Постанова 4857 № 297/4033/22

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 травня 2023 рокуЛьвівСправа № 297/4033/22 пров. № А/857/2122/23 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії: Головуючого судді Ніколіна В.В., суддів Гінди О.М., Качмара В.Я., за участі секретаря судового засідання Гранат В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Берегівського районного суду Закарпатської області від 13 січня 2023 року про повернення позовної заяви (суддя Михайлишин В.М., м. Берегове) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Берегівського РВП ГУНП Варга Михайла про скасування постанови,- ВСТАНОВИВ: ОСОБА_2 у грудні 2022 року звернувся до суду з адміністративним позовом до Берегівського ВП ГУНП Варга М. в якому просив скасувати постанову серії БАД №705231. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що вважає, що адміністративне правопорушення яке передбачене частиною 1 статті 123 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП) не вчиняв. Ухвалою Берегівського районного суду Закарпатської області від 13 січня 2023 року позовну заяву повернуто позивачу. Не погодившись з вказаною ухвалою, її оскаржив позивач, який із покликанням на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить таку скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що вимога суду першої інстанції щодо перекладу страхового полісу є порушенням міжнародних договорів. Вказує, що оскаржувана постанова має ряд недоліків. Відповідач правом подання письмового відзиву на апеляційну скаргу не скористався. Учасники справи, в судове засідання не з`явились, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, а тому, апеляційний суд, відповідно до частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності учасників справи, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки вказівки ухвали про залишення позовної заяви без руху від 02 січня 2023 року позивачем в установлений п`ятиденний строк після отримання її копії виконані не в повному обсязі, а саме в позовній заяві не зазначено відомості, передбачені частиною 5 статті 160 КАС України, надані копії не завірені належним чином та відсутній переклад документів, долучених до справи,а відтак позовну заяву слід повернути позивачу. Апеляційний суд погоджується із вказаним висновком з огляду на наступні обставини. Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Берегівського районного суду Закарпатської області від 02 січня 2023 року позовну заяву ОСОБА_3 залишено без руху. Зокрема зазначено, що позовна заява не відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161 КАС України та надано п`ятиденний строк для усунення недоліків. Вимоги до змісту позовної заяви визначені частиною 5 статті 160 КАС України, зокрема в ній зазначаються: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб`єкта владних повноважень; 4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача; 10) у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб`єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт; 11) власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав. Згідно частини 3 статті 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Суд першої інстанції зазначив, що позовна заява подана з недотриманням вимог статті 160 КАС України та статті 161 КАС України. Також, відповідно до частини 1 статті 161 КАС України, до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті. Відповідно до частини 2 статті 94 КАС України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Суд першої інстанції зазначив, що долучені до позовної заяви копії документів не завірені належним чином відповідно вимог КАС України та ДСТУ 4163:2020 «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів», а відтак позивачу слід долучити завірені належним чином копії документів доданих до позовної заяви. На виконання вимог ухвали Берегівського районного суду Закарпатської області від 02 січня 2023 року позивачем подано клопотання щодо виправлення недоліків, та долучено оригінал страхового полісу, оригінал договору про продовження страхового полісу, оригінал підтвердження оплати страхового полісу та квитанцію про сплату судового збору. Колегія суддів зазначає, що позивачем залишились невиконані вимоги стосовно зазначення відомостей передбачених частиною 5 статті 160 КАС України, зокрема відсутні відомості визначені пунктами 2, 4, 5, 8, 9, 11 частини 5 вказаної статті. Зі змісту позовної заяви вбачається, що вона не містить викладу обставин, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги. Апеляційний суд вказує, що менш ніж пів сторінки тексту позовної заяви не є належним викладенням змісту позовних вимог. Позовна заява повинна містити максимально чітко і зрозуміло сформовані позовні вимоги. Разом з тим, суд першої інстанції зазначив, надані копії не завірені належним чином та відсутній переклад документів, долучених до справи. Апелянт з приводу цього зазначає, що вимога суду першої інстанції щодо перекладу страхового полісу є порушенням міжнародних договорів. Відповідно до частини першої статті 15 КАС України судочинство і діловодство в адміністративних судах провадиться державною мовою. Частиною першою статті 10 Конституції України встановлено, що державною мовою в Україні є українська мова. У рішенні Конституційного Суду України від 14 грудня 1999 року (справа № 10-рп/99) зазначено, що українська мова як державна є обов`язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування (мова актів, роботи, діловодства, документації тощо), а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначаються законом (частина п`ята статті 10 Конституції України). Конституційний Суд України у своєму Рішенні № 8-рп/2008 від 22 квітня 2008 року зазначив, що державною мовою здійснюються ведення судового процесу, складання судових документів та інші процесуальні дії і відносини, що встановлюються між судом та іншими суб`єктами на всіх стадіях розгляду і вирішення адміністративних та цивільних справ. Абзацом четвертим пункту 8 Розділу І Інструкції з діловодства в місцевих та адміністративних судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації від 20.08.2019 №814, передбачено, що у діловодстві суду можуть використовуватися вхідні документи, викладені іноземною мовою, забезпечені офіційним перекладом відповідно до вимог чинного законодавства. Апеляційним судом встановлено, що позивачем при зверненні до суду з позов подано письмові докази, які викладено іноземною мовою та не перекладено українською мовою. Також, апелянтом на виконання ухвали про залишення позовної заяви без руху додано документи, які викладені іноземною мовою. Суд апеляційної інстанції звертає увагу апелянта, що документи викладені іноземною мовою, які подаються до суду, повинні мати офіційний переклад.Без наявності офіційного перекладу у суду відсутня можливість встановити що саме з наданих документів являється страховим полісом, на який покликається апелянт. Колегія суддів вказує, що особа, яка має намір подати позовну заяву, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту позовної заяви. В даному випадку позивачем не було дотримано вимог процесуального закону. Апеляційний суд резюмує, що оскільки вказівки ухвали Берегівського районного суду Закарпатської області від 02 січня 2023 року про залишення позовної заяви без руху позивачем були виконані не в повному обсязі, відтак суд першої інстанції дійшов правильного висновку про необхідність повернути позовну заяву ОСОБА_4 . Відповідно до статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З урахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та судове рішення ухвалено з додержанням норм процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали суду не вбачається. Керуючись ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Берегівського районного суду Закарпатської області від 13 січня 2023 року про повернення позовної заяви в справі №297/4033/22 - без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя В. В. Ніколін судді О. М. Гінда В. Я. Качмар Повне судове рішення складено 11 травня 2023 року