Постанова Миколаївський апеляційний суд № 490/1305/23

04.07.23 33/812/298/23 МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 490/1305/23 Головуючий у місцевому судді Подзігун Г.В. Провадження № 33/812/298/23 Головуючий у апеляційному суді Темнікова В.І. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 04 липня 2023 року Миколаївський апеляційний суд у складі: головуючого судді - Темнікової В.І., за участю секретаря - Біляєвої В.М., особи, притягнутої до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , захисника Ціпар С.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання особи притягнутої до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 24 травня 2023 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в доход держави в розмірі 17000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, - В С Т А Н О В И В: Постановою судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 24 травня 2023 року встановлено, що 09 лютого 2023 року о 21 год. 10 хв., м. Миколаїв, вул. Одеське Шосе, 68, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом та мав ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, поведінка, що не відповідає обстановці. Від пропозиції пройти огляд на стан сп`яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу та у медичному закладі водій відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Вказаною постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в доход держави в розмірі 17000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, а також стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в доход держави в розмірі 536 грн 80 коп. Не погоджуючись із зазначеною постановою ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій також міститься клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови. Підставою для поновлення строку ОСОБА_1 зазначає, що справу по суті в Центральному районному суді м. Миколаєва розглянуто 24 травня 2023 року за його участі. В день розгляду справи постанова оголошена не була, копія постанови не вручена, зміст рішення не оголошувався, що свідчить про суттєве порушення вимог ст. 285 КУпАП. Ознайомився з постановою з Єдиного державного реєстру судових рішень 16 червня 2023 року, відповідно до якого зазначена постанова оприлюднена в реєстрі 08.06.2023. Перевіривши доводи, викладені у клопотанні, вивчивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до наступного. Чинні норми КУпАП стосовно права на оскарження постанови судді місцевого суду у справі про адміністративні правопорушення забезпечують за аналогією з правом на доступ до суду, закріпленим у пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, законну мету і не порушують саму сутність цього права. Гарантією забезпечення захисту прав і законних інтересів учасників справ про адміністративні правопорушення виступає передбачений у частині 2 статті 294 КУпАП порядок оскарження постанови судді у справі про адміністративне правопорушення. Згідно положень частини 2 статті 294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною 5 статті 7 та частиною 1 статті 287 цього Кодексу. Правило дотримання десятиденного строку на оскарження постанови судді у справі про адміністративне правопорушення з дня її винесення, передбачене частиною 2 статті 294 КУпАП, надає потенційному апелянту достатньо часу для роздумів стосовно подачі апеляційної скарги, чіткого визначення своїх аргументів та окреслення стверджувальної правової позиції. Це правило чітко визначає як для осіб, так і для органів влади, період, після закінчення якого контрольна функція суду не здійснюється. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено. За приписами КУпАП, процесуальні дії під час провадження у справі про адміністративне правопорушення мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу. За положеннями ст. 289 КУпАП апеляційний суд має право поновити строк на оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення в разі наявності поважних причин пропуску зазначеного строку з боку особи, яка оскаржує постанову суду першої інстанції. Вирішуючи питання про поновлення строку необхідно виходити з того, що поняття поважності причин пропуску строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд суду. Так, причина пропуску строку звернення до апеляційного суду із апеляційною скаргою на постанову місцевого суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування. Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась зі скаргою, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином. Як вбачається з тексту оскаржуваної постанови суду справа розглянута 24 травня 2023 року за участі ОСОБА_1 та його захисника адвоката Ціпар С.М. Відповідно до супровідного листа Центрального районного суду м. Миколаєва копія оскаржуваної постанови ОСОБА_1 направлена того ж дня. Згідно розписки на обкладинці справи захисник Ціпар С.М. отримав копію рішення 30 травня 2023 року, тобто за 3 дні до закінчення строку на апеляційне оскарження постанови суду. Отже, ОСОБА_1 та його захиснику Ціпар С.М. достеменно було відомо про складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення, про час і місце розгляду справи судом та про ухвалення постанови 24 травня 2023 року. Оскільки ОСОБА_1 та його захисник були обізнані про призначення судового розгляду справи щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, то відповідно мали змогу своєчасно дізнатись про стан відомого їм судового провадження та оскаржити постанову суду в межах десятиденного строку, передбаченого ст.294 КУпАП. Проте з апеляційною скаргою ОСОБА_1 звернувся лише 19 червня 2023 року. Згідно даних Єдиного державного реєстру судових рішень повний текст постанови від 24 травня 2023 року дійсно надіслано судом 07 червня 2023 року, зареєстровано 07 червня 2023 року та оприлюднено 08 червня 2023 року. Однак, про те, що постанова суду була виготовлена раніше свідчить розписказахисника ОСОБА_1 - Ціпар С.М. на обкладинці справи про отримання копії рішення у справі 30 травня 2023 року, що спростовує пояснення ОСОБА_1 , що він не міг ознайомитися з постановою суду раніше її оприлюдненняв реєстрі 08.06.2023. Крім того, як вбачається з матеріалів справи 07 червня 2023 року захисник особи, притягнутої до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 вже звертався до суду з апеляційною скаргою. Проте постановою Миколаївського апеляційного суду від 14 червня 2023 року апеляційну скаргу, подану після закінчення передбаченого ч. 2 ст. 294 КУпАП строку повернуто через відсутність клопотання про поновлення строку. Відсутні в матеріалах справи також докази на підтвердження зацікавленості ОСОБА_1 в отриманні результатів розгляду справи з моменту винесення постанови та до дня подачі апеляційної скарги, зокрема, заяви про отримання копії постанови, якщо вона не була ним отримана згідно супровідного листа суду від 24.05.2023р. До пояснень ОСОБА_1 в суді апеляційної інстанції про те, що він перебував за м. Снігурівка в районі м. Херсон 3-4 дні з метою надання допомоги подолання наслідків підриву Каховської ГЕС, як до підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду, апеляційний суд відноситься критично, так як вони не підкріплені будь-якими доказами у справі. Крім того, з пояснень ОСОБА_1 вбачається, що він не пам`ятає коли точно це було, але з його слів приблизно це був третій-четвертий день після підриву дамби. Враховуючи те, що підрив Каховської ГЕС стався 06 червня 2023р., то термін перебування зі слів ОСОБА_1 на зазначеній території, якщо навіть він мав місце, знаходиться поза межами строку на апеляційне оскарження постанови суду, який закінчився 02 червня 2023р. Таким чином, наведені у клопотанні причини пропуску строку на апеляційне оскарження постанови суду не свідчать про їх поважність, а також про наявність обставин, якіоб`єктивно, незалежно від волі ОСОБА_1 унеможливлювали чи ускладнювали можливість оскарження ним постанови у визначений законом строк, в зв`язку з чим відсутні законні підстави для його поновлення. Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими, оскільки сторони в розумні інтервалу часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення у справах «Александр Шевченко проти України» п. 27, та «Трух проти України»). В рішенні Європейського Суду з прав людини в справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року також зазначено, що «від судів вимагається вказувати підстави для поновлення права на оскарження судового рішення, однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі, проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки вказується на те, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходи, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження». Отже, враховуючи, що матеріали справи містять достатні дані про обізнаність ОСОБА_1 та його захисника про те, що справа розглядається в суді, про ухвалення постанови 24 травня 2023 року, а також зважаючи на принцип диспозитивності, який передбачає, що кожна особа користується своїми правами на свій власний розсуд і використовує той обсяг прав, передбачений КУпАП, який вважає за потрібне та враховуючи викладені вище обставини, слід дійти висновку, що особою, яка подала апеляційну скаргу, не наведено поважних підстав, які б унеможливили звернення його до суду в межах встановленого КУпАП 10-денного строку з дати винесення постанови суду. Обставини, на які посилається ОСОБА_1 не свідчать про існування будь-яких об`єктивних перешкод у реалізації ним своїх прав на судовий захист з метою відновлення прав, свобод чи законних інтересів. З огляду на вищенаведене, суд апеляційної інстанції вважає, що строк на апеляційне оскарження постанови суду пропущений без поважних причин, а тому поновленню не підлягає. Отже з урахуванням викладеного, розглядаючи справу в межах доводів, викладених в клопотанні про поновлення строку та в апеляційній скарзі, апеляційний суд приходить до висновку про відсутність підстав для поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження постанови судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 24 травня 2023 року. Відповідно до вимог ч.2 ст.294 КУпАП, у випадку відмови у поновленні строку на апеляційне оскарження постанови судді у справі про адміністративне правопорушення, апеляційна скарга повертається апеляційним судом особі, яка її подала. Керуючись ст. ст. 288, 294 КУпАП, апеляційний суд, ПОСТАНОВИВ: Відмовити особі, притягнутої до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 в поновленні строку на апеляційне оскарження постанови судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 24 травня 2023 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі 17000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Апеляційну скаргу разом з додатками повернути особі, яка її подала. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Миколаївського апеляційного суду В.І. Темнікова