Постанова Закарпатський апеляційний суд № 301/219/22

Справа № 301/219/22 П О С Т А Н О В А Іменем України 18 травня 2023 року м. Ужгород Закарпатський апеляційний суд у складі: головуючого судді Куштана Б.П. (доповідача), суддів: Джуги С.Д. і Мацунича М.В., з участю секретаря Сливки С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» на рішення Іршавського районного суду від 21 лютого 2022 року (у складі судді Гички О.Б.) за позовом приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної унаслідок дорожньо-транспортної пригоди, - ВСТАНОВИВ: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Арсенал страхування» (надалі - ПрАТ «СК «Арсенал Страхування») звернулося до суду з цим позовом у січні 2022 р. Просило стягнути з ОСОБА_1 на свою користь 11881 грн. шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, та судовий збір у сумі 2481 грн. Заявлену вимогу обґрунтувало наступними обставинами. 01.08.2018 р. між ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» і ТОВ ВТФ «Екмі» було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту № 393/14-Т/Ц1-266/18, згідно з яким позивач узяв на себе зобов`язання компенсувати будь-яке пошкодження або знищення транспортного засобу «Hyundai», р. н. НОМЕР_1 . 10.01.2019 р., о 05 год. 15 хв., у м. Києві на Столичному шосе сталася дорожньо-транспортна пригода з участю застрахованого автомобіля «Hyundai», р. н. НОМЕР_1 , та автомобіля «Renault», д. н. з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , унаслідок чого було пошкоджено вказаний транспортний засіб «Hyundai» з вини відповідача, цивільно-правова відповідальність якого як водія автомобіля «Renault» була застрахована за полісом № АМ/6242455, виданим ТДВ «СТДВ» Глобус», чинним на момент ДТП. Відповідно до постанови Голосіївського районного суду міста Києва № 752/1476/19 від 13.02.2019 р. винним у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди визнано відповідача, який керував автомобілем «Renault, д. н. з. НОМЕР_2 . ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» розрахувало суму страхового відшкодування на підставі звіту про визначення вартості відновлювального ремонту № 15742 від 16.01.2019 р. Згідно з умовами договору добровільного страхування наземного транспорту № 393/14-Т/Ц1-266/18 від 01.08.2018 р., на підставі страхового акту № 006.00036919-1 від 28.01.2019 р., заяви про страхове відшкодування, розрахунку та зібраних документів, розмір виплати за пошкоджений транспортний засіб «Hyundai», р. н. НОМЕР_1 , склав 30496,46 грн., яку ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» відшкодувало потерпілому власнику транспортного засобу «Hyundai», р. н. НОМЕР_1 , як витрати на ремонт автомобіля. Під час дослідження страхового випадку стало відомо, що на момент ДТП цивільно-правова відповідальність відповідача як водія автомобіля «Renault», д. н. з. НОМЕР_2 , була застрахована за полісом № АМ/6242455 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у ТДВ «СТДВ» Глобус». Позивач звернувся до ТДВ «СТДВ» Глобус» із заявою про виплату страхового відшкодування в порядку суброгації на суму 30496,46 грн., у відповідь на яку ТДВ «СТДВ» Глобус» застосувала коефіцієнт фізичного зносу 53,00 % та здійснило виплату в розмірі 18614,86 грн. Франшиза згідно з полісом ТДВ «СТДВ» Глобус» становить 2000 грн., коефіцієнт зносу 53,00 %, який був застосований ТДВ «СТДВ» Глобус», підтверджується відповіддю останнього від 13.06.2019 р. Розрахунок залишкової суми боргу має наступний вигляд: 30496,46 грн. 18614,86 грн. (виплата страховика з урахуванням зносу та франшизи) = 11881,60 грн. Рішенням Іршавського районного суду від 21.02.2022 р. у задоволенні позову відмовлено. Указане судове рішення мотивоване недоведеністю заявленої вимоги. У апеляційній скарзі представник ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про задоволення позову в повному обсязі. Посилається на неправильне встановлення судом обставин, які мають значення для справи, внаслідок неправильного дослідження та оцінки доказів. Узагальнений і доречний довід скарги зводиться до того, що висновок суду про відмову в задоволенні позову через недоведеність вини ОСОБА_1 у скоєнні ДТП суперечить обставинам справи та письмовим доказам, зокрема: витягу постанови Голосіївського районного суду м. Києва № 752/1476/19 від 13.02.2029 р. із ЄДРСР, протоколу про адміністративне правопорушення, схемі місця ДТП і поясненням самого ОСОБА_1 . Письмового відзиву на апеляційну скаргу не подано. У судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 не визнав апеляційної скарги в зв`язку з відсутністю своєї вини у вчиненні ДТП. Представник ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» у судове засідання не з`явився, хоча про дату, час і місце такого страхова компанія і його представник ОСОБА_2 , були належно повідомлені, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Заяви про відкладення розгляду справи чи заяв іншого характеру позивач не подавав. Переглянувши справу за наявними в ній доказами і додатково поданою копією постанови судді Голосіївського районного суду м. Києва від 13.02.2019 р. та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про необхідність скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення про задоволення позову з таких мотивів. Відмовляючи в задоволенні позовної вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що відповідно до постанови Голосіївського районного суду міста Києва № 752/1476/19 від 13.02.2019 р. винним у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди визнано відповідача ОСОБА_1 , який керував автомобілем «Renault», д. н. з. НОМЕР_2 , однак до позовної заяви позивачем не додано копію постанови суду, та доказів, що ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні даної ДТП, а також враховуючи пояснення відповідача, що його не було визнано винним у вчиненні ДТП постановою суду, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні даного позову. При цьому, суд установив наступні факти й обставини: -30.09.2014 р. між ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» і ТОВ ВТФ «Екмі» було укладено Генеральний договір добровільного страхування наземного транспорту № 393/14-Т/Ц1, згідно з яким предметом договору є майнові інтереси страхувальника, пов`язані з володінням, користуванням і розпорядженням наземним транспортним засобом, страхування кожного окремого ТЗ здійснюється на підставі відповідного Додатку 1 до цього Договору ( а.с.12- 16); -Відповідно до заяви про настання події, що має ознаки страхового випадку за договором добровільного страхування транспортного засобу від 10.01.2019 р. (а.с.17), 10.01.2019 р. під час руху автомобіля «Hyundai Accent», р. н. НОМЕР_1 , із столичного шосе на міст «Південний», о 17.15 год., водій автомобіля «Renault Magnum», д. н. з. НОМЕР_2 , порушивши п.10.3 ПДР України здійснив зіткнення, у зв`язку з чим було викликано поліцію. Договір страхування № 393/14-Т/Ц1 від 30.09.2014 № 266/18 від 25.07.2018 р.; -ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» розрахувало суму страхового відшкодування у цій страховій справі на підставі звіту про визначення вартості відновлювального ремонту № 15742 від 16.01.2019 р. (а.с.21-28). На підставі страхового акту № 006.00036919-1 від 28.01.2019 р., розрахунку страхового відшкодування від 28.01.2019 р. розмір виплати за пошкоджений транспортний засіб «Hyundai», р. н. НОМЕР_1 , склав 30496,46 грн. ( а.с.18-20). Колегія суддів апеляційного суду не може погодитися із висновком суду першої інстанції через його невідповідність обставинам справи та порушення норм процесуального права (неналежна оцінка доказів). Оскільки оспореною обставиною є лише питання вини ОСОБА_1 у скоєнні ДТП, то інші обставини (подія, обсяг механічних пошкоджень транспортних засобів, страховий випадок, розмір і порядок виплати страхового відшкодування тощо) не аналізуються. З приводу вказаного питання колегією суддів установлено наступне. Як видно з доданої до апеляційної скарги та взятої до уваги як доказ постанови судді Голосіївського районного суду м. Києва від 13.02.2019 р. у справі № 752/1476/19, ОСОБА_1 було звільнено від адміністративної відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, у зв`язку з його малозначністю, обмежившись усним зауваженням, а справу закрито. При цьому, суд зазначив, що ОСОБА_1 слід визнати винним у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення, оскільки його вина у вчиненні ДТП підтверджується зібраними у справі доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення, схемою місця ДТП, поясненнями; ОСОБА_1 у судовому засіданні свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, визнав і пояснив, що автомобіль потрапив йому в мертву зону. У матеріалах справи також міститься копія адвокатського запиту в інтересах позивача на адресу Голосіївського районного суду м. Києва про надання завіреної належним чином копії постанови суду по справі № 752/1476/19 від 13.02.2019 р. про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП та надіслання відповіді на електронну адресу (а.с.9). Попри те, що витягу постанови Голосіївського районного суду м. Києва № 752/1476/19 від 13.02.2029 р. із ЄДРСР, на що покликається позивач, у справі немає, суд першої інстанції у порядку повного, об`єктивного та справедливого вирішення спору мав незаперечну можливість з`ясувати питання наявності чи відсутності вказаного судового рішення у тому ж ЄДРСР. Згідно з положеннями ст. 27 Закону України «Про страхування» і ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток. За приписами ст. 1191 ч.1 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом. Тобто, винуватець відповідає за завдану шкоду, якщо вона перевищує міру відповідальності страховика або відноситься до сум, які страховик не повинен відшкодовувати (постанова ВПВС від 22.02.2022 р. у справі 201/16373/16-ц). У контексті наведеного висновок суду першої інстанції про те, що «до позовної заяви позивачем не додано копію постанови суду та доказів, що ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні даної ДТП, а також враховуючи пояснення відповідача, що його не було визнано винним у вчиненні ДТП постановою суду» не відповідає обставинам справи та не може слугувати підставою для відмови в задоволенні позову. Отже, за результатами розгляду апеляційної скарги та відповідно до ст. 376 ч.1, п.3, п.4 ЦПК України рішення суду першої інстанції належить скасувати, а позов задовольнити повністю. З приводу розподілу судових витрат колегія суддів зазначає, що відповідно до вимог ч.1, ч.2 ст. 141 ЦПК України витрати, понесені позивачем за подачу позовної заяви та апеляційної скарги на загальну суму 6202.50 грн. (а.с.1, 86), належить покласти на відповідача ОСОБА_1 . Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 374 ч.1 п.2, 376 ч.1, п.3, п.4, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ: 1.Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» задовольнити. 2.Рішення Іршавського районного суду від 21 лютого 2022 року скасувати. 3.Позов приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» задовольнити. 3.1.Стягнути з ОСОБА_1 на користь приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» 11881 (одинадцять тисяч вісімсот вісімдесят одна) гривня 60 (шістдесят) копійок шкоди заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. 4.Стягнути з ОСОБА_1 на користь приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» 6202 (шість тисяч двісті дві) гривні 50 (п`ятдесят) копійок у відшкодування судового збору за подачу позовної заяви та апеляційної скарги. 5.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів із дня складення повного судового рішення шляхом подачі скарги безпосередньо до Верховного Суду. 6.Повне судове рішення складено 30.05.2023 р. Судді: