Постанова КЦС ВС № 824/57/22

Постанова Іменем України 08 червня 2023 року м. Київ справа № 824/57/22 провадження № 61-4895ав23 Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Стрільчука В. А. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Карпенко С. О., секретар судового засідання - Базилян Н. Г., учасники справи: заявник (боржник) - Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», суб`єкт оскарження - головний державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Мурихін Сергій Володимирович, заінтересована особа (стягувач) - BRV TRAIDE S.R.O. (Словацька Республіка), за участю: представників заявника - Майданевича Г. А., Свириденка І. А., представника суб`єкта оскарження - Вірченка Ю. М., розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні Верховного Суду (м. Київ, проспект Повітрофлотський, 28) апеляційну скаргу Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» на ухвалу Київського апеляційного суду від 27 березня 2023 року у складі судді Фінагеєва В. О. у справі за скаргою Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» на рішення, дії та бездіяльність державного виконавця, ВСТАНОВИВ: Короткий зміст вимог заявника і судового рішення апеляційного суду як суду першої інстанції. У січні 2023 року Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (далі - ДП «НАЕК «Енергоатом») звернулося до суду зі скаргою на рішення, дії та бездіяльність державного виконавця, в якій просило: визнати неправомірними дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - Відділ ПВР Департаменту ДВС МЮУ) Мурихіна С. В. щодо винесення постанови від 21 лютого 2023 року ВП № 71049127 про арешт коштів ДП «НАЕК «Енергоатом» на суму 550 339,42 Євро на рахунках підприємства; визнати неправомірними дії головного державного виконавця Відділу ПВР Департаменту ДВС МЮУ Мурихіна С. В. щодо виставлення Акціонерному товариству «Укрексімбанк» платіжних інструкцій про примусове стягнення коштів у розмірі 550 339,42 Євро з рахунків підприємства; визнати неправомірною бездіяльність головного державного виконавця Відділу ПВР Департаменту ДВС МЮУ Мурихіна С. В. щодо невжиття заходів з розблокування коштів на рахунках ДП «НАЕК «Енергоатом» понад суму, еквівалентну 550 339,42 Євро; визнати неправомірною та скасувати постанову головного державного виконавця Відділу ПВР Департаменту ДВС МЮУ Мурихіна С. В. від 21 лютого 2023 року ВП № 71049127 про арешт коштів ДП «НАЕК «Енергоатом» на суму 550 339,42 Євро на рахунках підприємства. Скарга мотивована тим, що 11 січня 2023 року Київський апеляційний суд видав виконавчий лист № 824/57/22 про стягнення з ДП «НАЕК «Енергоатом» на користь BRV TRAIDE S.R.O. (Словацька Республіка) 5 000 Євро витрат на правову допомогу. 16 січня 2023 року Верховний Суд видав виконавчий лист № 824/57/22 про стягнення з ДП «НАЕК «Енергоатом» на користь BRV TRAIDE S.R.O. (Словацька Республіка) 500 Євро витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції, що за офіційним курсом Національного банку України (далі - НБУ) на 08 грудня 2022 року становило 19 260 грн. На підставі вказаних виконавчих листів головний державний виконавець Відділу ПВР Департаменту ДВС МЮУ Мурихін С. В. 16 лютого 2023 року виніс постанови про: відкриття виконавчих проваджень № 71048863 і № 71048689; стягнення з боржника витрат виконавчого провадження та виконавчого збору; приєднання виконавчих проваджень № 71048863 і № 71048689 до зведеного виконавчого провадження № 71049127. 21 лютого 2023 року у зведеному виконавчому провадженні № 71049127 головний державний виконавець Мурихін С. В. виніс постанову про накладення арешту на грошові кошти, що містяться на рахунках ДП «НАЕК «Енергоатом» (у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору та витрат виконавчого провадження в розмірі 550 339,42 Євро), та направив у банківські установи платіжні інструкції з примусового списання коштів у розмірі 550 339,42 Євро. 22 лютого 2023 року банківські установи відхилили згадані платіжні інструкції у зв`язку з відсутністю на рахунках боржника коштів в іноземній валюті. При цьому на виконання вищезгаданої постанови державного виконавця від 21 лютого 2023 року кожен з п`яти банків, у яких ДП «НАЕК «Енергоатом» мало відкриті рахунки у гривнях, наклали арешт на грошові кошти підприємства, розмір яких становив 550 339,42 Євро у гривневому еквіваленті, що у п`ять разів перевищило суму виконавчого провадження. Крім того, стягувачем за заборгованістю в розмірі 550 339,42 Євро є іноземна компанія, яка не має зареєстрованого в Україні представництва, а отже, й не має рахунку, на який боржник може перерахувати кошти. Така ситуація блокує господарську діяльність ДП «НАЕК «Енергоатом», обмежуючи його права на використання власних коштів, які мають бути направлені на підтримку ядерної безпеки і працездатності виробничих потужностей. Відтак, оскаржувані дії та бездіяльність державного виконавця містять явні ознаки зловживань і не відповідають співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями. За інформацією Акціонерного товариства «Укрексімбанк» у платіжній інструкції, яку надав для виконання державний виконавець, було прямо вказано на необхідність списання коштів з рахунку № НОМЕР_1 , який використовується для зарахування кредитних коштів за міжнародними угодами, гарантом яких виступає Україна. Таким чином, на підставі оскаржуваної постанови державний виконавець намагається списати у примусовому порядку 550 339,42 Євро за рахунок кредитних коштів, отриманих ДП «НАЕК «Енергоатом» за укладеною з Європейським співтовариством з атомної енергії Угодою від 07 серпня 2023 року про механізм надання позики на суму 300 000 000 Євро у зв`язку з комплексною (зведеною) програмою підвищення безпеки енергоблоків атомних електростанцій. В даному випадку головний державний виконавець Відділу ПВР Департаменту ДВС МЮУ Мурихін С. В. фактично проігнорував як статус рахунку, на який він наклав арешт, так і цільове призначення коштів на цьому рахунку, внаслідок чого було порушено гарантії, надані Україною відповідно до умов міжнародних угод, ратифікованих Верховною Радою України у встановленому законодавством порядку. Ухвалою Київського апеляційного суду від 27 березня 2023 року, постановленою ним як судом першої інстанції, закрито провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 255 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) у зв`язку з тим, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Роз`яснено ДП «НАЕК «Енергоатом» його право звернутися з відповідною скаргою (позовом) до суду адміністративної юрисдикції. Ухвала суду мотивована тим, що скарга ДП «НАЕК «Енергоатом» не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки боржник оскаржує рішення, дії та бездіяльність державного виконавця під час виконання зведеного виконавчого провадження, в якому об`єднано виконання судових рішень, ухвалених судами за правилами різних юрисдикцій, зокрема цивільної та господарської. Під час виконання судових рішень діє правило існування одного виконавчого провадження про примусове виконання щодо одного боржника, незалежно від кількості судових рішень та юрисдикції, в яких вказані рішення, що підлягають примусовому виконанню, були ухвалені, та кількості стягувачів. Оскільки чинним законодавством не врегульовано порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу ДВС або приватного виконавця під час виконання зведеного виконавчого провадження, в якому об`єднано виконання судових рішень, ухвалених судами за правилами різних юрисдикцій, то в такому випадку потрібно застосовувати частину першу статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) і розглядати справу за правилами адміністративного судочинства. Короткий зміст та узагальнені доводи апеляційної скарги, позиції інших учасників справи. У квітні 2023 року ДП «НАЕК «Енергоатом» подало до Верховного Суду апеляційну скаргу, в якій, з урахуванням відповідних доповнень до цієї скарги, просить скасувати ухвалу Київського апеляційного суду від 27 березня 2023 року і направити справу для продовження розгляду до Київського апеляційного суду, посилаючись на неправильне застосування цим судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Апеляційна скарга та доповнення до неї мотивовані тим, що оскаржувані дії та бездіяльність державного виконавця містять явні ознаки зловживань і не відповідають співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за цими рішеннями. У спірній ситуації головний державний виконавець Мурихін С. В. намагається списати в примусовому порядку 550 339,42 Євро за рахунок кредитних коштів, отриманих ДП «НАЕК «Енергоатом» за укладеною з Європейським співтовариством з атомної енергії Угодою від 07 серпня 2023 року про механізм надання позики на суму 300 000 000 Євро у зв`язку з комплексною (зведеною) програмою підвищення безпеки енергоблоків атомних електростанцій. Відтак, державний виконавець фактично проігнорував як статус рахунку, на який він наклав арешт, так і цільове призначення коштів на цьому рахунку, внаслідок чого було порушено гарантії, надані Україною відповідно до умов міжнародних угод. В даному випадку були відсутні підстави для застосування частини першої статті 287 КАС України та закриття провадження у справі, оскільки стягнення грошових коштів в іноземній валюті (550 339,42 Євро) відбувалося виключно на виконання виконавчих документів, виданих Київським апеляційним судом, і жодним чином не стосувалося рішень господарських судів. Отже, скарга ДП «НАЕК «Енергоатом» на рішення, дії та бездіяльність державного виконавця під час примусового виконання виконавчих листів, виданих у справах, які розглядалися Київським апеляційним судом як судом першої інстанції, повинна вирішуватися в передбаченому ЦПК України порядку, тобто в межах цієї справи за правилами цивільного судочинства. 02 травня 2023 року Відділ ПВР Департаменту ДВС МЮУ подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив залишити її без задоволення, посилаючись на те, що оскаржуване судове рішення є законним та обґрунтованим, ухваленим відповідно до вимог чинного законодавства України, з урахуванням всіх фактичних обставин справи. Позиція учасників справи. Представник BRV TRAIDE S.R.O. (Словацька Республіка) не з`явився в судове засідання, хоча належним чином був повідомлений про дату, час і місце розгляду справи. Відповідно до частини другої статті 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Представники заявника - Свириденко І. А. та Майданевич Г. А. в судовому засіданні підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити з підстав, зазначених у скарзі та доповненнях до неї. Представник суб`єкта оскарження - Вірченко Ю. М. заперечив проти задоволення апеляційної скарги з підстав, зазначених у відзиві на скаргу. Фактичні обставини справи, встановлені судом. Ухвалою Київського апеляційного суду від 05 вересня 2022 року у справі № 824/57/22, постановленою ним як судом першої інстанції, відмовлено в задоволенні заяви ДП «НАЕК «Енергоатом» про скасування рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 20 грудня 2021 року у справі № 124/2021 за позовом BRVTRAIDE S.R.O. (Словацька Республіка) про стягнення 102 154 Євро боргу, трьох процентів річних, витрат з арбітражного збору та витрат, пов`язаних з арбітражним розглядом справи. Стягнуто з ДП «НАЕК «Енергоатом» на користь BRV TRAIDES.R.O. (Словацька Республіка) 5 000 Євро витрат на правову допомогу. Постановою Верховного Суду від 08 грудня 2022 року апеляційну скаргу ДП «НАЕК «Енергоатом»залишено без задоволення, а ухвалу Київського апеляційного суду від 05 вересня 2022 року - без змін. Стягнуто з ДП «НАЕК «Енергоатом» та користь BRV TRAIDE S.R.O. (Словацька Республіка) 500 Євро витрат, понесених на оплату професійної правничої допомоги в суді апеляційної інстанції, що за офіційним курсом НБУ на 08 грудня 2022 року становить 19 260 грн. 11 січня 2023 року Київський апеляційний суд, а 16 січня 2023 року Верховний Суд - видали виконавчі листи № 824/57/22 про стягнення з ДП «НАЕК «Енергоатом» на користь BRV TRAIDE S.R.O. (Словацька Республіка) витрат на правничу допомогу в розмірі 5 000 Євро і 500 Євро відповідно. На підставі вказаних виконавчих листів головний державний виконавець Відділу ПВР Департаменту ДВС МЮУ Мурихін С. В. 16 лютого 2023 року виніс постанови про: - відкриття виконавчих проваджень № 71048863 і № 71048689; - стягнення з боржника витрат виконавчого провадження та виконавчого збору; - приєднання виконавчих проваджень № 71048863 і № 71048689 до зведеного виконавчого провадження № 71049127. 21 лютого 2023 року у зведеному виконавчому провадженні № 71049127 головний державний виконавець Відділу ПВР Департаменту ДВС МЮУ Мурихін С. В. виніс постанову про накладення арешту на грошові кошти, що містяться на рахунках ДП «НАЕК «Енергоатом» (у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору та витрат виконавчого провадження в розмірі 550 339,42 Євро), та направив у банківські установи платіжні інструкції з примусового списання коштів у розмірі 550 339,42 Євро. 22 лютого 2023 року банківські установи відхилили згадані платіжні інструкції у зв`язку з відсутністю на рахунках боржника коштів в іноземній валюті. Зі змісту вищезгаданої постанови від 21 лютого 2023 рокупро накладення арешту на грошові кошти боржника, яка винесена головним державним виконавцем Відділу ПВР Департаменту ДВС МЮУ Мурихіним С. В. у зведеному виконавчому провадженні № 71049127, вбачається, що арешт накладено на кошти в розмірі 11 997 680,59 грн та 550 339,42 Євро, стягнуті на підставі: наказу № 18/113-53/81, виданого 08 лютого 2012 року Господарським судом міста Києва; наказу № 910/17566/17, виданого 11 березня 2021 року Господарським судом міста Києва; наказу № 910/9905/21, виданого 18 жовтня 2021 року Господарським судом міста Києва; наказу № 910/17788/21, виданого 23 червня 2022 року Господарським судом міста Києва; наказу № 910/17803/21, виданого 09 травня 2022 року Господарським судом міста Києва; виконавчого листа № 824/45/20, виданого 10 січня 2023 року Київським апеляційним судом; виконавчого листа № 824/57/22, виданого 11 січня 2023 року Київським апеляційним судом; виконавчого листа № 824/57/22, виданого 16 січня 2023 року Верховним Судом; наказу № 910/6079/22, виданого 02 лютого 2023 року Господарським судом міста Києва; виконавчого листа № 824/28/22, виданого 01 лютого 2023 року Київським апеляційним судом; наказу № 910/6079/22, виданого 02 лютого 2023 року Господарським судом міста Києва.

Позиція Верховного Суду як суду апеляційної інстанції. Частиною другою статті 24, частиною другою статті 351 ЦПК України передбачено, що Верховний Суд переглядає в апеляційному порядку судові рішення апеляційних судів, ухвалені ними як судами першої інстанції. Згідно з частиною першою статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до частин першої, третьої статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу. Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників учасників справи, перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права. У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Поняття «суд, встановлений законом» включає в себе таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності. Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних та юридичних осіб, державних та суспільних інтересів. Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різні види судочинства, якими є цивільне, кримінальне, господарське та адміністративне. Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Предметна юрисдикція - це розмежування компетенції судів, які розглядають справи за правилами цивільного, кримінального, господарського й адміністративного судочинства. Кожен суд має право розглядати і вирішувати тільки ті справи (спори), які віднесені до його відання, тобто діяти в межах установленої законом компетенції. Важливість визначення юрисдикції підтверджується як закріпленням у Конституції України принципу верховенства права, окремими елементами якого є законність, правова визначеність та доступ до правосуддя, так і прецедентною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ). Згідно з частиною другою статті 23 ЦПК України справи щодо оскарження рішень третейських судів, оспорювання рішень міжнародних комерційних арбітражів, про видачу виконавчих листів на примусове виконання рішень третейських судів розглядаються апеляційними судами як судами першої інстанції за місцем розгляду справи третейським судом (за місцезнаходженням арбітражу). Відповідно до статті 447, частини першої статті 448 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи. Скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції. Згідно з частиною четвертою статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. В постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2019 року у справі № 911/100/18 (провадження № 12-60гс19) зазначено, що згідно з правилами адміністративного судочинства щодо особливостей провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця за частиною першою статті 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та осіб, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду з позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб. Також порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби встановлено Законом України «Про виконавче провадження», згідно із частиною першою статті 74 якого рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом. Відповідно до статті 30 Закону України «Про виконавче провадження», якою врегульовано особливості виконання кількох рішень у разі надходження на виконання кількох виконавчих документів щодо одного боржника, виконання кількох рішень про стягнення коштів з одного боржника здійснюється державним виконавцем, який відкрив перше виконавче провадження щодо такого боржника, у рамках зведеного виконавчого провадження. Виконання кількох рішень про стягнення коштів з одного боржника здійснюється приватним виконавцем у рамках зведеного виконавчого провадження. При цьому законодавство не передбачає порядку розгляду скарг на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання зведеного виконавчого провадження, у якому об`єднано виконання судових рішень, ухвалених судами за правилами різних юрисдикцій. Велика Палата Верховного Суду наголосила на тому, що саме в таких випадках (оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання зведеного виконавчого провадження, у якому об`єднано виконання судових рішень, ухвалених судами за правилами різних юрисдикцій), згідно з частиною першою статті 287 КАС України відповідні спори відносяться до юрисдикції адміністративних судів та підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства. В постановах Великої Палати Верховного Суду від 14 березня 2018 року у справі № 660/612/16-ц (провадження № 14-19цс18), від 12 вересня 2018 року у справі № 906/530/17 (провадження № 12-213гс18), від 17 жовтня 2018 року у справах № 927/395/13 (провадження № 12-189гс18) та № 5028/16/2/2012 (провадження № 12-192гс18) зроблено висновок, що справи про оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання зведеного виконавчого провадження, у якому об`єднано виконання судових рішень, ухвалених судами за правилами різних юрисдикцій, розглядаються за правилами адміністративного судочинства. В постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі № 904/7326/17 (провадження № 12-197гс18) зазначено, що при виконанні судових рішень діє правило існування одного виконавчого провадження про примусове виконання щодо одного боржника, незалежно від кількості судових рішень та юрисдикції, у яких вказані рішення, що підлягають примусовому виконанню, були ухвалені, та кількості стягувачів. Також існує лише одна підстава для виведення виконавчого документа зі зведеного виконавчого провадження - це наявність підстав для завершення виконавчого провадження. При цьому таким правом наділений лише виконавець, який ухвалює відповідну постанову, що є його дискреційним повноваженням. ЄСПЛ у своїй практиці акцентував увагу на тому, що кожен має право на суд, встановлений законом, тобто відповідний орган повинен мати повноваження вирішувати питання, що належать до його компетенції, на основі принципу верховенства права (рішення ЄСПЛ від 29 квітня 1988 року у справі «Белілос проти Швейцарії»); юрисдикцію суду має визначати закон (доповідь Європейської комісії від 12 жовтня 1978 року у справі «Занд проти Австрії»). У справі, яка переглядається, у зведеному виконавчому провадженні № 71049127 здійснюється примусове виконання виконавчих документів, виданих судами різних юрисдикцій на підставі рішень, ухвалених міжнародним комерційним арбітражем і судами за правилами цивільного та господарського судочинства. Тобто з 16 лютого 2023 року виконавчі провадження № 71048863 і № 71048689, які були відкритті державним виконавцем на підставі виданих Київським апеляційним судом та Верховним Судом виконавчих листів № 824/57/22 про стягнення з ДП «НАЕК «Енергоатом» на користь BRV TRAIDE S.R.O. (Словацька Республіка) витрат на правничу допомогу в розмірі 5 000 Євро і 500 Євро відповідно, входять до складу зведеного виконавчого провадження № 71049127, в якому здійснюється примусове виконання виконавчих документів, виданих судами різних юрисдикцій. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Враховуючи, що примусове виконання виконавчих документів здійснюється головним державним виконавцем Відділу ПВР Департаменту ДВС МЮУ Мурихіним С. В. за матеріалами зведеного виконавчого провадження, відкритого відносно боржника ДП «НАЕК «Енергоатом» за виконавчими документами, виданими судами різних юрисдикцій, Київський апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для закриття провадження в цій справі з огляду на те, що за наведених обставин справа має розглядатися за правилами адміністративного судочинства. Такі висновки Київського апеляційного суду узгоджуються з вищевикладеними правовими висновками Великої Палати Верховного Суду. Із змісту апеляційної скарги та оскаржуваного судового рішення вбачається, що наведені у скарзі доводи щодо необхідності розгляду цієї справи за правилами цивільного судочинства є необґрунтованими, Верховний Суд вже неодноразово викладав у своїх постановах висновки щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах, порушеного в апеляційній скарзі, і суд першої інстанції визначив судову юрисдикцію цієї справивідповідно до таких висновків. Згідно зі статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін, оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції і не впливають на законність та обґрунтованість судового рішення. Керуючись статтями 24, 351, 367, 368, 369, 374, 375, 381-384, 487, 480 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» залишити без задоволення. Ухвалу Київського апеляційного суду від 27 березня 2023 року залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає. Судді:В. А. Стрільчук В. М. Ігнатенко С. О. Карпенко