Постанова 4812 № 474/1046/24

16.12.24 33/812/596/24 Справа № 474/1046/24 Провадження № 33/812/596/24 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 грудня 2024 року м. Миколаїв Миколаївський апеляційний суд у складі: головуючого судді Шаманської Н.О. за участю секретаря Біляєвої В.М. захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності Архипової К.Г. розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції клопотання ОСОБА_1 , подане його захисником Архиповою Катериною Гаврилівною, про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Врадіївського районного суду Миколаївської області від 11 листопада 2024 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 гривень в дохід держави, а також позбавлено права керування транспортними засобами строком на один рік у с т а н о в и в: Згідно постанови судді Врадіївського районного суду Миколаївської області від 11 листопада 2024 року та протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 785688 від 23 вересня 2024 року вбачається, що 23 вересня 2024 року о 00год. 05 хв. у селищі Врадіївка Миколаївської області по вул. Грушевського ОСОБА_1 керував автомобілем Daewoo Nexia, номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння зі згоди водія проводився у встановленому законом порядку на місці зупинки із застосуванням спеціального приладу "Drager". Відповідно до тесту ОСОБА_1 перебував в стані алкогольного сп`яніння із результатом 1,35 ‰. Тим самим ОСОБА_1 порушив п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху, вчинивши адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. Постановою Врадіївського районного суду Миколаївської області від 11 листопада 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у скоєні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 гривень в дохід держави, а також позбавлено права керування транспортними засобами строком на один рік. Не погодившись із зазначеним рішенням суду, захисник ОСОБА_1 Архипова К.Г. 25 листопада 2024 року подала на нього апеляційну скаргу, в якій просила скасувати постанову суду першої інстанції. Крім того, просила поновити строк на апеляційне оскарження. В обґрунтування клопотання про поновлення строку зазначала, що повний текст оскаржуваної постанови складено 13 листопада 2024 року, термін її оскарження 10 днів з дня його проголошення, що є поважною причиною для поновлення строку на апеляційне оскарження. Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення захисника Архипової К.Г., апеляційний суд вважає, що клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови не підлягає задоволенню з наступних підстав. Чинні норми КУпАП стосовно права на оскарження постанови судді місцевого суду у справі про адміністративні правопорушення забезпечують за аналогією з правом на доступ до суду, закріпленим у пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, законну мету і не порушують саму сутність цього права. Гарантією забезпечення захисту прав і законних інтересів учасників справ про адміністративні правопорушення виступає передбачений у частині 2 статті 294 КУпАП порядок оскарження постанови судді у справі про адміністративне правопорушення. Згідно положень частини 2 статті 294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною 5 статті 7 та частиною 1 статті 287 цього Кодексу. Правило дотримання десятиденного строку на оскарження постанови судді у справі про адміністративне правопорушення з дня її винесення, передбачене частиною 2 статті 294 КУпАП, надає потенційному апелянту достатньо часу для роздумів стосовно подачі апеляційної скарги, чіткого визначення своїх аргументів та окреслення стверджувальної правової позиції. Це правило чітко визначає як для осіб, так і для органів влади, період, після закінчення якого контрольна функція суду не здійснюється. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено. За приписами КУпАП, процесуальні дії під час провадження у справі про адміністративне правопорушення мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу. За положеннями ст. 289 КУпАП апеляційний суд має право поновити строк на оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення в разі наявності поважних причин пропуску зазначеного строку з боку особи, яка оскаржує постанову суду першої інстанції. Вирішуючи питання про поновлення строку необхідно виходити з того, що поняття поважності причин пропуску строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд суду. Так, причина пропуску строку звернення до апеляційного суду із апеляційною скаргою на постанову місцевого суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування. Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась зі скаргою, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином. З матеріалів справи вбачається, що оскаржуване судове рішення ухвалено судом 11 листопада 2024 року. ОСОБА_1 не був присутній у судовому засіданні. Проте, він та його адвокат Архипова К.Г. належним чином були повідомлені про розгляд справи. Крім того, у матеріалах справи міститься заява ОСОБА_2 від 09 листопада 2024 року про розгляд справи за її відсутності та відсутності ОСОБА_1 . Зазначені вище обставини свідчать про обізнаність ОСОБА_1 про розгляд справи у Врадіївському районному суді Миколаївської області. Матеріали справи містять розписку ОСОБА_1 про отримання копії оскаржуваної постанови 13 листопада 2024 року. Апеляційна скарга подана ОСОБА_2 25 листопада 2024 року, тобто поза межами строку встановленого ст. 294 КУпАП. Посилання ОСОБА_2 у клопотанні про поновлення строку на той факт, що повний текст оскаржуваної постанови складено 13 листопада 2024 року не заслуговує на увагу, оскільки строк на апеляційне оскарження відраховується з дати винесення постанови. Крім того, ОСОБА_1 отримав копію постанови 13 листопада 2024 року, а тому навіть з цієї дати мав можливість оскаржити постанову у встановлений законодавством строк. Інших причин пропуску строку на апеляційне оскарження апелянт не наводить, зокрема, не вказує об`єктивних причин, які перешкодили вчасно подати апеляційну скаргу у визначений законом строк. Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 та його адвокат знали про розгляд Врадіївським районним судом Миколаївської області справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, не подали вчасно апеляційну скаргу без об`єктивних на те причин. Отже, враховуючи, що матеріали справи містять достатні дані про обізнаність ОСОБА_1 про складення щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, про час і місце розгляду справи судом слід дійти висновку, що особою, яка подала апеляційну скаргу, не наведено поважних підстав, які б унеможливили звернення його до суду в межах, встановленого ст. 294 КУпАП 10-денного строку, з дня винесення постанови суду. За таких обставин, строк на апеляційне оскарження постанови суду не підлягає поновленню. З урахуванням викладеного, керуючись ч.2 ст.294 КУпАП, суд п о с т а н о в и в : Відмовити ОСОБА_1 в поновленні строку на апеляційне оскарження постанови судді Врадіївського районного суду Миколаївської області від 11 листопада 2024 року. Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Миколаївського апеляційного суду Н.О.Шаманська