність в оскаржуваній постанові вищезгаданої інформації визначеної Інструкцією неможливо з`ясувати в чому полягає суть адміністративного правопорушення. Оскільки в постанові серії ВМ №00008278 від 17.01.2022р відсутні належні та допустимі докази, які б підтверджували вчинення позивачкою правопорушень, а також відсутній відеозапис руху транспортного засобу, то відповідачем не в повному обсязі встановлено необхідні для вирішення справи обставини. Зокрема, висновки, які надав відповідач не відповідають обставинам справи. При цьому, відповідачем не доведено, чи врахована похибка при винесенні постанов, у постановах не описано розрахунку перевищення нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 Правил дорожнього руху, не подано будь-яких доказів щодо вимірювання фактичної маси (ваги) транспортних засобів позивача та доказів перевищення встановлених законодавством вагових норм під час руху великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами і відповідних висновків після проведення замірів. Колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що постанова серії ВМ №00008278 від 17.01.2022р містить масу перевищення вагової норми та її відсоток, однак постанова не містить показників загальної ваги транспортного засобу, що необхідно для з`ясування наявності або відсутності перевищення ваги. Тобто відсутні показники для порівняння граничної допустимої маси транспортного засобу та фактичної маси транспортного засобу в момент зважування. Відсутність зазначених показників не дає підстав для з`ясування правильності визначення відповідачем розміру процентного перевищення нормативного навантаження. Крім цього, при винесенні постанови серії ВМ №00008278 від 17.01.2022р відповідачем залишено поза увагою вимоги пункту 4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001р. №30 про допустиме перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд. Із наявних матеріалів справи не вбачається можливим з`ясувати на основі яких показників уповноважена особа прийшла до висновку про перевищення навантаження на здвоєні осі транспортного засобу. На думку колегії суддів апеляційної інстанції суд першої інстанції обґрунтовано спростував доводи позивачки, що про транспортний засіб переданий на підставі договору оренди Товариству з обмеженою відповідність «ТЕК Магнат», і тому позивачка не є суб`єктом відповідності як директор ТОВ «ТК Січеслав» (власник транспортних засобів), оскільки жодного правопорушення не вчиняла. Так, відповідно до статті 14-3 КУпАП адміністративну відповідальність несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань на момент запиту відсутні відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи. Відповідальна особа, зазначена у частині 1 цієї статті, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України, звільняється від відповідальності за адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, у випадках, передбачених статтею 279-7 цього Кодексу. Згідно зі статтею 279-7КУпАП відповідальна особа, зазначена у частині 1 статті 14-3 цього Кодексу, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України, звільняється від адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, якщо протягом 20 календарних днів з дня вчинення відповідного правопорушення або з дня набрання постановою про накладення адміністративного стягнення законної сили: така особа надала документ, який підтверджує, що до моменту вчинення правопорушення транспортний засіб вибув з її володіння внаслідок протиправних дій інших осіб, або щодо протиправного використання іншими особами номерних знаків, що належать її транспортному засобу; особа, яка користувалася транспортним засобом на момент вчинення зазначеного правопорушення, звернулася особисто до органу (посадової особи), уповноваженого розглядати справи про адміністративні правопорушення, із заявою про визнання зазначеного факту адміністративного правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності, а також надала документ (квитанцію) про сплату відповідного штрафу. Порядок внесення відомостей про належного користувача транспортного засобу до Єдиного державного реєстру транспортних засобів, затверджений постановою КМУвід 14.11.2018№ 1197 (Порядок №1197) визначав процедуру внесення до Єдиного державного реєстру транспортних засобів (далі - Реєстр) відомостей про належного користувача транспортного засобу (далі - належний користувач) на момент вчинення адміністративного правопорушення. (Втратив чинність на підставі постанови КМУ від 08.10.2022р. №1145 Про затвердження Порядку внесення відомостей про належного користувача транспортного засобу до Єдиного державного реєстру транспортних засобів). Пунктом 2 Порядку №1197 (що діяв на момент вчинення адміністративного правопорушення) передбачено, що належний користувач - фізична особа, яка на законних підставах користується транспортним засобом, що їй не належить, а також керівник юридичної особи - лізингоодержувача (особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи - лізингоодержувача) або працівник, визначений керівником юридичної особи, яка є власником транспортного засобу або отримала в установлений законодавством спосіб право користуватися ним, які в разі внесення щодо них відомостей до Реєстру, відповідно до статті 14-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення несуть відповідальність за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису). Відтак, у разі відсутності даних про належного користувача транспортного засобу адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі (за допомогою технічних засобів - приладів контролю за дотриманням правил дорожнього руху з функціями фото-, відеофіксації, які функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах) несе керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб. Таким чином, уклавши договір найму /оренди/ транспортних засобів від 01.07.2020р. та від 03.06.2021р., ні орендодавець ТОВ «ТК «Січеслав», ні орендар ТОВ «ТЕК Магнат», якому був переданий транспортний засіб у користування, не вжили жодних заходів щодо внесення відомостей про належного користувача до ЄДРТЗ. Водночас, з огляду на те, що постанова серії ВМ №00008278 від 17.01.2022р не містить належні та допустимі докази, які б підтверджували вчинення позивачем правопорушень, суд приходить висновку, що оскаржувана постанова є необґрунтованою і такою, що не відповідає нормам КУпАП, оскільки при розгляді справи не були з`ясовані і доведені обставини, які б свідчили, що в діях позивача є склад правопорушення, за яке законом встановлено адміністративну відповідальність. Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. На думку колегії суддів апеляційної інстанції матеріали справи дають підстави для висновку, шо позивачкою доведені обставини, на яких ґрунтуються її позовні вимоги. При цьому, відповідачем не доведено обставини, на яких ґрунтуються заперечення проти позовних вимог, не доведено правомірність дій/рішень відповідача як суб`єкта владних повноважень. Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для задоволення позову. Доводи апеляційної скарги не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу рішення суду першої інстанції, тому не можуть бути підставою для його скасування. В силу ч. 3 ст. 272 КАС України справи, визначені статтею 286 КАС не підлягають оскарженню в касаційному порядку. Керуючись ст. 241-245, 250, 272, 286, 311, 316, 321, 322 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті залишити без задоволення. Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 26.05.2023 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття 29.11.2023 та не підлягає оскарженню в касаційному порядку. Головуючий - суддя Ю. В. Дурасова суддя Л.А. Божко суддя О.М. Лукманова