Постанова 4824 № 759/18509/22

справа № 759/18509/22 головуючий у суді І інстанції Петренко Н.О. провадження № 22-ц/824/6195/2023 суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Фінагеєв В.О. П О С Т А Н О В А Іменем України 12 травня 2023 року м. Київ Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Фінагеєва В.О. (суддя-доповідач), Кашперської Т.Ц., Мережко М.В., розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 05 січня 2023 року про направлення за підсудністю справи за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекскредит», третя особа - ОСОБА_2 , про стягнення коштів, - В С Т А Н О В И В: У грудні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом та просив стягнути з ТОВ «Алекскредит» грошові кошти у розмірі 50, 00 грн., 3% річних у розмірі 5,00 грн., пеню у розмірі 33, 57 грн., витрати від інфляції у розмірі 22,46 грн. Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 05 січня 2023 рокупозовну заяву ОСОБА_1 передано за підсудністю на розгляд до Самарського районного суду м. Дніпра. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач зазначає, що він оплатив кошти за послугу. Має право отримати послугу та інформацію та відповідно до ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» має право на відшкодування завданих збитків. Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України. Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зокрема, про передачу справи на розгляд іншого суду, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Враховуючи вищезазначене, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, виходячи з наступного. Постановляючи ухвалу про передачу справи за підсудністю до Самарського районного суду м. Дніпра, суд першої інстанції виходив з того, що немає підстав, які б давали позивачу право обирати підсудність у Святошинському районі м. Києва з урахуванням спору, який виник у сторін. Однак, апеляційний суд не може погодитися з висновками суду першої інстанції з наступних підстав. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду. Стаття 28 ЦПК України встановлює правила підсудності справ за вибором позивача, яку ще називають альтернативною підсудністю. Альтернативною називають підсудність, за якою декілька судів є компетентними розглянути справу. Не виключаючи можливість звернення особи до суду за правилами загальної підсудності (за місцезнаходженням відповідача), вона встановлює можливість звертатися до іншого або інших судів, тобто встановлює альтернативу - можливість для позивача обрати один із двох чи більше судів. Альтернативна підсудність є пільговою, вона встановлена для невеликої категорії справ, які мають особливо важливе значення для громадян. Специфіка цього виду підсудності полягає в тому, що в залежності від характеру матеріальних правовідносин та предмету спору, особистих обставин позивач може обирати серед двох, трьох чи більшої кількості судів, які будуть компетентними розглянути таку справу. Відповідно до ч. 5 ст. 28 ЦПК України позови про захист прав споживачів можуть пред`являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору. Згідно із ч. 16 ст. 28 ЦПК України позивач має право на вибір між кількома судами, яким згідно із цією статтею підсудна справа, за винятком виключної підсудності, встановленою статтею 30 цього Кодексу. У випадку, коли пред`явлення позову не пов`язано із захистом прав споживачів, встановлена для цих позовів альтернативна підсудність не поширюється. Звертаючись до Святошинського районного суду міста Києва, позивач, посилаючись на Закон України «Про захист прав споживачів» вказував про те, що заплатив відповідачу 50 грн. за фінансову послугу «продовження кредиту». Зазначене підтверджується наявною у матеріалах справи квитанцією. Позивач вказував, що зазначена послуга не виконана, а відтак, він звернувся до суду за захистом порушених прав з вимогою про повернення грошових коштів, сплачених ним за фінансову послугу. Відповідно до преамбули до Закону України «Про захист прав споживачів» цей Закон регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів. Відповідно до п. 17 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів», послуга - діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб. Згідно з п. 3 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» виконавцем є суб`єкт господарювання, який виконує роботу або надає послуги. Згідно п. 22 ст.1 цього ж Закону споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника. Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про фінансові послуги та держане регулювання ринків фінансових послуг» фінансова послуга - операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів. Частиною 1 статті 4 цього Закону визначено, що фінансовими послугами вважаються, зокрема: випуск платіжних документів, платіжних карток, дорожніх чеків та/або їх обслуговування, кліринг, інші форми забезпечення розрахунків; залучення фінансових активів із зобов`язанням щодо наступного їх повернення; банківські та інші фінансові послуги, що надаються відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність». Відповідно до роз`яснень, які містяться у ч.2 п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 12 квітня 1996 року «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів», оскільки Закон не визначає певних меж своєї дії, судам слід мати на увазі, що до відносин, які ним регулюються, належать, зокрема, ті, що виникають із договорів про надання фінансово-кредитних послуг для задоволення власних побутових потреб громадян (у тому числі про надання кредитів, відкриття й ведення рахунків, проведення розрахункових операцій, приймання і зберігання цінних паперів, надання консультаційних послуг). Враховуючи зазначені положення, відносини, які склались між позивачем та відповідачем регулюються Законом України «Про захист прав споживачів». У відповідності до наданої суду квитанції позивачем було замовлено у банку фінансову послугу «продовження кредиту», а тому позивач є споживачем зазначеної послуги. Крім того, як вбачається з матеріалів справи між ОСОБА_1 та ТОВ «Алекскредит» укладено кредитний договір, а тому позивач є споживачем зазначених послуг. Враховуючи зареєстроване місце проживання позивача в Святошинському районі міста Києва (а.с.34), позивач, як споживач фінансових послуг, вірно визначив підсудність та керуючись ч. 5 ст. 28 ЦПК України звернувся до Святошинського районного суду міста Києва з позовом. Відповідно до ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачі» захист прав споживачів, передбачених законодавством, здійснюється судом. При задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди. Споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав. Забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини`застосовуються судами при розгляді справ як джерело права. Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції 1950 року кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов`язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена. За таких обставин, передаючи справу на розгляд іншому суду, суд першої інстанції порушив норми процесуального права, оскаржувана ухвала перешкоджає подальшому провадженню у справі, що у відповідності до ст. 379 ЦПК України є підставою для скасування ухвали та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. На підставі викладеного та керуючись статтями 374, 379, 381, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 05 січня 2023 року скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Судді Фінагеєв В.О. Кашперська Т.Ц. Мережко М.В.