Постанова 4854 № 400/2500/19

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД _________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 09 березня 2022 р.м.ОдесаСправа № 400/2500/19 Головуючий в 1 інстанції: Мельник О.М. рішення суду першої інстанції прийнято у м. Миколаїв, 06 серпня 2021 року П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача: Танасогло Т.М., суддів: Димерлія О.О., Єщенка О.В. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "МИКОЛАЇВБУДТРАНС" на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2021 року у справі за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області до Приватного акціонерного товариства «МИКОЛАЇВБУДТРАНС», про застосування заходу реагування,- В С Т А Н О В И В : У серпні 2019 року Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області звернулось до адміністративного суду з позовом Приватного акціонерного товариства «МИКОЛАЇВБУДТРАНС» (надалі ПАТ «МИКОЛАЇВБУДТРАНС», відповідач), про застосування до приватного акціонерного товариства "МИКОЛАЇВБУДТРАНС", що розташоване за адресою: Миколаївська область, м. Миколаїв, вул. Космонавтів, 91, захід реагування у вигляді повного зупинення роботи підприємства, експлуатації його будівель, споруд та приміщень до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки та у сфері цивільного захисту, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей. В обґрунтування позову вказано, що перевіркою об`єкта відповідача виявлено ряд особливо небезпечних порушень, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей. Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2021 року, позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області (вул. 2 Екіпажна, 1, м. Миколаїв, 54003, ідентифікаційний код 38524996) до приватного акціонерного товариства " МИКОЛАЇВБУДТРАНС " (вул. Космонавтів, 91, м. Миколаїв, 54028, ідентифікаційний код 01268242) задоволено. Застосовано до приватного акціонерного товариства "МИКОЛАЇВБУДТРАНС", (ЄДРПОУ 01268242), що розташоване за адресою: Миколаївська область, м. Миколаїв, вул. Космонавтів, 91, захід реагування у вигляді повного зупинення роботи підприємства, експлуатації його будівель, споруд та приміщень до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки та у сфері цивільного захисту, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей. Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, ПАТ «МИКОЛАЇВБУДТРАНС» подано до суду апеляційну скаргу, у якій зазначено про порушення судом першої інстанції процесуальних та матеріальних норм права, що призвело до прийняття необґрунтованого судового рішення, у зв`язку з чим воно підлягає скасуванню з прийняттям нового про відмову у задоволенні позову. В обґрунтування апеляційної скарги вказано, що позивач діяв упереджено й не очікуючи повідомлення про виконання припису та усунення виявлених у ході проведеної перевірки порушень звернувся до суду з метою зупинення діяльності підприємства. Апелянт зауважує, що не отримував ані адміністративного позову, ані жодної з направлених на його адресу судових повісток, що позбавило його можливості надати докази усунення порушень, виявлених позивачем під час перевірки ПАТ «МИКОЛАЇВБУДТРАНС». Щодо суті виявлених порушень, апелянт вказує, що одразу ж після отримання рішення суду першої інстанції, ним було направлено на адресу позивача заяву про проведення контрольної перевірки та доведення факту усунення порушень, визначених у приписі від 15.07.2019р. №147. 29.09.2021р. службовою особою позивача було проведено позапланову перевірку, за результатами якої зазначено два пункти, які потребують усунення: 1) з`єднання, відгалуженням та окінцювання жил проводів і кабелів здійснюється не з допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів в орендованих приміщеннях. З даного порушення апелянт вказує, що його було зафіксовано в приміщеннях, яке знаходиться в користуванні фірм-орендарів, які згідно договору оренди самостійно несуть відповідальність за пожежну безпеку та яким за результатами здійсненої перевірки від ПрАТ «МИКОЛАЇВБУДТРАНС» було направлено припис на усунення виявлених порушень пожежної безпеки. 2) будівлі та приміщення не обладнано автоматичною протипожежною сигналізацією відповідно до вимог ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту». З даного порушення апелянт вказує, що 03.02.2020р. між відповідачем та ТОВ «ОСКАР» було укладено Договір на виготовлення проектно-кошторисної документації щодо «Проектування системи автоматичної пожежної сигналізації та оповіщення про пожежу ПрАТ «МИКОЛАЇВБУДТРАНС». Між тим, у зв`язку із відсутністю у відповідача на даний час коштів для оплати, роботи призупинені, але Підприємство здійснює залежні від нього заходи для виконання даної вимоги законодавства. З урахуванням викладених вище доводів апеляційної скарги, відповідач вважає відсутніми на даний час підстави для застосування щодо ПрАТ «МИКОЛАЇВБУДТРАНС» заходу реагування у вигляді повного зупинення роботи підприємства. 08.11.2021р. (вхід.№ 23931/21) від позивача у справі до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому посилаючись на хибність тверджень апелянта, позивач просить залишити скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, мотивуючи тим, що у разі не усунення виявлених перевіркою порушень, які залишились неусунутими Підприємством станом на вересень 2021 року, продовжує існувати загроза виникнення надзвичайних ситуацій, аварій чи пожеж та є необхідність зупинення роботи об`єкта. Позивач у справі наголошує на тому, що зазначені порушення, які залишились не усунутими ПрАТ «МИКОЛАЇВБУДТРАНС», а саме: з`єднання, відгалуженням та окінцювання жил проводів і кабелів здійснюється не з допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів в орендованих приміщеннях; будівлі та приміщення не обладнано автоматичною протипожежною сигналізацією відповідно до вимог ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту», - є суттєвими, адже можуть призвести до виникнення пожежі як неконтрольованого процесу знищування або пошкодження вогнем майна, під час якого виникають чинники, небезпечні для людей та навколишнього природного середовища. Тобто, виявлені порушення можуть створювати і небезпеку завдання шкоди життю та здоров`ю людей у процесі самої пожежі. До того ж, на думку позивача у справі, існування (не усунення відповідачем) хоча б одного з порушень, виявлених ДСНС, які загрожують життю та здоров`ю людей, вже є самостійною достатньою підставою для застосування до нього заходів реагування. 23.11.2021р. (вхід.№25495/21) від відповідача у справі до суду надійшла відповідь на відзив на апеляційну скаргу, у якій Підприємство наголосило на тому, що ним були усунуті станом на листопад 2021 року порушення, у межах фінансової можливості. Також, відповідач наголошує на тому, що що застосування до ПрАТ «МИКОЛАЇВБУДТРАНС» заходу реагування у вигляді повного зупинення роботи підприємства лише більше ускладнить фінансове становище Відповідача, оскільки він фактично буде позбавлений джерел доходу від провадження основних та додаткових видів економічної діяльності, а також дана обставина призведе до масового вивільнення працівників Відповідача та підприємств, що провадять свою господарську діяльність на території Приватного акціонерного товариства «МИКОЛАЇВБУДТРАНС» на підставі договорів оренди. Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1 ст. 308 КАС України). Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, в період з 09.07.2019 по 15.07.2019 здійснено планову перевірку додержання (виконання) вимог законодавства у сферах цивільного захисту; техногенної і пожежної безпеки приватного акціонерного товариства "МИКОЛАЇВБУДТРАНС", перевірено приміщення та будівля ПРАТ "МИКОЛАЇВБУДТРАНС", що розташоване за адресою: Миколаївська область, м. Миколаїв, вул. Космонавтів, 91, про що складено Акт проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки від 15.07.2019 № 401, яким зафіксовано порушення приписів Кодексу цивільного захисту України № 5403-VІ, Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 05.03.2015 за № 252/26697 (далі - ППБУ) та інших нормативно-правових актів, стандартів, норм і правил у сфері пожежної, техногенної безпеки, детальний опис порушень з посиланням на відповідну вимогу законодавства. Виявлені порушення є особливо небезпечними, оскільки створюють загрозу життю та здоров`ю людей: 1. з`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів здійснено не за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів (гвинтових, болтових тощо) (КЦЗ № 5403-VІ.п. 1.6 розділу IV ППБУ); 2. з`єднувальні коробки електропроводів в приміщеннях не закриті кришками з негорючого або важкогорючого матеріалу (КЦЗ № 5403-VІ, п. 1.7 розділу ІV ППБУ); 3. не оснащені електрощити, групові електрощитки схемою підключення споживачів з пояснювальними написами і вказаним значенням номінального струму апарата захисту (плавкої вставки) (КЦЗ № 5403-VІ, п. 1.16 розділу ІV ППБУ); 4. в боксах електророзетки, вимикачі, перемикачі та інші подібні апарати встановлені на горючій основи (конструкції) без підкладання під них суцільного негорючого матеріалу, що виступає за габарити апарата не менше ніж на 0,01 метра (КЦЗ № 5403-VІ, п. 1.17 розділу ІV ППБУ); 5. допускається застосування саморобних подовжувачів, які не відповідають вимогам ПУЕ, що пред`являються до переносних (пересувних) електропроводок (КЦЗ № 5403-VІ, п. 1.18 розділу ІV ППБУ); 6. не проведені заміри опору ізоляції і перевірку спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання в терміни обумовлені Правилами улаштування електрообладнання (з періодичністю 1 раз у 2 роки) (КЦЗ № 5403-VІ, п. 1.20 розділу ІV ППБУ); 7. не виконано захист будівель, споруд та зовнішніх установок від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів (КЦЗ № 5403-VІ, п. 1.21 розділу ІV ППБУ); 8. лінії живлення до кожного побутового кондиціонера, не забезпечено автономними пристроями електричного захисту незалежно від наявності захисту на зальних лініях (КЦЗ № 5403-VІ, п. 2.26 розділу IV ППБУ); 9. не забезпечені евакуаційним освітленням сходові клітки, внутрішні відкриті та зовнішні сходи, коридори, проходи та інші шляхи евакуації. Світильники евакуаційного освітлення повинні вмикатися з настанням сутінків у разі перебування в будинку людей (КЦЗ 5403-VІ, п. 2.3 1 розділу III ППБУ); 10. не підтримується у постійній готовності штучне водоймище, що на підприємстві покладається на його власника (орендаря) (КЦЗ № 5403-VІ, пп. 8 п. 2.1 розділу V ППБУ); 11. пожежні кран-комплекти несправні, а також повинні не рідше одного разу на рік підлягати технічному обслуговуванню і перевірці на працездатність шляхом пуску води з реєстрацією результатів перевірки у спеціальному журналі обліку технічного обслуговування (КПЗ № 5403-VІ, пп. 9 п. 2.2 розділу V ППБУ); 12. об`єкт не забезпечений пожежними щитами з комплектом засобів пожежогасіння згідно норм належності, а саме: вогнегасники - 3 шт., ящик з піском - 1 шт., протипожежне покривало - 1 шт., багор або лом та гак - 2 шт., лопати - 2 шт., сокири - 2 шт. (з розрахунку 1 щит на 5000 м2 захищуваної площі) (КЦЗ № 5403-VI, п. 3.11 розділу V ППБУ); 13. об`єкт не забезпечено достатньою кількістю первинними засобами пожежогасіння (вогнегасниками) згідно Наказу МВС від 15.01.2018 № 25 "Про затвердження Правил експлуатації та типових норм належності вогнегасників" (КЦЗ № 5403-VI, п. 3.6 розділу V ГІГІБУ); 14. не виконано технічне обслуговування наявних вогнегасників згідно Наказу МВС від 15.01.2018 № 25 "Про затвердження Правил експлуатації та типових норм належності вогнегасників" (КЦЗ № 5403-VІ, п. 3.17 розділу V ППБУ); 15. на території допускається влаштування звалищ горючих відходів(трава, дерево та ін.) (КЦЗ № 5403-VІ, п. 1.2 розділу III ППБУ); 16. допускається куріння за межами спеціально відведених місць (КЦЗ № 5403-VІ, п. 1.19 розділу III ППБУ); 17. для будівель і приміщень виробничого, складського призначення не визначено категорію щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки відповідно до вимог ДСТУ Б В. 1.1-36:2016 «Визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою», а також клас зони згідно з «Правилами будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок» (КЦЗ № 5403-VІ, п. 2.9 розділу III ППБУ); 18. не виконані вимоги ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту", а саме: будівлі та приміщення не обладнано автоматичною пожежною сигналізацією (КЦЗ № 5403-VІ, п. 1.2 розділу У ППБУ). Під час проведення планового заходу, будь яких скарг чи заперечень на Акт № 401, який 15.07.2019 вручено директору підприємства, під час перевірки та після неї, не надходило. Виявлення вказаних вище порушень законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної і пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, стало підставою для звернення позивача до суду з вимогами про застосування заходів реагування у сфері господарської діяльності у вигляді зупинення експлуатації вказаного об`єкта. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки існуючий стан пожежної та техногенної безпеки товариства зумовлює перебування відвідувачів та персоналу закладу в умовах реальної загрози їхньому життю та здоров`ю людей, виявлені порушення є підставою для застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення роботи об`єкту перевірки, оскільки законодавець пов`язує настання реальної загрози життю та здоров`ю людей від пожежі з обставинами, які можуть призвести до займання та розповсюдження вогню. Судова колегія погоджується з такими висновками суду першої інстанції, вважає їх обґрунтованими, з огляду на наступне. Згідно з ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Спірні правовідносини регулюються Кодексом цивільного захисту України від 02.10.2012 №5403-VI, Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 №877-V (далі - Закон №877-V) та Правилами пожежної безпеки в Україні, затверджені наказом Міністерством внутрішніх справ України від 30.12.2014 №1417 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 05.03.2015 за №252/26697. Я встановлено ст. 1 Закону №877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища. У відповідності до ч.1 ст.4 Закону №877-V державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом. Виключно законами встановлюються: органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб та форми здійснення заходів здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа (частина 4 статті 4 Закону №877-V). Згідно з ч. 7 ст.7 Закону №877-V, на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу. Приписами ст. 64 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб. Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення. До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: 1) органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; 2) органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; 3) підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи. Як визначено ст.66 КЦЗ України, центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону. Відповідно до ч.1 ст.67 КЦЗ України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема: здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства органами та суб`єктами господарювання, аварійно-рятувальними службами, зазначеними у статті 65 цього Кодексу; складення актів перевірок, приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки у разі виявлення таких порушень; звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей. Відповідно до Указу Президента України від 16.01.2013 №20/2013 "Деякі питання Державної служби України з надзвичайних ситуацій" Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра оборони України (далі - Міністр). ДСНС України входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, профілактики травматизму невиробничого характеру, а також гідрометеорологічної діяльності. Основними завданнями ДСНС України є, зокрема: реалізація державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, профілактики травматизму невиробничого характеру, а також гідрометеорологічної діяльності; здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, за діяльністю аварійно-рятувальних служб. ДСНС України здійснює свої повноваження безпосередньо та через територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення, а також міжрегіональні (повноваження яких поширюються на кілька адміністративно-територіальних одиниць) територіальні органи (у разі їх створення). Таким чином, Головне управління ДСНС України у Миколаївській області є територіальним органом центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, а тому воно наділене повноваженнями здійснювати державний нагляд (контролю) за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки і звертатись до суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей. Санкції за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки визначені статтею 68 Кодексу цивільного захисту України, відповідно до якої посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом. У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом. Відповідно до частини першої статті 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; 10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання; 11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають. Згідно з частиною 2 цієї статті повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду. Аналіз наведених правових норм права дає підстави для висновку, що застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг можливе лише за рішенням адміністративного суду, прийнятим за зверненням центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки. Такі заходи можуть бути застосовані на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки і ці порушення створюють загрозу життю та здоров`ю людей. В силу вимог ч.2ст. 51 та ч.3 ст.55 Кодексу цивільного захисту України, забезпечення техногенної та пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання. У відповідності до п.п. 26, 33, 43 ч.1 ст.2 КЦЗ України, небезпечний чинник - складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров`ю людини; пожежна безпека - відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов`язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю; техногенна безпека - відсутність ризику виникнення аварій та/або катастроф на потенційно небезпечних об`єктах, а також у суб`єктів господарювання, що можуть створити реальну загрозу їх виникнення. Техногенна безпека характеризує стан захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного характеру. Забезпечення техногенної безпеки є особливою (специфічною) функцією захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій. Судова колегія зазначає, що у контексті вищенаведених норм, настання реальної загрози життю та здоров`ю людей слід пов`язувати з обставинами, які можуть призвести до займання, розповсюдження вогню, виникнення аварій (катастроф) та з впливом небезпечних факторів, які породжують вказані явища. Як зазначено в Акті проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки від 15.07.2019 № 401, у ході проведення планової перевірки додержання (виконання) вимог законодавства у сферах цивільного захисту; техногенної і пожежної безпеки приватного акціонерного товариства "МИКОЛАЇВБУДТРАНС", при перевірці приміщень та будівлі ПРАТ "МИКОЛАЇВБУДТРАНС", що розташоване за адресою: Миколаївська область, м. Миколаїв, вул. Космонавтів, 91, було встановлено 18 порушень відповідачем вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної і пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей (а.с. 16-23). Станом на час розгляду справи судом першої інстанції, відповідачем не було надано будь-яких доказів на підтвердження усунення жодного з виявлених порушень. Водночас, як встановленого апеляційним судом під час апеляційного розгляду справи, 02.09.2021 року ПрАТ «МИКОЛАЇВБУДТРАНС» звернулось до Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області із заявою про проведення контрольної перевірки та доведення факту відсутності порушень визначених у Приписі від 15.07.2019р. №147, яка була зареєстрована ГУ ДСНС в Миколаївській області за вх.№ 3588. У період з 28.09.2021р. по 29.09.2021 року посадовими особами ГУ ДСНС в Миколаївській області було проведено контрольний позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, з метою фіксації усунення порушень на об`єкті перевірки, за результатами якої складено Акт від 29.09.2021р. № 967, з якого вбачається, що частину виявлених у ході перевірки порушень позивачем було усунуто. Втім, як слідує з висновків вказаного Акту від 29.0.2021р. № 967, ПрАТ «МИКОЛАЇВБУДТРАНС» залишились неусунутими наступні порушення: -з`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів здійснено не за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів (гвинтових, болтових тощо) (КЦЗ № 5403-VІ.п. 1.6 розділу IV ППБУ); - під час експлуатації об`єктів допускається зниження рівня пожежної безпеки, встановленого законодавством, яке було чинним на момент початку використання об`єкта, зокрема не виконані вимоги ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту", а саме: будівлі та приміщення не обладнано автоматичною пожежною сигналізацією (КЦЗ № 5403-VІ, п. 1.2 розділу У ППБУ). Колегія суддів звертає увагу, що перелічені в акті перевірки від 29.09.2021р. № 967 порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які залишились не усунутими відповідачем, а саме:з`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів здійснено не за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів (гвинтових, болтових тощо) (КЦЗ № 5403-VІ.п. 1.6 розділу IV ППБУ); не виконані вимоги ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту", а саме: будівлі та приміщення не обладнано автоматичною пожежною сигналізацією (КЦЗ № 5403-VІ, п. 1.2 розділу У ППБУ), - є суттєвими та особливо небезпечними, адже можуть призвести до виникнення пожежі, як неконтрольованого процесу знищування або пошкодження вогнем майна, під час якого виникають чинники, небезпечні для людей та навколишнього природного . Тобто, ці порушення можуть створювати і небезпеку завдання шкоди життю та здоров`ю людей у процесі самої пожежі. Щодо доводів апелянта з приводу усунення частини порушень, виявлених позивачем при перевірці, яка була проведена з 09.07.2019 по 15.07.2019, фактична ситуація існування двох порушень з 18 виявлених попередньо порушень норм техногенної та пожежної безпеки будівлі та приміщеннями не обумовлює настання реальної загрози життю та здоров`ю людей, та того, що ним вжито всі заходи, спрямовані на дотримання техногенної та пожежної безпеки та відповідно усунено частину порушень, які виявлені перевіркою, колегія суддів зазначає наступне. Так, на час розгляду справи у суді апеляційної інстанції відповідачем не було надано доказів усунення всіх порушень зазначених в акті перевірки, що свідчить про існування загрози життю та здоров`ю людей. Посилання апелянта на те, що ним вживають певні заходи направлені на усунення усіх виявлених порушень колегія суддів оцінює критично, оскільки наявність порушення вимог протипожежної безпеки не вважається усунутим лише за умови розгляду можливості щодо такого усунення. Вказана правова позиція відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 10 жовтня 2019 року у справі № 320/5849/18. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 17 жовтня 2019 у справі № 826/7292/18. Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що на день розгляду даної справи по суті, відповідачем не усунуто усіх виявлених порушень, що не заперечується й самим відповідачем. У свою чергу, існування (не усунення) хоча б одного з порушень, встановлених позивачем, які загрожують життю та здоров`ю людей, вже є самостійною та достатньою підставою для застосування до нього заходів реагування. Аналогічні висновки вкладені в постанові Верховного Суду від 26 червня 2018 року по справі № 823/589/16. Апеляційний суд вважає за доцільне зазначити, що застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) є необхідним оперативним способом впливу на порушника з метою усунення існування загрози життю та здоров`ю людей при недотриманні вимог пожежної безпеки. Слід зазначити також, що застосування заходів реагування є тимчасовим заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю і здоров`ю людей. При цьому, захід реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень є виключним заходом, обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей. При обранні такого заходу реагування, позивачем як суб`єктом владних повноважень, і судом, відповідно, мають враховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами Відповідача і публічними інтересами. За своїм змістом і суттю застосування такого заходу, він застосовується до усунення виявлених порушень та існування реальної загрози життю та/або здоров`ю людей (частина п`ята статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»), у зв`язку з чим його застосування після усунення виявлених порушень втрачає той сенс, який законодавством покладений як основа і правова підстава його застосування. Аналогічна позиція була висловлена Верховним Судом у постанові № 826/12258/18 від 18.09.2018. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що встановлені під час перевірки відповідача порушення, а також наявність безпосередньої та реальної загрози життю та/або здоров`ю людей є обґрунтованими та беззаперечними. Апеляційний суд звертає увагу на те, що у разі не усунення виявлених порушень продовжує існувати загроза виникнення надзвичайних ситуацій, аварій чи пожеж та є необхідність зупинення роботи об`єкта. Суд апеляційної інстанції погоджується з твердженнями позивача, що дані порушення перешкоджають подальшим діям щодо забезпечення безпеки роботи об`єкту, співробітників та обслуговуючого персоналу у відповідності з вимогами протипожежних норм, техногенної безпеки та цивільного захисту; своєчасності виявлення надзвичайної ситуації, пожежі до набуття нею значних масштабів; ліквідації пожежі або надзвичайної ситуації та їх наслідків; евакуації людей та їх захисту від наслідків пожежі, надзвичайної ситуації, тощо. З огляду на зазначене, колегія суддів приходить до висновку про порушення відповідачем вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, фактично не усунуті відповідачем в повній мірі. При цьому, колегія суддів зазначає, що дотримання протипожежних вимог є обов`язком особи, яка здійснює експлуатацію відповідного об`єкта. Як було вже зазначено вище апеляційним судом, застосований захід реагування має тимчасовий характер, та період його дії залежить безпосередньо від факту усунення відповідачем виявленого порушення. Крім того, застосований до відповідача захід реагування має також спонукаючий характер, направлений на забезпечення відповідачем виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки. Посилання скаржника про вжиття ним ряду заходів, спрямованих на усунення тих, які залишились, що на думку відповідача виключає необхідність застосування заходів реагування, а також про відсутність коштів у підприємства задля повного усунення усіх виявлених порушень колегія суддів оцінює критично, оскільки зазначені обставини не виключають, наявність порушень вимог пожежної і техногенної безпеки, допущених відповідачем, на момент проведення перевірки та, відповідно, існування підстав для застосування заходів реагування з метою усунення небезпеки заподіяння шкоди життю та здоров`ю людей. До того ж невиконання вимог законодавства з питань техногенної, пожежної безпеки та цивільного захисту, до яких належать порушення зазначені у позові, є прямим посяганням і порушенням конституційних прав громадян. Згідно ст. 3 Конституції України, людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканість і безпека, визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Крім того, відповідач у разі усунення недоліків в повному обсязі, виявлених управлінням ДСНС, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, не позбавлений можливості звернутись до суду першої інстанції з заявою про скасування заходів реагування щодо державного нагляду (контролю), застосованих судом за результатом розгляду адміністративної справи. Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Беручи до уваги вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог. Доводи апелянта про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а саме неповідомлення про розгляд даної справи, апеляційний суд відхиляє за необґрунтованістю, оскільки, як вбачається з наявних у матеріалах справи письмових доказів, вся судова кореспонденція щодо повідомлення відповідача у справі про розгляд цієї справи, Миколаївським окружним адміністративним судом надсилалась за адресою ПАТ «МИКОЛАЇВБУДТРАНС», яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, однак систематично не отримувалась відповідачем. Інші доводи апеляційної скарги є несуттєвими, встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи. За вказаних обставин, судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено обставини справи та обґрунтовано зроблено висновок про задоволення позовних вимог з огляду на те, що існуючий стан пожежної та техногенної безпеки Товариства зумовлює перебування відвідувачів та персоналу закладу в умовах реальної загрози їхньому життю та здоров`ю. Колегія суддів підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи, правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального права. Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст. 308, 311, 313, 315, 316, 321, 322, 325, 326, 329 КАС України, апеляційний суд, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "МИКОЛАЇВБУДТРАНС" залишити без задоволення. Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2021 року у справі № 400/2500/19 - залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Головуючий суддя Танасогло Т.М. Судді Димерлій О.О. Єщенко О.В.