Постанова 4857 № 380/3930/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 листопада 2020 рокуЛьвівСправа № 380/3930/20 пров. № А/857/12380/20 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Гуляка В.В. суддів: Довгополова О.М., Ільчишин Н.В. за участі секретаря судового засідання: Стельмаха П.П. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дочірнього підприємства ПрАТ «НАК «Надра України» «Західукргеологія», на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2020 року (суддя Гавдик З.В., час ухвалення не зазначено, місце ухвалення м.Львів, дата складання повного тексту 07.09.2020 року), в адміністративній справі №380/3930/20 за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області до Дочірнього підприємства ПрАТ «НАК «Надра України» «Західукргеологія», про зупинення експлуатації будівлі, встановив: У травні 2020 року позивач ГУ ДСНС України у Львівській області звернувся в суд із адміністративним позовом до відповідача ДП ПрАТ «НАК «Надра України» «Західукргеологія», в якому просив зупинити експлуатацію будівлі відповідача за адресою: 79018, місто Львів, вул. Героїв УПА, будинок 33, до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, шляхом опечатування (опломбування) та відімкнення від джерел живлення. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2020 року адміністративний позов задоволено повністю. Вирішено зупинити експлуатацію будівлі ДП ПрАТ «НАК «Надра України» «Західукргеологія» за адресою: 79018, місто Львів, вул. Героїв УПА, будинок 33, до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, шляхом опечатування (опломбування) та відімкнення від джерел живлення. З рішенням суду першої інстанції від 31.08.2020 року не погодився відповідач ДП ПрАТ «НАК «Надра України» «Західукргеологія», та оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає апелянт, що оскаржене рішення суду є незаконним і необгрунтованим, порушує права та законні інтереси відповідача, а тому підлягає скасуванню з підстав, викладених в апеляційній скарзі. В обґрунтування апеляційних вимог апелянт зазначає, що Акт перевірки в якому зафіксовані порушення правил та норм пожежної і техногенної безпеки є лише одним із доказів. Позивачем як суб`єктом владних повноважень не наведено переконливих доказів того, що є необхідність у застосуванні крайнього заходу реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівлі. Судом першої інстанції не встановлено чи виявлені порушення створюють дійсну реальну загрозу життю та здоров`ю людей. Застосування такого заходу реагування порушить принцип пропорційності і призведе до значних збитків при здійсненні фінансово-господарської діяльності. Вказує апелянт, що умови, які склалися на даний час на об`єкті не створюють безпосереднього ризику виникнення і розвитку пожежі, а тому немає необхідності застосовувати такий захід реагування як зупинення експлуатації будівлі. Підприємством вже проведено ряд робіт та частково усунені виявлені в ході перевірки порушення пожежної та техногенної безпеки. Також апелянт зазначає, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, оскільки не було повідомлено Підприємство про розгляд справи з повідомлення сторін, не було продовжено строку для подання відзиву на адміністративний позов, порушено принципи змагальності сторін та офіційного з`ясування обставин справи. За результатами апеляційного розгляду апелянт просить скасувати оскаржене рішення суду від 31.08.2020 року та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та докази по справі, обговоривши доводи, межі та вимоги апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, з врахуванням наступного. Судом апеляційної інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ДП ПрАТ «НАК «Надра України» «Західукргеологія» є юридичною особою, код ЄДРПОУ 01432606 (а.с. 102). Також, встановлено, що у період з 10 лютого по 21 лютого 2020 року Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області проведено плановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, у будівлі Дочірнього підприємства ПрАТ «Надра України» «Західукргеологія» за адресою: 79018, місто Львів, вулиця Героїв УПА, будинок

33. За результатами перевірки складено Акт від 21.02.2020 року за №59 у якому зафіксовано виявлені порушення вимог законодавства у сфері техногенної і пожежної безпеки, зокрема, порушення Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України №1417 від 30.12.2014 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.03.2015 року за №252/26697 Кодексу цивільного захисту України (а.с. 8-25). Значна кількість з виявлених порушень пропонувалася відповідачу до виконання попереднім приписом про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки №36 від 19.04.2020 року, але станом на 21.02.2020 року вони не були усунуті (а.с. 30). Так, згідно вказаного Акту перевірки від 21.02.2020 року виявлено такі порушення:

1. Приміщення не обладнано системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту» (системою оповіщування про пожежу та управління евакуюванням людей) (порушення пункту 1.2 розділу V ППБУ. Ризик настання негативних наслідків пожежа);

2. Системи протипожежного захисту (установка автоматичної пожежної сигналізації) утримуються в неробочому стані (порушення пункту 1.2 розділу V ППБУ. Ризик настання негативних наслідків пожежа);

3. Не представлено акти прийняття в експлуатацію систем протипожежного захисту (порушення пункту 1.2 розділу V ППБУ. Ризик настання негативних наслідків пожежа);

4. Тривожні сповіщення від приймально-контрольного приладу пожежної автоматичної системи Протипожежного захисту не виведений на пульт пожежного спостерігання (порушення пункту 1.2 розділу V ППБУ. Ризик настання негативних наслідків пожежа);

5. Не заключено договір на технічне обслуговування систем протипожежного захисту (порушення пункту 1.4 розділу V ППБУ. Ризик настання негативних наслідків пожежа);

6. На об`єкті відсутній 10% запас пожежних сповіщувачів (теплових, димових, ручних) від загальної кількості змонтованих на об`єкті (порушення пункту 1.2 розділу V ППБУ. Ризик настання негативних наслідків пожежа);

7. Наказом не призначено відповідальну особу за утримання й експлуатацію засобів протипожежного захисту (порушення пункту 2 розділу ІІ ППБУ. Ризик настання негативних наслідків пожежа);

8. Допускається зниження класу вогнестійкості елементів заповнення прорізів у протипожежних перешкодах (двері в лабораторію хімреактивів) (порушення пункту 2.3 розділу ІІІ ППБУ. Ризик настання негативних наслідків пожежа);

9. Не відремонтовано насоси підвищувачі тиску води внутрішнього протипожежного водопроводу (порушення пункту 2.3 розділу V ППБУ. Ризик настання негативних наслідків пожежа);

10. Посадовими особами не пройдено навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки у порядку, встановленому ПКМУ від 26.06.2013р. №444 «Про затвердження Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях» (порушення пункту 16 розділу ІІ ППБУ. Ризик настання негативних наслідків пожежа);

11. Окремі пожежні кран-комплекти не розміщено у вбудованих або навісних шафках з отворами для провітрювання і пристосуванням для опломбування та візуального огляду їх без розкривання (порушення пункту 2.2, п.п.6 розділу V ППБУ. Ризик настання негативних наслідків пожежа);

12. Пожежні кран-комплекти №1,2,4,5,6, не укомплектовано пожежним рукавом однакового з ним діаметра та стволом (порушення пункту 2.2, п.п.2 розділу V ППБУ. Ризик настання негативних наслідків пожежа);

13. Дерев`яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) не оброблено засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності (порушення пункту 2.5 розділу ІІІ ППБУ. Ризик настання негативних наслідків пожежа);

14. Приміщення горища використовується не за призначенням (захаращено сторонніми предметами) (порушення пункту 2.12 розділу ІІІ ППБУ. Ризик настання негативних наслідків пожежа);

15. Експлуатація електроустановок на горищі будівлі та приміщенні лабораторії не відповідає вимогам ПУЕ (порушення пункту 1.1 розділу ІV ППБУ. Ризик настання негативних наслідків пожежа);

16. Біля основного евакуаційного виходу та на шляхах евакуації на 2-му та 4-му поверхах не демонтовано металеві конструкції що перешкоджають вільній евакуації людей (порушення пункту 2.37 розділу ІІІ ППБУ. Ризик настання негативних наслідків пожежа);

17. Сходові клітки, внутрішні відкриті та зовнішні сходи, коридори, проходи та інші шляхи евакуації не забезпечено евакуаційним освітленням (порушення пункту 2.31 розділу ІV ППБУ. Ризик настання негативних наслідків пожежа);

18. У будівлі на 1-му поверсі ґрати на вікнах де перебувають люди не виконано такими, що розкриваються, розсуваються або знімаються (порушення пункту 2.16 розділу ІІІ ППБУ. Ризик настання негативних наслідків пожежа);

19. Допускається зниження класу вогнестійкості елементів заповнення отворів в протипожежних перешкодах, що відокремлюють електрощитові (порушення пункту 1.24 розділу ІV ППБУ. Ризик настання негативних наслідків пожежа);

20. Третій поверх не забезпечено первинними засобами пожежогасіння (вогнегасниками) (порушення пункту 3.6 розділу V ППБУ. Ризик настання негативних наслідків пожежа). 11.02.2020 року відносно заступника начальника експедиції ДП ПрАТ «НАК «Надра України» «Західукргеологія» ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення серія ЛВ №013498 відповідно до ст.188-8 КУпАП (а.с. 26). За результатами розгляду вказаного протоколу від 11.02.2020 року уповноваженою особою Франківського РВ м.Львова ГУ ДСНС України у Львівській області винесено 11.02.2020 року постанову серія ЛВ №013498 про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 102 грн. на заступника начальника експедиції ДП ПрАТ «НАК «Надра України» «Західукргеологія» ОСОБА_1 , за статтею 188-8 КУпАП (а.с. 27). З врахуванням того, що при експлуатації будівлі ДП ПрАТ «НАК «Надра України» «Західукргеологія» вже не вперше виявлено грубі та численні недотримання вимог пожежної та техногенної безпеки, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду. Задовольняючи адміністративний позов суд першої інстанції виходив з того, що оскільки на час розгляду справи судом належних доказів, які б свідчили про повне усунення відповідачем порушень, які є суттєвими і створюють загрозу життю та здоров`ю людей, не було надано, тому є підстави для застосування заходів реагування шляхом зупинення експлуатації будівлі ДП ПрАТ «НАК «Надра України» «Західукргеологія», до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки. Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, з урахуванням наступного. Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Статтею 3 Конституції України передбачено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави. Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України від 05 квітня 2007 року №877-V "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (далі - Закон №877). Відповідно до статті 1 Закону №877-V, державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища. Пунктом 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, яке затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 року №1052 (далі - Положення №1052) визначено, що Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності. Відповідно до пункту 3 Положення №1052, основними завданнями ДСНС України є, зокрема, реалізація державної політики у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності; здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб. Згідно зі статтею 64 Кодексу цивільного захисту України (далі - КЦЗ України), центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб. Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення. До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи. Статтею 66 КЦЗ України передбачено, що центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону. Абзацом 1 частини першої статті 6 Закону №877-V визначено, що підставою для здійснення позапланових заходів є подання суб`єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням. Відповідно до частини сьомої статті 7 Закону №877-V, на підставі акту, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. За нормами частини п`ятої статті 4 Закону №877-V, виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути призупинені виключно за рішенням суду. Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень. Згідно з пунктом 12 частини першої статті 67 КЦЗ України, до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей. За приписами частини другої статті 68 КЦЗ України, у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом. Положеннями частини першої статті 70 КЦЗ України встановлено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є, зокрема, недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами, нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій, неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання. Відповідно до частини другої статті 70 КЦЗ України, повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду. Системний аналіз викладених правових норм дозволяє стверджувати, що правовою підставою для застосування адміністративним судом заходів реагування є одночасна наявність таких умов: 1) факт порушення правил та норм пожежної і техногенної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей; 2) звернення компетентного органу, який здійснює державний нагляд у сфері пожежної і техногенної безпеки, із відповідним адміністративним позовом до суду; 3) наявність обов`язку у підконтрольного суб`єкта, зупинення експлуатації приміщень якого вимагає відповідний орган Державної служби України з надзвичайних ситуацій, забезпечувати дотримання вимог пожежної безпеки у відповідному приміщенні. Разом з тим, при обранні заходу реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, позивачем як суб`єктом владних повноважень, і судом, відповідно, мають враховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли і тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами. Аналогічні правові висновки викладені в постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 26 лютого 2020 року у справі №826/7073/18, від 25 лютого 2020 року у справі №826/15768/18. Також, суд звертає увагу на те, що застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації будівлі, є тимчасовим заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей. При цьому, поняття "загроза життю та/або здоров`ю людини" є оціночним поняттям, яке лежить у сфері захисту населення, територій, навколишнього природного середовища та майна, функція контролю (нагляду) за чим, зокрема, покладена на позивача, посадові особи якого володіють спеціальними знаннями у цій сфері. Відповідно до статті 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що право кожного на життя охороняється законом. Цей припис зобов`язує державу вживати належних заходів для захисту життя осіб, які знаходиться під її юрисдикцією. Слід зазначити, що це зобов`язання повинно тлумачитися як таке, що застосовується в контексті будь-якої діяльності, публічної чи ні, в якій право на життя може бути поставлене під сумнів. Недодержання суб`єктами господарювання вимог у сфері техногенної та пожежної безпеки призводить до невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 29 жовтня 2020 року у справі №815/6378/17. Суд апеляційної інстанції у розглядуваній адміністративній справі враховує, що за результатами проведення планового заходу державного нагляду (контролю) ДП ПрАТ «НАК «Надра України» «Західукргеологія» було виявлено значну кількість суттєвих порушень Правил пожежної безпеки в Україні, які зафіксовані в Акті від 21.02.2020р. за №59. Усі ці порушення містять ризик настання негативних наслідків пожежа. Судом першої інстанції також вірно враховано, що згідно п.2 розділу ІІ Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених Наказом МВС України від 30.12.2014 року №1417, керівник підприємства повинен визначити обов`язки посадових осіб щодо забезпечення пожежної безпеки, призначити відповідальних за пожежну безпеку окремих будівель, споруд, приміщень, дільниць, технологічного та інженерного устаткування, а також за утримання й експлуатацію засобів протипожежного захисту. Відповідно до п.16 розділу ІІ цих же Правил, посадові особи та працівники проходять навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки у порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 26 червня 2013 року №444 «Про затвердження Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях». Згідно п.2.3 розділу ІІІ цих же Правил, під час експлуатації об`єкта не допускається знижувати клас вогнестійкості елементів заповнення прорізів у протипожежних перешкодах. Протипожежні двері, ворота, вікна, люки, клапани, завіси (екрани) у протипожежних перешкодах повинні утримуватися у справному стані. Не допускається встановлювати будь-які пристрої, предмети тощо, що перешкоджають їх зачиненню. Згідно п.2.5 розділу ІІІ цих же Правил, У будинках, крім будинків V ступеня вогнестійкості, дерев`яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) повинні оброблятися засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності. Необхідність обробляння засобами вогнезахисту дерев`яних елементів інших конструкцій будинків визначається відповідними нормативними документами за видами будинків. Згідно п. 2.9 розділу ІІІ цих же Правил, для всіх будівель і приміщень виробничого, складського призначення повинні бути визначені категорія щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки відповідно до вимог ДСТУ Б В.1.1-36:2016 «Визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою», а також клас зони згідно з «Правилами будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок» (далі - НПАОП 40.1-1.32-01), у тому числі для зовнішніх виробничих і складських дільниць, які необхідно позначати на вхідних дверях до приміщення, а також у межах зон усередині приміщень та ззовні. Згідно п.2.16 розділу ІІІ цих же Правил, У разі необхідності встановлення на вікнах приміщень, де перебувають люди, ґрат останні повинні розкриватися, розсуватися або зніматися. Під час перебування в цих приміщеннях людей ґрати мають бути відчинені (зняті). Установлювати глухі ґрати дозволяється у квартирах, банках, касах, складах, коморах, кімнатах для зберігання зброї і боєприпасів, а також на інших приміщеннях, розрахованих на одночасне перебування до 50 осіб (крім навчальних закладів), та в інших випадках, передбачених нормами і правилами, затвердженими в установленому порядку. Згідно п.2.31 розділу ІІІ цих же Правил, сходові клітки, внутрішні відкриті та зовнішні сходи, коридори, проходи та інші шляхи евакуації мають бути забезпечені евакуаційним освітленням. Світильники евакуаційного освітлення повинні вмикатися з настанням сутінків у разі перебування в будинку людей. Згідно п.2.37 розділу ІІІ цих же Правил, не допускається: - улаштовувати на шляхах евакуації пороги, виступи, турнікети, двері розсувні, підйомні, такі, що обертаються, та інші пристрої, які перешкоджають вільній евакуації людей; - захаращувати шляхи евакуації меблями, обладнанням, різними матеріалами; - забивати, заварювати, замикати на замки, болтові з`єднання та інші запори, що важко відчиняються зсередини, двері на шляхах евакуації та евакуаційних виходах; - розташовувати у тамбурах виходів, за винятком квартир та індивідуальних житлових будинків, гардероби, вішалки для одягу, сушарні, пристосовувати їх для торгівлі, а також зберігання, у тому числі тимчасового, будь-якого інвентарю та матеріалу; - захаращувати меблями, устаткуванням та іншими предметами двері, люки на балконах і лоджіях, переходи в суміжні секції та виходи на зовнішні евакуаційні драбини, евакуаційні площадки квартир житлових будинків; - знімати встановлені на балконах (лоджіях) драбини; - улаштовувати у сходових клітках приміщення будь-якого призначення (кіоски), обладнання; - улаштовувати у загальних коридорах комори і вбудовані шафи, за винятком шаф для інженерних комунікацій; зберігати в шафах (нішах) для інженерних комунікацій горючі матеріали; - розташовувати в ліфтових холах приміщення різного призначення; - робити засклення або закладання жалюзі і отворів повітряних зон у незадимлюваних сходових клітках; - знімати двері вестибюлів, холів, тамбурів і сходових кліток; - заміняти скло, що не дає скалок при руйнуванні, на звичайне у дверях; - знімати пристрої для самозачинення дверей сходових кліток, коридорів, холів, тамбурів, а також фіксувати самозакривні двері у відчиненому положенні; - зменшувати нормативну площу фрамуг у зовнішніх стінах сходових кліток або закладати їх; - розвішувати у сходових клітках на стінах дзеркала, стенди, панно, інші горючі матеріали. Згідно п.1.1 розділу IV цих же Правил, експлуатація електроустановок повинна відповідати вимогам ПУЕ, Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Мінпаливенерго України від 25 липня 2006 року №258, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 25 жовтня 2006 року за №1143/13017 (у редакції наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 13 лютого 2012 року №91) (далі - ПТЕ), Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці від 09 січня 1998 року №4, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10 лютого 1998 року за №93/2533. Згідно п.2.24 розділу ІV цих же Правил, забороняється влаштовувати незаповнені отвори в протипожежних перешкодах, які відокремлюють електрощитові. Згідно п.1.2 розділу V цих же Правил, будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватися системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту». Згідно п.1.4 розділу V цих же Правил, підтримання експлуатаційної придатності СПЗ повинно проводитися відповідно до вимог ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту». Згідно п.п.6 п.2.2 розділу V цих же Правил, пожежні кран-комплекти повинні розміщуватись у вбудованих або навісних шафках, які мають отвори для провітрювання і пристосовані для опломбування та візуального огляду їх без розкривання. При виготовленні шаф рекомендується передбачати в них місце для зберігання двох вогнегасників. На дверцята шаф, в яких знаходяться вогнегасники, мають бути нанесені відповідні покажчики за ДСТУ ISO 6309:2007 «Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір» (ISO 6309:1987, IDT) та ГОСТ 12.4.026-76 «ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности». Згідно п.3.6 розділу V цих же Правил, територія підприємств, будинки, споруди, приміщення, технологічні установки повинні бути забезпечені первинними засобами пожежогасіння: вогнегасниками, ящиками з піском, бочками з водою, покривалами з негорючого теплоізоляційного матеріалу, пожежними відрами, совковими лопатами, пожежним інструментом, які використовуються для локалізації і ліквідації пожеж у їх початковій стадії розвитку. Як уже було вказано апеляційним судом вище, усі виявлені та зазначені в Акті перевірки порушення містять ризик настання негативних наслідків пожежа. Подальша робота об`єкта відповідача (на час звернення позивача до суду) з виявленими порушеннями створює реальну та невідворотну загрозу життю та здоров`ю людей. Не усунення виявлених перевіркою порушень прямою дією впливає на ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі, що спричинить загрозу життю та здоров`ю людей, оскільки впливає: на забезпечення безпеки роботи закладу, безпеки співробітників у відповідності з вимогами протипожежних норм, техногенної безпеки та цивільного захисту; на своєчасність виявлення надзвичайної ситуації, пожежі; на ліквідацію пожежі, надзвичайної ситуації та ліквідації її наслідків; на евакуацію людей та їх захисту від наслідків пожежі, надзвичайної ситуації, тощо. З огляду на те, що виявлені позивачем порушення створюють виникнення реальної загрози життю та/або здоров`ю людей, з метою недопущення спричинення шкоди життю чи здоров`ю людей та ненаданням достатніх доказів щодо усунення виявлених порушень, зазначених в акті перевірки, суд вважає, що вимоги позивача є обгрунтованими. Таким чином, являються безпідставними доводи апелянта про те, що позовні вимоги не містять обґрунтувань того, що зазначені в акті порушення створюють загрозу для життя і здоров`я людей, а захід реагування у вигляді зупинення експлуатації будівлі, споруд є неспівмірним із виявленими порушеннями. Колегія суддів також враховує, що станом на час звернення позивача із даним адміністративним позовом до суду та станом на час винесення рішення суду першої інстанції від 31.08.2020 року описані вище порушення не були усунені. Водночас, із змісту апеляційної скарги та додаткових письмових пояснень апелянта видно, що на виконання Акту перевірки від 21.02.2020р. за №59 вжито таких заходів по усуненню порушень:

1. Щодо ремонту насосів підвищувачів тиску води внутрішнього протипожежного водопроводу - на даний час не актуально, так як міський водопровід забезпечує тиск в 4,2 атм., що дозволяє подати, та використовувати воду при потребі, тому насоси підвищення тиску демонтовані і не використовуються в системі внутрішнього протипожежного водопроводу;

2. Щодо не розміщення окремих пожежних кран-комплектів у вбудованих або навісних шафках з отворами для провітрювання і пристосування для опломбування та візуального огляду їх без розкривання - проведено перевірку кранів, а також придбано протипожежні рукави із стволами та перехідними гайками;

3. Щодо укомплектування пожежних кран-комплектів № 1, 2, 4, 5, 6 пожежним рукавом однакового з ним діаметра та стволом - проведено перевірку кранів, а також придбано протипожежні рукави із стволами та перехідними гайками;

4. Приміщення горища використовується не за призначенням (захаращено сторонніми предметами) - здійснено заходи щодо приведення приміщення горища у належний стан (приміщення горища прибрані від сторонніх матеріалів, які залишились після влаштування двохскатного покриття);

5. Привести експлуатацію електроустановок на горищі будівлі та приміщенні лабораторії вимогам ПУЕ - частково здійснено заходи щодо приведення експлуатації електроустановок у відповідність вимогам ПУЕ - проводиться ревізія електроустановок (вентиляційних електромоторів) на необхідність використання у виробничому процесі;

6. Щодо демонтажу металевих конструкцій, що перешкоджають вільній евакуації людей біля основного евакуаційного виходу та на шляхах евакуації на 2-му та 4-му поверхах - металеві конструкції на другому і четвертому поверсі коридорів знаходяться у розкритому вигляді, що дозволяє проводити евакуацію людей в разі необхідності;

7. Забезпечити третій поверх первинними засобами пожежогасіння (вогнегасниками) - придбано первинні засоби пожежогасіння та зроблена перезарядка наявних;

8. З метою усунення решти порушень між ДП ПрАТ «НАК «Надра України» «Західукргеологія» та ПП «Пожтехбезпека Львів» укладено Договір №25/20 від 26.08.2020р. у відповідності до умов даного Договору Замовник - ДП «Західукргеологія» доручає, а Виконавець - ПП «Пожтехбезпека Львів» зобов`язується виконати роботи по впровадженню систем протипожежного захисту на об`єкті за адресою: м.Львів, вул.Героїв УПА,33. Отже, із змісту вказаних доводів апелянта видно, що залишились не усуненими інші, вказані в Акті перевірки, порушення. При цьому, колегія суддів апеляційного суду зазначає, що доводи апелянта про усунення певних порушень не підтверджені відповідним Актом перевірки контролюючого органу, за результатами усунення виявлених раніше порушень. Таким чином, являються безпідставними доводи апелянта про те, що Підприємством вже проведено ряд робіт та частково усунені виявлені в ході перевірки порушення пожежної та техногенної безпеки, а ті що залишились не створюють загрози для життя і здоров`я людей. Апеляційний суд також зазначає, що застосований захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення відповідачем виявлених порушень. Водночас, застосований захід реагування має також спонукаючий характер, направлений на забезпечення вимог законодавства у сфері пожежної безпеки в закладі освіти. Цей захід не є санкцією за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, а є превентивним заходом, який спрямований на недопущення існування невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення. Колегія суддів також вважає за необхідне зазначити, що відповідач (апелянт) у разі усунення порушень в повному обсязі, виявлених управлінням ДСНС, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, не позбавлений можливостей звернутись із заявою про скасування заходів реагування щодо державного нагляду (контролю), застосованих судом за результатом розгляду адміністративної справи. Відносно доводів апеляційної скарги про порушення норм процесуального права, як-то не повідомлення Підприємства про розгляд справи з повідомленням сторін, не продовження строку для подання відзиву на адміністративний позов та порушення принципів змагальності сторін, то такі доводи апеляційної скарги являються безпідставними, оскільки колегією суддів апеляційного суду встановлено, що судом першої інстанції правомірно проведено розгляд адміністративної справи за правилами спрощеного позовного провадження, згідно приписів статей 257-262 КАС України, судом всебічно з`ясовано обставини справи та надано їм належну юридичну оцінку, враховано предмет та підстави позову, обставини, якими учасники справи обґрунтовують свої вимоги, характер спірних правовідносин, обсяг та характер доказів у справі, та винесено обґрунтоване судове рішення по суті позовних вимог. Згідно зі статтею 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. З врахуванням наведених вище норм законодавства та фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що судом першої інстанції при розгляді адміністративної справи всебічно і об`єктивно встановлено обставини справи, оскаржене рішення суду винесене з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому немає підстав для його скасування. Суд апеляційної інстанції також зазначає, що відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження). Згідно п.10 ч.6 ст.12 КАС України, для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження. Проаналізувавши характер спірних правовідносин, предмет доказування, склад учасників справи, та враховуючи, що дану адміністративну справу було розглянуто судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження, суд апеляційної інстанції зазначає, що дана адміністративна справа є справою незначної складності, а тому рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України. Керуючись ст.ст. 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд постановив: Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства ПрАТ «НАК «Надра України» «Західукргеологія» залишити без задоволення. Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2020 року в адміністративній справі №380/3930/20 за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області до Дочірнього підприємства ПрАТ «НАК «Надра України» «Західукргеологія» про зупинення експлуатації будівлі залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя В. В. Гуляк судді О. М. Довгополов Н. В. Ільчишин Повний текст постанови складено 04 грудня 2020 року Помічник заступника голови суду