Постанова Дніпровський апеляційний суд № 226/210/23

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/4036/23 Справа № 226/210/23 Суддя у 1-й інстанції - Рибкін О.А. Суддя у 2-й інстанції - Бондар Я. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02 травня 2023 року м.Кривий Ріг Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді Бондар Я.М., суддів Зубакової В.П., Остапенко В.О. секретар судового засідання Гладиш К.І. сторони справи: позивач - ОСОБА_1 відповідач - Центральний штаб Державної воєнізованої гірничорятувальної служби, розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_1 адвоката Кришталя Володимира Івановича наухвалу Димитровського міського суду Донецької області від 13 лютого 2023 року, винесену суддею Рибкіним О.А. у м.Мирноград Донецької області, (відомості про дату складення повного тексту судового рішення відсутні), ВСТАНОВИВ У лютому 2023 року до Димитровського міського суду Донецької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 до Центрального штабу Державної воєнізованої гірничорятувальної служби про стягнення грошових коштів, не виплачених при звільненні. Ухвалою Димитровського міського суду Донецької області від 13 лютого 2023 року відмовлено у відкритті провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , до Центрального штабу Державної воєнізованої гірничорятувальної службипро стягнення грошових коштів, не виплачених при звільненні. Роз`яснено позивачу та його представнику, що розгляд даної справи віднесено до юрисдикції Донецького окружного адміністративного суду. Представник позивача ОСОБА_2 , будучи незгодним з ухваленим судовим рішенням подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність ухвали суду, яка винесена при неповному встановленні обставин, які мають значення для справи, а саме проходження ОСОБА_1 публічної державної служби на посаді начальника ЦШ ДВГРС, яка в дійсності не відноситься до посад публічної державної служби, що в результаті призвело до помилкових висновків суду та неправильного застосування норм матеріального та процесуального права положень ст.ст.4,5,19 КАС України та визначення підсудності вказаного спору за судом адміністративної юрисдикції. Просить оскаржувану ухвалу суду першої інстанції скасувати та направити справу для продовження розгляду по суті позовних вимог до Димитрівського міського суду Донецької області. Відзив на апеляційну скаргу не подано. Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши думку представника позивача ОСОБА_2 , який у повному обсязі підтримав доводи і вимоги апеляційної скарги, просив їх задовольнити з викладених у скарзі підстав, скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу для продовження розгляду по суті позовних вимог до Димитровського міського суду Донецької області, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга сторони позивача підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав Відмовляючи у відкритті провадження по справі суд першої інстанції виходив з того, що позивач був призначений на посаду та звільнений з неї наказами Міністерства енергетики України, займав посаду начальника Державної воєнізованої гірничорятувальної служби у вугільній промисловості України, тобто проходив державну публічну службу, тому спір про стягнення грошових коштів, не виплачених при звільненні, пов`язаний зі звільненням з публічної служби, не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Проте колегія суддів не може погодитись з такими висновками суду першої інстанції та погоджується з доводами представника позивача викладеними в апеляційній скарзі, з огляду на таке. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом. Поняття «суд, встановлений законом» зводиться не лише до правової основи самого існування суду, але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів. З метою якісної та чіткої роботи судової системи міжнародним і національним законодавством передбачено принцип спеціалізації судів. Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних і юридичних осіб, державних та суспільних інтересів. Судова юрисдикція це інститут права, який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різні види судочинства - цивільне, кримінальне, господарське та адміністративне. Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ. Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а по-друге, спеціальний суб`єктний склад цього спору, в якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа. За змістом статті 19 ЦПК України як цивільну юрисдикцію розуміють компетенцію загальних судів вирішувати з додержанням процесуальної форми цивільні справи у видах проваджень, передбачених цим Кодексом. За загальним правилом у порядку цивільного судочинства загальні суди вирішують справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, зокрема спори, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також із інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Тобто в порядку цивільного судочинства розглядаються справи, що виникають із приватноправових відносин. Згідно із статтею 4 КАС України адміністративна справа це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій. Публічно-правовий характер спору визначається тим, що вказані суб`єкти наділені владно-управлінськими повноваженнями у сфері реалізації публічного інтересу. Характерною ознакою публічно-правових спорів є сфера їх виникнення публічно-правові відносини, тобто передбачені нормами публічного права суспільні відносини, що виражаються у взаємних правах та обов`язках їх учасників у різних сферах діяльності суспільства, зокрема пов`язаних з реалізацією публічної влади. Публічно-правовим вважається також спір, який виник з позовних вимог, що ґрунтуються на нормах публічного права, де держава в особі відповідних органів виступає щодо громадянина не як рівноправна сторона у правовідносинах, а як носій суверенної влади, який може вказувати або забороняти особі певну поведінку, надавати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо. Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій. Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин. Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень. Одним із критеріїв розмежування справ цивільної й адміністративної юрисдикції є суб`єктний критерій. Відповідно до ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, у спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби. Публічна служба це діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування (стаття 4 КАС України). Законодавець урегулював питання, пов`язані з прийняттям (обранням, призначенням) громадян на публічну службу, її проходженням та звільненням з публічної служби (припиненням), спеціальними нормативно-правовими актами. Відповідно до п.п.1.1, 1.2 Положення про Державну воєнізовану гірничорятувальну службу у вугільній промисловості України, затвердженого наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 19.10.2012 №815, Державна воєнізована гірничорятувальна служба у вугільній промисловості України (далі - ДВГРС) - державна спеціалізована (воєнізована) аварійно-рятувальна служба, яка здійснює в установленому порядку обслуговування гірничих підприємств незалежно від форм власності в період їх будівництва, реконструкції, експлуатації, ліквідації або консервації. ДВГРС підпорядкована Міністерству енергетики та вугільної промисловості України. ДВГРС діє на принципах єдиноначальності, централізації управління та статутної дисципліни основного особового складу. Предметом судового розгляду у цій справі є майнова вимога позивача про виплату останньому, відповідачем, який був його роботодавцем, одноразової вихідної допомоги у розмірі трьох середньомісячних заробітків позивача, що передбачено п.12.15 Галузевої угоди по тарифам, трудовим та соціальним гарантіям між Урядом України і галузевими профспілками працівників вугільної промисловості від 03.07.2001 (з доповненнями та змінами), яка укладена між Міністерством енергетики та вугільної промисловості України, іншими державними органами, власниками (об`єднаннями власників), що діють у вугільній галузі і всеукраїнськими профспілками вугільної промисловості (реєстраційний номер в Міністерстві праці та соціальної політики України №71 від 07.08.2001). Так, зазначеним пунктом Галузевої угоди визначено, що працівнику, що має право на пенсію за віком при першому його звільненні з підприємства (незалежно від причин звільнення, крім звільнення за порушення законодавства, трудової дисципліни та правил техніки безпеки) сплачується одноразова допомога, розмір якої залежить від стажу роботи в галузі і середнього заробітку, але не менше, зокрема для чоловіків при стажі роботи в галузі понад 20 років трьох середньомісячних заробітків. Витрати на сплату одноразової допомоги відносяться на валові витрати підприємства. З відповіді на адвокатські запити №226/23-3 та №226/23-4 від 20.02.2023 до Центрального штабу Державної воєнізованої гірничорятувальної служби у вугільній промисловості, встановлено, що Центральний штаб Державної воєнізованої гірничорятувальної служби у вугільній промисловості є юридичною особою публічного права державною організацією, заснованій на державній власності та належить до сфери управління Міністерства енергетики України. ШЦ ДВГРС не є державним органом та на працівників ШЦ ДВГРС не поширюються норми Закону України «Про державну службу». Отже, у справі, що переглядається спір між сторонами виник з трудових правовідносин, а саме невиплати роботодавцем ШЦ ДВГРС, який не є державним органом позивачу одноразової допомоги при його звільненні на пенсію, який не є спором пов`язаним зі звільненням позивача з публічної служби, оскільки це приватноправовий спір, тому висновок суду першої інстанції про те, що заявлені позовні вимоги не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, колегія суддів вважає помилковим. Таким чином, виходячи з вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції не врахував вищенаведені обставини, у зв`язку з чим зробив передчасний та помилковий висновок про відмову у відкритті провадження у справі з підстав визначених ч.5 ст.186 ЦПК України, що призвело до неправильного вирішення питання та постановлення ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі. За таких обставин, апеляційна скарга сторони позивача підлягає задоволенню, а ухвала Димитрівського міського суду Донецької області від 13 лютого 2023 року - скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючисьст.ст.367, 374, 379, 381,382 ЦПК України, Дніпровський апеляційний суд, ПОСТАНОВИВ Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 адвоката Кришталя Володимира Івановича задовольнити. Ухвалу Димитровського міського суду Донецької області від 13 лютого 2023 року скасувати, справу за позовом ОСОБА_1 до Центрального штабу Державної воєнізованої гірничо-рятувальної служби про стягнення грошових коштів, невиплачених при звільненні направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст судового рішення складено 08 травня 2023 року. Головуючий: Судді: