Постанова 4852 № 160/23692/21

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 16 травня 2023 року м. Дніпросправа № 160/23692/21 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Юрко І.В., суддів: Чабаненко С.В., Чумака С.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-маркет» на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2023 року в адміністративній справі №160/23692/21 (головуючий суддя першої інстанції Парненко В.С.) за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-маркет» про застосування заходів реагування,- В С Т А Н О В И В : Позивач 24.11.2021 року (згідно зі штампом на поштовому конверті) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-маркет», в якому просив застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення роботи об`єкта, експлуатації будівель, споруд та приміщень, що розташовано за адресою: Миколаївська область, м.Миколаїв, вул.Велика Морська, 34А, до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки та у сфері цивільного захисту, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей. В обґрунтування вимог зазначено, що актом перевірки від 19.10.2021 року №1074 встановлено порушення відповідачем вимог законодавства. Подальша експлуатація об`єкта відповідача з виявленими порушеннями створює загрозу життю та/або здоров`ю людей. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2023 року адміністративний позов задоволено. Застосовано заходи реагування до Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-МАРКЕТ» у вигляді повного зупинення роботи об`єкта, експлуатації будівель, споруд та приміщень, що розташовано за адресою: Миколаївська область, м.Миколаїв, вул.Велика Морська, 34А, до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки та у сфері цивільного захисту, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, зазначених в акті від 19.10.2021 року №1074 та від 07.02.2023 року. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. В обгрунтування апеляційної скарги зазначено, що вказане в акті повторної перевірки від 07.02.2023 року порушення є формальним, тобто таким, що безпосередньо не спричиняє ризиків виникнення пожежі, а тому позивач мав прийняти по відношеню до відповідача припис щодо усунення порушення. Також зазначає, що звертатися з позовом про застосування заходів реагування позивач має лише у тому випадку, коли виявлено не просто порушення вимог законодавства, а саме такі порушення, що безпосередньо створюють ризик пожежі або аварії, тобто є або може стати причиною пожежі або аварії. На підтвердження усунення порушень відповідачем до апеляційної скарги додано акт від 21.02.2023 року, а тому вважає, що на момент прийняття судового рішення порушення були повністю усунуті. Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Суд апеляційної інстанції розглянув справу відповідно до приписів статті 311 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Відповідно до частин першої та другої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на скаргу, встановила наступне. На підставі наказу від 08.12.2020 року №496 в період з 04.10.2021 року по 19.10.2021 року посадовими особами позивача проведено планову перевірку стану дотримання законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-Маркет», адреса перевірки: вул.Велика Морська, 34 А, м.Миколаїв (а.с.11-13). За наслідками проведеного планового заходу позивачем 19.10.2021 року складено Акт дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки №1074, яким встановлені порушення товариством вимог законодавства: - не проведено замірів опору ізоляції і перевірку спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання (порушено пункт 1.20 розділу IV ППБУ, відповідно до якого амір опору ізоляції і перевірка спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання мають проводитись 1 раз на 2 роки, якщо інші терміни не обумовлені ПТЕ); - не надано розрахунків по визначенню категорії щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки «Норми визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою», а також клас зони за «Правилами будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок» (порушено пункт 2.9 розділу III ППБУ, відповідно до якого для всіх будівель і приміщень виробничого, складського призначення повинні бути визначені категорія щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки відповідно до вимог ДСТУ Б В.1.1-36:2016 «Визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою», а також клас зони згідно з «Правилами будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок» (далі - НПАОП 40.1-1.32-01), у тому числі для зовнішніх виробничих і складських дільниць, які необхідно позначати на вхідних дверях до приміщення, а також у межах зон усередині приміщень та ззовні); - допускається захаращення сходової клітини горючими матеріалами (порушено пункт 2.37 розділу III ППБУ, відповідно до якого не допускається захаращувати меблями, устаткуванням та іншими предметами двері, люки на балконах і лоджіях, переходи в суміжні секції та виходи на зовнішні евакуаційні драбини, евакуаційні площадки квартир житлових будинків); - розміри евакуаційних виходів (проходів) з торговельної зали магазину не відповідає вимогам ДБН В.2.2-23:2009, а саме: не влаштовано основні проходи в торгівельних залах між торгівельним обладнанням стінами та вітринами не менше 3 метрів; між паралельними прилавками не менше 2 метрів (порушено пункт 2.37 розділу III ППБУ, відповідно до якого не допускається улаштовувати на шляхах евакуації пороги, виступи, турнікети, двері розсувні, підйомні, такі, що обертаються, та інші пристрої, які перешкоджають вільній евакуації людей); - на головному вході у приміщення торгового залу засклення дверей виконано таким чином, що під час руйнування дає скалки (порушено пункт 2.37 розділу III ППБУ, відповідно до якого не допускається улаштовувати на шляхах евакуації пороги, виступи, турнікети, двері розсувні, підйомні, такі, що обертаються, та інші пристрої, які перешкоджають вільній евакуації людей); - конструктивні рішення евакуаційних шляхів у магазині не відповідають вимогам ДБН В. 1.1-7:2016, а саме: вузли з`єднання каркасу підвісної стелі виконано з горючих матеріалів (порушено пункт 2.23 розділу III ППБУ, відповідно до якого забороняється зменшувати кількість та розміри евакуаційних виходів з будівель і приміщень, класи вогнестійкості несучих та огороджувальних конструкцій, застосовувати будівельні матеріали з вищими показниками пожежної небезпеки, змінювати інженерні та планувальні рішення й умови освітлення згідно з нормованою вимогою); - під час експлуатації об`єкта допускається зниження класу вогнестійкості елементів заповнення прорізів у протипожежних перешкодах, зокрема не влаштовано протипожежні двері, що відділяють наступні приміщення: приміщення складу хімії, приміщення складу пакетів, приміщення кондитерських виробів (порушено пункт 2.3 розділу III ППБУ, відповідно до якого під час експлуатації об`єкта не допускається знижувати клас вогнестійкості елементів заповнення прорізів у протипожежних перешкодах); - тип заповнення прорізів у протипожежних перешкодах не відповідає вимогам ДБН В.1.1-7:2016, зокрема не влаштовано протипожежні клапани у місцях перетинання повітроводами системи вентиляції протипожежних стін (перегородок) (порушено пункт 2.3 розділу III ППБУ, відповідно до якого під час експлуатації об`єкта не допускається знижувати клас вогнестійкості елементів заповнення прорізів у протипожежних перешкодах); - під час експлуатації об`єктів допускається зниження рівня пожежної безпеки, встановленого законодавством, яке було чинним на момент початку використання об`єкта, зокрема складські приміщення в підвалі не забезпечено системою видалення диму та гарячих газоподібних продуктів згорання відповідно до вимог ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту» з підписанням відповідних актів (порушено пункт 1 розділу V ППБУ, відповідно до якого будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватися системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту»); - під час експлуатації об`єктів допускається зниження рівня пожежної безпеки, встановленого законодавством, яке було чинним на момент початку використання об`єкта, зокрема приміщення інвентарної, не обладнано автоматичною пожежною сигналізацією відповідно до вимог ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту» з підписанням відповідних актів (порушено пункт 1.2 глави 1 розділу V ППБУ, відповідно до якого будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватися системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту»); - під час експлуатації об`єктів допускається зниження рівня пожежної безпеки, встановленого законодавством, яке було чинним на момент початку використання об`єкта, зокрема приміщення будівлі не обладнано системою оповіщення людей про пожежу типу СО 3 відповідно до вимог ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту» з підписанням відповідних актів (порушено пункт 1.2 глави 1 розділу V ППБУ, відповідно до якого будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватися системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту»); - приміщення об`єкта не в достатній кількості забезпечений первинними засобами пожежогасіння (вогнегасниками) відповідно до вимог Наказу МВС від 15.01.2018 року №25 (порушено пункт 3.9 розділу V ППБУ, відповідно до якого вибирання типу та визначення необхідної кількості вогнегасників повинні здійснюватись відповідно до Правил експлуатації та типових норм належності вогнегасників, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 15 січня 2018 року №25, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 23 лютого 2018 року за № 225/31677); - об`єкт не забезпечений засобами індивідуального захисту органів дихання для саморятування людей під час пожежі для обслуговуючого персоналу (порушено пункт 4 розділу VI ППБУ, відповідно до якого адміністрація торговельних підприємств, ресторанів, кафе, їдалень не повинна допускати переповнення залів відвідувачами, а на випадок виникнення пожежі приміщення мають бути забезпечені засобами індивідуального захисту органів дихання для саморятування людей під час пожежі для обслуговувального персоналу) (а.с.14-22). Вказані порушення, на думку контролюючого органу створюють загрозу життю та здоров`ю людей та на відповідачем не усунуто виявлених під час перевірки порушень, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом, Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив із того, що часткове усунення порушень не є підставою для звільнення відповідача від відповідальності за встановлені порушення, більше того, вказані порушення створюють загрозу життю та здоров`ю людей у сукупності разом, а не кожний окремо, а тому висновки відповідача про те, що не усунуті порушення не створюють загрози, є неприпустимими. Враховуючи той факт, що виявлені порушення під час планової та позапланової перевірки об`єкта ТОВ «АТБ-МАРКЕТ» створюють загрозу життю та здоров`ю людей, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі. Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке. Статтею 3 Конституції України визначено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Спірні правовідносини врегульовано нормами Кодексу цивільного захисту України від 02.10.2012 року №5403-VI. Відповідно до статей 64, 65 та 66 Кодексу цивільного захисту України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону. Такий нагляд уповноважений здійснювати і позивач у справі - Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області. Згідно з пунктом 12 частини 1 статті 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежно-небезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей. Відповідачем порядок призначення та проведення перевірки не оскаржується, а тому судом апеляційної інстанції не перевіряється. Відповідно до статті 64 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб. Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення. Відповідно до пп.35 п.4 Положення про Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області, затвердженого наказом ДСНС України від 12.11.2018 року №661, Головне управління відповідно до покладених на нього завдань на відповідній території складає акти перевірок, видає приписи, постанови, розпорядження про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, а в разі встановлення порушень, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, звертається до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, окремих приміщень, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту. Згідно зі статтею 66 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону. Пунктом 12 частини 1 статті 67 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки уповноважено звертатися до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей. Відповідно до частини 1 статті 68 Кодексу цивільного захисту України посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом. Згідно з частиною 2 статті 68 Кодексу цивільного захисту України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом. Статтею 70 Кодексу цивільного захисту України визначено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту. 10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання; 11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають. Частиною 2 статті 70 Кодексу цивільного захисту України визначено, що повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду. З аналізу викладених положень вбачається, що орган, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, у разі виявлення факту недотримання вимог пожежної безпеки, на підставі акту, складеного за результатами здійснених заходів (перевірок тощо), має право звернутися до суду із позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення експлуатації будівель, споруд Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду. Відповідно до п.1 розділу 1 Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 року №1417 (далі по тексту - Правила №1417) ці Правила встановлюють загальні вимоги з пожежної безпеки до будівель, споруд різного призначення та прилеглих до них територій, іншого нерухомого майна, обладнання, устаткування, що експлуатуються, будівельних майданчиків, а також під час проведення робіт з будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення будівель та споруд (далі - об`єкт). Згідно з п.4 розділу 1 Правил №1417 пожежна безпека повинна забезпечуватися шляхом проведення організаційних заходів та технічних засобів, спрямованих на запобігання пожежам, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для успішного гасіння пожеж. У постанові Верховного Суду від 18 вересня 2018 року у справі №826/12258/14 зазначено, що захід реагування у вигляді повного зупинення є виключним заходом, обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей. При обранні такого заходу реагування, позивачем як суб`єктом владних повноважень, і судом, відповідно, мають враховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами. Відповідно до п.35-36 постанови Верховного Суду від 28 лютого 2019 року у справі №810/2400/18 недодержання суб`єктами господарювання вимог у сфері техногенної та пожежної безпеки призводить до невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення. Забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоров`я та власності від невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій має пріоритетне значення. Згідно з частиною 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Позивач, як суб`єкт владних повноважень звертається до адміністративного суду у відповідності до вимог частини четвертої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, реалізуючи свої повноваження, визначені Кодексом цивільного захисту України від 02.10.2012 року №5403-VI. Наявність вказаних в акті перевірки порушень пожежної безпеки на об`єкті відповідача дає підстави вірогідності пожежі, що само по собі створює загрозу життю та здоров`ю людей та не потребує будь-яких додаткових доказів. Указані порушення не є формальними, а стосуються наявності у відповідача порушень, які можуть призвести до займання і відсутності необхідної системи заходів для уникнення пожежі, забезпечення своєчасного її виявлення та гасіння, попередження людей про небезпеку. Системний аналіз правових норм свідчить на користь висновку, що право заборони експлуатації будівлі виникає у разі виявлення під час перевірки порушень вимог законодавства з пожежної та техногенної безпеки, що створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей. Судом першої інстанції встановлено, що за зверненням відповідача 07.02.2023 року комісією Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області проведено огляд приміщень, будівель та споруд магазину «Продукти-596 ТОВ «АТБ-Маркет», що розташований за адресою: вул.Велика Морська, 34А, м. Миколаїв, на предмет фіксації усунення порушень, викладених у позовній заяві Головного управління від 24.11.2021 року (а.с.129-130). В результаті огляду (обстеження) встановлено, що на об`єкті відповідача залишається не усунутим 1 порушення з 13, що викладено в позовній заяві Головного управління, а саме: пункт 4 Розміри евакуаційних виходів (проходів) з торговельної зали магазину не відповідає вимогам ДБН В.2.2-23:2009, а саме: не влаштовано основні проходи в торгівельних залах між торгівельним обладнанням стінами та вітринами не менше 3 метрів; між паралельними прилавками не менше 2 метрів (порушено пункт 2.37 розділу III ППБУ, відповідно до якого не допускається улаштовувати на шляхах евакуації пороги, виступи, турнікети, двері розсувні, підйомні, такі, що обертаються, та інші пристрої, які перешкоджають вільній евакуації людей). Тобто, на час прийняття судом першої інстанції рішення у справі, зафіксовані Актом перевірки №1074 від 19.10.2021 року порушення в повному обсязі усунуті не були. Апеляційний суд погоджується із доводами позивача про те, що існування хоча б одного істотного порушення, що створює загрозу життю та/або здоров`ю людей, є самостійною підставою для застосування заходів реагування. Твердження апелянта, що не усунуте одне порушення не є безумовними що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, на думку колегії суддів, є цинічним та безвідповідальним, з урахуванням того, що мова йде про життя та здоров`є навіть однієї людини, яка може постраждати при «вірогідній» (уявній) пожежі. З огляду на вказане, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що належних, допустимих та достовірних доказів повного усунення викладених в акті перевірки істотних порушень, відповідачем станом на дату прийняття рішення у справі до суду не подано. Отже, обставини, які стали підставою для звернення позивача до суду з даним позовом, не перестали існувати та в повному обсязі не усунуті відповідачем, а відтак колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення позовних вимог. За статтями 51, 55 Кодексу цивільного захисту забезпечення техногенної та пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на їх власників та/або керівників. Разом з тим, застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації приміщень є тимчасовим заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей. При цьому, поняття загроза життю та/або здоров`ю людини є оціночним поняттям, яке лежить у сфері захисту населення, територій, навколишнього природного середовища та майна, функція контролю (нагляду) за чим, зокрема, покладена на позивача, посадові особи якого володіють спеціальними знаннями у цій сфері. Крім того, застосований до відповідача захід реагування має також спонукаючий характер, направлений на забезпечення суб`єктом господарювання виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки на об`єкті підвищеної небезпеки. В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що на підтвердження усунення порушень в повному обсязі ним до апеляційної скарги додано акт від 21.02.2023 року № 4, складений за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, а тому вважає, що порушення були повністю усунуті. Разом з тим, відповідачем не заперечується факт існування виявлених порушень законодавства на момент здійснення перевірки, у зв`язку з чим не спростовується необхідність їх усунення. Апеляційний суд зазначає, що рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду ухвалено 14 лютого 2023 року, в той час як порушення у повному обсязі усунуто відповідачем відповідно до вказаного вище акту 21.02.2023 року, тобто вже після розгляду справи судом першої інстанції по суті (а.с.131-137, 143-150). Відповідач не був позбавлений можливості усунути виявлені порушення під час судового розгляду справи, проте цього ним зроблено не було. Враховуючи, що під час апеляційного розгляду цієї справи порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права, які б потягли за собою скасування оскаржуваного судового рішення, не встановлено, тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду відсутні. Згідно частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись статтями 77, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-маркет» на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2023 року в адміністративній справі №160/23692/21 залишити без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2023 року в адміністративній справі №160/23692/21 залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Головуючий - суддя І.В. Юрко суддя С.В. Чабаненко суддя С.Ю. Чумак