Постанова 4812 № 482/894/22

10.04.23 33/812/142/23 Справа № 482/894/22 Провадження № 33/812/142/23 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 квітня 2023 року м. Миколаїв Миколаївський апеляційний суд у складі: головуючого судді Шаманської Н.О. за участю секретаря Ковальського Є.В. захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності Ярмуша В.В. розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , подане його захисником Ярмушем Віталієм Вікторовичем, про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Новоодеського районного суду Миколаївської області від 9 березня 2023 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 гривень в дохід держави, а також позбавлено права керування транспортними засобами строком на один рік у с т а н о в и в: Згідно постанови Новоодеського районного суду Миколаївської області від 9 березня 2023 року та протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 201819, 4 серпня 2022 року о 03:20 год. в м. Нова Одеса Миколаївської області по вул. Центральній, в районі буд. № 2, ОСОБА_1 керував транспортним засобом «BMW», номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, хитка хода, млява мова. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки у встановленому законом порядку відмовився. Також відмовився від проходження огляду в медичному закладі чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху. Постановою Новоодеського районного суду Миколаївської області від 9 березня 2023 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у скоєні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 гривень в дохід держави, а також позбавлено права керування транспортними засобами строком на один рік. Не погодившись із зазначеним рішенням суду, захисник ОСОБА_1 Ярмуш В.В. 24 березня 2023 року подав на нього апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції. Крім того, просив поновити строк на апеляційне оскарження. В обґрунтування клопотання про поновлення строку зазначав, що отримав копію оскаржуваної постанови лише 17 березня 2023 року тому десятиденний строк на подачу апеляційної скарги відраховував з цієї дати. Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника Ярмуша В.В., апеляційний суд вважає, що клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови не підлягає задоволенню з наступних підстав. Чинні норми КУпАП стосовно права на оскарження постанови судді місцевого суду у справі про адміністративні правопорушення забезпечують за аналогією з правом на доступ до суду, закріпленим у пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, законну мету і не порушують саму сутність цього права. Гарантією забезпечення захисту прав і законних інтересів учасників справ про адміністративні правопорушення виступає передбачений у частині 2 статті 294 КУпАП порядок оскарження постанови судді у справі про адміністративне правопорушення. Згідно положень частини 2 статті 294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною 5 статті 7 та частиною 1 статті 287 цього Кодексу. Правило дотримання десятиденного строку на оскарження постанови судді у справі про адміністративне правопорушення з дня її винесення, передбачене частиною 2 статті 294 КУпАП, надає потенційному апелянту достатньо часу для роздумів стосовно подачі апеляційної скарги, чіткого визначення своїх аргументів та окреслення стверджувальної правової позиції. Це правило чітко визначає як для осіб, так і для органів влади, період, після закінчення якого контрольна функція суду не здійснюється. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено. За приписами КУпАП, процесуальні дії під час провадження у справі про адміністративне правопорушення мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу. За положеннями ст. 289 КУпАП апеляційний суд має право поновити строк на оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення в разі наявності поважних причин пропуску зазначеного строку з боку особи, яка оскаржує постанову суду першої інстанції. Вирішуючи питання про поновлення строку необхідно виходити з того, що поняття поважності причин пропуску строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд суду. Так, причина пропуску строку звернення до апеляційного суду із апеляційною скаргою на постанову місцевого суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування. Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась зі скаргою, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином. З матеріалів справи вбачається, що оскаржуване судове рішення ухвалено 9 березня 2023 року. Апеляційна скарга захисником Кузьмішина О.В. подана 24 березня 2023 року, тобто поза межами строку встановленого ст. 294 КУпАП. Справа неодноразово призначалась до розгляду, а саме: на 1 листопада 2022 року, 1 грудня 2022 року, 17 січня 2023 року та 9 березня 2023 року. ОСОБА_1 неодноразово викликався у судове засідання і був належним чином повідомлений про дати слухання справи (а.с. 14,20). За такого розгляд справи 9 березня 2023 року відбувся за відсутності ОСОБА_1 та в цей же день винесена постанова (а.с.21). Належним чином повідомлений про розгляд справи та день ухвалення судом рішення, ОСОБА_1 не подав вчасно апеляційну скаргу без об`єктивних на те причин, посилаючись фактично на те, що строк на оскарження ним відраховувався з 17 березня 2023 року, коли він з`явився до приміщення суду за отримання повного тексту постанови. Але ці твердження про відрахування строку на апеляційне оскарження починаючи з дати отримання копії оскаржуваної постанови є такими, що суперечать положенням статті 294 КУпАП, оскільки датою початку такого строку є дата винесення постанови суддею. Інших причин пропуску строку на апеляційне оскарження апелянт не наводить, зокрема, не вказує об`єктивних причин, які перешкодили вчасно подати апеляційну скаргу у визначений законом строк. З рішень Європейського суду з прав людини вбачається, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Зокрема, підставою для поновлення такого строку може бути неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., рішення у справах «Александр Шевченко проти України» п. 27, та «Трух проти України»). В рішенні Європейського Суду з прав людини в справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року також зазначено, що «від судів вимагається вказувати підстави для поновлення права на оскарження судового рішення, однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі, проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки вказується на те, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходи, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження». Отже, враховуючи, що матеріали справи містять достатні дані про обізнаність ОСОБА_1 про складення щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, про час і місце розгляду справи судом та ухвалення постанови слід дійти висновку, що особою, яка подала апеляційну скаргу, не наведено поважних підстав, які б унеможливили звернення його до суду в межах, встановленого ст. 294 КУпАП 10-денного строку, з дня винесення постанови суду. Крім того, у матеріалах справи міститься підпис ОСОБА_1 про отримання копії оскаржуваної постанови з зазначенням дати отримання 14 березня 2023 року, а не 17 березня 2023 року як зазначає захисник в апеляційній скарзі (а.с. 23). Останнім днем подачі апеляційної скарги є 20 березня 2023 року (оскільки десятиденний строк на оскарження припадає на 19 березня 2023 року, який є вихідним днем). Тобто, з дня отримання копії постанови (14 березня) до спливу строку, встановленого законом, для подачі апеляційної скарги (20 березня) ОСОБА_1 , мав можливість її подати та не скористався своїм правом. За таких обставин, строк на апеляційне оскарження постанови суду не підлягає поновленню. З урахуванням викладеного, керуючись ч.2 ст.294 КУпАП, суд п о с т а н о в и в : Відмовити ОСОБА_1 в поновленні строку на апеляційне оскарження постанови Новоодеського районного суду Миколаївської області від 9 березня 2023 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП. Апеляційну скаргу з додатками повернути ОСОБА_1 . Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Миколаївського апеляційного суду Н.О.Шаманська