LLegalAIпошук судової практики · 2 757 706
← повернутись до результатів

Ухвала КАС ВС520/5501/2020

від 23.06.2023 · Адміністративна

УХВАЛА 23 червня 2023 року м. Київ справа №520/5501/2020 адміністративне провадження №Зв/990/65/23 Верховний Суд у складі судді-доповідача Білак М.В., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами постанови Верховного Суду від 23 червня 2022 року у справі № 520/5501/2020 за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, прокуратури Харківської області, Першої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - прокурор Харківської області, про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування рішення, наказу, зобов`язання вчинити певні дії, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в с т а н о в и в: 20 червня 2023 року через систему «Електронний суд» позивач звернувся до Верховного Суду із заявою про перегляд постанови Верховного Суду від 23 червня 2022 року у справі № 520/5501/2020 за виключними обставинами з підстави, визначеної пунктом 1 частини п`ятої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Зазначив, що приводом для звернення до суду з цією заявою є Рішення Конституційного Суду України від 01 березня 2023 року № 1-р(ІІ)/2023 у справі за конституційною скаргою ОСОБА_2 щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 6 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» (щодо гарантій незалежності прокурора). Просить скасувати постанову Верховного Суду від 23 червня 2022 року, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2021 року у справі № 520/5501/2020 залишити без змін. Відповідно до частини першої статті 364 КАС України заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами за формою і змістом повинні відповідати вимогам цього Кодексу щодо оформлення позовних заяв до суду першої інстанції. Згідно з частиною третьою статті 364 КАС України до заяви додаються: 1) копії заяви відповідно до кількості учасників справи; 2) документ про сплату судового збору; 3) докази, що підтверджують наявність нововиявлених або виключних обставин; 4) у разі пропуску строку на подання заяви - клопотання про його поновлення; 5) клопотання особи про витребування копії рішення міжнародної судової установи, юрисдикція якої визнана Україною, в органу, відповідального за координацію виконання рішень міжнародної судової установи, якщо її немає у розпорядженні особи, яка подала заяву, - у разі подання заяви про перегляд судового рішення з підстави, визначеної пунктом 3 частини п`ятої статті 361 цього Кодексу. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 363 КАС України заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано: з підстави, визначеної пунктом 1 частини п`ятої статті 361 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня офіційного оприлюднення відповідного рішення Конституційного Суду України. Відповідно до частини першої статті 365 КАС України заява про перегляд судового рішення суду першої інстанції з підстав, визначених пунктом 1 частини п`ятої статті 361 цього Кодексу, подається до суду, який ухвалив судове рішення. Оскільки позивач не погоджується з постановою Верховного Суду від 23 червня 2022 року, то заяву про її перегляд за виключними обставинами подав до Верховного Суду. Одночасно позивач просить поновити строк подачі такої заяви. У обґрунтування поважності причин його пропуску вказує на те, що рішення Конституційного Суду України офіційно було оприлюднено у офіційному виданні «Офіційний вісник України» від 04 квітня 2023 року. Саме з вказаного номеру офіційного видання України позивач та його представник, а також уся правова спільнота, дізналися про рішення Другого сенату Конституційного Суду України від 01 березня 2023 року. При цьому, станом на 17 квітня 2023 року таке рішення у будь-якому іншому офіційному виданні не публікувалося, також відповідне посилання до вказаної дати було відсутнє на офіційному веб-сайті суду конституційної юрисдикції (у порушення частини першої статті 94 Закону України «Про Конституційний Суд України»), а у наявному на цей час посиланні взагалі відсутня дата публікації рішення (у підтвердження чого надав інформацію з веб-сайту Верховної Ради України). З огляду на викладене, вважає що строк на подання заяви у цій справі спливав 04 травня 2023 року, а первісну заяву подано 17 квітня 2023 року, тобто строк не було порушено. Проте ухвалою Верховного Суду від 01 травня 2023 року (провадження № Зв/990/58/23) таку заяву було повернуто у зв`язку з пропуском встановленого процесуального строку. Також позивач посилається на введення з 24 лютого 2022 року воєнного стану в Україні, встановлення особливого режиму роботи й запровадження у зв`язку з цим відповідних організаційних заходів у діяльності підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, які тривають до цього часу. Харківська міська територіальна громада, де зареєстровані та проживають позивач та його представник, входить до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309, а тому для населення громади постійно існує реальна небезпека для їх життя та здоров`я. З огляду на постійні обстріли ворогом міста Харкова, тривалий час протягом березня-квітня 2023 року існували перебої у роботі електромереж, відновлення яких до теперішнього часу не завершено, а також мали місце аварійні та планові знеструмлення електромереж, що призводило до неможливості отримання мешканцями міста якісного та безперебійного зв`язку, у тому числі доступу до мережі Інтернет. Постійні повітряні тривоги зумовлюють необхідність перебування населення, у тому числі позивача та його представника, упродовж тривалого часу в укриттях, де немає сталого мобільного зв`язку, доступу до мережі Інтернет та більшості зручностей цивілізації. Як узагальнення, позивач закцентував увагу на поважності причин пропуску строку звернення з заявою про перегляд судового рішення за виключними обставинами, серед яких виділив: введення на території України воєнного стану; кардинальна зміна звичного (приємного та цілковито безпечного) способу життя, а також необхідність підлаштовуватися під нові реалії кривавої та руйнівної війни, і як наслідок постійне та безперервне перебування у стресовій ситуації починаючи з 24 лютого 2022 року; тривале перебування в укриттях (крайня необхідність); періодична (неодноразова та тривала) відсутність електропостачання та доступу до мережі Інтернет, як у помешканнях, так і в укриттях, з огляду на постійні та систематичні ракетні обстріли міста Харкова, унаслідок чого починаючи з 24 лютого 2022 року позивач та його представник вимушені дбати про власну безпеку, а також безпеку своїх родин, витрачати час на відновлення фізичного та психоемоційного стану після денних та нічних обстрілів; первинна заява була подана 17 квітня 2023 року - у найкоротший термін після ознайомлення 04 квітня 2023 року з рішенням Конституційного Суду України від 01 березня 2023 року. Вирішуючи заявлене позивачем клопотання, суд виходить з такого. Частиною першою статті 120 КАС України визначено, що перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Рішення Конституційного Суду України від 01 березня 2023 року № 1-р (II)/2023 було оприлюднено на офіційному сайті Конституційного Суду України 02 березня 2023 року. Таким чином, заява про перегляд постанови Верховного Суду від 23 червня 2022 року за виключними обставинами на підставі пункту 1 частини п`ятої статті 361 КАС України може бути подана у строк по 03 квітня 2023 року. У той же час первинну заяву представник позивача надіслав через підсистему «Електронний суд» 17 квітня 2023 року, вдруге звернувся 21 травня 2023 року, а втретє - 20 червня 2023 року. Статтею 94 Закону України «Про Конституційний Суд України» визначено порядок офіційного оприлюднення та опублікування актів Суду. Так, оприлюднення всіх актів Суду за результатами конституційного провадження здійснюється на офіційному веб-сайті Суду або в окремих випадках за ухвалою Суду - в Залі засідань Суду, але не пізніше наступного робочого дня після їх ухвалення. Процедуру і порядок офіційного оприлюднення актів Суду в Залі засідань Суду та на офіційному веб-сайті Суду встановлює Регламент. Опублікування акта Суду разом з окремою думкою Судді здійснюється у «Віснику Конституційного Суду України» та інших офіційних друкованих виданнях України. Частина перша статті 363 КАС України пов`язує початок перебігу строку подання заяви з днем офіційного оприлюднення відповідного рішення Конституційного Суду України, а не його опублікування. Позивач помилково ототожнює ці поняття, внаслідок чого помилково визначає початок відліку процесуального строку. При попередньому зверненні з заявами позивач у обґрунтування поважності причин пропуску процесуального строку вже вказував на те, що офіційне оприлюднення рішення Конституційного Суду України від 01 березня 2023 року відбулося у офіційному друкованому виданні 04 квітня 2023 року, відповідно від цієї дати необхідно рахувати початок відліку строку. Такій підставі було надано оцінку в ухвалах Верховного Суду від 20 квітня 2023 року та 29 травня 2023 року про залишення заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами без руху, а також в ухвалах Верховного Суду від 01 травня 2023 року та 12 червня 2023 року про повернення таких заяв без розгляду, з зауваженням, що повернення заяви без розгляду не є безумовною підставою для поновлення процесуального строку на її подання. Також у вказаних ухвалах Верховний Суд надав оцінку таким причинам пропуску строку звернення до суду як введення в Україні воєнного стану та обстріли міста Харкова, відключення електроенергії та повітряні тривоги. За результатами наданої оцінки вказані підстави пропуску процесуального строку були визнані неповажними. Звертаючись втретє з заявою, позивач просить суд поновити строк з тих же підстав, що були зазначені раніше, а також з урахуванням права на повторне звернення до суду з заявою про перегляд судового рішення за виключними обставинами. Водночас Суд звертає увагу, що та обставина, що повернення заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами не позбавляє повторного звернення до суду не означає наявність у особи безумовного права перегляду судового рішення у будь-який момент після повернення вперше поданої заяви без урахування процесуальних строків, встановлених для цього, а у Суду - обов`язку поновлювати такий строк, у разі його пропуску, тим більш за відсутності поважних причин. У підтвердження поважності причин пропуску строку при зверненні з заявою 20 червня 2023 року позивач надав інформацію з веб-сайту Air-alarms.in.ua про кількість повітряних тривог в Україні та на Харківщині за період з 02 березня по 17 квітня 2023 року, а також інформацію з інтернет-джерел щодо аварійних відключень світла у місті Харкові та області 14 березня 2023 року. Положеннями статей 44, 45 КАС України чітко окреслений характер процесуальної поведінки учасників справи, відповідно до якого особа, яка зацікавлена у поданні заяви, мусить діяти сумлінно, тобто виявляти добросовісне ставлення до наявних у неї прав і здійснювати їхню реалізацію в такий спосіб, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без невиправданих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, передусім щодо дотримання строку на вчинення процесуальної дії. Для цього учасник справи повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати цілком наявні засоби та можливості, передбачені законодавством Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді, суду. Наведене дає підстави для висновку, що поновлення встановленого процесуальним законом строку для подання заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами здійснюється судом у виняткових, особливих випадках й лише за наявності обставин об`єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на перегляд судового рішення. Норми КАС України не містять виключень або підстав для звільнення учасників процесу від обов`язку надавати докази до суду та доводити ті обставини, які є підставами для поновлення пропущеного строку. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно із частиною першою статті 77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що пропуск такого строку дійсно пов`язаний з об`єктивно непереборними обставинами чи істотними перешкодами. Зазначені позивачем причини пропуску строку не можна вважати поважними, тобто такими, що не залежали від волевиявлення особи, яка подає заяву про перегляд судового рішення за виключними обставинами, і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами. Відповідно до частини третьої статті 366 КАС України до заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 364 цього Кодексу, застосовуються правила статті 169 цього Кодексу. Відповідно до частин першої та другої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання визначених вимог, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. У цій ухвалі зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Частиною четвертою статті 366 КАС України передбачено, що крім випадків, визначених статтею 169 цього Кодексу, заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами також повертається заявникові без розгляду, якщо заява подана після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 363 цього Кодексу, і суд відхилив клопотання про його поновлення. Враховуючи зазначене, заяву ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами постанови Верховного Суду від 23 червня 2022 року у справі №520/5501/20 необхідно залишити без руху та встановити строк для усунення її недоліку шляхом направлення до суду клопотання про поновлення строку на подачу заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами із зазначенням інших поважних причин пропуску такого строку та з наданням відповідних доказів. Керуючись статтями 169, 361-364, 366 Кодексу адміністративного судочинства України, у х в а л и в: Визнати неповажними підстави пропуску ОСОБА_1 процесуального строку на подання заяви про перегляд за виключними обставинами постанови Верховного Суду від 23 червня 2022 року у справі №520/5501/2020. Заяву ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами постанови Верховного Суду від 23 червня 2022 року у справі №520/5501/2020 за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, прокуратури Харківської області, Першої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - прокурор Харківської області, про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування рішення, наказу, зобов`язання вчинити певні дії, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - залишити без руху. Надати заявнику строк десять днів з моменту отримання копії цієї ухвали для усунення недоліку заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами. Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк заява разом із доданими до неї матеріалами буде повернута без розгляду. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і не оскаржується. ........................... М.В. Білак, Суддя Верховного Суду

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»