Постанова 4854 № 420/6202/19

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 30 листопада 2021 р.м.ОдесаСправа № 420/6202/19 Головуючий в 1 інстанції: Аракелян М.М. П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Домусчі С.Д. суддів: Семенюка Г.В., Шляхтицького О.І., за участю секретаря судового засідання - Тутової Л.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2021 року у справі за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю), - В С Т А Н О В И В: 17.10.2021 року Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області звернулось до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , в якому просило суд: - застосувати до бази відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_1 », ФОП ОСОБА_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_1 ), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , захід реагування у вигляді повного зупинення роботи підприємства, експлуатації його будівель, споруд та приміщень до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки та у сфері цивільного захисту, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей. В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що в період з 05.09.2019 по 06.09.2019 року, відповідно до вимог Кодексу цивільного захисту України, наказу ГУ ДСНС України у Миколаївській області №447 від 20.08.2019 року та на підставі посвідчення на проведення позапланової перевірки №13 від 30.08.2019 року посадовими особами Березанського районного сектору ГУ ДСНС України у Миколаївській області здійснено позапланово перевірко бази відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_1 », ФОП ОСОБА_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_1 ), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , за результатами якої складений Акт №202 від 06.09.2019 року. Оскільки ряд виявлених порушень є особливо небезпечними, та створюють загрозу життю та здоров`ю людей, позивач просив суд застосувати захід реагування саме у вигляді повного зупинення роботи підприємства. Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2021 року, ухваленим у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження, задоволений в повному обсязі адміністративний позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області. Не погоджуючись із зазначеним рішенням, фізична особа - підприємець ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу (т. 2 а.с. 13-30), в якій просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити постанову, якою відмовити у замовленні позовних вимог Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області. В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що оскаржуване рішення ухвалене з грубим порушенням норм матеріального і процесуального права за відсутності всебічного та повного дослідження обставин, які мають значення для справи, а висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи. Так апелянт вказує на те, що оскаржуване рішення містить багато зайвої деталізації (зайвого опису судового процесу та посилань на норми права), яка відволікає від суті справи. На думку апелянта, суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги фактично дійшов двох висновків: виявлення порушень, які створюють реальну та невідворотну загрозу життю та здоров`ю людей, та вчиненні відповідачем дії щодо усунення порушень, не свідчать про усунення таких порушень в повному обсязі. Проте, як зазначає апелянт, такі висновки не відповідають фактичним обставин справи, оскільки суд першої інстанції протиправно не прийняв до уваги надані відповідачем докази на підтвердження усунення порушень, які створюють реальну та невідворотну загрозу життю та здоров`ю людей. Також апелянт вказує на те, що суд першої інстанції залишив поза увагою той факт, що відповідач звертався до позивача із заявою про проведення позапланової перевірки з метою фіксації усунення порушень. Докази такого зверненні були надані до суду першої інстанції та заявлене клопотання про відкладення розгляду справи для надання позивачу можливості провести позапланову перевірку, але у задоволені цього клопотання було протиправно відмовлено. Фактично, на думку апелянта, суд першої інстанції обмежився лише даними акту перевірки, проте як незначна кількість не усунених порушень не є критичними та не становлять загрозу життю та здоров`ю людей. Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області, у відзиві на апеляційну скаргу посилалося на доводи ідентичні тим, що викладені в позовній заяві та узгоджуються з висновками, викладеними в рішенні суду першої інстанції, у зв`язку з чим, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Також позивач надав клопотання про апеляційний розгляд справи за його відсутності. Учасники справи, належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, у судове засідання не з`явились, у зв`язку з чим відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, справа розглянута апеляційним судом у відкритому судовому засіданні без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. Апеляційний суд, заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Суд встановив, що відповідно до матеріалів справи, в період з 05 по 06 вересня 2019 року, відповідно до вимог Кодексу цивільного захисту України, наказу ГУ ДСНС України у Миколаївській області №447 від 20.08.2019 року та на підставі посвідчення на проведення позапланової перевірки №13 від 30.08.2019 року посадовими особами Березанського районного сектору ГУ ДСНС України у Миколаївській області проведена позапланова перевірка бази відпочинку «ІНФОРМАЦІЯ_1», ФОП ОСОБА_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_1 ), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.27-28). За результатами позапланової перевірки складений Акт №202 від 06.09.2019 року (а.с.16-26), в якому зафіксовано 34 порушення, з яких 19 є особливо небезпечними, оскільки створюють загрозу життю та здоров`ю людей, а саме: 1) приміщення будівель та територія не в повній мірі забезпечена відповідними знаками безпеки. Знаки безпеки, їх кількість, а також місця їх встановлення повинні відповідати ДСТУ ISO 6309:2007 та ГОСТ 12.4.026-76 (порушено п. 8 розділу II ППБУ, відповідно до якого територія об`єкта, а також будинки, споруди, приміщення мають бути забезпечені відповідними знаками безпеки. Знаки безпеки, їх кількість, а також місця їх встановлення повинні відповідати ДСТУ ISO 6309:2007 «Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір» (ISO 6309:1987, IDT) та ТОСТ 12.4.026-76 «ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности»); 2) посадові особи та працівники не пройшли навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки у порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 26 червня 2013 року № 444 «Про затвердження Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях» (порушено п. 16 розділу II ППБУ, відповідно до якого посадові особи та працівники проходять навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки у порядку, встановленому Постановою Кабінету Міністрів України від 26 червня 2013 року № 444 «Про затвердження Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях»); 3) у житлових номерах, кімнатах будинків для тимчасового проживання людей не вивішені на видимих місцях: план евакуації з відповідного поверху із зазначенням даного номера, кімнати, евакуаційних виходів та шляхів руху до них, місць розміщення первинних засобів пожежогасіння та ручних пожежних сповіщувачів, а також необхідний пояснювальний текст і пам`ятка про дії на випадок виникнення пожежі (порушено п. 5.1 розділу VI ППБУ, відповідно до якого у житлових номерах, кімнатах будинків для тимчасового проживання людей мають бути вивішені на видимих місцях план евакуації з відповідного поверху із зазначенням даного номера, кімнати, евакуаційних виходів та шляхів руху до них, місць розміщення первинних засобів пожежогасіння та ручних пожежних сповіщувачів. а також необхідний пояснювальний текст і пам`ятка про дії на випадок виникнення пожежі: стисла пам`ятка для мешканців про правила пожежної безпеки; стисла пам`ятка для мешканців про правила пожежної безпеки); 4) на шляхах евакуації допускається облицювання стелі в коридорі матеріалами з невизначеною групою горючості (порушено п. 2.17 розділу III ППБУ, відповідно до якого у приміщеннях громадського призначення (крім приміщень, розташованих у будинках V ступеня вогнестійкості), в яких можливе перебування 50 та більше осіб, опорядження (облицювання) стін та стель забороняється з матеріалів з вищою пожежною небезпекою); 5) не проведено замірів опору ізоляції і перевірку спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання (порушено п. 1.20 розділу IV ППБУ, відповідно до якого замір опору ізоляції і перевірка спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання мають проводитися 1 раз на 2 роки, якщо інші терміни не обумовлені ПТЕ); 6) шляхи евакуації не забезпечено евакуаційним освітленням (порушено п. 2.31 розділу III ППБУ, відповідно до якого сходові клітки, внутрішні відкриті та зовнішні сходи, коридори, проходи та інші шляхи евакуації мають бути забезпечені евакуаційним освітленням. Світильники евакуаційного освітлення повинні вмикатися з настанням сутінків у разі перебування в будинку людей); 7) дерев`яні елементи будівель спальних корпусів та їдальні не оброблено засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності (порушено п. 2.5 розділу III ППБУ, відповідно до якого у будинках, крім будинків V ступеня вогнестійкості, дерев`яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) повинні оброблятися засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності); 8) електрощити, групові електрощитки не оснащено в повній мірі схемою підключення споживачів з пояснювальними написами і вказаним значенням номінального струму апарату захисту (порушено п. 1.16 розділу IV ППБУ, відповідно до якого електрощити, групові електрощитки повинні оснащуватися схемою підключення споживачів з пояснювальними написами і вказаним значенням номінального струму апарата захисту (плавкої вставки); 9) в кабінеті директора лінію живлення до побутового кондиціонера не забезпечено автономним пристроєм електричного захисту незалежно від наявності захисту на загальній лінії (порушено п. 2.26 розділу IV ППБУ, відповідно до якого монтаж, підключення, прокладання мереж, улаштування електричного захисту на лініях, які живлять побутові кондиціонери, повинні проводитися відповідно до вимог інструкції виробника. Лінії живлення до кожного побутового кондиціонера, групи кондиціонерів необхідно забезпечувати автономним пристроєм електричного захисту незалежно від наявності захисту на загальній лінії, яка живить групу кондиціонерів); 10) з`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів в приміщеннях кухні, коридорі номеру 208 виконані не за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів (порушено п. 1.6 розділу IV ППБУ, відповідно до якого, з`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів мають здійснюватися за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів); 11) не виконано захист будівель від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, а також їх перевірку, відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5- 38:2008 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд» (порушено п. 1.21 розділу IV ППБУ, відповідно до якого захист будівель, споруд та зовнішніх установок від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, а також їх перевірку необхідно виконувати відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд.»); 12) приміщення будівель об`єкту не обладнано в повній мірі автоматичною пожежною сигналізацією відповідно до вимог ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту» (порушено п. 1.2 розділу V ППБУ, відповідно до якого будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватися системами протипожежного захисту відповідно до ДБН 3.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту»); 13) відсутня цивільно-правова угода щодо експлуатаційної придатності (договір на технічне обслуговування) СПЗ (порушено п. 1.4 розділу V ППБУ, відповідно до якого підтримання експлуатаційної придатності СПЗ повинно проводитися відповідно до вимог ДБН 3.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту»); 14) технічне обслуговування систем протипожежного захисту не проведено відповідно до вимог ДБН 3.2.5-56:2014, а саме: пристрої ручного пуску системи протипожежного захисту не опломбовано (порушено п. 1.4 розділу V ППБУ, відповідно до якого підтримання експлуатаційної придатності СПЗ повинно проводитися відповідно до вимог ДБН 3.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту»); 15) для гасіння пожеж при загорянні жиру в зонах з кухонним обладнанням (плити; сковороди; вертикальні, кутові, ланцюгові печі; шашличні печі з використанням газу, дерева, вугілля; фритюрниці; жарові шафи; «китайські котли» тощо; системи витяжної вентиляції), на підприємствах харчування при кількості посадочних місць 50 та більше не використовуються модульні системи локального пожежогасіння, відповідно до вимог ДБН 3.2.5- 56:2014 (порушено п. 1.2 розділу V ППБУ, відповідно до якого будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватися системами протипожежного захисту відповідно до ДБН 3.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту»); 16) не проведено технічне обслуговування пожежних кран-комплектів та перевірку на працездатність шляхом пуску води з реєстрацією результатів перевірки у спеціальному журналі обліку технічного обслуговування (порушено пп. 9 п. 2.2 розділу V ППБУ відповідно до якого пожежні кран-комплекти не рідше одного разу на рік підлягають технічному обслуговуванню і перевірці на працездатність шляхом пуску води з реєстрацією результатів перевірки у спеціальному журналі обліку технічного обслуговування); 17) приміщення будівель не в достатній кількості забезпечено ПЗПГ (вогнегасниками) (порушено п. 3.6 розділу V ППБУ, відповідно до якого територія підприємств, будинки, споруди, приміщення, технологічні установки повинні бути забезпечені первинними засобами пожежогасіння: вогнегасниками, ящиками з піском, бочками з водою, покривалами з негорючого теплоізоляційного матеріалу, пожежними відрами, совковими лопатами, пожежним інструментом, які використовуються для локалізації і ліквідації пожеж у їх початковій стадії розвитку та п. 3.8 розділу V ППБУ, відповідно до якого необхідна кількість первинних засобів пожежогасіння повинна визначатися відповідальним за пожежну безпеку на об`єкті окремо для кожного поверху та приміщення, а також для етажерок відкритих установок); 18) на території об`єкту наявні пожежні шити не забезпечено в повній мірі комплектом засобів пожежогасіння: вогнегасники - З шт., ящик з піском - 1 шт., протипожежне покривало - 1 шт., багор або лом та гак - 2 шт., лопати - 2 шт., сокири - 2 шт. (порушено п. 3.11 розділу V ППБУ, відповідно до якого, для розміщення первинних засобів пожежогасіння у виробничих, складських, допоміжних приміщеннях, будинках, спорудах, а також на території підприємств повинні встановлюватися спеціальні пожежні щити (стенди). Пожежні щити (стенди) повинні встановлюватись на території об`єкта площею більше 200 м2 з розрахунку один щит (стенд) на 5000 м2 захищуваної площі. До комплекту засобів пожежогасіння, які розміщуються на пожежному щиті, входять: вогнегасники - З шт., ящик з піском - 1 шт., протипожежне покривало - 1 шт., багор або лом та гак - 2 шт., лопати - 2 шт., сокири - 2 шт.); 19) працівників не забезпечено засобами колективного та індивідуального захисту органів дихання (порушено п. 2 ст. 20 КЦЗ № 5403-VІ, відповідно до якого, завдання і обов`язки суб`єктів господарювання належить забезпечення відповідно до законодавства своїх працівників засобами колективного та індивідуального захисту). Заперечення щодо проведення перевірки директором установи не надані. Вирішуючи спір, суд першої інстанції виходив з того, що виявлені порушення унеможливлюють подальшу експлуатацію будівель бази відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_1 », ФОП ОСОБА_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_1 ), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки створюється реальна та невідворотна загроза життю та здоров`ю людей. При цьому суд першої інстанції звернув увагу на те, що не усунення виявлених перевіркою порушень прямо впливає на ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі, що спричинить загрозу життю та здоров`ю людей, оскільки відсутність засобів гасіння пожежі, засобів захисту в умовах підключення до джерел електропостачання, відсутність блискавкозахисту утворює значні ризики для життя та здоров`я працівників та осіб, які тимчасово перебувають на базі відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_1 ». Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування норм матеріального і процесуального права, апеляційний суд дійшов такого висновку. Відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави. Відповідно п.п. 39 п. 4 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого Постановою КМУ №1052 від 16.12.2015 року , ДСНС України відповідно до покладених на неї завдань організовує і здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими держадміністраціями, іншими державними органами та органами місцевого самоврядування, суб`єктами господарювання. Також, відповідно до п.п. 48 п. 4 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого Постановою КМУ №1052 від 16.12.2015 року , ДСНС України відповідно до покладених на неї завдань складає акти перевірок, видає приписи, постанови, розпорядження про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, а в разі встановлення порушень, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, звертається безпосередньо та через територіальні органи до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, окремих приміщень, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту. Відповідно до Положення про Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області, затвердженого наказом ДСНС України №3 від 04.02.2013 року в редакції наказу №661 від 12.11.2018 року, ГУ ДСНС України у Миколаївській області відповідно до покладених на нього завдань, на відповідній території організовує і здійснює безпосередньо та через підпорядковані підрозділи державний нагляд (контроль) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки та цивільного захисту місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та суб`єктами господарювання. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища. У відповідності до п.п. 12 ч. 1 ст. 67 Кодексу цивільного захисту України, до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємстві окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей. Відповідно до ч. 1 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом. Згідно з ч. 2 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом. Як встановлено частиною 1 статті 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; 10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання; 11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають. Приписами частини першої статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» визначено, що підставами для здійснення позапланових заходів є подання суб`єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням; перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення планових заходів органом державного нагляду (контролю). Відповідно до ч. 3 ст. 55 Кодексу цивільного захисту України забезпечення пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання. Відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Відповідно до преамбули Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», цей Закон визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю). Частиною 5 статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» встановлено, що виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду. Частиною 7 статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» визначає, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу. Згідно частини 2 статті 70 Кодексу цивільного захисту України повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду. Як свідчать встановлені обставини справи, за результатом проведеної перевірки позивачем було встановлено низку порушень вимог законодавства у сферах пожежної, техногенної безпеки та цивільного захисту, допущених апелянтом. Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції, що виявлені порушення правил пожежної безпеки, дійсно створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей. Відповідно до матеріалів справи, як на час ухвалення оскаржуваного рішення суду першої інстанції, так і на час апеляційного перегляду справи, залишаються не усунутими такі порушення: 7) дерев`яні елементи будівель спальних корпусів та їдальні не оброблено засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності (порушено п. 2.5 розділу III ППБУ, відповідно до якого у будинках, крім будинків V ступеня вогнестійкості, дерев`яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) повинні оброблятися засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності); 11) не виконано захист будівель від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, а також їх перевірку, відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5- 38:2008 "Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд" (порушено п. 1.21 розділу IV ППБУ, відповідно до якого захист будівель, споруд та зовнішніх установок від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, а також їх перевірку необхідно виконувати відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 "Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд."); 12) примішення будівель об`єкту не обладнано в повній мірі автоматичною пожежною сигналізацією відповідно до вимог ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту" (порушено п. 1.2 розділу V ППБУ, відповідно до якого будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватися системами протипожежного захисту відповідно до ДБН 3.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту"); 14) технічне обслуговування систем протипожежного захисту не проведено відповідно до вимог ДБН 3.2.5-56:2014, а саме: пристрої ручного пуску системи протипожежного захисту не опломбовано (порушено п. 1.4 розділу V ППБУ, відповідно до якого підтримання експлуатаційної придатності СПЗ повинно проводитися відповідно до вимог ДБН 3.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту"). Так, зокрема відсутність або не відповідність вогнезахисної обробки конструктивних елементів будівлі або невідповідність стану вогнезахисної обробки, відсутність улаштування блискавкозахисту будівель і споруд під впливом небезпечних факторів пожежі, призводить до її руйнування, поширення пожежі зі збільшенням продуктів горіння, чадного газу та впливу підвищених температур та їх розповсюдження до шляхів евакуації, що унеможливить евакуацію людей з будівлі. Відсутність автоматичної системи пожежної сигналізації та системи оповіщення призведе до пізнього виявлення пожежі та оповіщення людей, які перебувають у будівлі, в зв`язку з чим первинні засоби пожежогасіння будуть не ефективними, продукти горіння та чадний газ унеможливлять своєчасну та безпечну евакуацію людей з будівлі та призведуть до отруєння людей, що перебуватимуть у ній, гасіння пожежі здійсниться лише після прибуття пожежних підрозділів з необхідними засобами гасіння. Пожежі відносяться до надзвичайних ситуацій, а загроза життю та здоров`ю людей виникає не лише при наявності порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що безпосередньо можуть до неї призвести, але й за наявності інших порушень по нездійсненню заходів щодо захисту людей від шкідливого впливу небезпечних чинників при вже виниклій пожежі. Апеляційний суд зазначає, що встановлені порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які не усунуті апелянтом, є суттєвими, можуть призвести до виникнення пожежі як неконтрольованого процесу знищування або пошкодження вогнем майна, під час якого виникають чинники, небезпечні для людей та навколишнього природного середовища. Отже, апеляційний суд не приймає доводи апелянта щодо усунення майже всіх порушень, оскільки встановлені під час розгляду справи як в суді першої інстанції, так і при апеляційному перегляді справи та неспростовні апелянтом не усунені порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей, що відповідно до ст.3 Конституції України є найвищою соціальною цінністю. Апеляційний суд зауважує, що застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації будівель, споруд, приміщень є тимчасовим заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей. При цьому, поняття загроза життю та/або здоров`ю людини є оціночним поняттям, яке лежить у сфері захисту населення, територій, навколишнього природного середовища та майна, функція контролю (нагляду) за чим, зокрема, покладена на позивача, посадові особи якого володіють спеціальними знаннями у цій сфері. Апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що оскільки застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) у вигляді повного зупинення роботи об`єкта не залежить від об`єктивності причин, які призвели до порушень - в даному випадку оцінюється тільки ризик загрози життю та здоров`ю людей, проте як порушення правил пожежної і техногенної безпеки в будь-якому випадку прямо чи опосередковано створюють загрозу життю та здоров`ю людини (дітей), що відповідає положенням ч. 1 ст. 3 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Такі порушення, як не обладнання будівлі пристроями від прямого попадання блискавки та її вторинних проявів; не обладнання приміщення системою протипожежного захисту, не оброблення дерев`яних конструкції приміщень будівель вогнезахисним розчином, створюють загрозу життю та здоров`ю людей, а тому життя та здоров`я людей (працівників та осіб, які перебувають на відпочинку, в тому числі і діти) мають більший пріоритет. На обґрунтування протилежного апеляційна скарга не містить доводів, та до апеляційної скарги не надано доказів які б спростували висновок суду першої інстанції стосовно того, що виявлені порушення вказані в акті перевірки є такими, що впливають на ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі, що можуть спричинити загрозу життю та здоров`ю людей. При цьому апеляційний суд зазначає, що відповідно до абзацу 2 ч. 5 ст. 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень. Інші доводи апеляційної скарги не містять належних та обґрунтованих міркувань, які б спростовували висновки суду першої інстанції. У ній також не наведено інших міркувань, які б не були предметом перевірки судом першої інстанції та щодо яких не наведено мотивів відхилення наведеного аргументу. Відповідно до ст. 242 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Таким чином, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, внаслідок чого апеляційна скарга залишається без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст. ст. 3, 19, 55 Конституції України, ст. ст. 2-12, 72-79, 242, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 327-329 КАС України, суд - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2021 року у справі №420/6202/19 - залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст судового рішення складений 10.12.2021 року. Головуючий суддя Домусчі С.Д. Судді Семенюк Г.В. Шляхтицький О.І.