Постанова 4857 № 260/3983/22

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 04 травня 2023 рокуЛьвівСправа № 260/3983/22 пров. № А/857/368/23 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії : головуючого судді: Гуляка В.В. суддів: Ільчишин Н.В., Коваля Р.Й. розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 , на ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2022 року про залишення позовної заяви без розгляду (суддя Рейті С.І., час ухвалення не зазначено, місце ухвалення м.Ужгород, дата складання повного тексту не зазначено), в адміністративній справі №260/3983/22 за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_2 , про визнання протиправним і скасування рішення, встановив: У жовтні 2022 року позивач ОСОБА_1 звернулася в суд із адміністративним позовом до відповідача Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області, в якому просила скасувати як необґрунтоване та незаконне рішення КДКА Закарпатської області від 29.07.2022 щодо притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності. Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 31.10.2022 відкрито провадження в адміністративній справі. Відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому просив суд відмовити у задоволенні позову за його безпідставністю. Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 01.12.2022 позовну заяву залишено без руху і встановлено строк для усунення виявлених недоліків позовної заяви протягом семи днів з наступного дня після отримання копії цієї ухвали. Підставою для залишення позовної заяви без руху слугувала необхідність уточнення змісту заявлених позовних вимог. Та у разі оскарження до суду двох рішень, слід врахувати необхідність сплати судового збору відповідно до кількості позовних вимог. Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 20.12.2022 позовну заяву залишено без розгляду, згідно п.7 ч.1 ст.240 КАС України, з підстав того, що позивач не усунув недоліків позовної заяви, яку залишено без руху. З ухвалою суду першої інстанції від 20.12.2022 не погодилася позивач та оскаржила її в апеляційному порядку. Вважає апелянт, що оскаржена ухвала суду є незаконною та необґрунтованою, суд першої інстанції не встановив сукупності умов для застосування положень ст.240 КАС України, що свідчить про порушення судом норм процесуального права, а тому оскаржена ухвала суду підлягає скасуванню з підстав, викладених в апеляційній скарзі. В обґрунтування апеляційних вимог апелянт зазначає, що суд не має права з`ясовувати чи вимагати у позивача уточнення позовних вимог шляхом залишення позовної заяви без руху після початку судового розгляду, заслуховування сторін, на стадії видалення суду до нарадчої кімнати. Право позивача визначатися з датою та номером рішення суб`єкта владних повноважень, яке оскаржується, зазначено в резолютивній частині позовної заяви та скріплено підписом позивача. Хоча дійсно, через неуважність, позивачем допущено помилку та невірно вказано дату оскаржуваного рішення, замість 08.09.2022 помилково надруковано 29.07.2022. За результатами апеляційного розгляду апелянт просить скасувати оскаржену ухвалу суду 20.12.2022 та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та докази по справі, обговоривши доводи, межі та вимоги апеляційної скарги позивача, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, вважає, що дану апеляційну скаргу слід задоволити, з урахуванням наступного. Судом встановлено такі фактичні обставини справи. До Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області надійшла скарга ОСОБА_3 на неправомірні дії адвоката ОСОБА_1 .. Рішенням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області від 29.07.2022 порушено дисциплінарну справу стосовно адвокатки ОСОБА_1 (а.с.82). Зі змісту позовної заяви видно, що підставою звернення із даним позовом до суду позивач зазначає неправомірне рішення відповідача Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області від 08.09.2022 року щодо притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та позбавлення права на зайняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Реєстру адвокатів України. Разом з тим, в прохальній частині позовної заяви просить скасувати як необґрунтоване та незаконне рішення КДКА Закарпатської області від 29.07.2022 року щодо притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності. Залишаючи позов без розгляду за правилами, визначеними п.7 ч.1 ст.240 КАС України, суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність залишення позову без розгляду у зв`язку з неусуненням недоліків позовної заяви. Суд апеляційної інстанції не погоджується з такими висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для залишення позову без розгляду, з врахуванням наступного. Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Статтею 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси і просити про їх захист. Право звернення до суду є невід`ємним особистим правом, яке реалізовується особою в порядку, встановленому КАС України. Способом реалізації цього права є звернення зацікавленої особи з позовом до суду. У свою чергу, звернення до суду з позовом є підставою для виникнення процесуальних відносин, пов`язаних з вирішенням спору по суті. Звернення до суду і судове провадження повинно здійснюватись у відповідності до вимог чинного законодавства, зокрема, процесуальних норм щодо порядку провадження в адміністративних справах. Крім цього, законодавець встановлює певні обмеження такого права, зокрема, шляхом встановлення вимог щодо форми та змісту позовної заяви, а також обсягу документів, які слід долучати до позовної заяви. Законодавчі вимоги щодо форми і змісту позовної заяви визначені статтею 160 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а статтею 161 КАС України визначено документи, що додаються до позовної заяви. Відповідно до ч.8 ст.171 КАС України, питання про відкриття провадження в адміністративній справі суддя вирішує протягом п`яти днів з дня надходження до адміністративного суду позовної заяви, заяви про усунення недоліків позовної заяви у разі залишення позовної заяви без руху, або отримання судом у порядку, визначеному ч.ч. 3 - 6 цієї статті, інформації про місце проживання (перебування) фізичної особи. Відповідно до вимог ст.171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви, у тому числі з`ясовує, чи: - відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.ст. 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом. Статтею 169 КАС України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Частиною 4 цієї статті 169 КАС України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо, зокрема, позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк (пункт 1). Таким чином, наведеними вище правовими нормами встановлено, що суд першої інстанції зобов`язаний з`ясувати в кожному випадку чи адміністративний позов відповідає вимогам законодавства. У спірних правовідносинах предметом судового розгляду є визнання необґрунтованим та незаконним рішення КДКА Закарпатської області щодо притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності. Апеляційним судом встановлено, що приймаючи ухвалу про відкриття провадження в адміністративній справі, суд першої інстанції встановив, що позовна заява відповідає вимогам статей 160, 161, 172 КАС України, підстав для відмови у відкритті провадження у справі, залишення позовної заяви без руху та її повернення немає. Водночас, під час постановлення судового рішення за наслідками розгляду справи судом першої інстанції виникла необхідність уточнення позивачем змісту заявлених позовних вимог, а відтак, підстав для залишення позовної заяви без руху, в зв`язку з чим, постановлено відповідну ухвалу та позивачу встановлено строк для усунення виявлених недоліків позовної заяви протягом семи днів з наступного дня після отримання копії цієї ухвали. Вказану ухвалу доставлено ОСОБА_1 до електронного кабінету 02.12.2022 року о 14:24 год., про що свідчить відповідна довідка в матеріалах адміністративної справи. Станом на дату постановлення спірної ухвали від 20.12.2022 року позивач не усунув недоліків позовної заяви, яку залишено без руху. При цьому, будь-яких клопотань процесуального характеру щодо можливості продовження встановленого судом строку останнім також не подано. Як визначено частинами 13-15 статті 171 КАС України, суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали. Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду. Відповідно до п.7 ч.1 ст.240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у строк, встановлений судом. Вказані наведені вище обставини стали підставою для залишення позовної заяви без розгляду у відповідності до п.7 ч.1 ст.240 КАС України (не усунення недоліків позовної заяви). Разом з тим колегія суддів зауважує, що зі змісту позовної заяви видно, що позивач у розглядуваному адміністративному позові оскаржує рішення КДКА Закарпатської області щодо притягнення її, тобто адвоката ОСОБА_1 , до дисциплінарної відповідальності. В матеріалах справи є наявним копія рішенням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області від 29.07.2022 про порушення дисциплінарної справи стосовно адвокатки ОСОБА_1 (а.с.82). Також у справі є копія частини (першої сторінки) рішення КДКА Закарпатської області від 08.09.2022 року. Зміст цього рішення від 08.09.2022 року невідомий (а.с. 7). У мотивувальному тексті позовної заяви вказується, що позивач оскаржує рішення КДКА Закарпатської області від 08.09.2022 року щодо притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та позбавлення права на зайняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Реєстру адвокатів України. Однак, в прохальній частині позовної заяви просить позивач скасувати як необґрунтоване та незаконне рішення КДКА Закарпатської області від 29.07.2022 року щодо притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності. Отже, є очевидним той факт, що у розглядуваному позові позивач оскаржує рішення відповідача саме про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності. Відповідно до положень ч.2 ст.9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Отже, вирішуючи позовні вимоги у цій справі, суд першої інстанції мав можливість встановити дійсну дату рішення КДКА Закарпатської області щодо притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, зокрема, шляхом витребування у відповідача як суб`єкта владних повноважень, копії спірного рішення. Тому окружний суд дійшов передчасного і необґрунтованого висновку в частині того, що недоліки позовної заяви є настільки вагомі, які перешкоджали розгляду справи. Таким чином, суд першої інстанції, не з`ясувавши усіх обставин справи, без належних правових підстав безпідставно застосував положення п.7 ч.1 ст.240 КАС України та залишив позов без розгляду. Також колегія суддів звертає увагу, що залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду судом справи без прийняття рішення суду по суті заявленого спору у зв`язку з виявленням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому. Тобто, умовами застосування зазначеної норми є те, що витребувані матеріали чи явка представника позивача дійсно необхідні для розгляду спору по суті позовних вимог і спір без них вирішити неможливо. Отже, визначальною умовою залишення позову без розгляду є саме можливість або неможливість вирішення спору по суті при невчиненні позивачем певних дій, покладених на нього судом. Такий правовий висновок зробив Верховний Суд в постанові від 11 червня 2019 року у справі №914/428/18. Залишення позову без розгляду можливе лише за умови, якщо суд позбавлений можливості вирішити спір по суті з вини позивача, який не подав без поважних причин витребувані ухвалами суду додаткові матеріали, необхідні для вирішення спору, або він особисто чи його представники не з`явилися на виклик у засідання суду і їх нез`явлення перешкоджає вирішенню спору. Колегія суддів також враховує, що згідно з ч.2 ст.6 КАС України та ст.17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» передбачено застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права. Так, у рішенні від 04.12.1995 у справі «Беллет проти Франції» Європейський суд з прав людини зазначив, що статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлені гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ до суду був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права. Рішеннями Європейського суду з прав людини визначено, що право на доступ до суду має «застосовуватися на практиці і бути ефективним» (рішення у справі Bellet v. France від 4 грудня 1995 року). Для того, щоб право на доступ було ефективним, особа «повинна мати реальну можливість оскаржити дію, що порушує його права» (рішення у справах «Bellet v. France» та «Nunes Dias v. Portugal»). Враховуючи наведене, положення КАС України та зважаючи на вимоги позивача у цій справі, щодо яких винесено ухвалу суду про залишення позову без розгляду, колегія суддів приходить до переконання, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для залишення позову без розгляду. Відповідно до ст.320 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання. На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала суду першої інстанції від 20.12.2022 року підлягає скасуванню, з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду. Керуючись ст.ст. 243, 308, 311, 312, 315, 320, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволити. Ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2022 року про залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі №260/3983/22 за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області про визнання протиправним і скасування рішення скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття і в касаційному порядку не оскаржується. Головуючий суддя В. В. Гуляк судді Н. В. Ільчишин Р. Й. Коваль