LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Другий апеляційний адміністративний суд525/22/23

від 21.08.2023НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД
Резолютивна:Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Полтавській області залишити без задоволення.

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 серпня 2023 р.Справа № 525/22/23 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Любчич Л.В., Суддів: Присяжнюк О.В. , Спаскіна О.А. , за участю секретаря судового засідання Труфанової К.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Національної поліції в Полтавській області на рішення Великобагачанського районного суду Полтавської області від 06.04.2023, головуючий суддя І інстанції: Прасол Я.В., вул. Шевченка, 69, смт. Велика Багачка, Великобагачанський, Полтавська, 38300, по справі № 525/22/23 за позовом ОСОБА_1 до Інспектора СРПП ВП №3 Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області майор поліції Любченко Володимир Володимирович , Головного управління Національної поліції в Полтавській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, ВСТАНОВИВ: 10.01.2023 ОСОБА_1 (надалі позивач, ОСОБА_1 ) через свого представника адвоката Смірнова С.І. звернувся до Великобагачанського районного суду Полтавської області з адміністративним позовом до інспектора СРПП ВП №3 Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області майора поліції Любченка Володимира Володимировича (надалі відповідач1, інспектор Любченко В.В.), Головного управління національної поліції в Полтавській області (надалі відповідач2, ГУНП в Полтавській області) про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення. Рішенням Великобагачанського районного суду Полтавської області від 06 квітня 2023 року по справі № 525/22/23 позов ОСОБА_1 - задоволено. Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД № 656517 від 09.12.2022 за ч. 2 ст. 122, ст. 125 КУпАП відносно ОСОБА_1 скасовано, провадження у справі про адміністративне правопорушення закрито. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції ГУНП в Полтавській області подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати оскаржуване судове рішення та ухвалити постанову, якою відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт стверджує про допустимість наданого до суду першої інстанції оригінал відеозапису, не підписаного електронним цифровим підписом. Також послався на дотримання інспектором Любченком В.В. процедури притягнення позивача до відповідальності. Окрім того зазначив про не співмірність витрат на правничу допомогу, які позивач просив відшкодувати за рахунок відповідача2. Згідно з ч. 1 ст. 268 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) у справах, визначених статтями 273 - 277, 280 - 283, 285 - 289 цього Кодексу, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки на офіційну електронну адресу, а за її відсутності - кур`єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв`язку. Учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду (ч. 2 ст. 268 КАС України). Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій (ч. 3 ст. 268 КАС України). Колегія суддів заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів і вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які позивач посилається в апеляційній скарзі, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлені наступні обставини, які не оспорено сторонами. Відповідно до постанови по справі про адміністративне правопорушення серії БАД №656517 від 09.12.2022 ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за адміністративні правопорушення, зафіксовані не в автоматичному режимі, передбачені ч. 2 ст. 122, ст. 125 КУпАП та накладено адміністративне стягнення з урахуванням ст. 36 КУпАП у виді штрафу в сумі 510 грн, внаслідок порушення ОСОБА_1 вимог п. п. 9.2Б, 9.2А, 9.9Б ПДР України. Згідно з постановою, 24.11.2022 о 21 год. 45 хв. ОСОБА_1 керуючи автомобілем «HUNDAI SANTA FE» днз НОМЕР_1 перед поворотом праворуч не увімкнув світловий покажчик повороту відповідного напрямку, під час зупинки транспортного засобу на вимогу поліцейського перед зупинкою не увімкнув світловий покажчик повороту відповідного напрямку та аварійну світлову сигналізацію. Зі змісту постанови встановлено, що до постанови додається відеозапис з нагрудної камери №1113030404/79 та автомобільного реєстратора №1130021461121/2 (а.с. 6). ОСОБА_1 запрошувався до підрозділу поліції для розгляду справи про притягнення до адміністративної відповідальності на 08 год 00 хв 31.11.2022 ( а.с. 15). Листом ВП №3 Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області на ім`я адвоката Смірнова С.І. повідомлялося про відкладення розгляду справи щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності на 11 год 07.12.2022 (а.с. 9). Згідно з листом ВП №3 Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області на ім`я адвоката Смірнова С.І., копія постанови у справі про адміністративне правопорушення серії БАД №656517 від 09.12.2022 була направлена адвокату Смірнову С.І., а безпосередньо ОСОБА_1 - не направлялася ( а.с. 58). Надані суду матеріали не містять відомостей про вручення копії оскаржуваної постанови особі, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 . Не погодившись із постановою серії БАД № 656517 від 09.12.2022, позивач оскаржив її до суду. Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з відсутності належних та допустимих доказів вчинення позивачем інкриміновано йому правопорушення. Також вказав на відсутність доказів належного повідомлення позивача про дату, час та місце розгляду справи про адміністративного правопорушення, яке відбулося у день складання спірної постанови. Колегія суддів перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідно до ст. 308 КАС України. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та зазначає. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Пунктами 1.3 та 1.9. ПДР України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством. Так, згідно з п. 9.2 А, 9.2 Б ПДР, водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку: перед початком руху і зупинкою; перед перестроюванням, поворотом або розворотом. Відповідно до п. 9.9 Б ПДР України, аварійна світлова сигналізація повинна бути ввімкнена у разі зупинки на вимогу поліцейського або внаслідок засліплення водія світлом фар. Частиною 2 статті 122 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди. Статтею 125 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за інші порушення Правил дорожнього руху, крім передбачених статтями 121-128, частинами першою і другою статті129, статтями 139 і 140 цього Кодексу. Статтею 248 КУпАП визначено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом і органом (посадовою особою), який розглядає справу, всіх громадян незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мови та інших обставин. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП). Отже, особа, яка уповноважена розглядати справу про адміністративне правопорушення зобов`язана по-перше, встановити склад правопорушення, яким згідно статті 9 КУпАП протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність, по-друге, дослідити докази та оцінити їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП). Згідно зі статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами. Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні. Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП України обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів. Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами. У розумінні статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Згідно з ст. 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Крім того, згідно із частиною другою статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідно до ч. 2, ч. 3 ст. 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу. Зміст постанови по справі про адміністративне правопорушення має відповідати вимогам, передбаченим статтею 283 КУпАП. У ній зокрема необхідно зазначити технічний засіб, яким здійснено відеозапис. Згідно ч. 2 ст. 99 КАС України електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги". Законом може бути визначено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу. Відповідно до ст. 7 Закон України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги". Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 19.06.2018 справа №П/811/76/17. При цьому, колегія суддів вважає безпідставним посилання відповідача2 на висновки, викладені у постановах Верховного Суду у складі Кримінального касаційного суду у справах № 751/6069/19 та № 33/1539/16, оскільки такі ухвалені за інших обставин і іншого нормативного регулювання у іншому виді судочинства. Як встановлено під час судового розгляду справи, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, зафіксоване не в автоматичному режимі, передбачене ч. 2 ст. 122, ст. 125 КУпАП та накладено адміністративне стягнення, з урахуванням положень ст. 36 КУпАП, у виді штрафу в сумі 510 грн, внаслідок порушення ОСОБА_1 вимог п. п. 9.2Б, 9.2А, 9.9Б ПДР України. На підтвердження факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення, відповідачем надано диск з відеозаписом подій, зробленого за допомогою автомобільного реєстратора №1130021461121/2. Під час огляду змісту оптичного диску, колегією суддів встановлено, що на відеозаписах відсутній цифровий підпис як їх автора так і особи, уповноваженої на виготовлення даних копій. Таким чином, наданий суду відеозапис взагалі не є допустимим доказом в розумінні ст. 74 КАС України. За таких обставин, колегія суддів дійшла погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність доказів на підтвердження порушення позивачем ПДР України, а відтак і вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122, ст. 125 КУпАП. Стосовно доводів ГУНП про дотримання інспектор Любченком В.В. процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення стосовно позивача колегія суддів зазначає таке. Відповідно до положень ст. 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Розгляду справи про притягнення до адміністративної відповідальності на 08 год 00 хв 31.11.2022 та у подальшому відкладений на 11 год 07.12.2022, а спірна постанова ухвалена 09.12.2022. При цьому, відповідачами не надано жодного доказу повідомлення позивача та його представника про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення стосовно позивача, призначеного на 09.12.2022 - день складання спірної постанови, що свідчить про порушення інспектором Любченком В.В. вимог ст. 268 КУпАП. Підсумовуючи викладене, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції щодо недоведеності наявності в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122, ст. 125 КУпАП є правильними. Як наслідок вимоги апеляційної скарги ГУНП в Полтавській області не підлягаються задоволенню. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана позивачем постанова серії БАД № 656517 від 09.12.2022, підлягає скасуванню. Стосовно доводів, пов`язаних з відшкодуванням витрат на правничу допомогу, колегія суддів вказує, що питання про стягнення не вирішувалося у рішенні суду першої інстанції від 06 квітня 2023 року по справі № 525/22/23, а було вирішено у додатковому рішенні від 20 квітня 2023 року, тому вказані доводи не мають жодного значення при перегляді рішення суду від 06 квітня 2023 року. Ухвалюючи це судове рішення колегія суддів керується ст.322 КАС України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення Серявін та інші проти України) та Висновком № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень. Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини по справі Серявін та інші проти України(п.58) суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Враховуючи зазначені вище положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору по даній справі, колегія суддів дійшла висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші зазначені аргументи апелянта, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення. Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. За змістом частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому оскаржуване рішення слід залишити без змін. Керуючись ст. 242, 243, 250, 286, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Полтавській області залишити без задоволення. Рішення Великобагачанського районного суду Полтавської області від 06 квітня 2023 року по справі № 525/22/23 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя Л.В. Любчич Судді О.В. Присяжнюк О.А. Спаскін

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»