Постанова 4851 № 480/3895/22

Головуючий І інстанції: Н.В. Савицька ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07 липня 2023 р. Справа № 480/3895/22 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді Катунова В.В., Суддів: Чалого І.С. , Ральченка І.М. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 22.03.2023, вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40021 по справі № 480/3895/22 за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Сумської міської ради , Сумської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Виконавчого комітету Сумської міської ради, Сумської міської ради, в якому просила: - визнати протиправним та скасувати рішення Сумської міської ради від 13.04.2022 №3003- МР "Про звільнення ОСОБА_1 " в повному обсязі; - поновити ОСОБА_1 на посаді заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради з дати звільнення і в цій частині судове рішення звернути до негайного виконання; - стягнути з виконавчого комітету Сумської міської ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу починаючи з 14.04.2022 в сумі 64 803,20 грн і в частині стягнення за один місяць звернути рішення до негайного виконання. Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 18.07.2022 позовну заяву залишено без розгляду. Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 08.12.2022 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 18.07.2022 по справі №480/3895/22 скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду. Вказана справа надійшла до Сумського окружного адміністративного суду 24.02.2023. Скасовуючи ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 18.07.2022 і направляючи справу для продовження розгляду, судом апеляційної інстанції зауважено, що у разі встановлення судом після відкриття провадження у справі факту пропуску позивачем строку звернення до суду та у випадку відсутності заяви про поновлення такого строку чи визнання неповажними підстави пропуску строку, з метою встановлення всіх фактичних обставин, за яких може бути прийнято рішення про залишення позову без розгляду, суд зобов`язаний залишити позовну заяву без руху для надання позивачу строку на усунення недоліків, шляхом подання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду. Продовжуючи розгляд справи № 480/3895/22, Сумський окружний адміністративний суд ухвалою від 01.03.2023 залишив позовну заяву ОСОБА_1 без руху, встановивши строк для усунення недоліків шляхом подання заяви про поновлення строку звернення до суду. Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 22.03.2023 у задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення процесуального строку звернення до адміністративного суду - відмовлено. Позовну заяву ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Сумської міської ради, Сумської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку - залишено без розгляду. ОСОБА_1 , не погодившись з ухвалою суду, подала апеляційну скаргу, в якій просила її скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що висновок суду першої інстанції про пропущення позивачем строку звернення до суду є неправомірним, оскільки зроблений без врахування фактичних обставин справи, без належної оцінки наданих позивачем доказів, з порушенням норм процесуального права. У поданому до суду письмовому відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить залишити ухвалу суду першої інстанції без змін, а скаргу без задоволення, посилаючись на необґрунтованість та безпідставність її вимог. Сторони у судове засідання не з`явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином. Від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, яке обґрунтоване необхідністю укладання договору про надання професійної правничої допомоги з адвокатом. Зважаючи на те, що доводи викладені в клопотанні про відкладення розгляду справи, не підтверджені належними доказами, а також на те, що позивач, яка отримала судову повістку про розгляд справи 23.06.2023, мала достатньо часу для вжиття заходів, спрямованих на укладання договору про надання професійної правничої допомоги, беручи до уваги те, що судом апеляційної інстанції не була визнана обов`язкова участь у судовому засіданні осіб, які беруть участь у справі та не явка позивача в судове засідання не перешкоджає розгляду справи, колегія суддів вважає, що клопотання задоволенню не підлягає. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання. Відповідно до ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне. Залишаючи без розгляду позовну заяву ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що судом не встановлено наявності поважних причин, за яких позивач не міг звернутися до адміністративного суду в межах визначеного законодавством строку. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне. Відповідно до ч. 2 ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначено Кодексом адміністративного судочинства України (далі по тексту - КАС України), частиною першою статті 5 якого визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси. Право звернення до суду є невід`ємним особистим правом, яке реалізовується особою в порядку, встановленому КАС України. Способом реалізації цього права є звернення зацікавленої особи з позовом до суду. У свою чергу, звернення до суду з позовом є підставою для виникнення процесуальних відносин, пов`язаних з вирішенням спору по суті. Звернення до суду і судове провадження повинно здійснюватись у відповідності до вимог чинного законодавства, зокрема, процесуальних норм щодо порядку провадження в адміністративних справах. Крім цього, законодавець встановлює певні обмеження такого права, зокрема, шляхом встановлення строку звернення до адміністративного суду за захистом порушених прав. Так, приписами частини першої ст. 118 КАС України визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом. Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати. Частиною 1 ст. 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Згідно з ч. 5 ст. 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк. Відповідно до ч. 3 ст. 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. За змістом наведеної процесуальної норми законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об`єктивної можливості цієї особи знати про ці факти. Зокрема, причини пропуску строку звернення до адміністративного суду можуть бути визнані судом поважними лише якщо відповідні обставини виникли об`єктивно, незалежно від волі особи, безпосередньо унеможливлюють або ускладнюють подання позову у визначений законом строк, виникли протягом строку, який пропущено та підтверджується належними і допустимими доказами. Такі висновки викладені, зокрема у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі 240/12017/19 від 31.03.2021. Дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, а також однією із гарантій дотримання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Аналіз практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, ЄСПЛ виходить із наступного: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних причин, внаслідок непереборних, незалежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб. Судовим розглядом встановлено, що предметом даного позову є визнання протиправним та скасування рішення Сумської міської ради від 13.04.2022 №3003-МР Про звільнення ОСОБА_1 " в повному обсязі, поновлення її на посаді заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради з дати звільнення та стягнення з виконавчого комітету Сумської міської ради середнього заробітку за час вимушеного прогулу, починаючи з 14.04.2022. Тобто, місячний строк з моменту прийняття зазначеного рішення закінчився 13.05.2022. Матеріалами справи встановлено, що рішення № 3003-МР від 13.04.2022 "Про звільнення ОСОБА_1 " оприлюднено на офіційному сайті Сумської міської ради 27.04.2022. Відтак, позивач щонайменше з цієї дати могла і повинна була дізнатися про факти прийняття такого рішення та порушення своїх прав. Однак позов з додатками відправлено ОСОБА_1 на адресу суду 06.06.2022, що підтверджується відповідною позначкою на поштовому конверті, тобто з порушенням місячного строку, навіть за умови початку перебігу строку з 27.04.2022 чи з 02.05.2022 - часу отримання нею листів про звільнення та необхідність отримання трудової книжки у відділі організаційно-кадрової роботи (т.1, а.с.133). В апеляційній скарзі ОСОБА_1 стверджує, що у квітні - травні 2022, відділ кадрового забезпечення Сумської ради не перебував у приміщенні Сумської міської ради, що свідчить про її обізнаність з фактом її звільнення щонайменше станом на 02.05.2022. Листом від 12.05.2022 № 56/01-38 позивачу повідомлено, що рішення про її призначення на посаду та звільнення з посади оприлюднені на офіційному сайті Сумської міської ради. Також надіслано копію протоколу позачергової сесії Сумської міської ради від 13.04.2022 (т.1, а.с.25) Листом від 16.05.2022 № 1-907/03.02.01-01 позивачу надано довідку про середньомісячну заробітну плату та копію сторінки журналу про отримання трудової книжки(т. 1, а.с. 21). Листом від 23.05.2022 № 13-908/03.02.01.01 позивача повідомлено, що запитуваний ним відеозапис позачергової сесії Сумської міської ради опубліковано на офіційному каналі Сумської міської ради у мережі Youtube (т. 1, а.с.23). Отже, навіть отримавши останню відповідь від 23.05.2022 на запит позивача, остання не повідомляє жодних підстав неможливості подання цієї позовної заяви до суду у строк до 27.05.2022. Посилання скаржника на те, що Сумський окружний адміністративний суд відновив свою діяльність в повному обсязі лише з 16.05.2022 не доводить поважність пропуску позивачем строку для подання позову з 28.05.2022 по 06.06.2022, як і твердження про те, що скаржник намагався подати цей позов через канцелярію суду раніше. Як вірно зазначив суд першої інстанції, посилання позивача у заяві про поновлення процесуального строку на те, що без документів, отриманих від відповідача 16.05.2022 та 23.05.2022, вона не мала можливості сформувати свою правову позицію та звернутися до суду із даним позовом, не свідчать про неможливість звернення нею до суду із даним позовом, після отримання нею всіх необхідних документів 23.05.2022, у місячний строк з 27.04.2022, тобто до 27.05.2022. Крім того, колегія суддів зазначає, що отримання позивачем рішення 06.05.2022 не змінює моменту, з якого позивач могла і повиненна була дізнатись про порушення своїх прав. За таких обставин, наведені позивачем причини пропуску строку звернення до суду, наведені у її клопотанні про поновлення строку звернення до суду, не підтверджують об`єктивну неможливість чи ускладнення для звернення до суду з позовом у встановлений законом строк та не можуть бути визнані поважними. Відповідно до ч. 3 ст. 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу. Щодо інших доводів апелянта колегія суддів зазначає. Ухвалюючи дане судове рішення колегія суддів керується ст. 322 КАС України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення Серявін та інші проти України) та Висновком №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень. Згідно рішення Європейського суду з прав людини по справі Серявін та інші проти України(п.58) суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору у цій справі, колегія суддів дійшла висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи апелянта, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття цього судового рішення. За таких обставин, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню. Згідно ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право: залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми процесуального права. Підставі для розподілу судових витрат відсутні. Керуючись ст. ст. 243, 250, 312, 315, 316, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 22.03.2023 по справі № 480/3895/22 залишити без змін . Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Суддя-доповідач В.В. Катунов Судді І.С. Чалий І.М. Ральченко