Постанова Північний апеляційний господарський суд № 925/81/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "03" травня 2023 р. Справа№ 925/81/21 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Гаврилюка О.М. суддів: Ткаченка Б.О. Тищенко А.І. за участю секретаря судового засідання: Ніконенко Є.С. за участю представників: від позивача: Горева Катерина Сергіївна (поза межами приміщення суду); від відповідача: не з`явився; розглянувши апеляційну скаргу Фермерського господарства "Єгор" на додаткове рішення Господарського суду Черкаської області від 28.11.2022, повне рішення складено 30.11.2022 у справі № 925/81/21 (суддя Васянович А.В.) за позовом Фермерського господарства "Єгор" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнікорнс" про розірвання договору, За результатами розгляду апеляційної скарги Північний апеляційний господарський суд ВСТАНОВИВ: Короткий зміст оскаржуваного додаткового рішення Додатковим рішенням Господарського суду Черкаської області від 28.11.2022 у справі № 925/81/21 стягнуто з Фермерського господарства "Єгор" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнікорнс" 35 000,00 грн витрат на правничу допомогу. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів Не погоджуючись із ухваленим рішенням, Фермерське господарство "Єгор" звернулось до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить прийняти апеляційну скаргу до розгляду; додаткове рішення Господарського суду Черкаської області від 28.11.2022 у справі № 925/81/21 скасувати; прийняти нове рішення, яким зменшити розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а в разі наявності підстав для відмови - відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнікорнс" щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу. Підстави апеляційної скарги обгрнутовуються наступними доводами. Скаржник вказує на те, що додаткове рішення - це акт правосуддя, яким усуваються недоліки судового рішення, пов`язані з порушенням вимог щодо його повноти, і додаткове рішення щодо стягнення витрат в розмірі 35 000,00 грн міг прийняти тільки суддя Грачов В.М. Скаржник зазначає, що у разі виникненні необхідності у одноразовому залученні адвоката до діяльності адвокатського обєднання, необхідно укласти договір (угоду) про залучення адвоката, який не може суперечити цивільному законодавству, Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", актам НААУ та Статуту відповідного адвокатського об`єднання. Твердження, викладене у оскаржуваному рішенні про те, що від позивача не надходило ло суду заяв (заперечень) щодо не співмірності витрат відповідача на послуги адвоката, не відповідає дійсності, оскільки заперечення позивача щодо стягнення понесених судових витрат позивачем було направлено до суду 21.07.2022. Узагальнені доводи заперечень на апеляційну скаргу Відповідачем не було надано відзиву на апеляційну скаргу, що, в свою чергу, не перешкоджає перегляду додаткового рішення суду першої інстанції відповідно до частини 3 статті 263 Господарського процесуального кодексу України. Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги Відповідно до протоколу передачі судової справи № 925/81/21 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Гаврилюк О.М., судді: Ткаченко Б.О., Тищенко А.І. Ухвалою Північного апеляційного господарського суд від 27.12.2022 відкладено вирішення питання щодо апеляційної скарги Фермерського господарства "Єгор" на додаткове рішення Господарського суду Черкаської області від 28.11.2022 у справі № 925/81/21 до надходження матеріалів справи до Північного апеляційного господарського суду; витребувано з Господарського суду Черкаської області матеріали справи № 925/81/21. 17.01.2023 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 925/81/21. Скаржник зазначає, що до апеляційної скарги додано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження додаткового рішення Господарського суду Черкаської області від 28.11.2022 у справі № 925/81/21, однак, апеляційна скарга подана у строк, передбачений ст. 256 ГПК України, тому вказане клопотання не розглядається. Ухвалою Пвінінчого апеляційного госопадрського суду від 23.01.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фермерського господарства "Єгор" на додаткове рішення Господарського суду Черкаської області від 28.11.2022 у справі № 925/81/21. Призначено справу № 925/81/21 до розгляду у судовому засіданні 01.03.2023. 01.03.2023 представники Фермерського господарства "Єгор" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнікорнс" у судове засідання не з`явились. На підставі ст.ст. 202, 216 ГПК України, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.03.2023 відкладено розгляд справи № 925/81/21 за апеляційною скаргою Фермерського господарства "Єгор" на додаткове рішення Господарського суду Черкаської області від 28.11.2022 до 29.03.2023. У зв`язку з перебуванням судді Гаврилюка О.М., який є судею-доповідачем, на лікарняному, розгляд справи призначений на 29.03.2023 о 12 год. 00 хв. не відбувся. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.04.2023 призначено розгляд апеляційної скарги Фермерського господарства "Єгор" на додаткове рішення Господарського суду Черкаської області від 28.11.2022 у справі № 925/81/21 на 03.05.2023 о 10 год. 00 хв. в режимі відеоконференції. Враховуючи викладене, воєнний стан в Україні та обмеження, спричинені цим станом, з метою повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи, з огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, справа № 925/81/21 розглядалась протягом розумного строку. Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції Рішенням Господарського суду Черкаської області від 28.05.2021 у задоволенні позову було відмовлено повністю. 03.06.2021 від відповідача до суду надійшла заява про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат та відповідні докази, а саме: копія договору про надання правової допомоги №35-К/20 від 23 жовтня 2020 року, копія додаткової угоди №3/2 від 26 січня 2021 року до договору про надання правової допомоги №35-К/20 від 23 жовтня 2020 року, копія акту здачі-приймання виконаних робіт від 31 травня 2021 року, копії свідоцтв про право на заняття адвокатською діяльністю та копії ордерів. Вказана заява не була розглянута судом під час первісного розгляду справи та відповідного додаткового рішення ухвалено не було. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 29.09.2021 рішення місцевого господарського суду від 28.05.2021 залишено без змін. Додатковою постановою Північного апеляційного господарського суду від 19.10.2021 стягнуто з Фермерського господарства "Єгор" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнікорнс" 30 000 грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції. На виконання вищевказаної постанови Господарським судом Черкаської області 30.11.2021 видано наказ. Постановою Верховного Суду від 23.12.2021 рішення Господарського суду Черкаської області від 28.05.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.09.2021 у справі № 925/81/21 скасовано, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду Черкаської області. Крім того, постановою Верховного Суду від 23.12.2021 (т.3 а.с. 187-193) додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.10.2021 у справі № 925/81/21 також скасовано. Рішенням Господарського суду Черкаської області від 30.06.2022 у задоволенні позову Фермерського господарства "Єгор" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнікорнс" про розірвання договору відмовлено повністю. Скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою суду від 12 березня 2021 року зі справи № 925/81/21. 06.07.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю "Юнікорнс" подало до суду заяву, в якій просить ухвалити додаткове рішення, яким стягнути з позивача витрати відповідача на професійну правничу допомогу, а саме: 35 000,00 грн понесених товариством під час первісного розгляду справи в господарському суді першої інстанції; 30 000,00 грн понесених товариством під час первісного розгляду справи в Північному апеляційному господарському суді; 30 000,00 грн понесених товариством під час нового розгляду справи в Господарському суді Черкаської області. Так, згідно із п. 2 додаткової угоди № 3/2 від 26.01.2021 до договору про надання правової допомоги № 35-К/20 від 23.10.2020, відповідно до п. 4.1. договору сторони визначили вартість гонорару за надання правової допомоги, передбаченої пунктом 1 цієї додаткової угоди в розмірі 35 000,00 грн, в тому числі ПДВ у розмірі 5 833,33 грн, який підлягає сплаті протягом 10 банківських днів з моменту підписання сторонами акту здачі- приймання виконаних робіт. В акті № 42 здачі-приймання виконаних робіт по договору про надання правової допомоги № 35-К/20 від 23.10.2020 вказано детальний перелік виконаних адвокатом робіт. В пункті 3 акту вказано, що за надання послуг, передбачених п. 1.8. договору про надання правової допомоги № 35-К/20 від 23.10.2020 та п. 1 додаткової угоди № 3/2 від 26.01.2021, клієнт сплачує фірмі суму грошових коштів в розмірі 35 000,00 грн, з урахуванням ПДВ. Дослідивши матеріали справи та наявні в ній докази, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про відсутність підстав для скасування додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 28.11.2022 у даній справі, з огляду на наступне. Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2, 4, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні чи скасуванню, виходячи з наступних підстав. Станом на момент ухвалення судом рішення зі справи під час нового розгляду, докази понесення відповідачем витрат на послуги адвоката під час первісного розгляду справи вже знаходилися в матеріалах справи, проте судом дане питання не було вирішено. Статтею 123 ГПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду. Відповідно до положень ч. 1 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч.2 ст.126 ГПК України). Відповідно до ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Частиною 8 ст. 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. Відповідно до ч.1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (п.4 ч.1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність"). Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. За змістом п. 1 ч. 2 ст. 126, ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 126 цього Кодексу). Колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає про те, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Аналогічну правову позицію викладено у постановах об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18. За приписами ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Вирішуючи питання про розподіл витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги адвокатом, суд враховує, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Суд не має право втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта. Процесуальним законодавством передбачено механізм зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката шляхом подання відповідного клопотання. Слід зауважити, що на сторону, яка подає клопотання про зменшення витрат, покладено обов`язок доведення неспівмірності витрат. Виходячи зі змісту заперечень щодо стягнення понесених судових витрат (а.с. 200-202, т. ІV), колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про те, що матеріали справи не містять доказів нерозумності цих витрат, їх неспівмірності із значенням справи для відповідача, а загальна сума витрат на адвокатські послуги, передбачена договором, не виходить за розумні межі розміру гонорару адвоката. Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц). Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін. Таким чином, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги. Також колегія суддів апеляційного господарського суду вважає за необхідне зазначити, що у пункті 4.16 постанови від 30.11.2020 у справі № 922/2869/19 Верховний Суд вказав, що висновки "суд має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, за клопотанням іншої сторони" та "суд має право зменшити суму судових витрат, встановивши їх неспіврозмірність, незалежно від того, чи подавалося відповідачами відповідне клопотання" не є тотожними за своєю суттю, і фактично другий висновок відповідає викладеному в пункті 6.1 постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, що "під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. Суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи". За таких обставин, колегія суддів у справі № 922/2869/19 вказала, що висновки судів про частково відмову стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу адвоката з підстав не пов`язаності, необґрунтованості та непропорційності до предмета спору не свідчать про порушення норм процесуального законодавства, навіть, якщо відсутнє клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. У такому разі, суди мають таке право відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України та висновків об`єднаної палати про те, як саме повинна застосовуватися відповідна норма права. Метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених збитків, але й спонукання боржника утримуватися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів позивача (подібний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 04.10.2021 від № 640/8316/20, від 21.10.2021 у справі №420/4820/19 тощо). Водночас стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу. Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційного господарського суду надавши оцінку співмірності суми витрат зі складністю та об`ємом справи, відповідності цієї суми критеріям реальності, розумності розміру витрат, враховуючи недоведеність позивачем неспіврозмірності заявленої суми адвокатських витрат, беручи до уваги розмір мінімальної заробітної плати та об`єм наданих правових послуг, погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про стягнення з позивача 35 000,00 грн витрат відповідача на професійну правничу допомогу під час первісного розгляду справи судом першої інстанції. Такий розмір відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру і ці витрати є співрозмірні з виконаною адвокатом роботою. Як вбачається із матеріалів справи, на виконання додаткової постанови Північного апеляційного господарського суду від 19.10.2021 місцевим господарським судом 30.11.2021 видано відповідний наказ про стягнення з позивача 30 000 грн адвокатських витрат, який був виконано, що підтверджується копією платіжного доручення № 4130 від 13.12.2021. Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про те, що враховуючи, що в даному випадку під час нового розгляду справи ні суд першої інстанції, ні суд апеляційної інстанції іншого рішення в порівнянні з первісним розглядом справи не ухвалював, а тому підстав для здійснення повороту виконання рішення суду апеляційної інстанції немає, витрати відповідача в розмірі 30 000,00 грн на послуги адвоката в суді апеляційної інстанції під час первісного розгляду справи фактично відшкодовано, а тому підстави для ухвалення судом додаткового рішення в цій частині та повторного стягнення вказаної суми коштів, відсутні. Як вбачається із матеріалів справи, рішення суду у справі № 925/81/21 під час нового розгляду ухвалено 30.06.2022, тобто кінцевий строк для подачі доказів, що підтверджують понесені відповідачем витрати на правничу допомогу є 05.07.2022, натомість відповідачем надано суду відповідні докази (копію договору про надання правової допомоги № 22/02 від 22.02.2022, копію додаткової угоди № 1 від 22.02.2022 до договору про надання правової допомоги №22/02, копію акту здачі-приймання виконаних робіт від 01.07.2022 та копію ордеру) лише 06.07.2022, в якості додатків до заяви від 05.07.2022. Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. Таким чином, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про те, що оскільки докази понесення витрат на правничу допомогу подано до суду після спливу строку встановленого законом, відповідна заява в частині ухвалення додаткового рішення про стягнення з позивача 30 000,00 грн витрат на правничу допомогу під час нового розгляду справи підлягає залишенню без розгляду на підставі ч.8 ст.129 ГПК України. Колегія суддів апеляційного господарського суду не погоджується із доводами апеляційної скарги, враховуючи викладене та наступне. Розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, а також понесених під час попереднього розгляду справи судами першої та апеляційної інстанції повинен бути здійснений господарським судом, який приймає рішення за результатами нового розгляду справи відповідно до загальних правил розподілу судових витрат. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 04.05.2018 у справі № 910/18936/15. Колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає про те, що в матеріалах справи наявні: договір про надання правової допомоги № 35-К/20 від 23.10.2020 (а.с. 79-84, т. ІІ), ордери на надання правничої (правової) допомоги видані на імена Кравцова І.В. та ОСОБА_2 , на підставі договору № 35-К/20 від 23.10.2020 (а.с. 93-94, т. ІІ) та договір про надання правої допомоги № 22/02 від 22.02.2022 (а.с. 144-146, т. ІV), ордер на ім`я Кравцова І.В. видано на підставі договору про надання правової допомоги від 22.02.2022 № 22/02, тому твердження скаржника про те, що незрозуміло, на яких підставах адвокат Кравцов І.В. здійснював представництво, є безпідставним. Посилання скаржника на те, що понесені відповідачем витрати на професійну правничу правову допомогу не відповідають критеріям розумності та не є співмірними із складністю справи та виконаними адвокатом роботами не підтверджені жодними доказами, а по суті є загальними фразами. Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що доводи апеляційної скарги не спростовують встановлених обставин справи та висновків місцевого суду, а отже колегією суддів відхиляються. Колегія суддів апеляційної інстанції з огляду на викладене зазначає, що учасникам справи надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах. Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги Колегія суддів зазначає, що враховуючи положення ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 №3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права. У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України № 4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін. У відповідності з п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України). Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 ГПК України). Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (ч. 8 ст. 80 ГПК України). Таким чином, скаржником не надано до суду належних і допустимих доказів на підтвердження тих обставин, на які він посилається в апеляційній скарзі. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на припущеннях та зводяться до намагань здійснити переоцінку обставин справи, вірно встановлених судом першої інстанції. Отже, підсумовуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване додаткове рішення суду прийнято відповідно до вимог процесуального права, підстав його скасовувати або змінювати не вбачається. Таким чином, апеляційна скарга Фермерського господарства "Єгор" на додаткове рішення Господарського суду Черкаської області від 28.11.2022 у справі № 925/81/21 задоволенню не підлягає. Додаткове рішення Господарського суду Черкаської області від 28.11.2022 у справі № 925/81/21 слід залишити без змін. Керуючись ст.ст. 124, 129-1 Конституції України, ст.ст. 8, 11, 74, 129, 240, 244, 267-270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Фермерського господарства "Єгор" на додаткове рішення Господарського суду Черкаської області від 28.11.2022 у справі № 925/81/21 залишити без задоволення.

2. Додаткове рішення Господарського суду Черкаської області від 28.11.2022 у справі № 925/81/21 залишити без змін.

3. Справу № 925/81/21 повернути до Господарського суду Черкаської області. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням приписів п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України. Текст постанови складено та підписано 12.06.2023, у зв`язку із перебуванням суддів Гаврилюка О.М., Ткаченка Б.О. та Тищенко А.І. у відпустках. Головуючий суддя О.М. Гаврилюк Судді Б.О. Ткаченко А.І. Тищенко