Постанова Полтавський апеляційний суд № 542/472/22

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 542/472/22 Номер провадження 22-ц/814/1980/23Головуючий у 1-й інстанції Кашуба М.І. Доповідач ап. інст. Дряниця Ю. В. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 01 червня 2023 року м. Полтава Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Судді-доповідача - Дряниці Ю.В.., суддів - Пилипчук Л.І., Чумак О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Новосанжарського районного суду Полтавської області від 30 червня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на малолітню дитину та на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років,- В С Т А Н О В И В: У червні 2022 року позивач звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на малолітню дитину та на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років. В обґрунтування позовних вимог зазначала, що з відповідачем вони зареєстрували шлюб 17 червня 2017 року в Шевченківському районному у місті Полтаві відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, актовий запис №

797. Від шлюбу мають неповнолітню дочку - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позивач вказувала, що з вини відповідача сім`я розпалась. Сторони припинили сімейно-шлюбні відносини та ведення спільного господарства. Після припинення сімейно-шлюбних відносин дочка ОСОБА_4 залишилася проживати із позивачкою. Зазначила, що на даний час коштів на утримання дитини не вистачає. Відповідач не надає матеріальної допомоги на утримання дочки. Угоди про добровільну сплату аліментів між сторонами не досягнуто. Крім того, на даний час позивач не працює, перебуває у відпустці по догляду за дитиною до 3-років та позбавлена можливості одержувати будь-які додаткові джерела доходу. Просила суд стягнути на її користь аліменти на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подачі заяви до суду і до досягнення дитиною повноліття та стягнути аліменти у розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача на своє утримання до досягнення дитиною трирічного віку. Рішенням Новосанжарського районного суду Полтавської області від 30 червня 2022 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на неповнолітню дитину та на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років задоволено. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 02 червня 2022 року до досягнення дитиною повноліття. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аліменти на її утримання, у розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача, щомісячно, починаючи з 02 червня 2022 року до досягнення дитиною, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трирічного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Стягнуто з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір в розмірі 992,40 грн. за позовну вимогу про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини та 992,40 грн. за позовну вимогу про стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трирічного віку. Допущено негайне виконання рішення в межах суми платежу за один місяць. Рішення оскаржила ОСОБА_1 , яка не приймала участь у розгляду справи, але вважає, що рішення суду впливає на її права, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення, і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги вказує на те, що місцевим судом не повно досліджені обставини, що мають значення для справи. Зокрема посилається на те, що місцевим судом не взято до уваги, що рішенням Новосанжарського районного суду Полтавської області від 24.10.2011 року стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти в розмірі частини всіх видів заробітку на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_6 . За вказаних обставин, вважає, що задоволення позовних вимог ОСОБА_2 призведе до погіршення матеріального стану відповідача, а отже може вплинути на її право на отримання аліментів на утримання дитини. Також вважає помилковим висновок суду про можливість відповідача сплачувати аліменти та додаткові витрати у заявленому позивачем розмірі. Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу у доводах якого просить апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково, та змінити рішення місцевого суду зменшивши розмір частки стягнутих аліментів. Поміж іншим зазначає, що ухвалою Новосанжарського районного суду Полтавської області від 12.10.2022 року відкрито провадження у справі №542/1201/22 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , треті особи ОСОБА_1 , ОСОБА_7 про зміну розміру аліментів. У відповіді на відзив представник ОСОБА_1 підтримав позицію, висловлену у апеляційній скарзі. Вказав, що доводи відзиву є необґрунтованими. Апеляційний суд, заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення з підстав, передбачених ст. 375 ЦПК України. Місцевим судом встановлено, що 17 червня 2017 року зареєстровано шлюб між ОСОБА_8 та ОСОБА_3 , актовий запис №

797. Від вказаного шлюбу сторони мають малолітню дочку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження, серії НОМЕР_1 , виданого Новосанжарським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) 14 січня 2021 року, актовий запис №4 (а.с.10). Дочка проживає разом з матір`ю ОСОБА_2 та знаходиться на її утриманні. Вирішуючи позов в частині стягнення аліментів на утримання доньки та позивачки, місцевий суд встановив, що відповідачем не надано до суду доказів щодо наявності обставин, які б унеможливлювали надання ним матеріальної допомоги на утримання малолітньої дочки та ОСОБА_2 у розмірі визначеному позивачкою та він взмозі сплачувати аліменти, а отже суд дійшов висновку про задоволення позову. Колегія суддів погоджується з таким висновком місцевого суду з огляду на наступне. Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку (частина перша статті 8 Закону України «Про охорону дитинства»). Батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються в частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі (статі 180, 181 СК України). Згідно із статтею 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1)стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2)стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3)наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4)інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати. У доводах апеляційної скарги ОСОБА_1 вказує, що позивач має інші фінансові зобов`язання, зокрема з нього стягнуто аліменти на утримання двох неповнолітніх дітей від попередніх шлюбів, а отже він не має фінансової можливості сплачувати аліменти на утримання позивачки та дитини у заявленому розмірі. Зазначені доводи не заслуговують на увагу суду, з огляду на наступне. У висновках Верховного Суду, викладених у постановах від 11 березня 2020 року у справі № 759/10277/18 та від 16 червня 2021 року у справі № 643/11949/19 зазначено, що інтереси дитини превалюють над майновим становищем платника аліментів. У справі, що переглядається, суд першої інстанції з урахуванням обставин, які підлягають з`ясуванню при визначенні розміру аліментів, потреб дитини даного віку, встановив, що відповідач має можливість сплачувати аліменти, та врахував вимоги закону про те, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. При цьому, оскільки дитина, має право на достатній рівень матеріального забезпечення, батько зобов`язаний вживати всіх необхідних заходів із метою отримання законних джерел для забезпечення гідних умов проживання й розвитку дитини, оскільки він не є непрацездатною особою. Зазначене відповідає висновку зробленому у постанові Верховного Суду від 05 лютого 2020 року у справі № 664/252/19-ц. Під час розгляду справи у суді першої інстанції відповідачем не було надано доказів незадовільного матеріального становища. Доводи апеляційної скарги щодо незалучення ОСОБА_1 до участі у розгляді справи правомірність висновків суду не спростовує, оскільки не впливає на право малолітньої дитини на утримання від свого батька у визначеному законом розмірі. Доводи апеляційної скарги щодо безпідставності позовних вимог про стягнення аліментів на утримання дружини колегія суддів також не бере до уваги. Відповідно до ч.2 ст.84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Частина 4 статті 84 СК України право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. У доводах апеляційної скарги вказано, що позивач не довела погіршення її матеріального стану з народженням дитини, проте з аналізу вказаної вище статті слідує, що доведення потреби матеріальної допомоги дружини, не є обов`язковим. Отже, враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд першої інстанції правомірно визначив характер спірних правовідносин та норми матеріального права, що підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і дав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення по суті спору, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права. Інші, наведені в апеляційній скарзі, доводи фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди апелянта з висновками суду першої інстанції, а тому не дають підстав для висновку про неправильне застосування місцевим судом норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи. Керуючись ст.ст. 367, 374 ч. 1 п. 1, 375, 381, 384 ЦПК України, апеляційній суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Новосанжарського районного суду Полтавської області від 30 червня 2022 року- залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Суддя - доповідач: Ю. В. Дряниця Судді : Л. І. Пилипчук О.В.Чумак