LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4873910/9450/18

від 28.10.2020 ·
Резолютивна:Апеляційну скаргу Державного підприємства «Національні інформаційні системи» залишити без задоволення.

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "28" жовтня 2020 р. Справа№ 910/9450/18 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Отрюха Б.В. суддів: Остапенка О.М. Грека Б.М. секретар судового засідання: Вознюк К.Л. за участю представників відповідно до протоколу судового засідання від 28.10.2020, розглянувши апеляційну скаргу Державного підприємства «Національні інформаційні системи» (ДП «Національні інформаційні системи»; Підприємство) на ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.07.2020 у справі № 910/9450/18 (суддя Пасько М.В.) за заявою публічного акціонерного товариства «Банк "Фінанси та Кредит» (ПАТ «Банк "Фінанси та Кредит»; Банк) до товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «ФК Факторинг» (ТОВ «ФК ФК Факторинг»; Товариство) про банкрутство, ВСТАНОВИВ: Заявник звернувся до суду з заявою про порушення справи про банкрутство Товариства, оскільки останнє неспроможне сплатити борг. Ухвалою господарського суду міста Києва від 30.10.2018 відкрито провадження у справі № 910/9450/18, призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Лукашук Л.С. 17.10.2019 ухвалою попереднього засідання господарського суду міста Києва затверджено реєстр вимог кредиторів на загальну суму 374.670.586, 63 грн. Постановою Господарського суду міста Києва від 07.11.2019 визнано боржника банкрутом та призначено ліквідатором боржника арбітражного керуючого Лукашук Л.С. 27.07.2020 від ліквідатора боржника надійшло клопотання про скасування арештів з майна боржника № 02-20/206 від 23.07.2020. 29.07.2020 ухвалою Господарського суду міста Києва задоволено клопотання ліквідатора боржника, а саме: скасовано будь-які арешти, накладені на майно та грошові кошти ТОВ «ФК «ФК Факторинг» чи інші обмеження, обтяження щодо розпорядження його майном; заборонено накладення будь-яких нових арештів або інших обмежень, обтяжень щодо розпорядження майном Товариства; припинено обтяження рухомого та нерухомого майна ТОВ "ФК "ФК Факторинг"; зобов`язано Державного реєстратора, якими є особи визначені частиною 1 статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" здійснити державну реєстрацію припинення обтяжень та вилучити з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек та Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна записи, зокрема: № 4763645 від 05.12.2011; № 5932635 від 05.12.2011; № 6967608 від 03.10.2012; № 787970 від 05.12.2011. зобов`язано ДП "Національні інформаційні системи" здійснити державну реєстрацію припинення обтяжень та вилучити з Державного реєстру обтяжень рухомого майна записи, зокрема: - № 16243455 від 25.04.2017; - № 14561227 від 30.09.2014; - № 14332293 від 29.04.2014; - № 14513731 від 29.08.2014. Не погодившись з прийнятим судовим рішенням, ДП «Національні інформаційні системи» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій підприємство просило поновити пропущений строк на подання апеляційної скарги у справі №910/9450/18, скасувати пункт 6 резолютивної частини ухвали Господарського суду міста Києва від 29.07.2020 по справі №910/9450/18 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви арбітражного керуючого Лукашук Л.С. в частині встановлення зобов`язань для ДП «Національні інформаційні системи». Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя Отрюх Б.В., судді: Остапенко О.М., Грек Б.М. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.09.2020 відкрито апеляційне провадження у справі № 910/9450/18 та призначено справу до розгляду на 28.10.2020. 19.10.2020 ліквідатор ТОВ «ФК «ФК ФАКТОРИНГ» Лукашук Л.С. подала заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, у зв`язку з застосуванням заходів щодо запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2. Ухвалою суду від 22.10.2020 клопотання ліквідатора Товариства про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду було задоволено. 27.10.2020 ліквідатор ТОВ «ФК «ФК ФАКТОРИНГ» Лукашук Л.С. подала суду заяву про розгляд справи за відсутності ліквідатора. Наявний в судовому засіданні 28.10.2020 представник апелянта надав пояснення по суті апеляційної скарги. У судове засідання 28.10.2020 через систему EasyCon, вийшла на зв`язок ліквідатор ТОВ «ФК «ФК ФАКТОРИНГ» Лукашук Л.С., однак належну якість зв`язку не забезпечила. Разом з тим, відповідно до частини п`ятої статті 197 ГПК України, ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву. Отже, враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за наявними у справі матеріалами у даному судовому засіданні, крім того, представник апелянта не заперечив щодо його проведення. Дослідивши доводи, наведені в апеляційній скарзі, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити з огляду на таке. Відповідно до статті 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Так, постановою Господарського суду міста Києва від 07.11.2019 визнано боржника банкрутом та призначено ліквідатором боржника арбітражного керуючого Лукашук Л.С. Згідно з частиною першою статті 59 Кодексу України з процедур банкрутства з дня ухвали господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури: господарська діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу, крім укладення та виконання договорів, що мають на меті захист майна банкрута або забезпечення його збереження (підтримання) у належному стані, договорів оренди майна, яке тимчасово не використовується, на період до його продажу у процедурі ліквідації тощо; строк виконання всіх грошових зобов`язань банкрута вважається таким, що настав; у банкрута не виникає жодних додаткових зобов`язань, у тому числі зі сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов`язаних із здійсненням ліквідаційної процедури; припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості банкрута; відомості про фінансове становище банкрута перестають бути конфіденційними чи становити комерційну таємницю; продаж майна банкрута допускається в порядку, передбаченому цим Кодексом; скасовуються арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, та інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається; припиняються повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, якщо цього не було зроблено раніше, члени виконавчого органу (керівник) банкрута звільняються з роботи у зв`язку з банкрутством підприємства, а також припиняються повноваження власника (органу, уповноваженого управляти майном) майна банкрута. Зміст частини першої статті 61 Кодексу України з процедур банкрутства, ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження: приймає у своє відання майно боржника, забезпечує його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; проводить інвентаризацію та визначає початкову вартість майна банкрута; аналізує фінансовий стан банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; формує ліквідаційну масу; заявляє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості; має право отримувати кредит для виплати вихідної допомоги працівникам, які звільняються внаслідок ліквідації банкрута, який відшкодовується згідно з цим Кодексом позачергово за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута; з дня визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури повідомляє працівників банкрута про звільнення та здійснює його відповідно до законодавства України про працю. Виплата вихідної допомоги звільненим працівникам банкрута провадиться ліквідатором у першу чергу за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута, або отриманого для цієї мети кредиту; заявляє в установленому порядку заперечення щодо заявлених до боржника вимог поточних кредиторів за зобов`язаннями, які виникли під час провадження у справі про банкрутство і є неоплаченими; подає до суду заяви про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; передає в установленому порядку на зберігання документи банкрута, які відповідно до нормативно-правових актів підлягають обов`язковому зберіганню; продає майно банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Кодексом; повідомляє про своє призначення державний орган з питань банкрутства в десятиденний строк з дня прийняття рішення господарським судом та надає державному реєстратору в електронній формі через портал електронних сервісів юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомості, необхідні для внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, у порядку, встановленому державним органом з питань банкрутства; у разі провадження банкрутом діяльності, пов`язаної з державною таємницею, вживає заходів з ліквідації режимно-секретного органу; веде реєстр вимог кредиторів; подає в установленому порядку та у випадках, передбачених Законом України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення", інформацію до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення; здійснює дії щодо скасування реєстрації випуску акцій, передбачені законодавством, якщо організаційно-правовою формою юридичної особи - банкрута є акціонерне товариство; здійснює інші повноваження, передбачені цим Кодексом. Отже, з наведеного можна дійти висновку, що скасування всіх арештів, накладених на майно боржника, та інших обмежень щодо розпорядження його майном, є передбаченим законом правовим наслідком визнання особи банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. Таким чином, з моменту відкриття щодо боржника ліквідаційної процедури, ліквідатор повинен мати можливість продажу майна боржника та укладання договорів купівлі-продажу відповідно до чинного законодавства України. Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що наявність арештів, обтяжень та іпотек обмежує права ліквідатора, що передбачені статтею 61 Кодексу України з процедур банкрутства та унеможливлює ефективне здійснення ним своїх функцій. З огляду на наведене, та, враховуючи, що зняття заборон та арештів із майна боржника відповідно до статті 59 Кодексу України з процедур банкрутства є безумовним, і стосується будь-яких органів і посадових осіб, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін. Разом з тим, за змістом статті 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. За змістом статті 1291 Конституції України, зокрема, судове рішення є обов`язковим до виконання. Отже, наведене свідчить, що судовий акт, який набрав законної сили, підлягає безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок. Це означає, що особа, якій належить виконати судовий акт, повинна вчинити достатні дії для організації процесу його виконання незалежно від будь-яких умов. Керуючись статтями 269, 275, 281-284 ГПК України, Кодексом України з процедур банкрутства Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Державного підприємства «Національні інформаційні системи» залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.07.2020 у справі № 910/9450/18 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 910/9450/18 повернути до Господарського суду міста Києва. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок касаційного оскарження передбачено статтею 287 ГПК України. Повний текст постанови підписано 04.11.2020. Головуючий суддя Б.В. Отрюх Судді О.М. Остапенко Б.М. Грек

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»