Постанова Київський апеляційний суд № 369/1492/22

Справа № 369/1492/22 Головуючий в суді І інстанції - Перекупка Г.А. Провадження № 33/824/11/2023 Доповідач в суді II інстанції - Рудніченко О.М. П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 27 березня 2023 року м. Київ Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Рудніченко О.М. секретар: Ганжа В.В., за участю: захисника особи, яка притягається до відповідальності Таранова С.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Таранова Станіслава Ігоровича на постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20 липня 2022 року, якою: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,- В С Т А Н О В И В : Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 12 грудня 2021 року о 01 год 10 хв керував транспортним засобом ВАЗ 21015, д.н.з. НОМЕР_1 , по вул. Козачій, с. Лісники, Обухівського району, Київської області, з явними ознаками алкогольного сп`яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду у встановленому законом порядку для встановлення стану алкогольного сп`яніння водій відмовився.Своїми діями водій ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 2.5 ПДР Постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20 липня 2022 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 496 (чотириста дев`яносто шість) гривень 20 (двадцять) копійок. Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції захисник ОСОБА_1 - адвокат Таранов С.І. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20 липня 2022 року та закрити провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування апеляційної скарги захисник зазначає, що апелянт не погоджується з прийнятим судовим рішенням, мотивуючи доводи апеляційної скарги тим, що постанова судді є необґрунтованою, з неповнотою проведення судового розгляду, при винесені постанови суддя недостатньо аргументовано мотивував своє рішення, ухвалив його на припущеннях, не врахував пояснення апелянта та доводи, які були надані ним в судовому засіданні, також проігнорував додані до справи докази на підтвердження його невинуватості, суд не вжив заходів щодо притягнення свідків до відповідальності за неявку за судовими викликами. Крім того, ухвалюючи оскаржуване судове рішення суддя послалась на письмові пояснення свідків без безпосереднього їх допиту в судовому засідання, не врахувала практику Верховного Суду, що письмові пояснення свідків не є і належними доказами правомірності притягнення до адміністративної відповідальності, оскільки вказані особи у судовому засіданні не допитувалися та не попереджалися про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих свідчень, а тому їх покази не можуть бути беззаперечним доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення. Наголошує, що постанова прийнята з порушенням норм матеріального і процесуального права та з неповним з`ясуванням всіх обставин справи та винесена з порушенням вимог КУпАП. До того ж, під час прийняття рішення у справі суддя послалась на неналежний та допустимий доказ у справі (відеозапис з нагрудної боді камери поліцейського). Також звертає увагу, що знаходження за кермом транспортного засобу, яке не є в стані руху, тобто знаходиться в нерухомому стані, особи навіть в нетверезому стані (наркотичне сп`яніння), не є доказом вчинення особою адміністративного правопорушення, передбаченого статті 130 КУпАП, оскільки саме перебування особи на місці водія не доводить факт керування транспортним засобом, незалежно від наявності навіть ввімкненого двигуна. Апелянт наголошує, що у матеріалах справи відсутні будь які дані, які б свідчили про керування ОСОБА_1 транспортним засобом 12.12.2021. Крім того, пояснення свідків не є належним доказом оскільки свідок не надає пояснення, а просто ставить власний підпис під вже надрукованими поясненнями, що свідчить про формалізм та необ`єктивність таких пояснень. Також сторона захисту звертає увагу суду, що в протоколі зазначено місце скоєння правопорушення (село Лісники, вул. Козача), проте не вказано в якому районі і в якій області розташований зазначений населений пункт, не вказаний номер вулиці, що не дає можливості встановити точне місце скоєння адміністративного правопорушення. Апелянт зауважує, що на DVD диску з бодікамери поліцейського, який долучений до протоколу, міститься два окремих відеофайла, тобто відеозапис розділений на дві окремі частин, а отже не вівся безперервно, як встановлено Інструкцією № 1026. Крім того, відеозапис надано не в повному обсязі. Крім того, у матеріалах справи відсутні конкретні правові докази, які б свідчили про відсторонення водія від керування транспортним засобом, зі слів ОСОБА_1 він не був відсторонений від керування транспортним засобом, та які б свідчили про наявність у інспектора поліції правових підстав вважати, що водій перебуває в стані сп`яніння та складання протоколу за частиною 1 статті 130 КУпАП, хоча виконання вимог статті 266 КУпАП це не право інспектора поліції, а обов`язок. Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника ОСОБА_1 - адвоката Таранова Станіслава Ігоровича , перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного. Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Водночас, положеннями ст. 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. З матеріалів справи щодо ОСОБА_1 слідує, що наведені вимоги закону суддею місцевого суду під час її розгляду були дотримані. Так, ч. 1 ст. 130 КУпАПвизначено декілька діянь, які утворюють об`єктивну сторону зазначеного правопорушення. Зокрема, адміністративна відповідальність за цією нормою закону передбачена за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. За змістом п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. Згідно ж з пунктами 1, 12 розділу ІІ Інструкції Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою спільним наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735, за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє таку особу до найближчого закладу охорони здоров`я. Отже, відмова водія від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки та в закладі охорони здоров`я є підставою притягнення особи до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП. З провадження в справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 вбачається, що суддя місцевого суду при її розгляді вислухав пояснення захисника порушника, дослідив письмові докази у справі, та, за відсутності жодних клопотань щодо дослідження додаткових доказів, постановив рішення на підставі наявних у провадженні доказів. На противагу доводам апеляційного прохання, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується перш за все письмовими доказами, які правильно були враховані судом на обґрунтування свої висновків, а саме даними, які містяться: - в протоколі про адміністративне правопорушення серії ААБ № 150628 від 12 грудня 2021 року, який складений уповноваженою на те особою, а його зміст у повній мірі відповідає вимогам ст. 256 КУпАП. При цьому протокол був підписаний особою, яка його склала , свідками ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , проте зауважень або заперечень на цей протокол та дії працівників поліції свідки не вказали. (а.с. 1); - у поясненнях свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відповідно до яких дані свідки були присутні під час складання працівниками поліції адміністративного протоколу відносно громадянина ОСОБА_1 за керування транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці. Під час документування правопорушення за керування транспортним засобом ВАЗ 21015, д.н.з. НОМЕР_1 водій ОСОБА_1 , ухилявся від проходження огляду у встановленому законом порядку. Закрема, в присутності даних свідків ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння у медичному закладу та із застосуванням приладу газоаналізатору «ALCOTEST-6810» (а.с.4); - в розпискою ОСОБА_4 , посвідчення водія НОМЕР_2 від 26.10.2023р., який проживає за адресою АДРЕСА_2 , якою він зобов`язався доставити транспортний засіб ВАЗ 21015, д.н.з. НОМЕР_1 за місцем проживання ОСОБА_1 АДРЕСА_1 (а.с.5); - у відеозаписі з нагрудної камери поліцейських, з якого вбачається, що водій ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції в зв`язку з невиконанням вимоги про зупинку, В ході спілкування з поліцейськими, водій ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки або у медичному закладі водій ОСОБА_1 відмовився (а.с.6). Таким чином, суддя місцевого суду, проаналізувавши усі докази по справі, правильно встановив фактичні обставини правопорушення, визнавши доведеним невиконання водієм п. 2.5 ПДР України, отже дійшов обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Доводи апелянта про те, що в матеріалах провадження відсутні докази того, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом є безпідставними. Так, із наданого відео з бодікамери поліцейських вбачається, що працівники поліції переслідували транспортний засіб ВАЗ 21015, д.н.з. НОМЕР_1 та зупинили його. Також вбачається, що за кермом транспортного засобу перебуває особа, яка назвалась ОСОБА_1 . Доводи апелянта про те, що працівниками поліції була порушена процедура складання протоколу про адміністративне правопорушення, є безпідставними. Так, відповідно до положень ч.2 ст.266 КУпАП під час проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. В даному випадку, працівниками поліції були застосовані технічні засоби відеозапису, які були долучені до матеріалів адміністративного провадження щодо ОСОБА_1 та були залучені свідки. Доводи апелянта про те,що в матеріалах справи наявний відеозапис з боді камери є не безперервним, тому даний доказ є недопустимим доказом - є безпідставними. Так, відповідно до Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України № 1026 від 18.12.2018 року, зареєстрованого в МЮ України за № 28/322999 від 11.01.2019 року, портативний відеореєстратор - пристрій, призначений для запису, зберігання та відтворення відеоінформації, технічні характеристики та особливості конструкції якого дають змогу закріпити його на форменому одязі поліцейського. Включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов`язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов`язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища. Разом з тим, ані діючим законодавством, ані вищезазначеною Інструкцією не передбачено приєднання до матеріалів адміністративного провадження повного відеозапису з початку виконання службових обов`язків поліцейським. В даному випадку, до матеріалів адміністративного провадження приєднано частину запису, який стосується безпосередньо відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. Доводи апелянта про те, що в матеріалах провадження відсутні відомості щодо відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом, а опитаний захисником ОСОБА_4 пояснив, що він не був присутні при складані протоколу щодо ОСОБА_1 , що на думку захисника вказує на відсутність складу адміністративного правопорушення , передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП в діях водія ОСОБА_5 , є безпідставними, оскільки відсутність даних відомостей не впливає на правильність прийнятого судом рішення. Доводи апелянта про незаконність, необґрунтованість постанови судді, неналежність та недопустимість доказів у справі апеляційний суд вважає безпідставними й до уваги не бере. Інших доводів, які б заслуговували на увагу і підтверджували позицію апелянта щодо незаконності постанови судді місцевого суду та наявності підстав для закриття провадження в справі, в апеляційній скарзі не наведено. Адміністративне стягнення на ОСОБА_1 накладено з дотриманням вимог ст. 33, ч. 1 ст. 130 КУпАПта в межах строків, передбачених ст. 38 цього Кодексу. З огляду на те, що апеляційним переглядом справи щодо ОСОБА_1 не встановлено порушення судом першої інстанції норм процесуального права чи неправильного застосування норм матеріального права, а висновки судді місцевого суду в постанові від 20 липня 2022 року відповідають фактичним обставинам справи, ґрунтуються на належних та допустимих доказах і не спростовуються доводами апеляційної скарги, вважаю, що апеляційну скаргу адвоката Таранова С.І. в інтересах ОСОБА_1 слід залишити без задоволення. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Таранова Станіслава Ігоровича - залишити без задоволення. Постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20 липня 2022 року щодо ОСОБА_1 - залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя О. М. Рудніченко