Постанова 4872 № 915/481/21

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД _____________________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А (додаткова) ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 травня 2023 року м. ОдесаСправа № 915/481/21 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: Головуючого судді: Таран С.В., Суддів: Богатиря К.В., Філінюка І.Г., при секретарі судового засідання Степановій О.В., за участю представників: від ОСОБА_1 - Русецький О.І., від Садівничого товариства "Бірюза" - участі не брали, розглянувши заяву ОСОБА_1 б/н від 14.04.2022 (вх.№938/23 від 14.04.2023) про ухвалення додаткового рішення до постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.04.2023 у справі №915/481/21 за позовом: ОСОБА_1 до відповідача: Садівничого товариства "Бірюза" про визнання недійсним рішення зборів ВСТАНОВИВ: У квітні 2021 р. ОСОБА_1 звернувся з позовом до Садівничого товариства "Бірюза", в якому з урахуванням поданих в подальшому заяв про зміну предмету позову просив визнати недійсним рішення зборів членів Садівничого товариства "Бірюза", оформлене протоколом №1 від 30.04.2019, про виключення позивача зі складу учасників товариства. За вказаною позовною заявою місцевим господарським судом 25.05.2021 відкрито провадження у справі №915/481/21. Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 23.12.2021 у справі №915/481/21 (суддя Семенчук Н.О.) у задоволенні позову відмовлено. Не погодившись з прийнятим рішенням, ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив рішення Господарського суду Миколаївської області від 23.12.2021 у справі №915/481/21 скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі. Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Таран С.В., суддів: Богатиря К.В., Філінюка І.Г. від 12.04.2023 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено; рішення Господарського суду Миколаївської області від 23.12.2021 у справі №915/481/21 скасовано; позов ОСОБА_1 до Садівничого товариства "Бірюза" задоволено; визнано недійсним рішення зборів Садівничого товариства "Бірюза", оформлене протоколом №1 від 30.04.2019, про виключення ОСОБА_1 зі складу товариства; стягнуто з Садівничого товариства "Бірюза" на користь ОСОБА_1 2270 грн витрат зі сплати судового збору за подання позовної заяви та 3405 грн витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги. 14.04.2023 до суду апеляційної інстанції надійшла заява ОСОБА_1 б/н від 14.04.2022 (вх.№938/23 від 14.04.2023) про ухвалення додаткового рішення, в якій останній просить стягнути з Садівничого товариства "Бірюза" на його користь витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000 грн. Вказана заява мотивована доведеністю понесення ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу, пов`язану з розглядом даної справи в судах першої та апеляційної інстанцій, у сумі 10000 грн. Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.04.2023 вирішено розглянути заяву ОСОБА_1 б/н від 14.04.2022 (вх.№938/23 від 14.04.2023) про ухвалення додаткового рішення у справі №915/481/21 поза межами строку, встановленого частиною третьою статті 244 Господарського процесуального кодексу України, у розумний строк, достатній для забезпечення можливості реалізації учасниками процесу відповідних процесуальних прав з урахуванням запровадженого в Україні воєнного стану; призначено розгляд даної заяви на 15.05.2023 о 10:00, а також запропоновано Садівничому товариству "Бірюза" до дня судового засідання надати відзив на вказану заяву. Садівниче товариство "Бірюза" своїм правом не скористалося, відзиву на заяву ОСОБА_1 б/н від 14.04.2022 (вх.№938/23 від 14.04.2023) про ухвалення додаткового рішення у справі №915/481/21 не надало, що в силу вимог процесуального закону не перешкоджає розгляду останньої. У судовому засіданні 15.05.2023, проведеному в режимі відеоконференції, ОСОБА_1 заяву про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат підтримав; представник Садівничого товариства "Бірюза" участі не брав, хоча був належним чином сповіщений про дату, час та місце його проведення, що підтверджується матеріалами справи. 15.05.2023 каналами електронного зв`язку до суду апеляційної інстанції від Садівничого товариства "Бірюза" надійшло клопотання б/н від 15.05.2023 (вх.№428/22/Д10 від 15.05.2023), в якому останнє просило відкласти розгляд справи №915/481/21 до моменту повернення представника відповідача - голови правління Федорова В.В. з військової служби. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. З огляду на те, що явка повноважних представників учасників справи у судовому засіданні 15.05.2023 обов`язковою не визнавалась, при цьому вищенаведене клопотання про відкладення розгляду справи не містить жодного обґрунтування неможливості проведення судового засідання за відсутності належним чином повідомленого відповідача, а також неможливості забезпечення представництва інтересів відповідача іншим представником, окрім голови правління, Південно-західний апеляційний господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання Садівничого товариства "Бірюза" б/н від 15.05.2023 (вх.№428/22/Д10 від 15.05.2023) про відкладення розгляду справи, про що у судовому засіданні 15.05.2023 було постановлено протокольну ухвалу. Заслухавши позивача, розглянувши заяву ОСОБА_1 б/н від 14.04.2022 (вх.№938/23 від 14.04.2023) про ухвалення додаткового рішення у справі №915/481/21, колегія суддів зазначає наступне. З матеріалів справи вбачається, що 09.04.2021 між ОСОБА_1"Клієнт") та Адвокатським об`єднанням "ДЖАСТІС ГРУП" ("Адвокатське об`єднання") укладено договір про надання правової допомоги №1300 (далі - договір №1300 від 09.04.2021), відповідно до пункту 1.1 якого Клієнт доручає, а Адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання надавати правову допомогу Клієнту у відносинах з товариством "Бірюза" (ЄДРПОУ: 22440544). Згідно з пунктом 2.1 договору №1300 від 09.04.2021 Адвокатське об`єднання бере на себе виконання дій з надання правової допомоги, зокрема, представництво інтересів Клієнта в судових органах всіх рівнів; використання засобів захисту, передбачених Господарським процесуальним кодексом України та іншими нормативно-правовими актами України; виконання інших дій, передбачених чинним законодавством України. Для захисту прав та законних інтересів Клієнта Адвокатське об`єднання має наступні права: ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги; знімати копії з документів, долучених до справи; одержувати копії рішень, ухвал; брати участь у судових засіданнях; подавати докази; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим особам, які беруть участь у справі, а також свідкам, експертам, спеціалістам; заявляти клопотання та відводи; надавати усні та письмові пояснення; наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, а також заперечення проти клопотань, доводів і міркувань інших осіб; ознайомлюватися з журналом судового засідання, знімати з нього копії та подавати письмові зауваження з приводу його неправильності чи неповноти; прослуховувати запис фіксування судового засідання технічними засобами, робити з нього копії; подавати письмові зауваження з приводу його неправильності чи неповноти; оскаржувати рішення і ухвали суду; подавати від імені Клієнта заяви, у тому числі позовні; отримувати необхідні довідки, документи; вести від його імені справи у всіх державних установах, кооперативних, громадських, приватних організаціях, а також цивільні та кримінальні справи у всіх судових установах з усіма правами, які надані законом свідку, підозрюваному, обвинуваченому, позивачу, відповідачу та третій особі, у тому числі з правом визнання або відмови повністю або частково від позовних вимог, збільшення чи зменшення позовних вимог, зміни предмета позову, укладення мирової угоди, залишення позову без розгляду, оскарження рішення, постанови, ухвали суду, отримання та пред`явлення виконавчих документів до стягнення, а також виконувати всі інші дії, що пов`язані з виконанням даного договору, в межах та обсязі, передбачених чинним законодавством України. При виконанні зазначених у пункті 1.2 цього договору обов`язків Адвокатське об`єднання керується інтересами Клієнта, Конституцією України, Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", Правилами адвокатської етики та іншими нормативно-правовими актами України, даним договором та інше (пункт 1.3 договору №1300 від 09.04.2021). Пунктами 3.1, 3.4 договору №1300 від 09.04.2021 передбачено, що отримання винагороди Адвокатським об`єднанням за надання правової допомоги відбувається у формі гонорару. Гонорар - передбачена договором винагорода за виконані Адвокатським об`єднанням дії по наданню правової допомоги; гонорар не включає кошти, що вносяться Клієнтом (його представником) на покриття фактичних витрат, пов`язаних з виконанням договору. В силу пункту 3.2 договору №1300 від 09.04.2021 вартість послуг за даним договором визначається сторонами в розмірі двох мінімальних заробітних плат, що дорівнює доплаті громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення за один календарний місяць, яка буде нарахована Клієнту за результатами надання правової допомоги. За умовами пункту 3.3 договору №1300 від 09.04.2021 гонорар підлягає оплаті після нарахування відповідної доплати протягом трьох календарних днів з моменту отримання Клієнтом першої доплати громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення. У пункті 4.1 договору №1300 від 09.04.2021 зазначено, що цей договір набуває чинності з дати його підписання та діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань. 23.06.2021 між ОСОБА_1 та Адвокатським об`єднанням "ДЖАСТІС ГРУП" було підписано без зауважень акт надання послуг №1, відповідно до якого на підставі договору №1300 від 09.04.2021 були виконані наступні роботи (надані такі послуги) у справі №915/481/21: складання позовної заяви ОСОБА_1 до Садівничого товариства "Бірюза" про визнання недійсним рішення зборів членів садівничого товариства; клопотання про витребування доказів; заяви про усунення недоліків та залишення без розгляду вимоги про визнання недійсним рішення засідання правління Садівничого товариства "Бірюза", оформленого протоколом б/н від 02.09.2018, про виключення ОСОБА_1 з членів товариства; клопотання про проведення підготовчого судового засідання в режимі відеоконференції (поза межами суду). Загальна кількість часу, витраченого на виконання цих робіт (надання цих послуг), становить 4 години. Згідно з вищенаведеним актом надання послуг №1 від 23.06.2021 загальна вартість робіт (послуг) склала 2500 грн. 13.07.2021 між ОСОБА_1 та Адвокатським об`єднанням "ДЖАСТІС ГРУП" було підписано без зауважень акт надання послуг №2, в якому зазначено про те, що на підставі договору №1300 від 09.04.2021 були виконані наступні роботи (надані такі послуги) у справі №915/481/21: заява про зміну позовних вимог за позовом ОСОБА_1 до Садівничого товариства "Бірюза" про визнання недійсним рішення зборів членів садівничого товариства. Загальна кількість часу, витраченого на виконання цих робіт (надання цих послуг), становить 4 години. Відповідно до вказаного акту надання послуг №2 від 13.07.2021 загальна вартість робіт (послуг) склала 2500 грн. 25.01.2022 між ОСОБА_1 та Адвокатським об`єднанням "ДЖАСТІС ГРУП" було підписано без зауважень акт надання послуг №3, з якого вбачається, що на підставі договору №1300 від 09.04.2021 були виконані наступні роботи (надані такі послуги) у справі №915/481/21: вивчення рішення суду І інстанції, надання юридичних консультацій, складання апеляційної скарги на рішення суду І інстанції, вивчення рекомендованих ставок гонорару адвоката. Загальна кількість часу, витраченого на виконання цих робіт (надання цих послуг), становить 8 годин. У зазначеному акті надання послуг №3 від 25.01.2022 вказано, що загальна вартість робіт (послуг) склала 5000 грн. ОСОБА_1 сплатив на користь Адвокатського об`єднання "ДЖАСТІС ГРУП" грошові кошти у загальній сумі 5000 грн, що підтверджується квитанціями №0.0.2193789765.1 від 13.07.2021 (з призначенням платежу "плата згідно договору №1300 від 09.04.2021, акту №1 від 23.06.2021") та №0.0.2193790619.1 від 13.07.2021 (з призначенням платежу "оплата згідно договору №1300 від 09.04.2021, акту №2 від 13.07.2021"). У матеріалах справи також містяться копії виданого Адвокатським об`єднанням "ДЖАСТІС ГРУП" ордеру серії АІ№1132267 від 09.04.2021 на представництво адвокатом Корнієнком Андрієм Андрійовичем інтересів ОСОБА_1 у Господарському суді Миколаївської області, а також свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС№7068/10 від 19.10.2018, яке посвідчує відповідне право адвоката Корнієнка Андрія Андрійовича. Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України). Відповідно до частин першої, третьої статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду. Частиною четвертою статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Згідно з частинами першою, другою статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. В силу приписів частини третьої статті 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. За змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 126 Господарського процесуального кодексу України). Даний висновок Південно-західного апеляційного господарського суду повністю узгоджується з правовою позицією об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеною в постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справах "East/West Alliance Limited" проти України" та "Ботацці проти Італії"). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір. Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою, сьомою та дев`ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, враховуючи частини п`яту-сьому, дев`яту статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково та, відповідно, не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Аналогічна правова позиція об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду викладена в постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19. Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Саме така правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 25.06.2019 у справі №916/1340/18. Правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 05.02.2019 у справі №906/194/18, акцентує увагу на необхідності дослідження документів на підтвердження обсягу витрат на правову допомогу, у тому числі щодо необхідності наявності розрахунку відповідних витрат, а також оцінки можливого фактичного їх понесення, оскільки у зазначеному випадку встановлення факту понесення витрат залежить від доведення факту надання правової допомоги у відповідних обсягах. Від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконання робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою, але не доказів обґрунтування часу, витраченого фахівцем в галузі права, а тому відповідно до вимог чинного процесуального закону цілком достатнім є підтвердження лише кількості такого часу, але не обґрунтування, що саме така кількість часу витрачена на відповідні дії. Даний висновок Південно-західного апеляційного господарського суду повністю узгоджується зі сталою правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 15.06.2021 у справі №922/2987/20, від 18.05.2021 у справі №923/121/20, від 13.12.2018 у справі №816/2096/17, від 16.05.2019 у справі №823/2638/18, від 09.07.2019 у справі №923/726/18 та від 26.02.2020 у справі №910/14371/18. Розглядаючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі. Чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань. Чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами. Та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги. Критерії оцінки поданих заявником доказів суд встановлює самостійно у кожній конкретній справі, виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Даний правовий висновок Верховного Суду викладений в постанові від 28.11.2019 у справі №914/1605/18. Крім того, чинним процесуальним законодавством не передбачено обов`язку сторони, яка заявляє клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу, доводити обґрунтованість їх ринкової вартості. Саме така правова

позиція Верховного Суду викладена в постанові від 22.06.2021 у справі №906/698/20. За змістом частини третьої статті 237 Цивільного кодексу України однією з підстав виникнення представництва є договір. Згідно з частиною першою статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 Цивільного кодексу України) В силу статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Визначення договору про надання правової допомоги міститься в статті 1 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. За умовами частини третьої статті 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Отже, надання адвокатом правничої допомоги в порядку представництва у суді здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, положення щодо якого містяться, зокрема, у Главі 63 Цивільного кодексу України. Стаття 903 Цивільного кодексу України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. Глава 52 Цивільного кодексу України визначає загальні поняття та принципи будь-якого цивільного договору, включаючи договір про надання послуг. Стаття 632 Цивільного кодексу України регулює поняття ціни договору. Згідно з положеннями цієї статті ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, а якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору. Згідно зі статтею 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. Системний аналіз наведених вище норм законодавства дозволяє зробити наступні висновки: -договір про надання правової допомоги є підставою для надання адвокатських послуг та зазвичай укладається в письмовій формі (виключення щодо останнього наведені у частині другій статті 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність"); -за своєю правовою природою договір про надання правової допомоги є договором про надання послуг, при цьому на такий договір поширюються загальні норми та принципи договірного права, включаючи, але не обмежуючись, главою 52 Цивільного кодексу України; -як будь-який договір про надання послуг, договір про надання правової допомоги може бути оплатним або безоплатним (ціна в договорі про надання правової допомоги встановлюється сторонами шляхом зазначення розміру та порядку обчислення адвокатського гонорару); -адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата (вказані форми відрізняються порядком обчислення: при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв); -адвокатський гонорар (ціна договору про надання правової допомоги) зазначається сторонами як одна із умов договору при його укладенні (вказане передбачено як положеннями цивільного права, так і Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"); -відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару. Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити із встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з положеннями статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність". Додатково судом враховується, що правнича допомога у справі надається адвокатом, тобто особою, яка здійснює незалежну професійну діяльність щодо забезпечення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту, склала кваліфікаційний іспит, підтвердивши теоретичні знання у галузі права, історії адвокатури, адвокатської етики особи, високий рівень практичних навичок та умінь у застосуванні закону. Таким чином, укладаючи договір про надання правової допомоги, адвокат не тільки обізнаний про порядок, умови та особливості укладення договору про надання правової допомоги, правові наслідки пов`язані з його виконанням, а також розподілом витрат на професійну правничу допомогу між сторонами за результатами розгляду справи, а й повинен забезпечувати допомогу клієнту щодо отримання відшкодування витрат понесених ним у зв`язку з судовим розглядом справ (в тому числі щодо формування тексту договору, погодження розміру витрат (вартості робіт), підтвердження їх первинними документами тощо. Неврахування умов договору про надання правової допомоги стосовно порядку обчислення гонорару не відповідає принципу свободи договору, закріпленому у статті 627 Цивільного кодексу України, і суд не вправі втручатися у правовідносини щодо розміру гонорару, погодженого лише адвокатом з клієнтом. Саме така правова позиція Верховного Суду відображена в постанові від 05.04.2023 у справі №910/17943/16. У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково. Аналогічний правовий висновок викладено в додатковій постанові Верховного Суду від 16.02.2023 у справі №911/1779/21. Колегія суддів вбачає, що на підтвердження факту понесення витрат на професійну правничу допомогу у даній справі та розміру останніх ОСОБА_1 було надано низку документів, а саме: копії договору про надання правової допомоги №1300 від 09.04.2021, укладеного між позивачем і Адвокатським об`єднанням "ДЖАСТІС ГРУП", та складених на його виконання актів надання послуг №1 від 23.06.2021, №2 від 13.07.2021, №3 від 25.01.2022; квитанцій №0.0.2193789765.1 від 13.07.2021 та №0.0.2193790619.1 від 13.07.2021 у загальній сумі 5000 грн, а також ордеру серії АІ№1132267 від 09.04.2021, виданого Адвокатським об`єднанням "ДЖАСТІС ГРУП", на представництво адвокатом Корнієнком Андрієм Андрійовичем інтересів ОСОБА_1 у Господарському суді Миколаївської області і свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС№7068/10 від 19.10.2018. Як зазначалося вище, в силу пунктів 3.2, 3.3 договору №1300 від 09.04.2021 вартість послуг за даним договором визначається сторонами в розмірі двох мінімальних заробітних плат, що дорівнює доплаті громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, за один календарний місяць, яка буде нарахована Клієнту за результатами надання правової допомоги. Гонорар підлягає оплаті після нарахування відповідної доплати протягом трьох календарних днів з моменту отримання Клієнтом першої доплати громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення. Отже, колегія суддів зауважує, що розмір гонорару за договором №1300 від 09.04.2021 поставлено в пряму залежність від суми доплати громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, за один календарний місяць, при цьому також встановлено, що така доплата має бути нарахована саме за результатами надання правової допомоги. Між тим, за даним договором Адвокатське об`єднання "ДЖАСТІС ГРУП" прийняло на себе конкретно визначене зобов`язання з надання ОСОБА_1 правової допомогу у відносинах з товариством "Бірюза", про що зазначено безпосередньо у пункті 1.1 вказаного договору. Дослідивши зміст позовних вимог та характер спірних правовідносин у справі №915/481/21, апеляційний господарський суд зазначає, що спір у цій справі жодним чином не стосується доплат громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення. Докази внесення змін до договору №1300 від 09.04.2021, зокрема, в частині порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатським об`єднанням, у матеріалах справі відсутні. За умовами статті 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" громадянам, які працюють у зоні відчуження, встановлюється доплата у порядку і розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України. Постановою Кабінету Міністрів України №831 від 10.09.2008 "Про доплати особам, які працюють у зоні відчуження" передбачено, що з 01.01.2017 особам, які постійно працюють, а також поліцейським, особам рядового та начальницького складу органів і підрозділів служби цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій, Державного агентства з управління зоною відчуження, військовослужбовцям Національної гвардії, Служби безпеки, Державної прикордонної служби та Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, які постійно виконують службові обов`язки у зоні відчуження, встановлюється доплата у розмірі 150 відсотків прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня календарного року (така доплата визначається пропорційно відпрацьованому часу, але не більше від зазначеного розміру). Особам, відрядженим у зону відчуження (в тому числі поліцейським, особам рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій, Державного агентства з управління зоною відчуження, військовослужбовцям Національної гвардії, Служби безпеки, Державної прикордонної служби та Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації), крім збереження середньої заробітної плати (грошового забезпечення) за основним місцем роботи (служби), за дні перебування у зоні відчуження провадиться доплата відповідно до абзаців другого і третього постановляючої частини цієї постанови. Колегія суддів зазначає, що у матеріалах справи відсутні і позивачем до суду не подано жодного доказу на підтвердження факту виконання ним своїх трудових обов`язків у зоні відчуження, кількості відпрацьованого часу у цій зоні та періоду часу, протягом якого він працював у вказаній зоні (якщо взагалі працював), у зв`язку з чим апеляційний господарський суд позбавлений можливості визначити передбачену вищенаведеною постановою Кабінету Міністрів України №831 від 10.09.2008 суму доплати, яка, як зазначалося вище, визначається саме пропорційно відпрацьованому часу, але не більше граничного розміру, та, як наслідок, перевірити обґрунтованість суми заявленого до стягнення гонорару за договором №1300 від 09.04.2021. Не визначення у договорі про надання правової допомоги порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, виключає об`єктивну можливість встановити домовленість між адвокатом та клієнтом. Саме такий висновок Верховного Суду викладено в постанові від 26.11.2020 у справі №922/1948/19. Крім того, суд апеляційної інстанції наголошує, що розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, та/або порядок її обчислення повинен визначатися у самому договорі про надання правової допомоги. Отже, саме по собі підписання актів надання послуг №1 від 23.06.2021, №2 від 13.07.2021, №3 від 25.01.2022 за відсутності у договорі №1300 від 09.04.2021 обумовленого розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару не дає як суду, так і іншій стороні спору можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру такого гонорару. Аналогічний правовий висновок стосовно того, що підписані акти до договору про надання правової допомоги, в якому не визначено розмір та/або порядок обчислення адвокатського гонорару, не можуть вважатися належними доказами на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу, викладено в постанові Верховного Суду від 01.12.2021 у справі №910/14598/20. Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги, що договір №1300 від 09.04.2021 не містить необхідних вихідних даних для визначення розміру гонорару, тобто не фіксує належним чином порядок обчислення гонорару та ціну послуг, що надаються позивачеві адвокатським об`єднанням у зв`язку з наданням правової допомоги у спорі з Садівничим товариством "Бірюза", Південно-західний апеляційний господарський суд, користуючись своїми дискреційними повноваженнями, з огляду на відсутність документального підтвердження обґрунтованості розміру заявлених позивачем до стягнення витрат на професійну правничу допомогу, дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 б/н від 14.04.2022 (вх.№938/23 від 14.04.2023). Керуючись статтями 129, 221, 232, 233, 240, 244, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ: У задоволенні заяви ОСОБА_1 б/н від 14.04.2022 (вх.№938/23 від 14.04.2023) відмовити. Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку у строк, який обчислюється відповідно до статті 288 Господарського процесуального кодексу України. Повний текст постанови складено та підписано 15.05.2023. Головуючий суддя С.В. Таран Суддя К.В. Богатир Суддя І.Г. Філінюк