Постанова 4812 № 490/4316/24

09.08.24 33/812/409/24 Справа № 490/4316/24 Провадження № 33/812/409/24 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 серпня 2024 року м. Миколаїв Миколаївський апеляційний суд у складі: головуючого судді Шаманської Н.О. за участю секретаря Горенко Ю.В. захисника Фуртатова К.М. розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання ОСОБА_1 , подане його захисником Фуртатовим Костянтином Миколайовичем, про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Центрального районного суду м. Миколаєва від 11 липня 2024 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 гривень в дохід держави, а також позбавлено права керування транспортними засобами строком на один рік у с т а н о в и в: Згідно постанови Центрального районного суду м. Миколаєва від 11 липня 2024 року та протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 873221 від 26 квітня 2024 року вбачається, що 26 квітня 2024 року о 02 год. 05 хв. у м. Миколаєві, на перетині вул. 3-я Воєнна та вул. Майстерська, ОСОБА_1 , керував транспортним засобом "Mercedes-Benz Vaneo", д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, у встановленому законом порядку, відмовився. Зазначеними діями, ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП. Постановою Центрального районного суду м. Миколаєва від 11 липня 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у скоєні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 гривень в дохід держави, а також позбавлено права керування транспортними засобами строком на один рік. Не погодившись із зазначеним рішенням суду, захисник ОСОБА_1 Фуртатов К.М. 25 липня 2024 року подав на нього апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції. Крім того, просив поновити строк на апеляційне оскарження. В обґрунтування клопотання про поновлення строку зазначав, що ОСОБА_1 не був присутній у судовому засіданні, копію постанови отримав 16 липня 2024 року, а ОСОБА_2 - 25 липня 2024 року. Оскаржувана постанова була оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень для загального доступу лише 22 липня 2024 року. Строк для подачі апеляційної скарги відраховувався ними з дати отримання постанови. Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення захисника ОСОБА_2 , апеляційний суд приходить до наступного. Чинні норми КУпАП стосовно права на оскарження постанови судді місцевого суду у справі про адміністративні правопорушення забезпечують за аналогією з правом на доступ до суду, закріпленим у пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, законну мету і не порушують саму сутність цього права. Гарантією забезпечення захисту прав і законних інтересів учасників справ про адміністративні правопорушення виступає передбачений у частині 2 статті 294 КУпАП порядок оскарження постанови судді у справі про адміністративне правопорушення. Згідно положень частини 2 статті 294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною 5 статті 7 та частиною 1 статті 287 цього Кодексу. Правило дотримання десятиденного строку на оскарження постанови судді у справі про адміністративне правопорушення з дня її винесення, передбачене частиною 2 статті 294 КУпАП, надає потенційному апелянту достатньо часу для роздумів стосовно подачі апеляційної скарги, чіткого визначення своїх аргументів та окреслення стверджувальної правової позиції. Це правило чітко визначає як для осіб, так і для органів влади, період, після закінчення якого контрольна функція суду не здійснюється. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено. За приписами КУпАП, процесуальні дії під час провадження у справі про адміністративне правопорушення мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу. За положеннями ст. 289 КУпАП апеляційний суд має право поновити строк на оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення в разі наявності поважних причин пропуску зазначеного строку з боку особи, яка оскаржує постанову суду першої інстанції. Вирішуючи питання про поновлення строку необхідно виходити з того, що поняття поважності причин пропуску строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд суду. Так, причина пропуску строку звернення до апеляційного суду із апеляційною скаргою на постанову місцевого суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування. Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась зі скаргою, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином. З матеріалів справи вбачається, що оскаржуване судове рішення ухвалено судом 11 липня 2024 року. ОСОБА_1 був присутній у судовому засіданні, надавав пояснення, заявляв клопотання про долучення до матеріалів справи висновку щодо результатів медичного огляду. За такого, посилання ОСОБА_2 про розгляд справи за відсутності ОСОБА_1 спростовуються матеріалами справи. Зазначені вище обставини свідчать про обізнаність ОСОБА_1 про розгляд справи у Центральному районному суді м. Миколаєва та про результат розгляду справи. Апеляційна скарга подана подана ОСОБА_2 25 липня 2024 року, тобто поза межами строку встановленого ст. 294 КУпАП. Оскільки ОСОБА_1 був присутній у судовому засіданні 11 липня 2024 року, коли судом винесена оскаржувана постанова, то відповідно чув резолютивну частину оскаржуваної постанови. Копію оскаржуваної постанови ОСОБА_1 отримав 16 липня 2024 року, що підтверджується його розпискою, яка міститься у матеріалах справи. Посилання ОСОБА_2 у клопотанні про поновлення строку на той факт, що ним була отримана копія оскаржуваної постанови 25 липня 2024 року не заслуговує на увагу, оскільки сам ОСОБА_1 отримав копію постанови 16 липня 2024 року. За такого, навіть з цієї дати ОСОБА_1 мав можливість оскаржити постанову у встановлений законодавством строк. Посилання на дату отримання копії постанови як на підставу для поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення є помилковим тлумаченням діючого законодавства, оскільки положення статті 294 КУпАП пов`язують строки оскарження виключно з моментом винесення судом відповідної постанови, а не з моментом її вручення особі, яка брала участь у справі. Інших причин пропуску строку на апеляційне оскарження апелянт не наводить, зокрема, не вказує об`єктивних причин, які перешкодили вчасно подати апеляційну скаргу у визначений законом строк. Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 не подав вчасно апеляційну скаргу без об`єктивних на те причин, посилаючись фактично на те, що строк на оскарження ним відраховувався з дня отримання копії оскаржуваної постанови. Отже, враховуючи, що матеріали справи містять достатні дані про обізнаність ОСОБА_1 про складення протоколу про адміністративне правопорушення, про час і місце розгляду справи судом та винесення постанови слід дійти висновку, що особою, яка подала апеляційну скаргу, не наведено поважних підстав, які б унеможливили звернення його до суду в межах, встановленого ст. 294 КУпАП 10-денного строку, з дня винесення постанови суду. За таких обставин, строк на апеляційне оскарження постанови суду не підлягає поновленню. З урахуванням викладеного, керуючись ч.2 ст.294 КУпАП, суд п о с т а н о в и в : Відмовити ОСОБА_1 в поновленні строку на апеляційне оскарження постанови Центрального районного суду м. Миколаєва від 11 липня 2024 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП. Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Миколаївського апеляційного суду Н.О.Шаманська