Постанова КЦС ВС № 201/9586/19

Постанова Іменем України 05 липня 2023 року м. Київ справа № 201/9586/19 провадження № 61-6653св23 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Русинчука М. М., учасники справи: стягувач - ОСОБА_1 , боржник - ОСОБА_2 , суб`єкт оскарження - приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Русецька Оксана Олександрівна, розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2 , підписану адвокатом Солдаткіним Олександром Сергійовичем, на ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 21 лютого 2023 року в складі судді Антонюка О. А. та на постанову Дніпровського апеляційного суду від 04 квітня 2023 року в складі колегії суддів Гапонова А. В., Новікової Г. В., Никифоряка Л. П., Історія справи Короткий зміст обставин скарги 12 грудня 2022 року ОСОБА_2 звернувся зі скаргою на бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Русецької О. О. Скаргу мотивував тим, що рішенням від 28 квітня 2020 року Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська задовольнив позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ; визначив місце проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з матір`ю - ОСОБА_1 ; позбавив ОСОБА_2 батьківських прав відносно сина; стягнув з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на сина ОСОБА_3 у розмірі 50 000 грн щомісячно, починаючи з 20 серпня 2019 року, і до досягнення дитиною повноліття; стягнув з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на сина за минулий період, а саме з 30 березня 2017 року і до дня подання цієї позовної заяви - 20 серпня 2019 року, у розмірі 10 000 грн щомісяця. Постановою від 24 березня 2021 року Дніпровський апеляційний суд рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 28 квітня 2020 року в частині стягнення зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на сина за минулий час скасував та ухвалив у цій частині нове рішення про відмову у задоволенні цих вимог; рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 28 квітня 2020 року в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на сина у розмірі 50 000 грн щомісячно змінив; стягнув зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на дитину у розмірі 10 000 грн щомісячно, починаючи з 20 серпня 2019 року і до досягнення дитиною повноліття; в іншій частині рішення суду першої інстанції залишив без змін. Постановою від 22 вересня 2021 року Верховний Суд задовольнив частково касаційну скаргу ОСОБА_2 ; рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 28 квітня 2020 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 24 березня 2021 року в частині задоволення позову про позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно сина ОСОБА_3 скасував і ухвалив нове рішення, яким відмовив ОСОБА_1 у задоволенні позову до ОСОБА_2 про позбавлення його батьківських прав щодо сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; залишив без змін рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 28 квітня 2020 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 24 березня 2021 року в частині визначення місця проживання дитини та постанову Дніпровського апеляційного суду від 24 березня 2021 року - в частині вирішення позовних вимог про стягнення аліментів на дитину. 06 травня 2021 року приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Русецька О. О. відкрила виконавче провадження № 65322101 з виконання виконавчого листа № 201/9586/19, виданого Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська, про стягнення зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на дитину в розмірі 10 000 грн щомісячно, починаючи з 20 серпня 2019 року. Під час примусового виконання виконавчого листа приватний виконавець проводила виконавчі дії з метою виконання рішення суду. Згідно з довідкою про наявність заборгованості зі сплати аліментів станом на 05 січня 2022 року у ОСОБА_2 наявна заборгованість зі сплати аліментів у розмірі 279 111,65 грн. 17 серпня 2022 року ОСОБА_2 звернувся до приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Русецької О. О. з клопотанням про перерахунок заборгованості зі сплати аліментів, посилався на сплату аліментів з березня 2019 року в розмірі 144 000 грн, проте 08 листопада 2022 року отримав відповідь приватного виконавця про відмову в проведенні перерахунку заборгованості зі сплати аліментів. Вказує, що він здійснює сплату аліментів з березня 2019 року, проте приватний виконавець Русецька О. О. не враховує кошти, які він сплачує як аліменти на сина. Зазначає, що приватний виконавець не повідомила його своєчасно про відкриття виконавчого провадження ти вчинення виконавчих дій, не роз`яснила йому його права як боржника у виконавчому провадженні. За таких обставин ОСОБА_2 просив: визнати протиправною бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Русецької О. О. щодо неврахування здійснених ОСОБА_2 платежів у межах виконавчого провадження № 65322101; зобов`язати приватного виконавця врахувати платежі ОСОБА_2 в рахунок погашення боргу зі сплати аліментів та надіслати розрахунок зі сплати аліментів з урахуванням здійснених ОСОБА_2 платежів. Короткий зміст ухвали суду першої інстанції та постанови апеляційного суду Ухвалою від 21 лютого 2023 року Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська відмовив ОСОБА_2 у задоволенні скарги на протиправну бездіяльність приватного виконавця і зобов`язання вчинити дії. Постановою від 04 квітня 2023 року Дніпровський апеляційний суд апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишив без задоволення, ухвалу суду першої інстанції залишив без змін. Суди мотивували рішенням тим, що: у приватного виконавця при визначенні розміру заборгованості зі сплати аліментів ОСОБА_2 не було підстав зменшувати розрахунок заборгованості, оскільки боржник не надав суду належних, достатніх та допустимих доказів про сплату заборгованості з аліментів та фактичного отримання коштів стягувачем; надані заявником копії заяв на приймання переказу і фіскальні чеки до них з АТ «Укрпошта» не підтверджують сплату аліментів ОСОБА_2 , оскільки в матеріалах виконавчого провадження міститься заява стягувача про те, що вона не отримувала кошти від боржника в рахунок погашення аліментів, та лист АТ «Укрпошта» про те, що перекази повертались ОСОБА_2 за закінченням терміну зберігання. У зв`язку з чим суди вважали відсутніми підстави для зобов`язання приватного виконавця врахувати платежі, здійсненні заявником на сплату аліментів; під час розгляду скарги ОСОБА_2 суди не встановили будь-яких порушень приватним виконавцем Закону України «Про виконавче провадження». Після відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого листа № 201/9586/19 приватний виконавець надіслала у встановленому законом порядку боржнику постанову про відкриття виконавчого провадження та розрахунок заборгованості з аліментів; за таких обставин суди зробили висновок про відсутність підстав для задоволення вимог скарги ОСОБА_2 , оскільки заперечуваний розрахунок заборгованості є обґрунтованим та таким, що складений на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений чинним законодавством України. Аргументи учасників справи 03 травня 2023 року ОСОБА_2 через свого представника адвоката Солдаткіна О. С. подав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 21 лютого 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 04 квітня 2023 року, у якій просить скасувати оскаржені судові рішення як такі, що прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального права та з порушенням норм процесуального права, і ухвалити нове рішення про задоволення скарги. Касаційну скаргу мотивував тим, що: суди безпідставно відмовили в задоволенні скарги та не врахували здійсненні боржником з березня 2019 року до червня 2022 року платежі, неправильно застосували норми матеріального права та порушили норми процесуального права. Суди не надали належної оцінки розрахункам державного виконавця у сукупності з доказами, наданими на їх спростування; суди безпідставно переклали тягар доказування щодо сплати аліментів на ОСОБА_2 та не врахували, що ОСОБА_1 не надала належних доказів неотримання нею аліментів за спірний період; суди безпідставно не врахували надані заявником копії заяв на прийняття переказу і фіскальні чеки з АТ «Укрпошта» до них за період з липня 2019 року до 12 червня 2022 року, які підтверджують добровільну сплату боржником аліментів у зазначений період. Законодавство України не забороняє боржнику добровільно виконувати рішення суду про стягнення аліментів, в тому числі шляхом направлення стягувачу коштів поштовим переказом. У червні 2023 року ОСОБА_1 подала відзив на касаційну скаргу, у якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржених судових рішень. Вказує, що аргументи касаційної скарги є безпідставними та необґрунтованими, зводяться до переоцінки доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції. Рух справи Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Верховного Суду від 05 травня 2023 року касаційну скаргу ОСОБА_2 передано на розгляд судді-доповідачеві Антоненко Н. О. Ухвалою від 25 травня 2023 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою; витребував з районного суду матеріали справи №201/9586/19; надав учасникам справи строк для подачі відзиву на касаційну скаргу. 14 червня 2023 року матеріали справи № 201/9586/19 надійшли до Верховного Суду та передані судді-доповідачеві Антоненко Н. О. Межі та підстави касаційного перегляду При перегляді у касаційному порядку судових рішень суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України). В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України). Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої статті 389 ЦПК України, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. В ухвалі від 25 травная 2023 року Верховний Суд зазначив, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження (неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права). Фактичні обставини справи Суди встановили, що 06 травня 2021 року приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Русецька О. О. відкрила виконавче провадження № 65322101 з виконання виконавчого листа № 201/9586/19, який виданий Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська, про стягнення зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 10 000 грн щомісячно з 20 серпня 2019 року до досягнення ОСОБА_3 повноліття. Згідно з довідками про наявність заборгованості зі сплати аліментів станом на 05 січня 2022 року у ОСОБА_2 наявна заборгованість зі сплати аліментів у розмірі 279 111,65 грн, станом на 13 вересня 2022 року заборгованість з сплати аліментів становить 359 111,65 грн. 17 серпня 2022 року ОСОБА_2 звернувся до приватного виконавця з клопотанням про перерахунок заборгованості зі сплати аліментів, яке мотивував тим, що ним здійснено оплату аліментів з березня 2019 року на суму 144 000 грн. У зазначеному клопотанні просив приватного виконавця здійснити перерахунок заборгованості зі сплати аліментів з урахуванням наданих боржником доказів сплати аліментів та надати актуальний розрахунок заборгованості з сплати аліментів у виконавчому провадженні № 65322101. 13 вересня 2022 року ОСОБА_1 звернулась до приватного виконавця з заявою, в якій повідомила, що вона поза межами виконавчого провадження жодного разу кошти на виконання судового рішення в справі № 201/9586/19 не отримувала. У відповіді № 103.003.-5020-22 АТ «Укрпошта» на адвокатський запит представника Любович У. О. від 19 серпня 2022 року повідомило, що надати інформацію щодо пересилання поштових переказів, відправлених ОСОБА_2 на ім`я ОСОБА_1 , за період з 21 грудня 2019 року до 24 листопада 2021 року неможливо у зв`язку із закінченням строку для подання заяв про розшук поштового переказу. Відповідно до відповіді № 103.003.-5332-22 АТ «Укрпошта» на адвокатський запит представника Любович У. О. від 05 вересня 2022 року встановлено, що за інформацією Дніпропетровської філії Укрпошти поштові перекази, відправлені ОСОБА_2 на ім`я ОСОБА_1 , не були отримані адресатом та повернуті за зворотною адресою з наступних причин: поштовий переказ № 5/0013 від 12 березня 2022 року (БД 268787308) на суму 4000 грн з текстовим повідомленням «аліменти за лютий 2022 року» надійшов до відділення поштового зв`язку № 49045 м. Дніпро 14 березня 2021 року та в цей же день на вказаний відправником номер мобільного телефону адресата відправлене СМС-повідомлення про надходження на адресу одержувача цього поштового переказу. Оскільки за одержанням переказу протягом встановленого терміну зберігання до ВПЗ ніхто не звернувся, 11 травня 2022 року його повернуто відправнику за закінченням терміну зберігання; поштовий переказ № 0/0057 від 14 травня 2022 року (БД 269647672) на суму 4000 грн з текстовим повідомленням «аліменти березень 2022 року» надійшов до ВПЗ № 49045 м. Дніпро 16 травня 2022 року та в цей же день на вказаний відправником номер мобільного телефону адресата відправлене СМС-повідомлення про надходження на адресу одержувача поштового переказу. Оскільки за одержанням переказу протягом встановленого терміну зберігання до ВПЗ ніхто не звернувся, 21 липня 2022 року його повернуто відправнику за закінченням терміну зберігання; поштовий переказ № 0/0058 від 16 травня 2022 року (БД 269667776) на суму 4000 грн з текстовим повідомленням «аліменти квітень 2022 року» надійшов до ВПЗ № 49045 м. Дніпро 16 травня 2022 року та в цей же день на вказаний відправником номер мобільного телефону адресата відправлене СМС-повідомлення про надходження на адресу одержувача поштового переказу. Оскільки за одержанням переказу протягом встановленого терміну зберігання до ВПЗ ніхто не звернувся, 21 липня 2022 року його повернуто відправнику за закінченням терміну зберігання. 14 вересня 2022 року приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Русецька О. О. надала відповідь на клопотання боржника про перерахунок заборгованості зі сплати аліментів, у якій зазначила про неможливість прийняття до уваги наданих фіскальних чеків (заяв на приймання переказу), оскільки в матеріалах виконавчого провадження наявна заява стягувача про те, що вона не отримувала кошти від боржника в рахунок погашення аліментів, та лист АТ «Укрпошта» про те, що перекази повертались відправнику за закінченням терміну зберігання. Позиція Верховного Суду Відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи. Судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами (частина перша статті 18 ЦПК України). Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (частина перша статті 1 Закону України «Про виконавче провадження»). Виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (частина перша статті 18 Закону України «Про виконавче провадження»). При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України). У постанові Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 квітня 2023 року в справі № 752/20152/16-ц (провадження № 61-19405сво21) зазначено про те, що «виконанням певного виконавчого документа досягається єдина мета - виконання відповідного рішення суду. Оскільки у рішенні суд визначив період нарахування та стягнення аліментів з боржника на користь стягувача, визначивши подію, з якою пов`язується припинення сплати таких аліментів, виконавець не вправі змінювати рішення суду, що виконується, оскільки таке судове рішення набрало законної сили, на його виконання суд видав виконавчий лист, а державний виконавець відкрив виконавче провадження. Таке рішення є обов`язковим для виконання сторонами та уповноваженим державним виконавцем». Виконавчий документ про стягнення періодичних платежів може бути самостійно надісланий стягувачем безпосередньо підприємству, установі, організації, фізичній особі - підприємцю, фізичній особі, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи. Одночасно з виконавчим документом стягувач подає заяву, в якій зазначаються: 1) реквізити рахунку в банку, іншій фінансовій установі, небанківського надавача платіжних послуг; 2) прізвище, ім`я, по батькові стягувача, реквізити документа, що посвідчує його особу. У разі наявності заборгованості за виконавчими документами про стягнення періодичних платежів або заперечення її розміру боржником стягувач має право пред`явити виконавчий документ для примусового виконання (стаття 7 Закону України «Про виконавче провадження»). Згідно зі статтею 71 Закону «Про виконавче провадження» порядок стягнення аліментів визначається законом. Виконавець стягує з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченого СК України. Визначення суми заборгованості із сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому СК України. Спори щодо розміру заборгованості зі сплати аліментів вирішуються судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом. Пунктом 4 розділу XVI Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5, визначено, що: виконавець зобов`язаний обчислювати розмір заборгованості зі сплати аліментів щомісяця (додаток 15) та у випадках, передбачених частиною четвертою статті 71 Закону України «Про виконавче провадження», повідомляти про розрахунок заборгованості стягувача і боржника; розрахунок заборгованості обчислюється в автоматизованій системі виконавчого провадження на підставі відомостей, отриманих із: - звіту про здійснені відрахування та виплати; - квитанцій (або їх копій) про перерахування аліментів, наданих стягувачем чи боржником; - заяв та (або) розписок стягувача; - інформації про середню заробітну плату працівника для цієї місцевості; - інших документів, що відображають отримання боржником доходу або сплату ним аліментів; у разі якщо боржник не працює і сплачує аліменти самостійно стягувачу, квитанції (або їх копії) про перерахування аліментів надаються виконавцю не пізніше наступного робочого дня після сплати та долучаються до матеріалів виконавчого провадження. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України). У справі, яка переглядається: суди встановили, що судовим рішенням на ОСОБА_2 з 24 березня 2021 року покладено обов`язок зі сплати аліментів на дитину в розмірі 10 000 грн щомісячно, починаючи з 20 серпня 2019 року до досягнення дитиною повноліття; ІНФОРМАЦІЯ_2 приватний виконавець відкрила виконавче провадження № 65322101 з виконання виконавчого листа № 201/9586/19 про стягнення зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 10 000 грн; у зв`язку з неналежним виконанням рішення суду про стягнення аліментів приватний виконавець нарахувалазаборгованість зі сплати аліментів станом на 13 вересня 2022 року в розмірі 359 111,65 грн; при запереченні розміру вказаної заборгованості ОСОБА_2 зазначив, що у березні 2019 року та з вересня 2019 року до червня 2022 року він добровільно сплатив аліменти на дитину в розмірі 144 000 грн, на підтвердження чого надав фіскальні чеки та заяви на приймання переказу АТ «Укрпошта»; суди правильно не прийняли до уваги зазначені доводи ОСОБА_2 , оскільки: - стягувач заперечила надходження зазначених коштів; - АТ «Укрпошта» відмовило у наданні інформації щодо пересилання поштових переказів за період з 21 грудня 2019 року до 24 листопада 2021 року ОСОБА_2 через закінчення строку для подання заяв про розшук поштового переказу; - боржник при самостійній сплаті аліментів за вказаний період, копії квитанцій державному виконавцю у встановленому законом порядку для приєднання до матеріалів виконавчого провадження не надсилав; - поштові перекази за період з лютого 2022 року до квітня 2022 року повернуті відправнику за закінченням строку зберігання; - боржник не скористався наданим статтею 537 ЦК України правом виконати свій обов`язок шляхом внесення належних з нього стягувачу грошей у депозит нотаріуса, або нотаріальної контори; за таких обставин суди вірно зазначили, що саме по собі ініціювання боржником переказу коштів засобами поштового зв`язку не свідчить про те, що стягувач отримала кошти у готівковій або будь-якій іншій формі. Вказані обставини підтверджують, що боржник не довів у встановленому законом порядку обставини, на які він посилається в обґрунтування доводів скарги, а тому суди зробили правильний висновок про правомірність дій приватного виконавця та відсутність підстав для задоволення скарги. Доводи, наведені у касаційній скарзі, висновків судів не спростовують, на законність оскаржених рішень не впливають, а спрямовані на переоцінку доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції за загальним правилом частини першої статті 400 ЦПК України, оскільки Верховний Суд не вправі встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (частина друга статті 410 ЦПК України). Висновки за результатами розгляду касаційної скарги Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржені рішення суду першої та апеляційної інстанції ухвалені з неправильним застосуванням норм матеріального права чи порушенням норм процесуального права. За таких обставин касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції та постанова апеляційного суду - без змін. Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, ПОСТАНОВИВ : Касаційну скаргу ОСОБА_2 , підписану адвокатом Солдаткіним Олександром Сергійовичем, залишити без задоволення. Ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 21 лютого 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 04 квітня 2023 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає. Судді: Н. О. Антоненко І. О. Дундар М. М. Русинчук