Постанова 4874 № 924/159/14

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД 33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 24 травня 2023 року Справа № 924/159/14 Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Юрчук М.І., суддя Дужич С.П. , суддя Савченко Г.І. секретар судового засідання Берун О.О. за участю представників сторін: апелянта: Афадєєв В.В. - адвокат заявників: Кордас Ж.А. боржника: представник не з`явився кредиторів: ТОВ "Централ Фінанс" - Стратілатов К.Г. - адвокат уповноваженої особи учасника ТОВ "Октант-Центр" ТОВ "Вол-Інвест" - Ткач Я.С. арбітражний керуючий: не з`явився розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Хмельницької області, постановлену 23.02.23р. (розгляд заяви про визнання грошових вимог конкурсного кредитора ОСОБА_1 ), складом суду: головуючий суддя Грамчук І.В., судді Вибодовський О.Д., Крамар С.І. у м.Хмельницькому, повний текст складено 03.03.23р. у справі № 924/159/14 за спільною заявою - ОСОБА_2 - ОСОБА_12 - Національної акціонерної компанії "Украгролізинг", за дорученням якої діє Хмельницька філія Національної акціонерної компанії "Украгролізинг" про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Октант-центр" м. Хмельницький ВСТАНОВИВ:

1. Процесуальне рішення, яке оскаржується у суді апеляційної інстанції. 1.1. Предметом оскарження в суді апеляційної інстанції є ухвала Господарського суду Хмельницької області у справі № 924/159/14 від 23.02.2023. 1.2. Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 23.02.2023 відмовлено у задоволенні заяви (вх. № 05-06/258/22 від 12.05.2022р.) про визнання грошових вимог конкурсного кредитора ОСОБА_1 у справі №924/159/14 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Октант-центр" м. Хмельницький.

2. Короткий зміст процесуального рішення (ухвали) суду першої інстанції. 2.1 Згідно заяви ОСОБА_1 (вх. № 05-06/258/22 від 12.05.2022) про визнання грошових вимог конкурсного кредитора ОСОБА_1 до на загальну суму 15 466 131,1 грн., нього перейшли права вимоги до ТОВ "Октант-центр" внаслідок укладення договору про відступлення права вимоги від 24.12.2015 укладеного між ним та ТОВ "ФК "Факторинг". Обставини переходу прав вимоги до ТОВ "Октант-центр" від банківської установи ПАТ "ВТБ БАНК" до фізичної особи ОСОБА_1 з використанням посередництва фінансової компанії ТОВ "Факторингова компанія "ФК "Факторинг" неодноразово досліджувалися судами. Предметом відступлення за вказаним договором від 24.12.2015 стало право вимоги на загальну суму 23 066 082,66грн. (в т.ч. основний борг - 9 589 250грн., проценти - 12 044 475,43грн., комісія -1 432 357,23грн.). 2.2. Як вбачається з встановлених судами обставин, з укладенням оспорюваного договору про відступлення права вимоги, відбулася заміна кредитодавця, який є фінансовою установою, що має право на здійснення операції з надання фінансових послуг, на фізичну особу, яка не може надавати фінансові послуги згідно з наведеними нормами права. 2.3 Щодо правових підстав набуття ОСОБА_1 як фізичною особою права вимоги за кредитними договорами. Судом звернуто увагу на правову позицію щодо розмежування договорів факторингу та договорів відступлення права вимоги викладена, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2021 (справа № 346/1305/19). В даному випадку, договір про відступлення права вимоги грошових зобов`язань за кредитним договором від 24.12.2015 № 26 та договір про відступлення права вимоги за договорами іпотеки від 24.12.2015, укладені між ТОВ "Факторингова компанія "ФК "Факторинг" та ОСОБА_1 , за своїми ознаками є договорами, за якими попередній кредитор у зобов`язаннях за кредитними договорами і договорами іпотеки був замінений на ОСОБА_1 як нового кредитора. При цьому ОСОБА_1 не набув право здійснювати фінансові операції відносно боржника, оскільки за умовами договорів про відступлення права вимоги у нього виникло лише право вимагати виконання зобов`язань за укладеними раніше кредитними договорами, забезпеченими іпотекою. 2.4. В межах процедури банкрутства жодна інша юридична особа з вимогами про заміну сторони за даними вимогами на дану суму не звертались, що не виключає реалізації такої можливості в установленому порядку з дотриманням вимог чинного законодавства в триваючій процедурі банкрутства ТОВ "Октант-центр", оскільки ухвалою господарського суду м.Києва від 14.02.2023р. у справі № 910/9450/18 за заявою ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" про банкрутство ТОВ "Факторингова компанія "ФК "Факторинг" задоволено клопотання ліквідатора боржника та продовжено ліквідатору боржника арбітражному керуючому Лукашук Л.С. строк для подання суду на затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута на шість місяців, тобто 14.08.2023. 2.5. Порядок набуття кредитором (окрім кредитора, за заявою якого відкрито провадження у справі про банкрутство) статусу учасника провадження у справі про банкрутство визначається статтею 45 КУзПБ. Враховуючи приписи статті 45 КУзПБ, 47 КУзПБ набуття статусу кредитора законодавець пов`язує з наявністю у особи грошових вимог до боржника, поданих у встановленому законом порядку. А набуття такого статусу остаточно формалізується ухвалою суду про визнання вимог кредитора. Саме таке вчинив суд визнавши грошові вимоги гр. ОСОБА_1 в сумі 750 422,72 грн., з яких 750 000 грн. основної заборгованості та 422,72 грн. судового збору, правонаступником за ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 20.12.2021 кредитора ТОВ "Мрія центр" вимоги якого попередньо визнано постановою апеляційного господарського суду від 30.03.2015, що залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 04.06.2015. 2.6. Згідно ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства, який набув чинності 21 жовтня 2019р., провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК , іншими законами України. На момент розгляду відповідної заяви гр. ОСОБА_1 справа № 924/159/14 про банкрутство ТОВ "Октант-Центр" перебуває на стадії процедури розпорядження майном боржника, введеної ухвалою суду від 24.07.2014, докази переходу до інших процедур у справі № 924/159/14 про банкрутство ТОВ "Октант-Центр" в матеріалах справи відсутні. 2.7. Матеріали справи свідчать, що в межах справи про банкрутство ОСОБА_1 подано заяву про визнання грошових вимог до боржника на загальну суму 15466131,1 грн із внесенням їх до реєстру вимог кредиторів боржника наступним чином: 698 480 грн - окремо, як такі що забезпечені іпотекою (заставою) майна боржника та підлягають погашенню за рахунок майна, що є предметом іпотеки (застави) в позачерговому порядку, 14767651,1грн. - четверта черга погашення. Окремо внести до реєстру вимог кредиторів відомості про майно боржника, яка є предметом іпотеки (застави), та забезпечує грошові вимоги ОСОБА_1 , а саме: комплекс, загальною площею 2 958,9 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , заставною вартістю 318 480 грн., а також обладнання згідно переліку, заставною вартістю 380 000 грн. 2.8. При триваючій з 2014 року процедурі банкрутства у справі №924/159/14, всупереч введеного судом мораторію на задоволення вимог кредиторів, як ПАТ "ВТБ Банк" при посередництві ТОВ "Фінансова компанія "ФК "Факторинг", так і ОСОБА_1 , привілейовано та всупереч інтересам інших кредиторів і передбаченої законом процедури, отримали часткове задоволення своїх вимог під час розпорядження майном ТОВ "Октант-центр", що виключає можливість задоволення заяви гр. ОСОБА_1 про визнання грошових вимог на загальну суму 15466131,1 грн в справі № 924/159/14 про банкрутство ТОВ "Октант-центр" задоволення вимог ОСОБА_1 у визначеній ним сумі 15466131,1 грн буде фактичним схваленням судом неправомірності його дій, вчинених під час дії мораторію.

3. Доводи осіб, які подали апеляційні скарги; короткий зміст вимог апеляційних скарг. 3.1. Не погодившись із постановленою ухвалою, ОСОБА_1 звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою (за підписом адвоката Афадєєва В.В.), в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 23.02.2023 в справі №924/159/14 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Октант-центр", м. Хмельницький, якою відмовлено в задоволенні заяви (вх.№05-06/258/22 від 12.05.2022) про визнання грошових вимог конкурсного кредитора ОСОБА_1 , та ухвалити нове судове рішення, яким вказану заяву ОСОБА_1 про визнання його грошових вимог до боржника ТОВ "Октант-центр" - задоволити повністю. 3.2. Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржувана ухвала суду є безпідставною, необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню; прийнята із грубими порушеннями норм матеріального та процесуального права, а висновки суду про наявність підстав для відмови в задоволенні заяви кредитора (апелянта) не відповідають закону та фактичним обставинам справи. Апелянт зазначає, що у заяві (вх. № 05-06/258/22 від 12.05.2022р.) він як кредитор просив визнати його грошові вимоги до боржника ТОВ "Октант-центр" на загальну суму 15 466 131,10 грн. В обґрунтування зазначених вимог ОСОБА_1 вказував, що відповідно до договору про відступлення права вимоги грошових зобов`язань за кредитним договором від 24.12.2015 № 26, укладеним між ТОВ "Факторингова компанія "ФК "Факторинг" та ОСОБА_1 , до нього перейшли права вимоги до ТОВ "Октант-Центр" за кредитними договорами, укладеними між ПАТ "ВТБ Банк" та ЗАТ "Октант" (правонаступником якого є ТОВ "Октант-Центр"). Належне виконання зобов`язань ЗАТ "Октант" (правонаступником якого є ТОВ "Октант-Центр"), за відповідними кредитними договорами забезпечувалося, зокрема, укладеними між ВАТ "ВТБ Банк" (тепер - ПАТ "ВТБ Банк") та ЗАТ "Октант" (правонаступником якого є ТОВ "Октант-Центр") договорами застави (іпотеки). Предметом відступлення за відповідним договором про відступлення права вимоги грошових зобов`язань від 24.12.2015 стало право вимоги на загальну суму 23 066 082,66 грн. (в т.ч. основний борг - 9 589 250,00 грн., проценти - 12 044 475,43 грн., комісія - 1 432 357,23 грн.). Крім того, відповідно до договору про відступлення права вимоги за договорами іпотеки від 24.12.2015 до ОСОБА_1 перейшли права іпотекодержателя за іпотечними договорами від 06.02.2007 № 08-2007/04; від 20.12.2007 № 25.43-15/07-ДІ-1; від 23.12.2008 № 25.89/08-ДІ-2; від 22.04.2010 № 07-2007/01-ДІ-1; від 22.04.2010 № 15-2007/01-ДІ-1; від 22.04.2010 № 25-89/08-ДІ-З; від 23.12.2008 № 25.89/08-ДІ-1. 3.3. Так, в подальшому, з метою погашення заборгованості боржника за кредитними договорами 09.02.2016 було звернуто стягнення на майно боржника, яке є предметом іпотеки, а саме: адміністративно-виробничі приміщення загальною площею 1332,2 кв.м., що знаходяться в АДРЕСА_2 .Всього за рахунок звернення стягнення на предмет іпотеки було погашено заборгованість боржника перед кредитором в сумі 5 661 600,00 грн. Окрім того, ОСОБА_1 самостійно звернув стягнення на частку в статутному капіталі ТОВ "Октант-центр", що раніше належала ОСОБА_3 , яка в подальшому була ним реалізована ОСОБА_4 . Загальна сума грошових вимог кредитора ОСОБА_1 до ТОВ «Октант-Центр» зменшилася до 15 466 131,1 грн. Апелянт звертає увагу апеляційного суду на те, що станом на сьогодні є наявним й інше майно ТОВ «Октант-центр», яке виступало предметом застави (іпотеки) за кредитними договорами, укладеними з ПАТ "ВТБ Банк", право вимоги за якими перейшло до ОСОБА_1 , зокрема: - комплекс, загальною площею 2 958,9 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , заставною вартістю 318 480,00грн; - майно (обладнання) заставною вартістю 380 000,00грн. 3.4. Також скаржник, зазначає, що з урахуванням змісту ухвали суду від 21.01.2021 у даній справі слід дійти висновку про відсутність підстав для застосування у даному випадку ст. 43 КУзПБ (правонаступництво), оскільки судом на момент розгляду відповідної заяви ОСОБА_1 про заміну кредитора не були визнані грошові вимоги попередніх кредиторів (ані ПАТ "ВТБ Банк", ані ТОВ «Факторингова компанія «ФК «Факторинг») у цьому ж зобов`язанні. При цьому, власне грошові вимоги ОСОБА_1 до боржника (тобто питання про їх визнання або відхилення) не були предметом судового розгляду під час прийняття в судових рішень у даній справі. Також судами при ухвалені судових рішень від 19.04.2022 та від 20.07.2022 у даній справі не досліджували грошові вимоги ОСОБА_1 до боржника та не визнавали їх необґрунтованими, а лише послалися на попередні судові рішення (зокрема, на ухвалу від 21.01.2021), якими було відмовлено у задоволенні заяви гр. ОСОБА_1 про заміну кредитора. Вказане підтверджується висновком Верховного Суду, викладеним в ухвалі від 02.12.2021 у справі №924/159/14, де вказується, зокрема, що ухвалою від 21.01.2021 та постановою від 11.10.2021 було відмовлено у задоволенні заяви про заміну кредитора у справі, в той же час грошові вимоги ОСОБА_1 не були предметом розгляду. Таким чином, посилання суду першої інстанції на попередні судові рішення у даній справі (ухвали Господарського суду Хмельницької області від 21.01.2021, від 19.04.2022, постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 11.10.2021 від 20.07.2022) є необґрунтованими, оскільки судами у вказаних судових рішеннях не вирішувалося питання про визнання чи відхилення грошових вимог кредитора ОСОБА_1 до боржника відповідно до ч. 6 ст. 45 КУзПБ. 3.5. Слід зазначити, що відповідно до наявних у справі письмових позицій арбітражного керуючого (розпорядника майна ТОВ "Октант-Центр") Харитонюка Є.В. від 29.06.2022 та від 26.09.2022 вказаний арбітражний керуючий заперечував проти задоволення заяви ОСОБА_1 про визнання грошових вимог до боржника, посилаючись на те, що фізична особа начебто не може бути кредитором за кредитними договорами, оскільки стороною такого договору може бути лише фінансова установа. В зв`язку з цим, на думку арбітражного керуючого, ОСОБА_1 не набув статусу нового кредитора, а отже наслідки відступлення права вимоги не настали. 3.6. Щодо правових підстав набуття ОСОБА_1 як фізичною особою права вимоги за кредитними договорами скаржник зазначає, що виходячи із норм цивільного законодавства щодо заміни кредитора у зобов`язанні, правові позиції Великої Палати Верховного Суду, даному випадку слід врахувати, що договір про відступлення права вимоги грошових зобов`язань за кредитним договором від 24.12.2015 № 26 та договір про відступлення права вимоги за договорами іпотеки від 24.12.2015 укладені між ТОВ "Факторингова компанія "ФК "Факторинг" та ОСОБА_5 , за своїми ознаками є договорами, за якими попередній кредитор у зобов`язаннях за кредитними договорами і договорами іпотеки був замінений на ОСОБА_1 як нового кредитора. При цьому ОСОБА_1 не набув право здійснювати фінансові операції відносно боржника, оскільки за умовами договорів про відступлення права вимоги у нього виникло лише право вимагати виконання зобов`язань за укладеними раніше кредитними договорами, забезпеченими іпотекою. Отже, укладені 24.12.2015 договори не можна кваліфікувати як договори факторингу. 3.7. В даному випадку перехід права вимоги за кредитними договорами здійснювався на підставі договору про відступлення права вимоги (тобто за договором цесії, який є відмінним від договору факторингу за юридичною природою та правовим регулюванням). Судове рішення про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги грошових зобов`язань за кредитним договором від 24.12.2015 №26 відсутнє, то слід дійти висновку, що даний правочин є правомірним в силу ст. 204 ЦК України та спричиняє передбачені ним правові наслідки у вигляді заміни кредитора у зобов`язанні. Слід також зазначити, що ОСОБА_3 у червні 2016 року звертався до суду із позовом про визнання недійсними вищевказаних договорів про відступлення права вимоги від 24.12.2015. У позові судами всіх інстанцій відмовлено. Як випливає зі змісту їх судових рішень, суди першої, апеляційної та касаційної інстанцій встановили, що позивач ОСОБА_3 не довів, яке саме його суб`єктивне цивільне право (інтерес) було порушене, не визнане чи оспорене, для того, щоб застосувати такий спосіб захисту, як визнання правочину недійсним, а тому дійшли висновку про відсутність підстав для визнання недійсним оспорюваних договорів, оскільки позивач не надав суду належних та допустимих доказів щодо порушення його прав. Судовими рішеннями судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій у справі № 686/12265/16-ц встановлено факт того, що договори про відступлення права вимоги від 24.12.2015, відповідають вимогам закону, а тому підстави для їх визнання недійсними відсутні. Крім того, ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.10.2019 було відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_3 про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги за договорами іпотеки від 24.12.2015 (в межах справи №910/9450/18 про банкрутство ТОВ „Факторингова компанія „ФК Факторинг"). 3.8. Також, згідно ч. 4 ст. 75 ГПК України на думку скаржника, в даному випадку підлягають врахуванню висновки судів першої, апеляційної та касаційної інстанції у справі № 924/922/18 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 про визнання недійсним договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі. Судами всіх інстанцій було відмовлено у даному позові. Як зазначається у вищезазначеній постанові Верховного Суду від 07.05.2023 «перехід до ОСОБА_1 прав обтяжувача за кредитним договором та договорами іпотеки, зобов`язання за якими забезпечено договором застави цінних паперів № 15/2007-ДЗ-2 від 25.12.2009, укладеним громадянином України ОСОБА_3 , є підтвердженим. Таким чином, у вказаній справі судовими рішеннями судів трьох інстанцій, в тому числі й Верховного Суду, був підтверджений перехід до ОСОБА_1 прав кредитора (обтяжувача) за вищезазначеними кредитними договорами та договорами застави/іпотеки, які забезпечували їх виконання. 3.9. В частині посилання суду першої інстанції на те, що ОСОБА_1 було набуте право вимоги до боржника та було звернуто стягнення на його майно під час встановленого судом мораторію на відчуження майна боржника, скаржник звертає увагу суду на, те, що станом на час порушення (ухвала суду від 24.07.2014) провадження у справі №924/159/14 про банкрутство ТОВ «Октант-центр», ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» не містив будь-якої заборони на укладення договорів про відступлення права вимоги за укладеними раніше кредитними договорами та договорами іпотеки, а тому договір про відступлення права вимоги грошових зобов`язань за кредитним договором від 24.12.2015 №26 та договір про відступлення права вимоги за договорами іпотеки від 24.12.2015, що були укладені між ТОВ "Факторингова компанія "ФК "Факторинг" та ОСОБА_1 , не суперечили вказаному закону та не порушували встановлений судом мораторій на задоволення вимог кредиторів. 3.10. Що ж стосується звернення кредитором ОСОБА_1 стягнення на заставлене майно боржника у позасудовому порядку у лютому 2016 року, то слід зауважити, що такі дії кредитора були прямо дозволені чинною на той час нормою ч. 3 ст. 19 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (якою було передбачено виняток із загального правила про заборону стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у разі звернення стягнення на заставлене майно), а тому відсутні жодні підстави вважати їх неправомірними. При цьому, наразі відсутнє будь-яке судове рішення про визнання неправомірними дій кредитора ОСОБА_1 по зверненню ним стягнення на заставлене майно боржника. Висновок суду про те, що «задоволення вимог гр. ОСОБА_1 у визначеній ним сумі 15 466 131,1грн. буде фактичним схваленням судом неправомірності його дій, вчинених під час дії мораторію» є безпідставним, необґрунтованим та свідчить про явно упереджене ставлення суду до даного кредитора. В ухвалі не конкретизовано, чому суд вважає дії ОСОБА_1 неправомірними та які саме норми чинного на той час законодавства було начебто порушено цим кредитором. Право вимоги кредитора ОСОБА_1 до боржника ТОВ «Октант-центр» не припинилося в зв`язку зі зверненням кредитором стягнення в позасудовому порядку на частину майна, яке виступало предметом застави (іпотеки) за кредитними договорами. Вказаний вище був повністю проігнорований 3.11. Судом першої інстанції також проігноровано правовий висновок Великої Палати Верховного Суду у справі №910/17048/17. Набрання законної сили оскаржуваною ухвалою фактично матиме наслідком позбавлення ОСОБА_1 права на грошові вимоги до боржника, набутого ним у законний спосіб, то це по суті становить непропорційне втручання у мирне володіння та користування майном апелянта, що є порушенням. Грошові вимоги ОСОБА_1 до боржника - ТОВ «Октант-центр» у даній справі мають належне обґрунтування та підтверджені допустимими доказами, наявними у справі, проте суд першої інстанції під час вирішення даного питання не надав належної правової оцінки фактичним обставинам та наявним доказам на їх підтвердження, при цьому провів поверхневий та упереджений розгляд заяви ОСОБА_1 без оцінки усіх тих обставин, які мають значення для правильного її вирішення.

4. Відзив на апеляційну скаргу, заяви та клопотання, які надійшли від учасників апеляційного провадження, заяви про відводи та самовідводи. 4.1. Кредитор - ТОВ "ФК "Централ Фінанс" у відзиві просить суд апеляційну скаргу ОСОБА_1 (щодо розгляду заяви про визнання грошових вимог конкурсного кредитора ОСОБА_1 ) залишити без задоволення. Ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 23.02.2023 у справі №924/159/14 (про визнання грошових вимог конкурсного кредитора ОСОБА_1 ). залишити без змін. Судові витрати покласти. 4.2. Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.04.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 23.02.2023 у справі №924/159/14 (про визнання грошових вимог конкурсного кредитора ОСОБА_1 ). Розгляд апеляційної скарги призначено на 10.05.2023. 4.3. 01.05.2023 до початку розгляду апеляційних скарг по суті від кредитора ОСОБА_4 надійшла заява про відвід усьому складу суду. 4.3.1. Вказана заява була розглянута апеляційним господарським судом та визнана необґрунтованою, про що постановлено ухвали Північно-західним апеляційним господарським судом від 02.05.2023 та 03.05.2023. 4.4. Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 10.05.2023 розгляд апеляційної скарги відкладено на 24.05.2023 об 10:00 год. Забезпечено представнику апелянта ОСОБА_1 - адвокату Афадєєву В.В., уповноваженій особі учасника ТОВ "Октант-Центр" представнику ТОВ "Вол-Інвест" Ткач Я.С., представнику ДПАТ "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" - Кордас Ж.А. проведення судового засідання 24.05.2023 о 10:00 год у справі № 924/159/14 в режимі відеоконференції. 4.5. Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 22.05.2023 у справі №924/159/14 забезпечено представнику ТОВ "ФК "Централ Фінанс" - адвокату Стратілатову К.Г. участь в судовому засіданні 24.05.2023 о 10:00 год в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, за допомогою додатку EASYCON. 4.6. До початку розгляду даної апеляційної скарги по суті, ні під час її розгляду від учасників провадження у даній справі заяв про відвід складу суду чи судді колегії не заявлялося. Суддями колегії самовідводи не заявлялися. 4.7. В судовому засіданні 24.05.2023 представник апелянта Афадєєв В.В. підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задоволити. Надав пояснення в обґрунтування своєї позиції. Просив скасувати оскаржувану ухвалу суду від 23.02.2023 у даній справі, заяву про визнання грошових вимог ОСОБА_1 задоволити повністю. 4.8. Уповноваженої особи учасника ТОВ "Октант-Центр" ТОВ "Вол-Інвест" - Ткач Я.С. також підтримала доводи апеляційної скарги, оскаржувану ухвалу суду першої інстанції просила скасувати. 4.9. Представник ДПАТ "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" - Кордас Ж.А. та представник ТОВ "ФК "Централ Фінанс" - адвокат Стратілатов К.Г. у судовому засіданні 24.05.2023 заперечили доводи апеляційної скарги; надали пояснення в обґрунтування своїх позицій. Просили суд залишити апеляційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення, а оскаржувану ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 23.02.2023 - без змін..

5. Межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції. Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції (стаття 269 ГПК України).

6. Законодавство, яке застосоване апеляційним судом при розгляді апеляційної скарги. 6.1. Під час розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 23.02.2023 у справі №924/159/14 (про визнання грошових вимог конкурсного кредитора ОСОБА_1 ) Північно-західний апеляційний господарський суд застосував: 6.1.1. Норми матеріального права: Конституція України; Цивільний кодекс України (далі по тексту постанови також - ЦК України); Господарський кодекс України (далі по тексту постанови також - ГК України); Кодекс України з процедур банкрутства (далі по тексту постанови також - КУзПБ); +6 посилань. 6.1.2. Норми процесуального права: Господарський процесуальний кодекс України, в редакції чинній з 15 грудня 2017 року (далі по тексту постанови також - ГПК України). 6.2. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 4 ст.236 ГПК України).

7. Розгляд апеляційної скарги по суті. Обставини справи.

7. Розгляд апеляційної скарги по суті. Обставини справи. 7.1. Північно-західний апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представника кредитора, дослідивши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, зазначає наступне. 7.2. Як вбачається із матеріалів справи, ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 24.07.2014 порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Октант-центр" (м. Хмельницький, вул. Озерна, 20, код 30145299); введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном боржника на строк 115 календарних днів, тобто до 16 листопада 2014 року; призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Сибаля Андрія Михайловича ( АДРЕСА_3 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 свідоцтво № 431 від 02.04.2013р., E-mail ІНФОРМАЦІЯ_1 ). 7.3. Провадження у справі про банкрутство порушено відповідно до приписів Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". 7.4. 24.07.2014 на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України розміщено оголошення (повідомлення) про порушення провадження у справі № 924/159/14. про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Октант-центр" (м. Хмельницький, вул. Озерна, 20, код 30145299) і призначення розпорядником майна арбітражного керуючого Сибаля Андрія Михайловича ( АДРЕСА_3 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 свідоцтво № 431 від 02.04.2013р., E-mail ІНФОРМАЦІЯ_1 ). 7.5. Розгляд справи про банкрутство ТОВ "Октант-центр" з моменту порушення провадження до 13.01.2019 здійснювався одноособовим складом суду, з 14.01.2019 - колегіальним. 7.6. 12 травня 2022 року місцевим господарським судом отримано заяву (вх. № 05-06/258/22 від 12.05.2022р.) від кредитора ОСОБА_1 про визнання грошових вимог на загальну суму 15466131,1 грн та внесення їх до реєстру вимог кредиторів боржника відповідно до наступного порядку (черговості): - 698480 грн - окремо, як такі що забезпечені іпотекою (заставою) майна боржника та підлягають погашенню за рахунок майна, що є предметом іпотеки (застави) в позачерговому порядку; - 14767651,1 грн - четверта черга погашення. 7.7. Окремо заявник просить внести до реєстру вимог кредиторів відомості про майно боржника, яке є предметом іпотеки (застави), та забезпечує грошові вимоги ОСОБА_1 , а саме: - комплекс, загальною площею 2958,9 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , заставною вартістю 318480 грн; - обладнання згідно переліку, заставною вартістю 380000 грн. 7.8. У відповідності до звернення, заявник набув право на сформовані протягом 2015-2020 років грошові вимоги на підставі договорів про відступлення права вимоги грошових зобов`язань за кредитними договорами між ПАТ "ВТБ Банк" і ТОВ "Факторингова компанія "ФК "Факторинг" з послідуючим відступленням права вимоги ОСОБА_1 , а також договорів про відступлення права вимоги за договорами іпотеки між вказаними особами та боржником. 7.9. Окрім того, в результаті набуття ОСОБА_1 прав вимоги до ОСОБА_3 за кредитними договорами за відповідним кредитним договором до нього перейшли права кредитора у відповідному договорі поруки. 7.10. Додатково заявник ОСОБА_1 вказав про самостійне звернення стягнення на майно боржника, що перебувало в іпотеці, а також звернення стягнення на частку в Статутному капіталі ТОВ "Октант-центр", що належала ОСОБА_3 та в послідуючому була реалізована ОСОБА_4 . 7.11. Загальну суму грошових вимог боржника ОСОБА_1 самостійно зменшив на прибуток від реалізації ним частки в Статутному капіталі ТОВ "Октант-центр", що належала ОСОБА_7 , додаткове придбання заявником права вимоги до ОСОБА_3 в межах виконавчого провадження ВП № НОМЕР_4 з отриманням у власність в рахунок погашення боргу земельної ділянки, що належала ОСОБА_3 , а також індивідуальне отримання ОСОБА_1 частини заборгованості останнього у межах зведеного виконавчого провадження № НОМЕР_5 та відступлення права вимоги за договором з ТОВ "ВОЛ-ІНВЕСТ" за основним зобов`язанням в частині процентів. 7.12. З посиланням на ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, ОСОБА_1 дійшов висновку про наявність у нього правових підстав для звернення із грошовими вимогами до боржника, оскільки попередньо Господарський суд Хмельницької області окремою ухвалою від 21 січня 2021 року, залишеною без змін постановою Північно-Західного апеляційного господарського суду від 11.10.2021, відмовив у задоволенні його заяви про заміну кредитора у справі. 7.13. У подальшому Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду ухвалою від 2 грудня 2021 року відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 21.01.2021 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 11.10.2021 у справі № 924/159/14 з підстав передбачених пунктом 1 частиною 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України. 7.14. Додатково Верховний Суд зауважив, що у разі прийняття до касаційного провадження касаційної скарги ОСОБА_1 на вказані судові рішення судів попередніх інстанцій, суд касаційної інстанції буде діяти не як "суд встановлений законом" в розумінні статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини, що в сукупності з положеннями норм статті 287 ГПК України, виключає можливість касаційного перегляду. 7.15. До заяви (вх. № 05-06/258/22 від 12.05.2022) про визнання грошових вимог в якості додатків ОСОБА_1 долучено докази сплати судового збору (квитанція № 17764 від 11.05.2022 про перерахування 4962 грн - судового збору за позовом до Господарського суду Хмельницької області, платник - ОСОБА_1 ), а також докази надсилання копії заяви боржнику і розпоряднику майна. Будь-яких інших доказів отримані судом матеріали не містять. 7.16. Приписами частини першої статті 46 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що господарський суд не пізніше п`яти днів з дня надходження заяви конкурсного кредитора здійснює перевірку її відповідності вимогам цього Кодексу. 7.17. За умов подання заяви конкурсного кредитора без дотримання вимог КУПБ, господарський суд письмово повідомляє заявника про недоліки заяви та строк, протягом якого він зобов`язаний їх усунути (частина перша статті 46 КУПБ). 7.18. Заява про визнання грошових вимог конкурсного кредитора ОСОБА_1 у справі № 924/159/14 про банкрутство ТОВ "Октант-центр" не відповідала відміченим вимогам законодавства через відсутність документів, що підтверджують грошові вимоги до боржника; залишена без руху на підставі ст.ст. 45, 46 КУПБ, ст.ст. 162, 164, 172, 174 ГПК України із повідомленням заявника про недоліки поданої заяви та зобов`язанням ОСОБА_1 їх усунути в строк не пізніше десяти днів з дня вручення ухвали суду шляхом подання документів, які підтверджують сформовані протягом 2015-2020 років грошові вимоги до боржника. 7.19. Заявником подано заяву/пояснення (вх. № 05-22/2792/22 від 02.06.2022), якою останній повідомив, що копії усіх кредитних договорів, договору поруки та інших документів, на які містяться посилання в надісланій до суду заяві (вх. № 05-06/258/22 від 12.05.2022), знаходяться в матеріалах справи № 924/159/14, оскільки долучались до раніше поданих заяв, як ПАТ "ВТБ Банк", так і гр. ОСОБА_1 . 7.19.1. Заявник ОСОБА_1 просив суд розглянути його заяву про грошові вимоги по суті на підставі саме тих документів, які долучались до раніше поданих заяв в рамках справи № 924/159/14 як ПАТ "ВТБ Банк", так і гр. ОСОБА_1 . 7.20. За цих обставин заяву (вх. № 05-06/258/22 від 12.05.2022р.) про визнання грошових вимог конкурсного кредитора ОСОБА_1 місцевий суд призначив до розгляду в установленому порядку, витребувавши в розпорядника майном боржника у справі № 924/159/14 про банкрутство - ТОВ "Октант-центр" арбітражного керуючого Харитонюка Є.В. відомості про результати розгляду згаданої заяви. 7.20.1. Досліджуючи підставність грошових вимог ОСОБА_1 , місцевий господарський суд встановив, що після порушення провадження у справі про банкрутство ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 24.07.2014 щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Октант-Центр" та введення процедури розпорядження майном боржника, надходили заяви від кредиторів із грошовими вимогами. 7.20.2. 15.08.2014 року Публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк" звернулося до Господарського суду Хмельницької області із заявою № 1782/700-1 про грошові вимоги до ТОВ "Октант-Центр на суму 33 764 814,08 грн., які виникли з: А) кредитного договору від 06.02.2007р. № 07-2007/01, укладеному між АКБ "Мрія" (наступник - ПАТ "ВТБ Банк") та ЗАТ "Октант" (правонаступником якого є ТОВ "Октант-Центр"); Б) генеральної угоди від 20.12.2007р. № 15/2007, укладеної між ВАТ "ВТБ Банк" (наступник - ПАТ "ВТБ Банк") та ЗАТ "Октант" (правонаступником якого є ТОВ "Октант-Центр"); В) договору про відкриття кредитної лінії від 20.12.2007р. № 25.43-15/07-КЛ, укладеному між ВАТ "ВТБ Банк" (тепер - ПАТ "ВТБ Банк") та ЗАТ "Октант" (правонаступником якого є ТОВ "Октант-Центр"); Г) кредитного договору від 23.12.2008р. № 25.89/08-СК, укладеному між ВАТ "ВТБ Банк" (тепер - ПАТ "ВТБ Банк") та ОСОБА_3 ; Ґ) кредитного договору від 14.03.2008р. № 25.20-15/08-СК, укладеному між ВАТ "ВТБ Банк" (тепер - ПАТ "ВТБ Банк") та ЗАТ "Октант" (правонаступником якого є ТОВ "Октант-Центр"). 7.20.3. Належне виконання зобов`язань ЗАТ "Октант" (правонаступником якого є ТОВ "Октант-Центр"), за кредитними договорами забезпечувалося, зокрема, укладеними між ВАТ "ВТБ Банк" (тепер - ПАТ "ВТБ Банк") та ЗАТ "Октант" (правонаступником якого є ТОВ "Октант-Центр"): іпотечним договором від 06.02.2007р. № 08-2007/04; іпотечним договором від 20.12.2007р. № 25.43-15/07-ДІ-1; іпотечним договором від 23.12.2008р. № 25.89/08-ДІ-2; іпотечним договором від 22.04.2010р. № 07-2007/01-ДI-1; іпотечним договором від 22.04.2010р. № 15-2007/01-ДI-1; іпотечним договором від 22.04.2010р. № 25-89/08-ДІ-3; іпотечним договором від 23.12.2008р. № 25.89/08-ДІ-1; договором застави від 23.12.2008р. № 15/2007-ДМ-1; договором застави від 23.12.2008р. № 07-2007/01-ДМ-1; договором застави від 23.12.2008р. № 25.89/08-ДМ-1; договором застави від 23.12.2008р. № 15/2007-ДЗ-1; договором застави від 28.04.2007р. № 92-2007/04; договором застави від 25.12.2009р. № 25.89/08-ДЗ-3, договором застави від 25.12.2009р. № 07-2007/01-ДЗ-3; договором застави від 25.12.2009р. № 15/2007-ДЗ-4; договором застави від 25.12.2009р. № 25.89/08-ДЗ-4; договором застави від 25.12.2009р. № 07-2007/01-ДЗ-4; договором застави від 25.12.2009р. № 15/2007-ДЗ-5. 7.20.4. У подальшому, 24.12.2015 на підставі договору № 26 МБ про відступлення права вимоги грошових зобов`язань за кредитним договором, укладеним між ПАТ "ВТБ Банк" та ТОВ "Факторингова компанія "ФК "Факторинг", до ТОВ "Факторингова компанія "ФК "Факторинг" перейшли права вимоги до ТОВ "Октант-Центр" 7.20.5. У цей же день, 24.12.2015, - на підставі договору № 26 про відступлення права вимоги грошових зобов`язань за кредитним договором, укладеним між ТОВ "Факторингова компанія "ФК "Факторинг" та ОСОБА_1 , до ОСОБА_1 перейшли права вимоги до ТОВ "Октант-Центр" за вищезгаданими кредитними договорами; - між ТОВ "Факторингова компанія "ФК "Факторинг" та ОСОБА_1 підписано акт приймання-передачі документації до договору від 24.12.2015 № 26 про відступлення права вимоги грошових зобов`язань за кредитним договором; - між ТОВ "Факторингова компанія "ФК "Факторинг" та ОСОБА_1 підписано акт приймання-передачі права вимоги до договору від 24.12.2015р. № 26 про відступлення права вимоги грошових зобов`язань за кредитним договором. 7.20.6. На думку заявника ОСОБА_1 , у відповідності до договору про відступлення права вимоги за договорами іпотеки від 24.12.2015, укладеним між ТОВ "Факторингова компанія "ФК "Факторинг" та ОСОБА_1 , до ОСОБА_1 перейшли права іпотекодержателя за: - іпотечним договором від 06.02.2007 № 08-2007/04; - іпотечним договором від 20.12.2007 № 25.43-15/07-ДІ-1; - іпотечним договором від 23.12.2008 № 25.89/08-ДІ-2; - іпотечним договором від 22.04.2010 № 07-2007/01-ДІ-1; - іпотечним договором від 22.04.2010 № 15-2007/01-ДІ-1; - іпотечним договором від 22.04.2010 № 25-89/08-ДІ-3; - іпотечним договором від 23.12.2008 № 25.89/08-ДІ-1. 7.21. Предметом відступлення за кредитними договорами є право вимоги на загальну суму 23066082,66 грн, в т.ч. основний борг - 9589250 грн, проценти - 12044475,43 грн, комісія - 1432357,23 грн. 7.22. До загальної суми відступленого права вимоги входить заборгованість: А) згідно кредитного договору від 06.02.2007р. № 07-2007/01, укладеного між АКБ "Мрія" (наступник - ПАТ "ВТБ Банк") та ЗАТ "Октант" (правонаступником якого є ТОВ "Октант-Центр"), на суму 5016528,13 грн, з яких основний борг - 2188750 грн, проценти - 2490695,65 грн, комісія - 337082,48 грн; Б) згідно договору про відкриття кредитної лінії від 20.12.2007р. № 25.43-15/07-КЛ, укладеного між ВАТ "ВТБ Банк" (тепер - ПАТ "ВТБ Банк") та ЗАТ "Октант" правонаступником якого є ТОВ "Октант-Центр"), на суму 7417253,79 грн, з яких основний борг - 3098750 грн, проценти - 3874576,01 грн, комісія - 443927,78 грн; В) згідно кредитного договору від 23.12.2008р. № 25.89/08-СК, укладеного між ВАТ "ВТБ Банк" (тепер - ПАТ "ВТБ Банк") та ОСОБА_3 , на суму 9926661,86 грн, з яких основний борг - 3976500 грн, проценти - 5339796,36 грн, комісія - 610365,50 грн; Г) згідно кредитного договору від 14.03.2008р. № 25.20-15/08-СК, укладеного між ВАТ "ВТБ Банк") (тепер - ПАТ "ВТБ Банк") та ЗАТ "Октант" (правонаступником якого є ТОВ "Октант-Центр"), на суму 705638,88 грн, з яких основний борг - 325250 грн, проценти - 339407,41 грн, комісія - 40981,47 грн. 7.23. Заявник ОСОБА_1 вважає, що в результаті набуття ним прав вимог до боржника та гр. ОСОБА_3 за кредитними договорами до нього перейшли права обтяжувача за договорами застави, укладеними із боржником, від 23.12.2008 № 15/2007-ДМ-1; від 23.12.2008 № 07-2007/01-ДМ-1; від 23.12.2008 № 25.89/08-ДМ-1; від 23.12.2008 № 15/2007-ДЗ-1; від 28.04.2007 № 92-2007/04; від 25.12.2009 № 25.89/08-ДЗ-З, від 25.12.2009 № 07-2007/01-ДЗ-З; від 25.12.2009 № 15/2007-ДЗ-4; від 25.12.2009 № 25.89/08-ДЗ-4; від 25.12.2009 № 07-2007/01-ДЗ-4; від 25.12.2009 № 15/2007-ДЗ-5. 7.24. Зобов`язання гр. ОСОБА_3 за кредитним договором від 23.12.2008 № 25.89/08-СК, укладеному між ВАТ "ВТБ Банк" (тепер - ПАТ "ВТБ Банк") та гр. ОСОБА_3 , забезпечуються порукою боржника згідно із договором поруки від 23.12.2008 № 25.89/08-ДП-2, укладеним між ВАТ "ВТБ Банк" (тепер - ПАТ "ВТБ Банк"), гр. ОСОБА_3 та ЗАТ "Октант" (правонаступником якого є ТОВ "Октант-Центр"). 7.25. Додатково в результаті набуття ОСОБА_1 прав вимог до ОСОБА_3 за кредитним договором від 23.12.2008 р. № 25.89/08-СК до нього перейшли права кредитора у договорі поруки від 23.12.2008 р. № 25.89/08-ДП-2. 7.26. На підставі ст. 37 Закону України "Про іпотеку", з метою погашення заборгованості боржника за кредитними договорами, ОСОБА_1 самостійно, 09.02.2016, було звернуто стягнення на майно боржника, яке є предметом іпотеки, а саме: А) адміністративно-виробничі приміщення загальною площею 1332,2 кв.м., що знаходяться в АДРЕСА_2 , вартістю 1336500 грн без ПДВ, що підтверджується висновком про оцінку від 05.02.2016 та витягом з ДРРПНМ від 09.02.2016 № 52907260; Б) адміністративно-комунальні приміщення загальною площею 3035 кв.м., що знаходяться в АДРЕСА_2 , вартістю 3763200 грн без ПДВ, що підтверджується висновком про оцінку від 05.02.2016 та витягом з ДРРПНМ від 09.02.2016 № 52906493; В) незавершене будівництво (база відпочинку готовністю 40,5 %), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 , вартістю 561900 грн. без ПДВ, що підтверджується висновком про оцінку від 05.02.2016р. та витягом з ДРРПНМ від 09.02.2016р. № 52899722. 7.27. Всього за рахунок предмету іпотеки заявником самостійно погашено заборгованість боржника в сумі 5661600 грн, в т.ч.: 7.27.1. згідно кредитного договору від 06.02.2007 № 07-2007/01, укладеного між АКБ "Мрія" (тепер - ПАТ "ВТБ Банк") та ЗАТ "Октант" (правонаступником якого є ТОВ "Октант-Центр") - 5016528,13 грн (повне погашення кредиту); 7.27.2. згідно договору про відкриття кредитної лінії від 20.12.2007 № 25.43-15/07-КЛ, укладеного між ВАТ "ВТБ Банк" (тепер - ПАТ "ВТБ Банк") та ЗАТ "Октант" (правонаступником якого є ТОВ "Октант-Центр"), на суму 645071,87 грн, з яких проценти - 201144,09 грн., комісія - 443927,78 грн. 7.28. Окрім того, ОСОБА_1 самостійно було звернене стягнення на частку в Статутному капіталі ТОВ "Октант-центр", яка належала ОСОБА_3 в розмірі 20741 грн, що складає 70% Статутного капіталу ТОВ "Октант-центр". 7.28.1. У подальшому дана частка відповідно до договору купівлі-продажу від 02.12 2016 року була продана ОСОБА_1 ОСОБА_4 за 150000 (сто п`ятдесят тисяч) гривень. Таким чином, по підрахункам самого заявника, кредиторські вимоги ОСОБА_1 зменшилась на відповідну суму. 7.29. 21 травня 2017 року ОСОБА_1 , відповідно до договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі, продав корпоративні права ОСОБА_7 , пропорційні його частці у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Октант-Центр" (1,78 % статутного капіталу) за 50000 грн. Отже, кредиторські вимоги ОСОБА_1 зменшилась на відповідну суму. 7.30. Також, у відповідності до постанови Вищого господарського суду України від 21.06.2017р. у справі № 924/159/14 ОСОБА_3 належало право вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю "Октант-Центр" щодо сплати грошових коштів в сумі 3980218,00 грн, з яких - 3979000,00 грн - основна заборгованість (четверта черга погашення), 1218,00 грн - судовий збір (перша черга погашення), як основне зобов`язання. 7.31. Основне зобов`язання виникло на підставі перерахування ОСОБА_3 , як поручителем, на користь Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" грошових коштів в сумі 3979000,00 грн згідно договорів поруки № 09-2007/09 від 06.02.2007, № 25.43-15/07-ДП-2 від 20.12.2007, № 25.20-15/08-ДП-1 від 14.03.2008 та виникнення у зв`язку із цим у ОСОБА_3 права зворотної вимоги до ТОВ "Октант-Центр" про сплату грошових коштів в сумі 3979000 грн. 7.32. В межах виконавчого провадження ВП № НОМЕР_4 вищезгадане право вимоги в сумі 3980218,00 грн було передано ОСОБА_1 в рахунок погашення боргу гр. ОСОБА_3 , за ціною 497500 гривень, що підтверджується постановою старшого державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби міста Хмельницький Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області Мірошникової В.Р. від 11.02.2019р. у ВП № НОМЕР_4 про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу, актом старшого державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби міста Хмельницький Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області Мірошникової В.Р. від 11.02.2019р. про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу, свідоцтвом, виданого 20.02.2019р. ОСОБА_8 , приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу, зареєстровано в реєстрі за № 841. 7.32.1. Відповідно до акту про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу від 27 грудня 2018 року ОСОБА_1 було передано у власність нереалізоване на електронних торгах нерухоме майно - земельна ділянка площею 0,15 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_4 , кадастровий номер: 6821255500:01:013:0011, яка належала на праві власності гр. ОСОБА_3 , за початковою ціною третіх торгів 107100 грн без ПДВ. 7.32.2. Також, в рамках виконання зведеного виконавчого провадження № НОМЕР_5 від 06.06.2019 про стягнення грошових коштів із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 03 березня 2020 року державним виконавцем було перераховано 33751,59 грн. 7.33. 21 квітня 2020 року ОСОБА_1 уклав договір про відступлення права вимоги з ТОВ "ВОЛ-ІНВЕСТ" відповідно до якого Первісний кредитор (гр. ОСОБА_1 ) передав, а Новий кредитор (ТОВ "ВОЛ-ІНВЕСТ") прийняв на себе частину права вимоги, що належить Первісному кредиторові і став кредитором Боржника за основним зобов`язанням в частині процентів на суму 1100000,00 грн. 7.34. Таким чином, загалом грошові вимоги ОСОБА_1 до боржника - ТОВ "Октант-Центр", по його ж підрахункам, зменшились на 1788351,59 гривень (50000 + 497500 + 107100 + 33751,59 + 1100000). 7.35. Заявник ОСОБА_1 неодноразово стверджував, що копії усіх кредитних договорів, договорів застави, іпотечних договорів, договору поруки та інших документів, на які міститься посилання у поданій ним заяві із грошовими вимогами до боржника, знаходяться в матеріалах справи, оскільки долучались до раніше поданих заяв як ПАТ "ВТБ Банк", так і ОСОБА_1 7.36. ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Хмельницької області в справі № 924/159/14 із заявою про заміну кредитора - Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк", його правонаступником - ОСОБА_1 . 7.36.1. Окремим процесуальним документом - ухвалою від 21 січня 2021 року місцевий господарський суд відмовив у задоволенні заяви гр. ОСОБА_1 про заміну кредитора в справі № 924/159/14 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Октант-центр" м. Хмельницький правонаступником. Дана ухвала була залишена в силі постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 11.10.2021. 7.36.2. ОСОБА_1 звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 21.01.2021 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 11.10.2021 у справі № 924/159/14. 7.36.3. Однак Верховний Суд відмовив у відкритті касаційного провадження вказавши що частиною 3 статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства (в редакції на момент прийняття судом апеляційної інстанції оскаржуваної постанови та прийняття судом касаційної інстанції даної ухвали), передбачено, що у касаційному порядку не підлягають оскарженню постанови апеляційного господарського суду, прийняті за результатами перегляду судових рішень, крім: ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство, ухвали за результатами розгляду грошових вимог кредиторів, ухвали про закриття провадження у справі про банкрутство, а також постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. 7.36.4. У даному випадку предметом касаційного оскарження є постанова Північно-західного апеляційного господарського суду від 11.10.2021, якою ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 21.01.2021 про відмову у задоволенні заяви про заміну кредитора у справі та заяв про уточнення кредиторських вимог - залишено без змін, можливість окремого оскарження якої, не передбачено частиною З статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства. 7.37. Ухвалою від "02" грудня 2021р. в справі № 924/159/14 Господарський суд Хмельницької області (головуючий суддя Грамчук І.В., судді Вибодовський О.Д., Крамар С.І.) відмовив в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" (вх. № 05-06/770/14 від 18.08.2014р.) про визнання майнових вимог до боржника в розмірі 33763596,08 грн. 7.37.1. Зокрема, підставою для відмови суд визнав уступку грошових вимог ПАТ "ВТБ Банк" ТОВ "Факторинговій компанії "ФК "Факторинг" суму 23066082,66 грн. 7.37.2. Вказані грошові вимоги, як вказувалось вище (п.7.20.4.-7.20.5. цієї постанови), в подальшому були передані ОСОБА_1 . 7.38. Таким чином, на переконання заявника, у ОСОБА_1 є всі правові підстави, визначені статтею 45 Кодексу України з процедур банкрутства, для звернення із грошовими вимогами до боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Октант-центр". 7.38.1. У поданій заяві, із покликанням на приписи ст.ст. 2, 45, 122 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 4, 12 Господарського процесуального кодексу України, заявник просив суд визнати грошові вимоги гр. ОСОБА_1 ( АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до боржника на загальну суму 15466131,10 грн та внести їх до реєстру вимог кредиторів боржника наступним чином: А) 698480 грн - окремо, як такі що забезпечені іпотекою (заставою) майна та підлягають погашенню за рахунок майна, що є предметом іпотеки (застави) в позачерговому порядку; Б) 14767651,10 грн - четверта черга погашення. 7.38.2. Окремо внести до реєстру вимог кредиторів відомості про майно боржника, яка є предметом іпотеки (застави), та забезпечує грошові вимоги ОСОБА_1 , а саме: А) комплекс, загальною площею 2958,9 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , заставною вартістю 318480 грн; Б) обладнання згідно переліку, заставною вартістю 380000,00 грн. 7.39. За результатами розгляду заяви ОСОБА_1 , останньому було відмовлено у її задоволенню повністю з підстав, наведених у пунктах 2.1.-2.8. цієї постанови, про що було постановлено ухвалу (п.1.1. цієї постанови).

8. Висновок апеляційного суду за результатами розгляду скарги, відхилення доводів апелянта.

8. Висновок апеляційного суду за результатами розгляду скарги, відхилення доводів апелянта. 8.1. Оцінивши в сукупності матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, врахувавши доводи і обґрунтування апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази, а також заслухавши пояснення представників сторін у справі, Північно-західний апеляційний господарський суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції у даній справі без змін, виходячи з наступного. 8.2. Як зазначалося у даній постанові вище (пункт 7.2.-7.3.), провадження у справі №924/159/14 порушено 24.07.2014 - на підставі і до вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". 8.3. 15.08.2014 року Публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк" звернулося до Господарського суду Хмельницької області із заявою № 1782/700-1 про грошові вимоги до ТОВ "Октант-Центр на суму 33 764 814,08 грн. 8.3.1. В обґрунтування суми заявлених грошових вимог заявник надав докази її виникнення (пункт 7.20.2. постанови), а також докази забезпечення задля належного виконання кредитних договорів (пункт 7.20.3. цієї постанови). 8.3.2. Станом на 24.12.2015 заява Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" про грошові вимоги до ТОВ "Октант-Центр на суму 33 764 814,08 грн Господарським судом Хмельницької області по суті розглянута не була, оскільки матеріали справи перебували спочатку у апеляційній інстанції (оскаржувалася ухвала Господарського суду Хмельницької області від 24.07.2014 у справі № 924/159/14), а у подальшому - у касаційній інстанції. 8.4. ПАТ "ВТБ Банк" повідомив місцевий господарський суд про відступлення прав вимоги на користь ТОВ "Факторингова компанія "ФК Факторинг" за генеральною угодою №15/2007 від 20.12.2007 та кредитними договорами №07-2007/01 від 06.02.2007, №25.20-15/08-СК від 14.03.2008, №25.43-15/07-КЛ від 20.12.2007, №25.89/08-СК від 23.12.2008 (із усіма наступними змінами та доповненнями) та відповідними договорами застави, іпотечними договорами та договорами поруки, укладеними з метою забезпечення виконання зобов`язань ЗАТ "Октант" перед банком, зазначивши, що 24.12.2015 між Публічним акціонерним товариством "ВТБ Банк" та товариством з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "ФК "Факторинг" укладено договір №26 МБ про відступлення права вимоги грошових зобов`язань за кредитним договором. 8.5. Товариство з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "ФК "Факторинг" (далі по тексту постанови також - ТОВ "ФК "Факторинг") на момент укладення договору №26 МБ про відступлення права вимоги грошових зобов`язань за кредитним договором із Публічним акціонерним товариством "ВТБ Банк" було учасником ринку фінансових послуг відповідно до законодавства України - Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» (назва та редакція Закону станом на 24.12.2015). 8.5.1. В силу приписів п.7 частини 1 статті 1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» учасники ринку фінансових послуг - особи, які відповідно до закону мають право надавати фінансові послуги на території України; особи, які провадять діяльність з надання посередницьких послуг на ринках фінансових послуг; об`єднання фінансових установ, включені до реєстру саморегулівних організацій, що ведеться органами, які здійснюють державне регулювання ринків фінансових послуг; споживачі фінансових послуг. Законами з питань регулювання окремих ринків фінансових послуг можуть визначатися інші учасники ринків фінансових послуг. 8.5.2. Фінансовими установами визнаються юридичні особи, яка відповідно до закону надають одну чи декілька фінансових послуг, а також інші послуги (операції), пов`язані з наданням фінансових послуг, у випадках, прямо визначених законом, та внесені до відповідного реєстру в установленому законом порядку. До фінансових установ належать банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг, а у випадках, прямо визначених законом, - інші послуги (операції), пов`язані з наданням фінансових послуг. Не є фінансовими установами (не мають статусу фінансової установи) незалежні фінансові посередники, що надають послуги з видачі фінансових гарантій в порядку та на умовах, визначених Митним кодексом України (п.1 ч.1 ст.1 Закону). 8.5.3. Фінансовими послугами у розумінні п.5 частини 1 статті 1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» є операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів. 8.5.4. До фінансових установ, які надають фінансові послуги віднесені факторингові компанії/установи. 8.5.5. Відповідно до статті 350 Господарського кодексу України банк має право укласти договір факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги), за яким він передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони за плату, а друга сторона відступає або зобов`язується відступити банку своє право грошової вимоги до третьої особи. Загальні умови та порядок здійснення факторингових операцій визначаються Цивільним кодексом України, цим Кодексом, іншими законодавчими актами, а також нормативно-правовими актами Національного банку України. 8.5.6. Правова сутність договору факторингу наведена у статті 1077 Цивільного кодексу України - за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). 8.5.7. Національний банк видає ліцензії учасникам небанківського фінансового ринку (до яких відносилося і ТОВ "ФК "Факторинг") з метою захисту прав та законних інтересів споживачів фінансових послуг, створення належного конкурентного середовища на ринках фінансових послуг та підвищення довіри до нього. 8.5.8. Ліцензії видаються відповідно до Положення про ліцензування та реєстрацію надавачів фінансових послуг та умови провадження ними діяльності з надання фінансових послуг, затвердженого постановою. Правління НБУ від 24 грудня 2021 року за № 153. 8.6. У подальшому ТОВ "Факторингова компанія "ФК Факторинг" відступило свої вимоги до боржника за вищевказаними кредитними договорами та генеральною угодою на користь фізичної особи ОСОБА_1 за договором про відступлення права вимоги грошових зобов`язань за кредитним договором №26 від 24.12.2015р. 8.6.1. Між ТОВ "Факторингова компанія "ФК "Факторинг" та ОСОБА_1 підписано акт приймання-передачі документації до договору від 24.12.2015 № 26 про відступлення права вимоги грошових зобов`язань за кредитним договором. 8.6.2. Між ТОВ "Факторингова компанія "ФК "Факторинг" та ОСОБА_1 підписано акт приймання-передачі права вимоги до договору від 24.12.2015р. № 26 про відступлення права вимоги грошових зобов`язань за кредитним договором. 8.7. Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 24 лютого 2016 поряд з іншим залучив до участі у справі в частині розгляду вимог ПАТ "ВТБ Банк" учасниками у справі про банкрутство ТОВ „Октант-центр": - ТОВ "Факторингову компанію "ФК Факторинг" (м. Київ, Шевченківський район, вул. Саксаганського, буд. 120, оф. 17, код ЄДРПОУ 36352420); - громадянина ОСОБА_1 ( АДРЕСА_5 , ІПН НОМЕР_2 ). 8.7.1. При цьому суд першої інстанції цією ж ухвалою зобов`язав ПАТ "ВТБ Банк", ТОВ "Факторингова компанія "ФК Факторинг" та ОСОБА_1 надати додаткові пояснення та докази. 8.7.2. Як вбачається з встановлених судами обставин, з укладенням договору про відступлення права вимоги №26 від 24.12.2014, відбулася заміна кредитодавця, який був фінансовою установою, що має право на здійснення операції з надання фінансових послуг, на фізичну особу (навіть не суб`єкта господарської діяльності), яка не може надавати фінансові послуги згідно з наведеними нормами права. 8.7.3. Відповідно до ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою, особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги): 2) правонаступництва: (...) Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом: кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом. 8.7.4. За змістом ст.513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким таке право передається новому кредиторові. Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації нього правочину, якщо інше не встановлено законом. 8.7.5. В силу ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. 8.7.6. Згідно із приписами ст.517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні. 8.7.7. Колегія суддів у визначенні факторингу та виникнення правовідносин за договором факторингу звертається до правових висновків Верховного Суду. Відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду упостанові від 11.09.2018р. у справі № 909/968/16 «

45. Одним із випадків відступлення права вимоги є факторинг (фінансування під відступлення права грошової вимоги).

46. Визначення факторингу міститься у статті 49 Закону України від 07 грудня 2000 року №2121-III «Про банки і банківську діяльність», у якій зазначено, що факторинг - це придбання права вимоги на виконання зобов`язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги, приймаючи на себе ризик виконання таких вимог і прийом платежів.

47. У статті 350 Господарського кодексу України факторинг визначений як передання чи зобов`язання банку передати грошові кошти за плату в розпорядження іншої сторони, яка відступає або зобов`язується відступити банку своє право грошової вимоги до третьої сторони.

48. У статті 1077 Цивільного кодексу України зазначено, що, за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

49. Пунктом 1 розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 06 лютого 2014 року № 352 «Про віднесення операцій з фінансовими активами до фінансових послуг та внесення змін до розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 03 квітня 2009 року № 231» до фінансової послуги факторингу віднесено сукупність таких операцій з фінансовими активами (крім цінних паперів та похідних цінних паперів): фінансування клієнтів - суб`єктів господарювання, які уклали договір, з якого випливає право грошової вимоги; набуття відступленого права грошової вимоги, у тому числі права вимоги, яке виникне в майбутньому, до боржників за договором, на якому базується таке відступлення; отримання плати за користування грошовими коштами, наданими у розпорядження клієнта, у тому числі шляхом дисконтування суми боргу, розподілу відсотків, винагороди, якщо інший спосіб оплати не передбачено договором, на якому базується відступлення.

50. Таким чином, у Цивільному кодексі України, як вбачається зі змісту його статей 512, 1077, проведено розмежування правочинів, предметом яких є відступлення права вимоги, а саме: правочини з відступлення права вимоги (цесія) та договори факторингу.

51. З аналізу статей 512-518 Цивільного кодексу України можна зробити такий висновок щодо суб`єктного складу правочинів з відступлення права вимоги: відповідно до статті 2 цього Кодексу учасниками цесії можуть бути будь-яка фізична або юридична особа.

52. Разом з тим, із частини першої статті 1077 Цивільного кодексу України, статті 350 Господарського кодексу України та частини п`ятої статті 5 Закону України «Про банки і банківську діяльність» вбачається, що суб`єктний склад у договорі факторингу має три сторони: клієнта, яким може бути фізична чи юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності (частина друга статті 1079 Цивільного кодексу України), фактора, яким може бути банк або інша банківська установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції (частина третя статті 1079 Цивільного кодексу України) та боржник, тобто набувач послуг чи товарів за первинним договором.

53. У статті 350 Господарського кодексу України зазначено, що фактором може бути лише банк, разом з тим, у пункті 1 частини 1 статті 1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», норми якого є спеціальними, вказано, що фінансовими установами є банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди й компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг, а у випадках, прямо передбачених законом, - інших послуг (операцій), пов`язаних із наданням фінансових послуг. У частинах першій, другій статті 7 Закону зазначено, що юридична особа, яка має намір надавати фінансові послуги, зобов`язана звернутися до відповідного органу державного регулювання ринків фінансових послуг протягом тридцяти календарних днів з дати державної реєстрації для включення її до державного реєстру фінансових установ.

54. У разі якщо відповідно до закону надання певних фінансових послуг потребує ліцензування, фінансова установа має право на здійснення таких послуг лише після отримання відповідних ліцензій.

55. Отже, фактор для надання фінансової послуги повинен бути включеним до Державного реєстру фінансових установ.

56. Щодо розмежування за предметом договору, то під час цесії може бути відступлене право як грошової, так і не грошової (роботи, товари, послуги) вимоги. Цивільний кодекс України передбачає лише перелік зобов`язань, у яких заміна кредитора не допускається (статті 515 Цивільного кодексу України). Предметом договору факторингу може бути лише право грошової вимоги (як такої, строк платежу за якою настав, так і майбутньої грошової вимоги (стаття 1078 Цивільного кодексу України).

57. Згідно з пунктом 5 частини першої статті 1 Закону фінансова послуга - це операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів.

58. За змістом пункту 11 частини першої статті 4 Закону факторинг є фінансовою послугою.

59. Метою укладення договору відступлення права вимоги є безпосередньо передання такого права. Метою договору факторингу є отримання клієнтом фінансування (коштів) за рахунок відступлення права вимоги до боржника.

60. При цесії право вимоги може бути передано як за плату, так і безоплатно. За договором факторингу відступлення права вимоги може відбуватися виключно за плату.

61. Ціна договору факторингу визначається розміром винагороди фактора за надання клієнтові відповідної послуги. Розмір винагороди фактора може встановлюватись по-різному, наприклад, у твердій сумі; у формі відсотків від вартості вимоги, що відступається; у вигляді різниці між номінальною вартістю вимоги, зазначеної у договорі, та її ринковою (дійсною) вартістю.

62. Якщо право вимоги відступається «за номінальною вартістю» без стягнення фактором додаткової плати, то в цьому випадку відносини факторингу відсутні, а відносини сторін регулюються загальними положеннями про купівлю-продаж з урахуванням норм стосовно заміни кредитора у зобов`язанні (частина третя статті 656 Цивільного кодексу України).

63. Договір факторингу спрямований на фінансування однією стороною другої сторони шляхом надання в її розпорядження певної суми грошових коштів. Вказана послуга за договором факторингу надається фактором клієнту за плату, розмір якої визначається договором. При цьому, сама грошова вимога, передана клієнтом фактору, не може розглядатись як плата за надану останнім фінансову послугу.

64. Плата за договором факторингу може бути у формі різниці між реальною ціною вимоги і ціною, передбаченої в договорі, право вимоги за яким передається.

65. Згідно з частиною першою статті 1084 Цивільного кодексу України якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідає перед фактором, якщо одержані ним суми є меншими від суми, сплаченої фактором клієнтові.

66. Також розмежування розглядуваних договорів здійснюється за їх формою: правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредитору (стаття 513 Цивільного кодексу України). Оскільки факторинг визначено пунктом 3 частини першої статті 49 Закону України «Про банки і банківську діяльність» кредитною операцією, вимоги до такого договору визначені у статті 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг». 8.7.8. Правова позиція щодо розмежування договорів факторингу та договорів відступлення права вимоги викладена, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 червня 2021 року (справа № 346/1305/19). 8.7.9. Окрім того, усі передачі права вимоги (їх правомірність, обсяг переданих прав, наявність доказів, права вимоги) мають, бути оцінені судом при визначенні дійсного власника права вимоги до боржника - суд не може приймати рішення під умовою про те, що певний визнаний судом правонаступник (наприклад, ТОВ "Факторингова компанія "ФК Факторинг") у минуломунабував права вимоги, але на даний час вже не має права вимоги до боржника, бо відступив його іншій особі (громадянину ОСОБА_1 ) чи розпорядився в іншийспосіб. 8.7.10. Договір про надання кредиту є фінансовою послугою (пп.1, 2 і 5 ч.1 ст.1, ч.1 ст.4 Закону України "Про фінансові послугита державне регулювання ринків фінансових послуг"). Право на надання фінансових послуг мають лише фінансові установи - юридичні особи, які внесені до відповідного реєстру в установленому законом порядку (п.1 ч.1 ст.1 а також ч.1 ст.5 Закону). 8.7.11. Твердження ОСОБА_1 , що відступлення на його користь права вимоги за договором №26 від 24.12.20214 є факторинговою операцією, є помилковим та таким, що на нормах національного законодавства не ґрунтується. 8.7.12. Адже для надання фінансової послуги фактор повинен бути включеним до Державного реєстру фінансових установ. 8.7.13. Однак громадянин ОСОБА_1 не внесений та не може бути внесеним до Державного реєстру фінансових установ та здійснювати свою діяльність на підставі відповідної ліценції так як є фізичною, а не юридичною особою. Спростування даного факту матеріали справи не містять. 8.7.14. Таким чином права на надання фінансової послуги і отримання права вимоги за Кредитними договорами до ТОВ "Октант-Центр", заявником не доведені. Та обставина, що договір від 24.12.2015 між ТОВ "Факторингова компанія "ФК Факторинг" і громадянином ОСОБА_9 названо договором відступлення права вимоги не змінює його суті як договору факторингу. 8.8. За результатами розгляду заяви про правонаступництво ОСОБА_1 Господарський суд Хмельницької області постановив ухвалу 21.01.2021 у справі №924/159/14, якою в задоволенні заяви гр. ОСОБА_1 (вх. № 05-06/242/16 від 17.03.2016р.) про заміну кредитора в справі № 924/159/14 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Октант-центр" м. Хмельницький правонаступником, (вх. № 05-06/1084/16 від 21.12.2016р.) про уточнення кредиторських вимог, (вх. № 05-06/129/17 від 31.01.2017р.) про уточнення кредиторських вимог, (вх. № 05-06/154/19 від 27.03.2019р.) про уточнення кредиторських вимог, (вх. № 05-06/217/20 від 19.05.2020р.) про уточнення кредиторських вимог) відмовив. 8.8.1. Ухвала оскаржувалася до суду апеляційної інстанції - Північно-західного апеляційного господарського суду. 8.8.2. Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 11.10.2021 ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 21.01.2021 у справі №924/159/14 залишено без змін. 8.8.3. До суду касаційної інстанції ні ухвала Господарського суду Хмельницької області від 21.01.2021 у справі №924/159/14 ні постанова Північно-західного апеляційного господарського суду від 11.10.2021 у цій же справі не оскаржувалися. 8.8.4. Таким чином ОСОБА_1 не набув процесуального статусу правонаступника ТОВ "Факторингова компанія "ФК Факторинг", а відтак не може підтримувати заяву про грошові вимоги ПАТ "ВТБ Банк" як у її первісній редакції (від 18.08.2014) так і з урахуванням поданих уточнених заяв вже безпосередньо ОСОБА_1 : - вх. № 05-06/242/16 від 17.03.2016 - про заміну кредитора в справі № 924/159/14 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Октант-центр" м. Хмельницький правонаступником; - вх. № 05-06/1084/16 від 21.12.2016 - про уточнення кредиторських вимог; - вх. № 05-06/129/17 від 31.01.2017 - про уточнення кредиторських вимог; - вх. № 05-06/154/19 від 27.03.2019 - про уточнення кредиторських вимог; - вх. № 05-06/217/20 від 19.05.2020 - про уточнення кредиторських вимог. 8.9. Відповідно до ч. 4 і 5 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом; обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені. 8.10. Також під час розгляду у даному апеляційному провадженні апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Хмельницької області судами обох інстанцій встановлено, що договір про відступлення права вимоги грошових зобов`язань за кредитним договором від 24.12.2015 № 26, укладеного між ТОВ "Факторингова компанія "ФК "Факторинг" та ОСОБА_1 був предметом судового розгляду. 8.10.1. ОСОБА_3 у червні 2016 року звертався до суду із позовом до ТОВ "Факторингова компанія "ФК Факторинг", ОСОБА_1 , третя особа - ТОВ "Октант-Центр", про визнання недійсними вищевказаних договорів про відступлення права вимоги від 24.12.2015 року. 8.10.2. Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 10 листопада 2016 року у справі № 686/12265/16-ц, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Хмельницької області від 06 березня 2017 року та постановою Верховного Суду від 03 квітня 2019 року, у задоволенні даного позову було відмовлено. 8.10.3. Як випливає зі змісту вказаних судових рішень, суди першої, апеляційної та касаційної інстанцій встановили, що позивач ОСОБА_3 не довів, яке саме його суб`єктивне цивільне право (інтерес) було порушене, не визнане чи оспорене, для того, щоб застосувати такий спосіб захисту, як визнання правочину недійсним, а тому дійшли висновку про відсутність підстав для визнання недійсним оспорюваних договорів, оскільки позивач не надав суду належних та допустимих доказів щодо порушення його прав. 8.10.4. Крім того, в ухвалі Апеляційного суду Хмельницької області від 06 березня 2017 року зазначене також наступне: "Між тим, всупереч заяв апелянта, оспорювані договори відповідають вимогам законодавства України, а тому не можуть бути визнані недійсними. 8.10.5. Твердження апелянта, що договір про відступлення права вимоги грошових зобов`язань за кредитним договором № 26 від 24 грудня 2015 року містить ознаки договору факторингу, не може бути підставою для скасування рішення суду. Наявність деяких ознак одного договору у іншому договорі не підтверджує того, що спірний договір є договором факторингу. 8.10.6. Крім того, посилання апелянта на cт. 1079 ЦК України, що фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції, а ОСОБА_1 не є суб`єктом підприємницької діяльності, ні юридичною особою, не включений до державного реєстру фінансових установ ще раз підкреслює, що в даному випадку відбувся договір відступлення права вимоги грошових зобов`язань, а не договір факторингу. 8.10.7. Виходячи з вищезазначеного, колегія суддів вважає, що відсутні будь-які докази на підтвердження того, що ТОВ „Факторингова компанія „ФК Факторинг" та ОСОБА_10 , укладаючи договір про відступлення права вимоги грошових зобов`язань, діяли незаконно або без дотримання вимог чинного законодавства." 8.10.8. Таким чином, судовими рішеннями судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій у справі № 686/12265/16-ц встановлено факт того, що договори про відступлення права вимоги від 24.12.2015, укладені між ТОВ "Факторингова компанія "ФК "Факторинг" та ОСОБА_1 , відповідають вимогам закону, а тому підстави для їх визнання недійсними відсутні. 8.11. Окрім того, ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.10.2019 було відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_3 про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги за договорами іпотеки від 24.12.2015 р. (в межах справи № 910/9450/18 про банкрутство ТОВ „Факторингова компанія „ФК Факторинг"). 8.12. В даному випадку підлягають врахуванню висновки судів першої, апеляційної та касаційної інстанції у справі № 924/922/18 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 про визнання недійсним договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі. 8.13. Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 25.06.2019p., залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 11.12.2019 та постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 07 травня 2020 року в задоволенні вказаного позову ОСОБА_3 було відмовлено. 8.14. Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. 8.15. Також колегією суддів Північно-західного апеляційного господарського суду встановлено, що при триваючій з 2014 року процедурі банкрутства у справі № 924/159/14, всупереч запровадженому судом першої інстанції мораторію на задоволення вимог кредиторів, як Публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк" при посередництві ТОВ "Фінансова компанія "ФК "Факторинг", так і ОСОБА_1 , привілейовано та всупереч інтересам інших кредиторів та передбаченої законом процедури, отримали часткове задоволення своїх вимог під час розпорядження майном "ТОВ "Октант-центр", що виключає можливість задоволення заяви гр. ОСОБА_11 про визнання кредиторських вимог у справі № 924/159/14 про банкрутство ТОВ "Октант-центр". 8.15.1. Задоволення вимог ОСОБА_1 буде фактичним схваленням судом визнання законності його дій, вчинених під час дії мораторію всупереч та порушення прав та законних інтересів інших кредиторів у справі, що уже неодноразово було встановлено судами при розгляді питання правонаступництва кредиторських вимог у даній справі (ухвала суду першої інстанції від 21.01.2021 і постанова другої інстанції від 11.10.2021). 8.15.2. У додаткових поясненнях (вх. № 05-22/1047/23 від 14.02.2023р.) представник заявника адвокат Афадєєв В.В. зазначив, що 12 травня 2022 року заявником ОСОБА_1 було подано, а Господарським судом Хмельницької області було отримано заяву (вх. № 05-06/258/22 від 12.05.2022р.) кредитора ОСОБА_1 про визнання грошових вимог до боржника ТОВ "Октант-центр" на загальну суму 15466131,10 грн та внесення їх до реєстру вимог кредиторів боржника. 8.15.3. В даній заяві ОСОБА_1 вказував, зокрема, що відповідно до договору про відступлення права вимоги грошових зобов`язань за кредитним договором від 24.12.2015р. № 26, укладеним між ТОВ "Факторингова компанія "ФК "Факторинг" та ОСОБА_1 , до нього перейшли права вимоги до ТОВ "Октант-Центр" за кредитними договорами, укладеними між ПАТ "ВТБ Банк" та ЗАТ "Октант" (правонаступником якого є ТОВ "Октант-Центр"), а саме які виникли з таких договорів: кредитного договору від 06.02.2007р. № 07-2007/01, укладеному між АКБ "Мрія" (тепер - ПАТ "ВТБ Банк") та ЗАТ "Октант" (правонаступником якого є ТОВ "Октант-Центр"); генеральної угоди від 20.12.2007р. № 15/2007, укладеної між ВАТ "ВТБ Банк" (тепер - ПАТ "ВТБ Банк") та ЗАТ "Октант" (правонаступником якого є ТОВ "Октант-Центр"); договору про відкриття кредитної лінії від 20.12.2007р. № 25.43-15/07-КЛ, укладеному між ВАТ "ВТБ Банк" (тепер - ПАТ "ВТБ Банк") та ЗАТ "Октант" (правонаступником якого є ТОВ "Октант-Центр"); кредитного договору від 23.12.2008р. № 25.89/08-СК, укладеному між ВАТ "ВТБ Банк" (тепер - ПАТ "ВТБ Банк") та ОСОБА_3 ; кредитного договору від 14.03.2008р. № 25.20-15/08-СК, укладеному між ВАТ "ВТБ Банк" (тепер - ПАТ "ВТБ Банк") та ЗАТ "Октант" (правонаступником якого є ТОВ "Октант-Центр"). 8.15.4. Крім того, відповідно до договору про відступлення права вимоги за договорами іпотеки від 24.12.2015, укладеним між ТОВ "Факторингова компанія "ФК "Факторинг" та ОСОБА_1 , до ОСОБА_1 перейшли права іпотекодержателя за іпотечним договором від 06.02.2007 № 08-2007/04; іпотечним договором від 20.12.2007 № 25.43-15/07-ДІ-1; іпотечним договором від 23.12.2008 № 25.89/08-ДІ-2; іпотечним договором від 22.04.2010 № 07-2007/01-ДІ-1; іпотечним договором від 22.04.2010 № 15-2007/01-ДІ-1; іпотечним договором від 22.04.2010 № 25-89/08-Д1-3; іпотечним договором від 23.12.2008 № 25.89/08-ДІ-1. 8.15.5. Відповідно до письмових позицій арбітражного керуючого (розпорядника майна ТОВ "Октант-Центр") Харитонюка Є.В. від 29.06.2022 та від 26.09.2022 останній заперечує проти задоволення заяви ОСОБА_1 про визнання грошових вимог до боржника, посилаючись на те, що фізична особа не може бути кредитором за кредитними договорами, оскільки стороною такого договору може бути лише фінансова установа. В зв`язку з цим, на думку арбітражного керуючого, ОСОБА_1 не набув статусу нового кредитора, а отже наслідки відступлення права вимоги не настали. Крім того, арбітражний керуючий вказує, що вищевказане відступлення права вимоги було здійснене під час встановленого судом мораторію на відчуження майна боржника. 8.16. В частині посилання арбітражного керуючого на те, що відступлення права вимоги було здійснене під час встановленого судом мораторію на відчуження майна боржника, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає наступне. 8.16.1. Відповідно до ухвали господарського суду Хмельницької області від 24.07.2014 року у справі № 924/159/14 порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ "Октант-центр", а також введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та вжито заходів щодо забезпечення вимог кредиторів шляхом заборони боржнику та власнику майна (органу, уповноваженому управляти майном) боржника приймати рішення щодо ліквідації, реорганізації боржника, а також відчужувати основні засоби та предмети застави ТОВ "Октант-Центр". 8.16.2. Відповідно до ч. 1-3 ст. 19 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (що був чинним на момент виникнення спірних правовідносин) мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов`язань та зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію. 8.16.3. Мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з відкриттям провадження (проваджень) у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Ухвала є підставою для зупинення виконавчого провадження. Про запровадження мораторію розпорядник майна повідомляє відповідному органу або особі, яка здійснює примусове виконання судових рішень, рішень інших органів за місцезнаходженням (місцем проживання) боржника та знаходженням його майна. 8.16.4. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника), перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі звернення стягнення на заставлене майно та виконання рішень у немайнових спорах; забороняється виконання вимог, на які поширюється мораторій; не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій; зупиняється перебіг позовної давності на період дії мораторію; не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання, три проценти річних від простроченої суми тощо. 8.16.5. Отже, з аналізу норм чинного на той час Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" випливає закономірний висновок про те, що вони не містили будь-якої заборони на укладення договорів про відступлення права вимоги за укладеними раніше кредитними договорами та договорами іпотеки, а тому договір про відступлення права вимоги грошових зобов`язань за кредитним договором від 24.12.2015 № 26 та договір про відступлення права вимоги за договорами іпотеки від 24.12.2015, що були укладені між ТОВ "Факторингова компанія "ФК "Факторинг" та ОСОБА_1 , не суперечили вказаному закону та не порушували встановлений судом мораторій на задоволення вимог кредиторів, а тому заперечення арбітражного керуючого (розпорядника майна) в цій частині також є необґрунтованими. 8.17. В отриманих судом додаткових поясненнях (вх. № 05-22/1238/23 від 22.03.2023) представник кредитора ОСОБА_1 адвокат Афадєєв В.В. вважав за необхідне надати суду додаткові пояснення щодо даної заяви наступного змісту. 8.17.1. У вищезазначеній заяві ОСОБА_1 вказував, зокрема, що відповідно до договору про відступлення права вимоги грошових зобов`язань за кредитним договором від 24.12.2015 № 26, укладеним між ТОВ "Факторингова компанія "ФК "Факторинг" та ОСОБА_1 , до нього перейшли права вимоги до ТОВ "Октант-Центр" за рядом кредитних договорів, укладених між ПАТ "ВТБ Банк" та ЗАТ "Октант" (правонаступником якого є ТОВ "Октант-Центр"). 8.17.2. Предметом відступлення за вказаним договором від 24.12.2015 стало право вимоги на загальну суму 23066082,66 грн. (в т.ч. основний борг - 9589250 грн, проценти - 12044475,43 грн, комісія -1432357,23 грн). 8.17.3. Відповідно до договору про відступлення права вимоги за договорами іпотеки від 24.12.2015, укладеним між ТОВ "Факторингова компанія "ФК "Факторинг" та ОСОБА_1 , до ОСОБА_1 також перейшли права іпотекодержателя за іпотечним договором від 06.02.2007 № 08-2007/04; іпотечним договором від 20.12.2007 № 25.43-15/07-ДІ-1; іпотечним договором від 23.12.2008 № 25.89/08-ДІ-2; іпотечним договором від 22.04.2010 № 07-2007/01-ДІ-1; іпотечним договором від 22.04.2010 № 15-2007/01-ДІ-1; іпотечним договором від 22.04.2010 № 25-89/08-ДІ-З; іпотечним договором від 23.12.2008 № 25.89/08-ДІ-1. 8.17.4. Відповідно до ст. 27 Закону України "Про заставу" застава зберігає силу і у випадках, коли у встановленому законом порядку відбувається уступка заставодержателем забезпеченої заставою вимоги іншій особі або переведення боржником боргу, який виник із забезпеченої заставою вимоги, на іншу особу. 8.17.5. Згідно із ст. 23 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" у разі відступлення обтяжувачем забезпеченою обтяженням права вимоги іншій особі до неї також переходять усі права обтяжувача щодо предмета обтяження. 8.17.6. Як вказувалося у заяві кредитора від 12.05.2022р., ОСОБА_1 на підставі ст. 37 Закону України "Про іпотеку" з метою погашення заборгованості боржника за кредитними договорами 09.02.2016 було звернуто стягнення на майно боржника, яке є предметом іпотеки, а саме : адміністративно-виробничі приміщення загальною площею 1332,2 кв.м., що знаходяться в АДРЕСА_2 , вартістю 1336500 грн без ПДВ ; адміністративно-комунальні приміщення загальною площею 3035 кв.м., що знаходяться в АДРЕСА_2 , вартістю 3763200 грн без ПДВ ; незавершене будівництво (база відпочинку готовністю 40,5 %), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 , вартістю 561900 грн без ПДВ. 8.17.7. Всього за рахунок звернення стягнення на предмет іпотеки було погашено заборгованість боржника перед кредитором в сумі 5661600 грн. 8.17.8. Водночас станом на момент ухвалення оспорюваної ухвали є наявним й інше майно ТОВ "Октант-центр", яке виступало предметом застави (іпотеки) за кредитними договорами, укладеними з ПАТ "ВТБ Банк", право вимоги за якими перейшло до ОСОБА_1 , зокрема : А) комплекс, загальною площею 2958,9 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , заставною вартістю 318480 грн (копії іпотечного договору від 23.12.2008р. № 25.89/08-ДІ-1 та додаткового договору від 25.12.2009 р. № № 25.89/08-ДУ-1 до даного іпотечного договору додаються); Б) майно (обладнання) заставною вартістю 380000 грн (копії договору застави від 23.12.2008р. № 15/2007-ДЗ-1 із додатком (переліком майна) та додаткового договору № 15/2007-ДЗ-1-ДУ-1 від 25.12.2009 р. до договору застави додаються). 8.17.9. Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 січня 2022 року у справі № 910/17048/17 (провадження № 12-85гс20) Велика Палата Верховного Суду дійшла, зокрема, до наступних правових висновків (пункти 91-100 постанови). "Відповідно до частини п`ятої статті 590 ЦК (в редакції, чинній на момент спірних правовідносин) якщо предметом застави є дві або більше речей (два або більше прав), стягнення може бути звернене на всі ці речі (права) або на будь-яку з речей (прав) на вибір заставодержателя. Якщо заставодержатель зверне стягнення на одну річ (одне право), але його вимогу не буде задоволено в повному обсязі, він зберігає право застави на інші речі (права), які є предметом застави. Зазначене положення узгоджується з приписами частини п`ятої статті 33 Закону України "Про іпотеку" (в редакції, чинній на момент спірних правовідносин), згідно з якою, якщо предметом іпотеки є два або більше об`єкти нерухомого майна, стягнення звертається в обсязі, необхідному для повного задоволення вимог іпотекодержателя. Слід констатувати, що норми ЦК України та Закону України "Про іпотеку", які були чинними на момент виникнення спірних правовідносин, передбачали можливість забезпечення виконання зобов`язання шляхом передачі в іпотеку декількома іпотекодателями декількох об`єктів нерухомого майна і кредитор мав право на задоволення своїх вимог за рахунок будь-якого з об`єктів або їх усіх, якщо їхня сукупна вартість була необхідною для погашення заборгованості іпотекодавця в повному обсязі. Тобто законодавець пов`язав задоволення вимог іпотекодержателя за рахунок предметів іпотеки, в тому числі шляхом позасудового врегулювання на підставі договору, саме з обсягом невиконаного зобов`язання, що не означає, що отримання у власність одного з предметів іпотеки у будь-якому випадку має наслідком припинення основного зобов`язання в повному обсязі. Законом № 2478-УІП від 03 липня 2018 року частину четверту статті 36 Закону України "Про іпотеку" було доповнено. Зокрема, передбачено, що у разі якщо вимоги іпотекодержателя забезпечені декількома предметами іпотеки (у тому числі за декількома договорами іпотеки), а позасудове звернення стягнення здійснюється за рахунок окремого предмета іпотеки, іпотекодержатель має право вимагати (у тому числі шляхом позасудового врегулювання) виконання зобов`язання боржником та/або іпотекодавцем в частині, що залишилася невиконаною після завершення позасудового врегулювання за таким окремим предметом іпотеки. Чинне законодавство не обмежує право кредитора забезпечити належне виконання боржником основного зобов`язання декількома видами забезпечення. Забезпечувальне зобов`язання є додатковим (акцесорним), а не альтернативним основному. Реалізація особою права на захист певним способом не може залежати від застосування нею інших способів правового захисту. Системний аналіз змісту наведених правових норм дає підстави для висновку, що їхнє обмежене тлумачення у вигляді припинення основного зобов`язання внаслідок звернення стягнення на один із предметів забезпечення за наявності інших забезпечень та, при цьому, неповному задоволенні вимог кредитора є несумісним з призначенням інституту забезпечення виконання зобов`язань, його правовою природою і сутністю та суперечить принципам розумності, пропорційності і рівності сторін, адже фактично позбавляє юридичного сенсу законодавчі приписи, якими передбачено право кредитора забезпечити виконання основного зобов`язання за рахунок кількох предметів іпотеки та інших способів забезпечення зобов`язання відповідно до умов кредитних договорів у разі, якщо можливість реалізації таких способів забезпечення не вичерпана. Тобто буквальне застосування положень частини четвертої статті 36 Закону України "Про іпотеку" у відповідній редакції можливе виключно у тих випадках, коли належне та повне виконання основного зобов`язання було забезпечене іпотекою і за усіма такими договорами іпотекодержатель звернув стягнення на предмет іпотеки чи декількома способами забезпечення, але на реалізацію таких способів припинився строк звернення стягнення. У разі якщо належне виконання основного договору забезпечувалося різними способами чи їх сукупністю, застосування вимог частини четвертої статті 36 Закону України "Про іпотеку" щодо недійсності наступних вимог кредитора можливе лише у разі реалізації кредитором своїх прав за усіма такими договорами забезпечення, якщо можливість їх реалізації не втрачена, оскільки у протилежному випадку звернення стягнення на один із предметів іпотеки унеможливлює забезпечення виконання зобов`язання за допомогою інших способів забезпечення та протирічить принципу свободи договору та рівності сторін. Отже у випадку забезпечення виконання основного зобов`язання декількома способами, основне зобов`язання не припиняється у разі, якщо реалізація іпотекодержателем своїх прав на звернення стягнення на предмет іпотеки не потягла повного задоволення його вимог." 8.17.10. Таким чином, на підставі вищенаведених правових висновків Великої Палати Верховного Суду, представник дійшов висновку про те, що право вимоги кредитора ОСОБА_1 до боржника ТОВ "Октант-центр" не припинилося в зв`язку зі зверненням кредитором стягнення в позасудовому порядку на частину майна, яке виступало предметом застави (іпотеки) за кредитними договорами. 8.17.11. При цьому необхідно врахувати множинність способів забезпечення виконання зобов`язань за укладеними кредитними договорами, тобто наявність цілого ряду договорів поруки, застави та іпотеки (в тому числі таких договорів застави (іпотеки), звернення стягнення за якими не проводилось), а також те, що реалізація ОСОБА_1 права на звернення стягнення на частину заставленого майна не потягла за собою задоволення його вимог в повному обсязі (залишок незадоволених вимог складає 15466131,10 грн). 8.17.12. На переконання повноважного представника гр. ОСОБА_1 в матеріалах справи № 924/159/14 достатньо належних та допустимих доказів, що підтверджують правомірність вимог даного учасника справи та дозволяють суду прийняти рішення по суті відповідних заяв ОСОБА_1 . 8.18. Із матеріалів справи вбачається, що у межах справи про банкрутство господарським судом області отримано заяву гр. ОСОБА_1 (вх. № 05-06/258/22 від 17.03.2016) про грошові вимоги до боржника на загальну суму 15466131,1 грн., сформовану на підставі договору від 24.12.2015 № 26 МБ про відступлення права вимоги грошових зобов`язань за кредитним договором, укладеним між ПАТ "ВТБ Банк" та ТОВ "Факторингова компанія "ФК "Факторинг", право вимоги яких від боржника (ТОВ "Октант-Центр") ОСОБА_1 набув згідно договору від 24.12.2015 № 26 про відступлення права вимоги грошових зобов`язань за кредитним договором, укладеним між ним та ТОВ "Факторингова компанія "ФК "Факторинг"; самостійне звернення стягнення на майно боржника, яке було предметом іпотеки, а саме адміністративно-виробничі приміщення загальною площею 1332,2 кв.м. та адміністративно-комунальні приміщення загальною площею 3035 кв.м., що знаходяться в АДРЕСА_2 , а також незавершене будівництво (база відпочинку готовністю 40,5 %), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 . 8.18.1. Всього за підрахунками ОСОБА_1 за рахунок предмету іпотеки заявником самостійно погашено заборгованість боржника в сумі 5661600 грн. 8.19. Окрім того, ОСОБА_1 самостійно звернув стягнення на частку в Статутному капіталі ТОВ "Октант-центр", що належала гр. ОСОБА_3 , та в послідуючому була реалізована ОСОБА_4 . 8.19.1. Загальну суму грошових вимог боржника ОСОБА_1 зменшив на прибуток від реалізації ним частки в Статутному капіталі ТОВ "Октант-центр", що належала гр. ОСОБА_7 , врахувавши додаткове придбання заявником права вимоги до гр. ОСОБА_3 в межах виконавчого провадження ВП № НОМЕР_4 з отриманням у власність в рахунок погашення боргу земельної ділянки, що належала гр. ОСОБА_3 , а також індивідуальне отримання ОСОБА_1 частини заборгованості останнього у межах зведеного виконавчого провадження № НОМЕР_5 та відступлення права вимоги за договором з ТОВ "ВОЛ-ІНВЕСТ" за основним зобов`язанням в частині процентів. 8.19.2. Таким чином, по підрахункам ОСОБА_1 , розмір його грошових вимог до боржника - ТОВ "Октант-Центр", загалом зменшився на 1788351,59 грн (50000 + 497500 + 107100 + 33751,59 + 1100000). 8.20. В межах даної справи № 924/159/14 про банкрутство ТОВ "Октант-центр" місцевий господарський суд окремим процесуальним документом - ухвалою від 10 березня 2016 року задовольнив заяви ініціюючих кредиторів ОСОБА_12 та НАК "Украгролізинг" про вжиття заходів до забезпечення вимог кредиторів шляхом накладення арешту на майно. 8.20.1. Зокрема судом накладено арешт на відповідне нерухоме майно, а саме: А) майно зареєстроване за Товариством з обмеженою відповідальністю „Октант-центр" (ЗАТ "Октант) (м. Хмельницький, вул. Озерна, 20, код 30145299); Б) нежитлова будівля, контора цегельного заводу: Хмельницька обл., Ярмолинецький р., с. Баламутівка, вулиця Заводська, 1; В) комплекс: Хмельницька обл., Ярмолинецький р., с. Михалківці, вул. Робітнича, 19; Г) молокозавод: Хмельницька обл., Ярмолинецький р., с. Монастирок, пров. Заводський, 1 "а" Ґ) комплекс: Хмельницька обл., Ярмолинецький р., с. Монастирок, вул. Новоченці, 15; Д) комплекс: Хмельницька обл., Ярмолинецький р., с. Монастирок, вул. пров. Фермерський, 11 . Е) майно зареєстроване за громадянином ОСОБА_1 ( АДРЕСА_5 , ІПН НОМЕР_2 ): - адміністративно-виробничі приміщення заг. площ. 1332,2 кв.м.: АДРЕСА_2 - незавершене будівництво, (база відпочинку готовністю 40,5%): АДРЕСА_4. Є) майно зареєстроване за Товариством з обмеженою відповідальністю „Озерний" (м. Хмельницький, вул. Озерна, 20, код 40296074): - адміністративно-комунальні приміщення заг. площ. 3035,0 кв. м.: АДРЕСА_2; 8.20.2. Цією ж ухвалою суд наклав арешт на все рухоме майно Товариства з обмеженою відповідальністю „Октант-центр" (м. Хмельницький, вул. Озерна, 20, код 30145299). 8.20.3. Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 4 травня 2016р. відмічену ухвалу господарського суду Хмельницької області від 10.03.2016 р. у справі № 924/159/14 залишено без змін, а апеляційну скаргу учасника провадження у справі про банкрутство ОСОБА_1 на ухвалу господарського суду Хмельницької області від 10.03.2016 р. у справі № 924/159/14 - без задоволення. Натомість апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Озерна" на ухвалу господарського суду Хмельницької області від 10.03.2016 р. у справі № 924/159/14 припинено. 8.20.4. Відповідно до постанови суду апеляційної інстанції, колегією суддів враховано, що відчуження майна боржника, а саме: адміністративно-виробничих приміщень загальною площею 1332,2 кв.м.: АДРЕСА_2 ; незавершеного будівництва (база відпочинку готовністю 40,5%): АДРЕСА_4 , адміністративно-комунальних приміщень загальною площею 3035 кв.м.: АДРЕСА_2 відбулося в короткі строки. 8.20.5. Зокрема, з листа ПАТ "ВТБ Банк" № 1658/1-2 від 04.02.2016 вбачається, що договір про відступлення права вимоги ТОВ "Факторингова компанія "ФК Факторинг" укладено 24.12.2015. 8.20.6. Разом з тим, з повідомлень про відступлення права вимоги, надісланих на адресу боржника ТОВ "Факторингова компанія "ФК Факторинг" та ОСОБА_1 , вбачається, що ТОВ "Факторингова компанія "ФК Факторинг" уступила права вимоги до боржника ОСОБА_1 в той же день, 24.12.2015 р. 8.20.7. При цьому, 09.02.2016 ОСОБА_1 зареєстровано право власності на спірне майно, а 04.03.2016 право власності на адміністративно-комунальні приміщення за адресою АДРЕСА_2 перереєстровано на ТОВ "Озерний". 8.20.8. Апеляційний суд підтвердив правомірність вжиття господарським судом Хмельницької області заходів забезпечення вимог кредиторів шляхом накладення арешту на все рухоме майно належне ТОВ "Октант-центр", нерухоме майно право власності на яке зареєстровано за ТОВ "Октант-центр", а також на майно, яке під час дії мораторію на задоволення вимог кредиторів вибуло із власності ТОВ "Октант-центр" та станом на момент винесення оскаржуваної ухвали зареєстроване за ОСОБА_1 та ТОВ "Озерний". 8.20.9. Додатково колегія суддів акцентувала увагу на тому, що вжиття заходів забезпечення вимог кредиторів шляхом накладення арешту на майно, яке під час дії мораторію на задоволення вимог кредиторів вибуло із власності ТОВ "Октант-центр" та станом на момент винесення ухвали зареєстроване за ОСОБА_1 та ТОВ "Озерний" не перешкоджає здійсненню останніми своєї оперативно-господарської діяльності. 8.20.10. Ухвалою Вищого господарського суду України від 3 серпня 2016 року касаційна інстанція, керуючись ст.129 Конституції України, ч.3 ст.8 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст. 86, 107, 106, 11113 Господарського процесуального кодексу України, відмовила Товариству з обмеженою відповідальністю "Озерний" та ОСОБА_1 в прийнятті касаційних скарг на вищезгадану постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 04.05.2016 та ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 10.03.2016 у справі № 924/159/14. 8.21. Надалі ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 2 грудня 2021 суд відмовив у задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" про визнання грошових вимог до ТОВ "Октант-центр" в розмірі 33763596,08 грн. 8.21.1. Розглядаючи вимоги банку судом першої інстанції враховано, що відповідно до поданих документів, 24.12.2015 згідно договору № 26 МБ про відступлення права вимоги грошових зобов`язань за кредитним договором укладеним між ПАТ "ВТБ Банк" та ТОВ "Факторингова компанія "ФК "Факторинг" до ТОВ "Факторингова компанія "ФК "Факторинг" перейшли права вимоги за вищезазначеними кредитними договорами на суму 23066082,66 грн, тобто за банком залишилась вимога в розмірі 10698731,40 грн (33764814,08 - 23066082,66). 8.21.2. Проте, як слідує із відповідей представників Банку та ліквідаційної комісії, на балансі банку дана заборгованість не рахується; на запити щодо грошових вимог банку, у тому числі і щодо обставин переуступлення права вимоги, відомості щодо переуступлення права вимоги саме на цю різницю відсутні, і, як наслідок, заборгованість між ПАТ "ВТБ Банк" та ТОВ "Октант-центр" (згідно, договорів ЗАТ "Октант") відсутня, що може свідчити про те, що дана заборгованість (різниця між сумами) або в повному обсязі списана, або передана іншій фінансовій установі, проте договори відступлення права вимоги відсутні. 8.21.3. При цьому в межах процедури банкрутства жодна інша юридична особа з вимогами про заміну сторони за даними вимогами на дану суму не звертались, що не виключає реалізації такої можливості в установленому порядку з дотриманням вимог чинного законодавства в триваючій процедурі банкрутства ТОВ "Октант-центр", оскільки ухвалою господарського суду м.Києва від 14.02.2023р. у справі № 910/9450/18 за заявою Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" про банкрутство ТОВ "Факторингова компанія "ФК "Факторинг" задоволено клопотання ліквідатора боржника та продовжено ліквідатору боржника арбітражному керуючому Лукашук Любові Сергіївні (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 291 від 25.02.2013 року; ідентифікаційний код НОМЕР_3 ; 50027, м. Кривий ріг, а/с 3501) строк для подання суду на затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута на шість місяців, тобто до 14.08.2023. 8.22. 21.10.2019 набув чинності Кодекс України з процедур банкрутства. 8.23. Згідно зі статтею 1 КУзПБ учасниками у справі про банкрутство є сторони, арбітражний керуючий, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника, а також у випадках, передбачених цим Кодексом, інші учасники справи про банкрутство, щодо прав або обов`язків яких існує спір. Зокрема, сторонами у справі про банкрутство є конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів), забезпечені кредитори, боржник (банкрут). 8.24. Порядок набуття кредитором (окрім кредитора, за заявою якого відкрито провадження у справі про банкрутство) статусу учасника провадження у справі про банкрутство визначається статтею 45 КУзПБ. 8.25. Приписами статті 45 КУзПБ встановлено, зокрема, що конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Забезпечені кредитори зобов`язані подати заяву з грошовими вимогами до боржника під час провадження у справі про банкрутство в частині вимог, що є незабезпеченими, або за умови відмови від забезпечення. Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, задовольняються в порядку черговості, встановленої цим Кодексом. Кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів. 8.26. Згідно з частиною другою статті 47 КУзПБ у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна. Нормами цієї статті передбачено, що за результатами попереднього засідання господарський суд постановляє ухвалу. 8.27. Викладене підтверджує, що набуття статусу кредитора законодавець пов`язує з наявністю у особи грошових вимог до боржника, поданих у встановленому законом порядку. А набуття такого статусу остаточно формалізується ухвалою суду про визнання вимог кредитора. 8.28. Саме такі процесуальні дії вчинив суд першої інстанції, визнавши грошові вимоги ОСОБА_1 в сумі 750422,72 грн, з яких 750000 грн - основної заборгованості та 422,72 грн - судового збору, правонаступником за ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 20.12.2021 кредитора ТОВ "Мрія центр" (Тернопільська область, Гусятинський район, с. Васильківці), вимоги якого попередньо визнано постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 30.03.2015, що залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 04.06.2015. 8.29. Ухвалою від 19.04.2022 у справі №924/159/14 Господарський суд Хмельницької встановив, що : - загальний розмір усіх визнаних судом вимог кредиторів, що вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів у справі № 924/159/14 про банкрутство ТОВ "Октант-центр" станом на 19.04.2022р. становить 38 685 596,94 грн. відповідно до зазначеного переліку; - загальний розмір усіх не визнаних судом вимог кредиторів у справі № 924/159/14 про банкрутство ТОВ "Октант-центр" станом на 19.04.2022р. складає 56 420 857,95 грн. відповідно до зазначеного переліку; - визначив датою проведення зборів кредиторів та комітету 05.05.2022, датою проведення підсумкового засідання визначено 19.05.2022, 14.30. 8.29.1. ОСОБА_1 , не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду від 19.04.2022р., звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, проте постановою від 20.07.2022 Північно-західний апеляційний господарський суд апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишив без задоволення, ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 19.04.2022 - без змін. 8.29.2. Апеляційний суд, з урахуванням положень частини першої статті 2, частини шостої статті 45, статті 47 Кодексу України з процедур банкрутства, дійшов висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а оскаржувану ухвалу залишити без змін. 8.29.3. Суд зазначив, що 19.04.2022 Господарським судом Хмельницької області у справі № 924/159/14 проведено судове засідання, в якому відповідно до частини другої статті 47 КУзПБ судом постановлено ухвалу із зазначенням розміру та переліку усіх визнаних судом вимог кредиторів, що вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, а також розмір та перелік не визнаних судом вимог кредиторів. 8.29.4. При цьому апеляційний суд зазначив про обґрунтованість висновку Господарського суду Хмельницької області про включення вимог ОСОБА_1 в частину оскаржуваної ухвали від 19.04.2022р., де перелічені не визнанні судом вимоги кредиторів. Суд зазначив, що оскільки у попередньому судовому засіданні у цій справі вже було розглянуто вимоги ОСОБА_1 , а ухвала суду Господарського суду Хмельницької області від 21.01.2021 та постанова Північно-Західного апеляційного господарського суду від 11.10.2021 про відмову у визнанні ОСОБА_1 кредитором ТОВ "Октант-центр" з грошовими вимогами на суму 15466131,10 грн є законними та набрали чинності. 8.29.5. Постановою Верховного суду від 13 грудня 2022 роек касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.07.2022 та ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 19.04.2022 у справі № 924/159/14 залишено без змін. 8.30. Згідно ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. 8.30.1. Відповідно пункту 4 Розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Кодексу України з процедур банкрутства з дня введення в дію цього Кодексу визнано такими, що втратили чинність: Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". 8.30.2. Установлено, що з дня введення в дію цього Кодексу (тобто з 21.10.2019) подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". 8.30.3. Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу. 8.30.4. Реалізація майна боржника здійснюється відповідно до вимог цього Кодексу, крім майна боржника, оголошення про продаж якого опубліковане до дня введення в дію цього Кодексу. У разі непродажу такого майна його подальша реалізація здійснюється відповідно до вимог цього Кодексу. 8.31. У відповідності до ст. 20 ГПК України, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника. 8.32. Зважаючи на набрання чинності Кодексом України з процедур банкрутства, суд першої інстанції зобов`язав учасників провадження у справі привести зміст отриманих судом заяв та клопотань у відповідність до п.4 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу яким установлено, що з дня введення в дію цього Кодексу (21.10.2019р.) подальший розгляд справ про банкрутство здійснюватиметься відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу. 8.33. Стаття 9 Кодексу України з процедур банкрутства передбачає, що за наслідками розгляду господарським судом заяв, клопотань та скарг, у справі про банкрутство виносяться ухвали господарського суду, а також постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. 8.34. Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 24.07.2014 у справі № 924/159/14 відповідно до ст. 22 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", введено процедуру розпорядження майном боржника - товариства з обмеженою відповідальністю „Октант-центр" а також мораторій на задоволення вимог кредиторів; розпорядником майна боржника - товариства з обмеженою відповідальністю „Октант-центр" м.Хмельницький призначено арбітражного керуючого Сибаля Андрія Михайловича. 8.34.1. Також, вище зазначеною ухвалою було зобов`язано розпорядника майна боржника Сибаля А.М. вжити заходів передбачених Законом, а саме: подати до господарського суду відомості про результати розгляду вимог кредиторів; скласти реєстр вимог кредиторів та подати його на затвердження до господарського суду; разом з боржником організувати та забезпечити проведення інвентаризації майна боржника, визначити його вартість та провести інвентаризацію майна боржника не пізніше 16.11.2014 року. 8.34.2. На момент розгляду відповідної заяви ОСОБА_1 справа № 924/159/14 про банкрутство ТОВ "Октант-Центр" перебуває на стадії процедури розпорядження майном боржника, введеної ухвалою суду від 24 липня 2014 року, докази переходу до інших процедур у справі № 924/159/14 про банкрутство ТОВ "Октант-Центр" в матеріалах справи відсутні. 8.34.3. У відповідності до ч.1 ст. 22 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в чинній на той час редакції під розпорядженням майном розуміється система заходів щодо нагляду та контролю за управлінням і розпорядженням майном боржника з метою забезпечення збереження, ефективного використання майнових активів боржника, проведення аналізу його фінансового становища, а також визначення наступної оптимальної процедури (санації, мирової угоди чи ліквідації) для задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів. 8.34.4. Згідно статті 19 Закону мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов`язань та зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію. 8.34.5. Мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Ухвала є підставою для зупинення виконавчого провадження. Про запровадження мораторію розпорядник майна повідомляє органи державної виконавчої служби за місцезнаходженням (місцем проживання) боржника та знаходженням його майна. 8.34.6. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника), перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі звернення стягнення на заставлене майно та виконання рішень у немайнових спорах; забороняється виконання вимог, на які поширюється мораторій; не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій; зупиняється перебіг позовної давності на період дії мораторію; не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання, три проценти річних від простроченої суми тощо. 8.34.7. Мораторій на задоволення вимог кредиторів застосовується до вимог кредиторів щодо відшкодування збитків, що виникли через відмову боржника від виконання правочинів (договорів) у процедурі санації, у порядку, передбаченому цим Законом. 8.34.8. Дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на вимоги поточних кредиторів; на виплату заробітної плати та нарахованих на ці суми страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; відшкодування шкоди, заподіяної здоров`ю та життю громадян; на виплату авторської винагороди, аліментів, а також на вимоги за виконавчими документами немайнового характеру, що зобов`язують боржника вчинити певні дії чи утриматися від їх вчинення. 8.34.9. Дія мораторію не поширюється на задоволення вимог кредиторів у разі одночасного задоволення вимог кредиторів у процедурі розпорядження майном керуючим санацією згідно з планом санації або ліквідатором у ліквідаційній процедурі в порядку черговості, встановленому цим Законом. 8.34.10. Стягнення грошових коштів за вимогами кредиторів за зобов`язаннями, на які не поширюється дія мораторію, провадиться з рахунку боржника в установі банку. Контроль за такими стягненнями здійснює арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор). 8.34.11. Звернення стягнення на майно боржника за вимогами, на які не поширюється дія мораторію, здійснюється виключно за ухвалою господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство боржника. 8.34.12. Під час процедури розпорядження майном боржнику дозволяється задовольняти лише ті вимоги кредиторів, на які згідно з частиною п`ятою цієї статті не поширюється дія мораторію. 8.34.13. Задоволення забезпечених вимог кредиторів за рахунок майна боржника, яке є предметом забезпечення, допускається лише в межах провадження у справі про банкрутство. 8.34.14. Дія мораторію припиняється з дня припинення провадження у справі про банкрутство. 8.35. Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 27.06.2019 року у зв`язку з неналежним виконанням розпорядником майна ТОВ "Октант-Центр" - арбітражним керуючим обов`язків покладених на нього судом, зокрема невжиттям заходів щодо повернення майна боржника, яке під час дії мораторію на задоволення вимог кредиторів вибуло із власності ТОВ "Октант-центр" до складу ліквідаційної маси, а також зважаючи на обмеження визначених Законом строків у справі, які вже продовжувались, суд дійшов висновку про усунення за власною ініціативою арбітражного керуючого Сибаля А.М. від виконання ним обов`язків розпорядника майна боржника та припинення його повноважень розпорядника майна боржника. 8.36. Матеріалами справи обґрунтовується, що у межах справи про банкрутство ОСОБА_1 подано заяву про визнання грошових вимог до боржника на загальну суму 15466131,1 грн із внесенням їх до реєстру вимог кредиторів боржника наступним чином: 698480 грн. - окремо, як такі що забезпечені іпотекою (заставою) майна боржника та підлягають погашенню за рахунок майна, що є предметом іпотеки (застави) в позачерговому порядку; 14767651,1 грн - четверта черга погашення. Окремо внести до реєстру вимог кредиторів відомості про майно боржника, яка є предметом іпотеки (застави), та забезпечує грошові вимоги гр. ОСОБА_1 , а саме: комплекс, загальною площею 2958,9 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , заставною вартістю 318480 грн, а також обладнання згідно переліку, заставною вартістю 380000 грн. 8.36.1. У відповідності до ч.1 ст.44 Кодексу України з процедур банкрутства під розпорядженням майном розуміється система заходів щодо нагляду та контролю за управлінням і розпорядженням майном боржника з метою забезпечення збереження, ефективного використання майнових активів боржника, здійснення аналізу його фінансового стану, а також визначення наступної процедури (санації чи ліквідації). 8.36.2. Згідно ст. 41 Кодексу України з процедур банкрутства, мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов`язань та зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію. 8.36.3. Мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з відкриттям провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Ухвала є підставою для зупинення вчинення виконавчих дій. Про запровадження мораторію розпорядник майна повідомляє відповідному органу або особі, яка здійснює примусове виконання судових рішень, рішень інших органів, за місцезнаходженням (місцем проживання) боржника та місцезнаходженням його майна. 8.36.4. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів : забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника), перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі виконання рішень у немайнових спорах; забороняється виконання вимог, на які поширюється мораторій; не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій; зупиняється перебіг позовної давності на період дії мораторію; не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання, три проценти річних від простроченої суми тощо. 8.36.5. Мораторій на задоволення вимог кредиторів застосовується до вимог кредиторів щодо відшкодування збитків, що виникли внаслідок відмови боржника від виконання правочинів (договорів) у процедурі санації, у порядку, передбаченому цим Кодексом. 8.36.6. Дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на вимоги поточних кредиторів, виплату заробітної плати та нарахованих на ці суми страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, відшкодування шкоди, заподіяної здоров`ю та життю громадян, виплату авторської винагороди, аліментів, а також на вимоги за виконавчими документами немайнового характеру, що зобов`язують боржника вчинити певні дії чи утриматися від їх вчинення. 8.36.7. Дія мораторію не поширюється на будь-які дії довірчого власника щодо об`єкта довірчої власності, довірчим засновником якої є боржник. Дія мораторію не поширюється на процедуру обов`язкового звернення стягнення на об`єкт довірчої власності. 8.36.8. Дія мораторію не поширюється на задоволення вимог кредиторів у разі одночасного задоволення вимог кредиторів у процедурі розпорядження майном керуючим санацією згідно з планом санації, а також ліквідатором у ліквідаційній процедурі в порядку черговості, встановленому цим Кодексом. 8.36.9. Стягнення грошових коштів за вимогами кредиторів за зобов`язаннями, на які не поширюється дія мораторію, провадиться з рахунку боржника в установі банку. Контроль за такими стягненнями здійснює арбітражний керуючий. 8.36.10. Звернення стягнення на майно боржника за вимогами, на які не поширюється дія мораторію, здійснюється виключно за ухвалою господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство боржника. 8.36.11. Під час процедури розпорядження майном боржник має право задовольняти лише ті вимоги кредиторів, на які згідно з частиною п`ятою цієї статті не поширюється дія мораторію. 8.36.12. Задоволення забезпечених вимог кредиторів за рахунок майна боржника, яке є предметом забезпечення, здійснюється лише в межах провадження у справі про банкрутство. 8.36.13. Боржник, власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, власник корпоративних прав боржника, а у випадках, передбачених законодавством, - третя особа протягом провадження у справі про банкрутство з метою погашення вимог кредиторів та закриття провадження у справі мають право задовольнити всі вимоги конкурсних кредиторів відповідно до реєстру вимог кредиторів, крім неустойки (штрафу, пені). 8.36.14. Для одночасного погашення всіх вимог кредиторів арбітражний керуючий зобов`язаний надати особі, яка виявила намір погасити вимоги кредиторів, реєстр вимог кредиторів. 8.36.15. У разі задоволення всіх вимог кредиторів, крім неустойки (штрафу, пені), господарський суд ухвалою закриває провадження у справі про банкрутство. Вимоги щодо неустойки (штрафу, пені) вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі. 8.36.16.Дія мораторію припиняється з дня закриття провадження у справі про банкрутство. 8.36.17. Щодо задоволення забезпечених вимог кредиторів за рахунок майна боржника, яке є предметом забезпечення, дія мораторію припиняється автоматично після спливу 170 календарних днів з дня введення процедури розпорядження майном, якщо господарським судом протягом цього часу не було винесено постанову про визнання боржника банкрутом або ухвалу про введення процедури санації. 8.36.18. Під час процедури санації боржника за клопотанням забезпеченого кредитора господарський суд може прийняти рішення про припинення дії мораторію щодо майна боржника, яке є предметом забезпечення, якщо таке майно не задіяне у виконанні плану санації боржника або є швидкозношуваним предметом чи товаром, що швидко псується. 8.36.19. Правові наслідки дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не застосовуються, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з тим, що господарським судом не виявлені ознаки неплатоспроможності боржника. 8.36.20. Активи боржника, що перебувають у податковій заставі, можуть бути звільнені господарським судом з податкової застави, про що виноситься ухвала у судовому засіданні за участю контролюючого органу, уповноваженого відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень. 8.37. Оригіналів доказів дотримання відмічених вимог законодавства як Публічним акціонерним товариством "ВТБ Банк" при посередництві ТОВ "Фінансова компанія "ФК "Факторинг", так і ОСОБА_1 , матеріали справи № 924/159/14 не містять, а відтак судами обох інстанцій критично оцінюються доводи та обґрунтування аргумент останнього про можливість порушення мораторію за відсутності доказів визнання недійсними правочинів за участю ОСОБА_1 , пов`язаних із самостійною реалізацію майна боржника, на підставі яких останнім сформовано кінцевий розмір кредиторських вимог до ТОВ "Октант-центр". 8.38. Покликання представником ОСОБА_1 на практику Верховного Суду про можливість звернення стягнення майно у позасудовому порядку не підлягає застосуванню, у даному випадку, оскільки не є тотожною спірним правовідносинам, що виникли на стадії розпорядження майном боржника у процедурі банкрутства, натомість протилежного адвокатом не доведено. 8.39. Як зазначалося судом апеляційної інстанції вище процедура банкрутства ТОВ "Октант-центр" у справі № 924/159/14 триває із 2014 року. 8.39.1. Упродовж усього цього періоду (до моменту ухвалення оспорюваної ухвали) діяв мораторій на задоволення вимог кредиторів. 8.39.2. У супереч запровадженого судом мораторію на задоволення вимог кредиторів, як Публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк" при посередництві ТОВ "Фінансова компанія "ФК "Факторинг", так і ОСОБА_1 , всупереч інтересам інших кредиторів і передбаченої законом процедури, отримали часткове задоволення своїх вимог під час розпорядження майном ТОВ "Октант-центр" (на загальну суму 15466131,1 грн). 8.39.3. Саме розмір цієї суми був включений до заяви ОСОБА_1 про визнання грошових вимог на загальну суму 15466131,1 грн в справі № 924/159/14 про банкрутство ТОВ "Октант-центр" м. Хмельницький. 8.39.4. Задоволення заяви із грошовими вимогами ОСОБА_1 у визначеній ним сумі (15466131,1 грн) буде фактичним схваленням судом неправомірності його дій, вчинених під час дії мораторію. 8.39.5. Права інших кредиторів у справі № 924/159/14 будуть при цьому порушеними, оскільки під час дії мораторію ОСОБА_1 з порушенням вимог законодавства про банкрутство індивідуально з власних інтересів вже звернуто стягнення на окреме індивідуально визначено майно Товариства з обмеженою відповідальністю "Октант-центр". 8.40. Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_1 про задоволення заяви із грошовими вимогами на загальну суму 15466131,1 грн. 8.41. За змістом ч. 3 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. 8.41.1. В силу ч. 1, ч. 2 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. 8.41.2. Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. 8.41.3. Відповідно до ч. 1 ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. 8.41.4. Згідно ч.1, ч.2 ст. 79 ГПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. 8.42. Ухвала Господарського суду Хмельницької області від 23.02.2023 у справі № 924/159/14 ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору. 8.43. Північно-західний апеляційний господарський суд вважає, що суд першої інстанції - Господарський суд Хмельницької області - постановив ухвалу від 23.02.2023 у справі № 924/159/14 з додержанням норм матеріального і процесуального права. 8.44. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої інстанції при ухваленні рішення та не можуть бути підставою для його скасування або зміни. 8.45. За таких обставин апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 23.02.2020 у справі № 924/159/14 - без змін.

9. Повноваження суду апеляційної інстанції. 9.1. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. 9.2. З огляду на зазначені правові положення та встановлені обставини справи суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що доводи, викладені апелянтом у апеляційній скарзі є необґрунтованими, у зв`язку з чим відсутні підстави для скасування оскаржуваного рішення. 9.3. У відповідності до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

10. Розподіл судових витрат. 10.1. Як вбачається із матеріалів справи, апелянтом - ОСОБА_1 за подання апеляційної скарги до Північно-західного апеляційного господарського суду на ухвалу Господарського суду Хмельницької області, ухвалену 23.02.2023 у справі № 924/159/14 сплачено квитанцією №0.0.2934727295.1 від 06.04.2023 судовий збір у розмірі 4759,00 грн. 10.2. Судовий збір сплачений в порядку та розмірі, визначеному Законом України "Про судовий збір" . 10.3. За змістом статті 129 ГПК України за результатами розгляду апеляційної скарги здійснюється розподіл судових витрат. 10.4. Оскільки апелянту відмовлено у задоволенні апеляційної скарги, в силу приписів статті 129 ГПК України питання розподілу судових витрат не вирішувалося. Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 271, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 від 13.03.23р. залишити без задоволення. Ухвалу господарського суду Хмельницької області від 23 лютого 2023 року розгляд заяви про визнання грошових вимог конкурсного кредитора ОСОБА_1 ) у справі №924/159/14 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України. Справу №924/159/14 повернути Господарському суду Хмельницької області. Повний текст постанови складений "27" червня 2023 р. Головуючий суддя Юрчук М.І. Суддя Дужич С.П. Суддя Савченко Г.І.